Практично половину доходів бюджету України становить іноземна фінансова допомога. Цьогоріч уряд планує залучити близько 38 млрд доларів. І такої суми достатньо, аби зуміти профінансувати соціальну сферу: скажімо, зарплати бюджетникам чи пенсії.

Водночас виділення значної частини цієї суми не є гарантованим. Аби отримати гроші, Україна має виконувати зобов'язання, які прописали в документах про співпрацю з МВФ та Європейським Союзом. Наприклад, у випадку з ЄС до кожної з умов єврочиновники прив’язали виплату конкретної суми. І в разі невиконання структурного маяка кошти Україні просто не надішлють.

Як держава реалізовує план України в рамках програми Ukraine Facility, чи вчасно виконує умови меморандуму про співпрацю з МВФ – дослідили фахівці Консорціуму RRR4U.

 

Іноземна допомога: чи достатньо коштів

 

Без допомоги західних партнерів Україна не зможе забезпечити покриття видатків державного бюджету. Адже фактично половина доходів кошторису країни – це іноземні кошти від донорів. І саме завдяки ним Україна має можливість фінансувати всю соціальну сферу. Водночас видатки на оборону та армію надходять із внутрішніх доходів бюджету, зокрема акцизів та податків.

Цього року, за оцінками Міністерства фінансів, Україна потребує близько 37 млрд доларів зовнішнього фінансування. Схоже, держава таки зуміє отримати таку суму. За даними Національного банку України, іноземні вливання у 2024 році становитимуть 38 млрд доларів.

Цього року, за оцінками Мінфіну, Україна потребує близько 37 млрд доларів зовнішнього фінансування. За даними Нацбанку, іноземні вливання у 2024 році становитимуть 38 млрд доларів

Утім, кошти надходять нерівномірно, а кожного місяця різними сумами, що ускладнює ситуацію. Наприклад, у січні Україна отримала менше 1 млрд доларів, натомість уже у березні – близько 9 млрд. На цю ситуацію накладається ще й потреба у погашенні державних боргів.

“Виконання зобов’язань за програмами фінансової підтримки потрібне не донорам – вони потрібні Україні для досягнення економічної стійкості та переходу до зростання і підвищення добробуту українців. І це також шлях до довіри з боку всіх міжнародних партнерів та іноземного бізнесу”, – йдеться у дослідженні фахівців Консорціуму RRR4U.

Потреба в іноземних вливаннях на 2025 рік сягає 32 млрд доларів. Підтвердженим є надходження менше половини від цієї суми

Значно скрутнішою виглядає ситуація на наступний рік. Потреба у іноземних вливаннях на 2025-й складає 32 млрд доларів. Підтвердженим є надходження менше половини від цієї суми. Зокрема, потенційно від ЄС Україна може отримати понад 13 млрд доларів, а від Міжнародного валютного фонду – 1,8 млрд доларів. Де брати решту суми – поки незрозуміло.

Водночас потенційним джерелом можуть стати заарештовані російські активи, йдеться про суму у 50 млрд доларів. Чи будуть вони грантом або ж кредитом, чи можна буде їх використати на потреби оборони – поки відповідей на ці запитання немає.

 

Співпраця з МВФ: наступний перегляд програми буде складним

 

В останній день травня було ухвалене рішення про вже четвертий перегляд програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це означає, що Україна дотримується обіцянок і виконала всі взяті зобов'язання. Структурних маяків, тобто умов, у цьому періоді було не багато. Зокрема, два з них стосувалися пільгового кредитування бізнесу, а також – формуванням урядом пропозицій про додаткові джерела доходів для держави. Йдеться про суму у еквіваленті 0,5% ВВП. Власне, це лише пропозиція від Кабінету міністрів. Застосовувати її уряд просто зараз не зобов’язаний. Втілювати у життя ці механізми варто буде лише тоді, коли бюджету знадобляться додаткові доходи.

“На рівна експертів рішення про перегляд програми було ухвалене. Ми сподівалися, що Виконавча рада МВФ зустрінеться трохи раніше, але ми чекаємо позитивного рішення. І от після нього Україна зможе отримати гроші – 2,2 млрд доларів. Ці гроші нам дуже важливі, щоб фінансувати наші видатки. Очікувалося їх надходження цього місяця, тому зараз уряд вирішує питання короткочасних розривів іншими шляхами”, – розповіла провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Експерти сподіваються, що Виконавча рада МВФ ухвалить позитивне рішення, і після нього Україна зможе отримати 2,2 млрд доларів

Наступний, вже п'ятий, перегляд програми роботи з МВФ запланували на серпень. Головна умова співпраці у цьому періоді полягає в ухваленні Верховною Радою закону про перезавантаження діяльності Бюро економічної безпеки. Але відповідальність у цій ситуації була покладена не лише на депутатів, а й на урядовців. Бо саме Кабінет міністрів мав розробити проєкт закону і вчасно подати його до парламенту. І це вдалося зробити – законопроєкт ухвалили голосуванням у Верховній Раді. Тепер документ чекає підпису президента Володимира Зеленського. До слова, ухвалення законопроєкту про перезавантаження БЕБ є умовою співпраці не лише з МВФ, а й з Європейським Союзом у рамках програми Ukraine Facility.

Також до кінця наступного місяця Україна має оцінити обсяги державних податкових пільг і які втрати вони приносять для державного бюджету.

“П’ятий перегляд буде складним, оскільки МВФ, найвірогідніше, переглядатиме макроекономічний прогноз, який є основною програми. Зокрема причиною для цього є довша активна фаза війни, ніж припускали початково в програмі. Відповідно, зросте потреба у фінансуванні. Додаткове фінансування, сподіваємось, буде отримати за рахунок рішення Групи семи щодо позики Україні у сумі 50 млрд доларів під забезпечення прибутків з російських активів”, – йдеться у дослідженні фахівців Консорціуму RRR4U.

Чинний макроекономічний прогноз МВФ базувався на гіпотезі, що війна Росії проти України завершиться цього року

Поки чинний макроекономічний прогноз МВФ базувався на гіпотезі, що війна Росії проти України завершиться цього року. Саме тому його і доведеться переглянути. Якими будуть показники наступного прогнозу ще невідомо.

Також Міжнародний валютний фонд має знайти додаткові кошти на фінансування для України. І власне лише після цього п’ятий перегляд програми співпраці стане можливим.

Складно поки що просуваються переговори про реструктуризацію виплат за державним боргом України. Не вдалося домовитися із власниками єврооблігацій, йдеться про суму у 20 млрд доларів. На початку червня бізнесмени відхилити пропозицію України про зниження вартості валютних облігацій на 60%.

На початку червня бізнесмени відхилити пропозицію України про зниження вартості валютних облігацій на 60%

“Ми зараз проводимо переговори з кредиторами з приводу реструктуризації і, зокрема, це передбачає часткове списання боргів. Тому очікуйте новин. Найближчим часом ці переговори будуть публічними, і ми зможемо з вами окремо щодо них переговорити”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Верховної Ради 7 червня.

У вересні 2022 року Україна підписала угоду про призупинення виплат за державними боргами із групою кредиторів з країн Великої сімки. Але вже на початку травня цього року власники облігацій почали вимагати від уряду виплатити їм кошти. Найняли юристів і почали переговори з Україною, поки що компромісу не вдалося досягти.

 

Фінансовий аудит ТКЕ: уряд не оприлюднює інформацію

 

Одна із умов співпраці з МВФ передбачає проведення аудиту фінансового стану теплокомуненерго. Ревізію має провести авторитетна аудиторська компанія. Вона має визначити, зокрема, обсяг заборгованості цих підприємств. Цей структурний маяк Україна мала виконати до кінця червня, це завдання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. На якому етапі зараз перебуває реалізація цієї умови – уряд не надає такої інформації.

“На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах складала близько 36 млрд грн, а за попередніми розрахунками у 2024 році – перевищить 54 млрд грн. Водночас заборгованість виробників теплової енергії (теплопостачальних підприємств, ОСББ/ЖБК, управителів багатоквартирних будинків) за спожитий природний газ станом на 25.04.2024 складає 100,4 млрд грн, що значно перевищує суму різниці в тарифах (34,2 млрд грн), яку підтверджено протоколами територіальних комісій станом на 01.07.2023 р.”, – йдеться у дослідженні фахівців Консорціуму RRR4U.

На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах складала близько 36 млрд грн, а за попередніми розрахунками у 2024 році – перевищить 54 млрд грн

Накопичення заборгованості із компенсації різниці у тарифах – це відповідальність лише уряду. У вересні 2021 року Кабінет міністрів, “Нафтогаз” та місцеві громади підписали спеціальний меморандум. Документ зобов'язав самоврядування не підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду, натомість уряд пообіцяв компенсувати різницю між чинними збитковими тарифами та ринковими. Зрештою обіцяні кошти на місцях так і не отримали.

“У 2021 році ця система справді якось працювала. Уряд заклав кошти у бюджет. По факту виплатили 22 млрд з 27 млрд. Чому виплачено менше, ніж забюджетовано? Тому що там були певні результати роботи Аудиторської служби. Вона сказала, що частина цієї суми з різниці у тарифах не верифікована. Зрештою з початком повномасштабного вторгнення у нас ухвалили закон, яким встановили мораторій на підвищення на послуги постачання газу та тепла”, – пояснив директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав на компенсації різниці у тарифах 22 млрд гривень, але ці кошти ТКЕ так і не отримали

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав на компенсації різниці у тарифах 22 млрд гривень, але ці кошти ТКЕ так і не отримали. Наступними роками пропозиції витрат на такі потреби до кошторису країни взагалі не вносили.

Накладається на ситуацію ще й платіжна дисципліна споживачів, водночас експерти Консорціуму RRR4U наголошують: це не головний фактор накопичення боргів у галузі. Загалом побутові споживачі не доплатили за тепло і гарячу воду майже 33 млрд грн.

 

Допомога від ЄС: спочатку виконання умов, а потім гроші

 

Другий квартал цього року став ключовим періодом для закладення міцних підвалин у реалізації Ukraine Facility. Цей план передбачає виділення Європейським Союзом 50 млрд євро упродовж 4 років. Причому виконання умов чітко прив'язано до конкретних сум і розписано помісячно. Невиконане зобов'язання означає, що кошти до України не надійдуть.

Отже, 15 квітня Європейська комісія схвалила План України. В цьому документі уряд прописав усі реформи і структурні маяки, які держава має виконати у рамках співпраці з ЄС. Пізніше створили також Аудиторську раду для контролю коштів програми Ukraine Facility. Це дуже важливий крок, який сприятиме прозорості процесу.

“11 червня на полях Берлінської конференції з відновлення відбулося підписання першої гарантійної угоди на суму понад 1,4 млрд євро. Крім того Україна та ЄС підписали кредитну угоду на суму 27 млрд євро у межах Ukraine Facility”, – розповів аналітик політики і даних, Інститут аналітики та адвокації Віталій Набок.

Отже, у 2024 році Україна розраховує отримати від Європейського Союзу 16 млрд євро. Вже надійшло майже 8 млрд у рамках перехідного та безумовного фінансування. До того ж, у четвер, 27 червня, Євросоюз перерахував Україні ще один транш, його обсяг 1,9 млрд євро.

За успішне і вчасне виконання індикаторів у ІІ кварталі Україна може отримати 4,4 млрд євро, а у третьому кварталі – ще 4,2 млрд євро.

4,4 млрд євро може отримати Україна у другому кварталі за успішне і вчасне виконання індикаторів, а у третьому кварталі – ще 4,2 млрд євро

Із проблемних моментів у втіленні програми співпраці між Україною та ЄС, можна виділити кілька. Зокрема, у процесі виконання досі залишається зобов'язання схвалити Бюджетну декларацію на період 2025-2027 років. Її проєкт Міністерство фінансів мало внесли на розгляд уряду ще до 15 травня, а затвердити документ повинні були до 1 червня.

“Станом на 27 червня Бюджетну декларацію досі не ухвалено урядом, хоча її було розроблено Мінфіном. Однією з причин можуть бути подальші узгодження макропараметрів, які враховані при її розробці. Виглядає так, що МВФ поки не переглядав макропрогноз в Програмі, але фактично це означає, що Мінфіну треба скорочувати видатки на 2025 рік, що надскладне завдання з огляду на подальшу війну та відповідно потребу фінансувати у великих обсягах оборону та безпеку”, – йдеться у дослідженні фахівців Консорціуму RRR4U.

Ще один структурний маяк ІІ кварталу 2024 року, який ще перебуває у процесі виконання, це – набуття чинності законодавства про перезавантаження діяльності Бюро економічної безпеки. Причина тут проста – за документ депутати проголосували лише 20 червня. Також уряд має ще схвалити Стратегію протимінної діяльності. Фізично документи готові, залишилося лише затвердити їх офіційно.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”