Депутати Верховної Ради наприкінці квітня 2023 року прийняли закон України №3220-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України”. Президент підписав його 24 липня 2023 року з урахуванням правок, запропонованих раніше у законопроєкті №9011-д.

Самі депутати-ініціатори законопроєкту називають ці зміни комплексними, такими, що вносять правки до 18 чинних законів, та революційними для галузі генерації з ВДЕ, бо ведуть до “зеленої” трансформації енергетичної системи України.

Серед інших важливих новел, прийнятих у законодавстві, нарешті конкретизовано механізм видачі гарантій походження (ГП) електричної енергії з відновлюваних джерел енергії.

Як імплементовані до закону зміни щодо ГП вплинуть на ринок “зеленої” енергії та промисловий експорт, чи посилять енергетичну безпеку всередині країни та прискорять економічне відновлення України, розбиралась “Українська енергетика”

 

У профільних асоціаціях сподіваються на реальні кроки

Гравці сфери “зеленої” генерації відмічають, що Україна вже другий рік на державному рівні декларує доволі амбітні плани відновлення економіки, зокрема, із розвитку низьковуглецевої енергетики. 

Так, на Конференції з відновлення України URC-2023 у Лондоні урядовці презентували бачення України як майбутнього енергетичного хабу Європи.

За оцінками розробників плану, низьковуглецева енергетика здатна наростити до 2050 року потужності вітрової генерації до 139 ГВт, сонячної – до 94 ГВт, накопичувачів енергії (еnergy storage) – до 38 ГВт, атомної генерації – до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт, гідрогенерації – до 9 ГВт.

Щоправда, експертна спільнота має сумніви щодо реальності таких показників, та вважає, що це надто оптимістичний сценарій для України.

При цьому фахівці відзначили, що прийнятий закон України №3220-ІХ має інструменти щоб значно прискорити реформування галузі, лібералізувати енергетичний ринок та залучити інвесторів навіть в умовах війни.

 

Кам'янець-Подільська сонячна електростанція дозволяє скоротити викиди вуглецю на 67 тис. тонн в рік. Фото: eenergy.com.ua

“Це ледь не найбільший закон, прийнятий за останні роки, який стосується практично усіх аспектів галузі відновлюваної енергетики: впровадження механізму “ринкової премії” для нових проєктів з ВДЕ , “зелені” аукціони, запровадження гарантій походження електричної енергії з ВДЕ, продовження строку дії pre-PPA та технічних умов на приєднання до мережі для вітроенергетичних проєктів, реалізація яких була зупинена через війну, розв’язану рф. І це ще незначна частина питань, які він реформує”, – зазначив Андрій Конеченков, голова правління  Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА).

Закон має значно прискорити реформування галузі, лібералізувати енергетичний ринок та залучити інвесторів навіть в умовах війни.

Запровадження гарантій походження електричної енергії з ВДЕ стало довгоочікуваним для галузі відновлюваної енергетики. Минулого року у Кабінеті міністрів було зареєстровано аж три законопроєкти щодо гарантій походження, тож нарешті закон врегулює й це питання, підкреслили в УВЕА.

Фахівець окреслив основні зміни, які внесено в нормативні акти згідно закону. Серед них можна виділити ключові:

• уряд має затвердити Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження, який готуватиметься НКРЕКП; 

• відповідальність за впровадження гарантій походження за європейськими принципами в Україні лежить на НКРЕКП. Регулятор має розробити низку підзаконних актів, частину з яких має погодити Міністерство енергетики та затвердити Кабінет міністрів України; 

• регулятор також буде відповідальним органом щодо видачі гарантій походженя, які формуватимуться автоматично за допомогою реєстру (строк обігу гарантій походження – 12 місяців, а їх погашення – 18 місяців);

• право власності на таку гарантію походження може бути передано окремо від електричної енергії, яка вироблена з ВДЕ, та гарантія походження має містити інформацію про екологічну цінність; 

• купівля-продаж гарантій походження здійснюється на ринкових засадах за вільними цінами; 

• оператор ринку має затвердити правила для продажу гарантій походження на своєму майданчику. Однак законом перелік торгових майданчиків для обігу гарантій походження не обмежений.

 

За видачу ГП для біометану відповідає Держенергоефективності

 

Робота над законодавчою базою щодо видачі гарантій походження  для сектору біометану розпочалась раніше, ніж для водню та електроенергії з ВДЕ. 

Відповідальним за їх видачу у жовтні 2021 року було визначено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності). У липні 2022 року постановою КМУ №823 було затверджено Порядок функціонування реєстру біометану та доручено забезпечити у шестимісячний строк створення та функціонування реєстру біометану. Тож фахівці галузі очікували, що реєстр гарантій походження біометану запрацює на початку 2023 року. Проте, цього не сталося.

Наразі у відомстві очікують, що реєстр біометану в Україні все ж таки запрацює до кінця року. Практичну допомогу спеціалістам Держенергоефективності у запровадженні механізму видачі ГП біометану відповідно до стандарту ЄС пропонує Німецьке енергетичне агентство DENA. При цьому інституція гарантує, що реєстр гарантій походження біометану повністю відповідатиме всім вимогам українського та європейського законодавства.

 

Біометановий завод “Галс Агро‎” у квітні 2023 року підключено до газорозподільних мереж України. Фото: latifundist.com

 

Втім, прийнятий у червні 2023 року закон приніс новації і для подальшого розвитку сектора біоенергетики. 

Як зазначив Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, спільнота у цілому підтримує прийняття цього закону. Експерт поділився змінами у законі, які безпосередньо стосуються біоенергетики.

Серед них можна виділити такі:  

• видачу гарантій походження та сертифікатів походження біометану поширено на скраплений або стиснений біометан;

•  Міністерство фінансів України має протягом трьох місяців з дня набрання чинності закону внести зміни до своїх нормативно-правових актів щодо внесення біометану, у тому числі скрапленого або стисненого, до переліку товарів щодо яких здійснюється митне оформлення;

• "зелений" тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з біомаси та/або біогазу на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, встановлюється виключно на електричну енергію, вироблену об’єктами, що введені в експлуатацію такими суб’єктами до 1 січня 2024 року (тобто продовжено на рік);

• для об’єктів на біомасі/біогазі, що працюють за “зеленим” тарифом, як і для інших об’єктів електроенергетики, у разі реставрації без збільшення встановленої потужності, є можливість встановлення "зеленого" тарифу, що застосовувався раніше для такого об’єкта електроенергетики;

• зміни до порядку проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки, зокрема, строк підтримки знижено з 20 до 12 років. Разом з тим виробники можуть надати гарантованому покупцю копію документів, що підтверджують право власності чи користування земельними ділянками, не пізніше шести місяців з дати укладання договору за результатами аукціону, а не до проведення аукціону. Крім того, передбачено, що не менше 50% аукціонної ціни фіксується для переможця аукціону в євро; 

• значно розширено регулювання для гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел. При цьому порядок їх видачі буде затверджувати Кабмін, а уповноваженим органом щодо їх обігу буде НКРЕКП.

 

Оновлене законодавство має відповідати європейським стандартам

На жаль, майже 10 років в Україні відповідні вимоги щодо створення належної системи гарантій походження не були імплементовані. Хоча перші спроби регулювання питань щодо гарантій походження електричної енергії в Україні було зроблено ще у 2013 році у законі України “Про альтернативні джерела енергії” та постанові уряду  №771. 

Впроваджувати оновлене законодавство щодо гарантій походження електричної енергії, виробленої з ВДЕ у 2022 році Кабмін доручив Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

“Відповідно до зазначеного закону НКРЕКП визначено уповноваженим органом щодо видачі, обігу та погашення гарантій походження на території України.  Регулятор повинен розробити низку підзаконних актів, що сформують комплексну нормативну базу для функціонування системи гарантій походження в Україні”, – зазначив у коментарі для “Української енергетики” Олександр Формагей, т. в. о. голови НКРЕКП.

Нацрегулятор наголосив, що запровадження дієвої системи гарантій походження вимагається актуальними acquis ЄС, зокрема: 

• Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (стаття 19); 

• Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/944 від 5 червня 2019 року щодо загальних правил для внутрішнього ринку електроенергії (параграф 5 Додатку 1).

З прийняттям  закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України” фахівці Нацкомісії працюють над імплементацією механизма ГП на базі європейського законодавства. 

 

Наявність ГП – важливий сигнал для інвесторів

 

Впровадження ГП фахівці пов'язують з розвитком “зеленої” енергетики. Ринок гарантій походження в ЄС щороку демонструє високі темпи зростання, відзначають експерти Нацрегулятора. 

При цьому аналіз досвіду країн ЄС показав, що гарантії походження є дієвим інструментом стимулювання розвитку ВДЕ з боку попиту, а запровадження гарантій походження є важливим сигналом для інвесторів-виробників до збільшення потужностей виробництва електричної енергії з ВДЕ. 

Отже, з огляду на обсяги встановленої потужності відновлюваної енергетики в Україні та важливість експорту електроенергії для вітчизняної економіки, наразі надзвичайно важливо мати дієвий механізм гарантій походження, підкреслили у НКРЕКП. 

Крім того, створення механізму гарантії походження у країнах Енергетичного співтовариства набуває актуальності з огляду на майбутнє прийняття законодавства про Зелену угоду та Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (Carbon Borders Adjustment Mechanism – CBAM). 

“Запровадження системи гарантій походження в Україні забезпечить можливість визначати експортну продукцію з України в ЄС як “зелену” та у перспективі використовувати гарантії походження при адмініструванні податків на викиди парникових газів у рамках механізму CBAM”, – зазначив Олександр Формагей. 

Законом також передбачено спрямування доходів, отриманих ДП “Гарантований покупець” та постачальниками універсальних послуг від реалізації гарантій походження, на збалансування фінансової моделі підтримки виробників електричної енергії з відновлюваних джерел. 

“Це дозволить зменшити вплив підтримки виробників електричної енергії з ВДЕ на тариф на послуги з передачі електроенергії НЕК “Укренерго”, – наголосили у Нацрегуляторі. 

 

Місія здійсненна: механізм має запрацювати з 2024 року

 

Для повноцінного старту випуску та обігу гарантій походження законодавець встановив терміни для розробки необхідних підзаконних нормативно-правових актів та забезпечення функціонування реєстру гарантій походження. 

НКРЕКП мобілізувала всі зусилля, щоб запустити систему гарантій походження з 1 січня 2024 року

Так, протягом трьох місяців з дня набрання чинності закону, НКРЕКП повинна розробити та подати на розгляд уряду проєкт Порядку видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (Порядок). 

Цей документ є основним нормативно-правовим актом, який регулюватиме процедурні питання щодо функціонування системи гарантій походження та визначатиме:

• порядок функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; 

• порядок реєстрації об’єкта електроенергетики або черги будівництва (пускового комплексу) об’єкта електроенергетики, генеруючої установки споживача (у тому числі активного споживача) для отримання гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; 

• порядок видачі гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

• порядок обігу гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у тому числі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, що передаються у власність гарантованому покупцю або постачальнику універсальних послуг у випадках, визначених законом; 

• порядок погашення гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; 

• порядок проведення перевірки об’єкта електроенергетики або черги будівництва (пускового комплексу) об’єкта електроенергетики та перевірки генеруючої установки споживача (у тому числі активного споживача), що підтверджує виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії; 

• інші питання щодо гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. 

Крім того, протягом шести місяців з дня затвердження Порядку Нацрегулятор повинен забезпечити функціонування реєстру гарантій походження, зокрема, протягом п’яти місяців з дня набрання чинності закону НКРЕКП повинна внести зміни до близько 10 нормативно-правових актів. 

“Зважаючи на важливість якнайшвидшого впровадження системи гарантій походження у контексті розвитку відновлюваної енергетики в Україні, НКРЕКП мобілізувала всі зусилля, щоб запустити систему гарантій походження з 1 січня 2024 року”, – уточнив Олександр Формагей. 

Наразі Нацрегулятор співпрацює з Проєктом енергетичної безпеки Агентства США з міжнародного розвитку для розробки необхідних підзаконних нормативно-правових актів та Секретаріатом Енергетичного співтовариства для впровадження електронної системи гарантій походження, що напрацьована Секретаріатом для Договірних сторін Енергетичного співтовариства, повідомили у НКРЕКП. 

При цьому профільні асоціації висловлюють надії на дотримання Нацрегулятором принципів прозорості та оперативності у роботі. 

Так, в Українській вітроенергетичній асоціації сподіваються, що НКРЕКП зробить свою частину роботи, не створивши жодних сюрпризів для ринку, а 2023 рік увійде в історію відновлюваної енергетики України, як рік, в якому державою були здійснені реальні кроки переходу до чистої енергетики та “зеленої” трансформації енергетичної системи.

Отже, як відмічають фахівці, впровадження механізму ГП є обов’язковою умовою для подальшого розвитку “зеленої” генерації, як у плані імплементації законодавства ЄС, так і для можливостей експорту електроенергії з ВДЕ та підготовки до повноцінного запровадження СВАМ. Крім того, впровадження вільного ринку відновлюваної енергії потребує мобілізації зусиль спеціалістів Держенергоефективності та НКРЕКП із запуску реєстрів походження електричної та біоенергії, щоб пришвидшити перехід до кліматично нейтральної економіки за допомогою ринкових фінансових моделей.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”