Тема готовності енергосистеми до зими за півтора місяці до початку опалювального сезону досягла максимальної гостроти. Зокрема, цьому питанню було присвячено чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 6 вересня. Президент Володимир Зеленський заслухав доповіді керівників уряду, всього енергетичного сектору, Генштабу і обласних військових адміністрацій.

"Ще є над чим працювати. Всі учасники процесу отримали конкретні завдання із конкретними термінами виконання. До цієї теми буде особлива увага", – констатував голова держави.

Майже одночасно в українських медіа почала курсувати інформація про нібито низький рівень підготовки саме теплової генерації. Міністерство енергетики спростувало інформаціію щодо такої оцінки. Пізніше керівництво найбільшої компанії теплової генерації запевнило, що підготовка до опалювального сезону йде за планом.

"Українська енергетика" вирішила розібратись, якими темпами просувається підготовка електростанцій до холодів, чи встигають енергетики підготувати об'єкти до початку опалювального сезону, а також оцінила ризики зими 2023-2024 років.

 

Електрогенерація втратила потужності через атаки рф

 

З початку минулого опалювального сезону, з жовтня 2022 року, російська федерація почала наносити удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Починаючи з 10 жовтня 2022 року і протягом наступних шести місяців держава-терорист здійснила 33 масовані атаки по об’єктах енергетичної інфраструктури, було зафіксовано близько 270 влучань, повідомляло Міністерство енергетики. За даними Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), загалом ворог випустив близько 1,5 тис. ракет і безпілотників. Станом на кінець квітня 2023 року в Україні не лишилось жодної ТЕС чи ГЕС, які б не постраждали в тій чи іншій мірі від російських обстрілів, йшлося у звіті Програми розвитку ООН (ПРООН) і Світового банку (СБ), оприлюдненому у червні.

Найбільш нищівних ударів рф нанесла по розподільчих потужностях: з жовтня 2022 року по березень 2023 року відбулись атаки або їх спроби на майже всі критичні високовольтні підстанції. На деякі було здійснено по три-чотири атаки. За даними звіту, станом на кінець квітня було пошкоджено 42 з 94 високовольтних підстанцій. Зазнали пошкоджень або були знищені ракетами (безпілотниками) 41 з 94 найважливіших високовольтних трансформаторів.

"Ракетні атаки знищили всю високовольтну мережу 750 кВ, яка використовується для розподілу електроенергії з атомних та інших електростанцій по всій Україні. Це створило значні труднощі з енергозабезпеченням споживання країни та ускладненило транспортування електроенергії із західних регіонів на схід", – констатується у тексті звіту.

Ракетні атаки знищили всю високовольтну мережу 750 кВ, яка використовується для розподілу електроенергії з атомних та інших електростанцій по всій Україні

Логіка росіян зрозуміла: якби вони наносили удари по атомних електростанціях, це викликало б неабияке обурення і реакцію з боку міжнародної спільноти, тому ворог переслідував мету занурити Україну в темряву, не зачіпаючи атомних об’єктів, зруйнувавши інфраструктуру, завдяки якій здійснюється видача електроенергії у мережу, поділився міркуваннями з "Українською енергетикою" народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк.

У результаті масованого обстрілу 23 листопада 2022 року стався блекаут енергосистеми, 13,5 млн споживачів було знеструмлено. До середини березня споживачі отримували електроенергію за графіками планових і аварійних відключень.

Атомна генерація лишається єдиною з усіх, яка не постраждала внаслідок цілеспрямованих ударів рф. Її потужність зменшилась на 44,2% порівняно з квітнем 2021 року після зупинки у вересні енергоблоків Запорізької АЕС, майданчик якої був захоплений росіянами 4 березня 2022 року. До повномасштабного вторгнення в Україну, ЗАЕС була найбільшою діючою атомною станцією в Європі; у 2021 році її потужності становили 43% загальної потужності "Енергоатому".

Наразі у роботі три з чотирьох атомних електростанцій, які працювали до повномасштабної війни: Південноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС. Ці станції – неушкоджені.

На кінець квітня 2023 року на підконтрольній території не лишалось жодної ТЕС чи великої ТЕЦ, які б не зазнали пошкоджень різного ступеня

Станом на кінець квітня 2023 року на підконтрольній території не лишалось жодної ТЕС чи великої ТЕЦ, які б не зазнали пошкоджень різного ступеня внаслідок бойових дій та ракетних обстрілів. Станом на 30 квітня поточного року з 17,1 ГВт доступної потужності теплових станцій 11,1 ГВт були пошкоджені, знаходились під тимчасовим військовим контролем російської федерації, або не могли бути підключені до об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України з різних причин. З 77 енергоблоків 13 діючих в Україні ТЕС працювало тільки 22 енергоблоки на дев'яти ТЕС. Їх наявна потужність складала 4,6 ГВт, що на 68% менше, ніж на кінець 2021 року, йдеться у червневому звіті ПРООН і СБ.

Значні ушкодження отримали і потужності ТЕЦ. За даними звіту, станом на кінець квітня з 25 найбільших ТЕЦ не виробляли електроенергію вісім. 48,3% ТЕЦ (1,4 ГВт) були пошкоджені, а 3,4% (0,1 ГВт) лишались на території, що перебуває під тимчасовим військовим контролем рф. Наявна потужність ТЕЦ знизилась з 2,9 ГВт станом на кінець 2021 року до 1,4 ГВт станом на кінець квітня 2023 року.

Понад 30 ракет влучило в об’єкти держкомпанії "Укргідроенерго" з 31 жовтня минуого року по кінець опалювального сезону

"Укргідроенерго" втратило потужності Каховської гідроелектростанції потужністю 340 МВт. У перші дні вторгнення, російські окупанти замінували станцію, а вночі 6 червня 2023 року підірвали її. Експерти вважають, що зважаючи на масштаби руйнувань, відновлення станції неможливе. У цілому, за словами керівника "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, з 31 жовтня в об’єкти держкомпанії влучило понад 30 ракет.

Доступна потужність відновлювальних джерел енергії через атаки рф впала на 24% – до 6,2 ГВт з 8,1 ГВт.

Загалом, у Міненерго звітували про враження 24 об’єктів генерації (теплові електростанції, теплоелектроцентралі, гідро- та гідроакумулюючі станції), близько половини підстанцій системи передачі та пошкодження магістральних мереж. Станом на кінець осінньо-зимового періоду енергосистема внаслідок руйнувань та окупації тимчасово втратила 44% атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% – блочних ТЕЦ, 12% – ГЕС, 75% – вітрової генерації та більше 20% – сонячної.

На фоні різкого скорочення резервних потужностей, гострої нестачі маневрених, виробництво електроенергії всіма видами генерації у січні-квітні 2023 року скоротилось на 32,5% порівняно з відповідним періодом 2021 року та склало 36,5 ТВт-год.

 

Відновлення потужностей генерації збіглося з підготовкою до сезону

 

У квітні в Україні стартувала масштабна кампанія відновлення пошкодженої генерації, яка збіглась по часу з традиційною підготовкою до осінньо-зимового періоду (ОЗП), коли у системі проводяться планові ремонти. Більш масштабної ремонтної кампанії на підприємствах атомної, гідро- та теплової генерації не відбувалось ще ніколи, зазначав міністр енергетики Герман Галущенко.

Якщо у попередні роки підготовка до ОЗП в Україні зводилась в основному до забезпечення паливом і проведення планово-відновлювальних ремонтів, то у нинішньому сезоні енергетики постали перед набагато більш серйозним викликом: необхідністю відновлювати пошкоджену інфраструктуру, що потребує значних коштів, наголосила експертка Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Вона також зазначила, що в умовах військового часу, відслідковувати процеси ремонтних кампаній надзвичайно важко через закритість інформації.

"Усі дані стосовно поточного балансу, складу обладнання, руху палива є закриті. Інформацію доводиться збирати по крихтах: аналізуючи те, що озвучується у публічному просторі представниками уряду, місцевою владою, представниками енергокомпаній, звіти міжнародних організацій щодо обсягів пошкоджень та наданої міжнародної допомоги", – пояснила експертка.

Атомна генерація завершила планові ремонти 70% потужностей ще у серпні, відремонтувавши шість блоків сумарною потужністю понад 5,4 тис. МВт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атомники відремонтували шість енергоблоків, у ремонті ще три

"Важливо розуміти, що стабільна робота атомних енергоблоків, це не тільки покриття більше половини попиту, це також стабільна робота самої енергосистеми. Аварійна зупинка енергоблоку потужністю 1000 МВт – це завжди критична ситуація в енергосистемі, яка потенційно загрожує її стабільності", – підкреслила Олена Лапенко.

За її словами, на атомну генерацію традиційно припадала найбільша частка у структурі генеруючих потужностей: у минулі роки це було більше 50%. Проте, у нинішньому ОЗП після виведення з ремонтів всіх атомних енергоблоків ця цифра буде наближатись до 60%.

Станом на 30 серпня на станціях "Укргідроенерго" у ремонті знаходилось 37 з 78 гідроагрегатів

На станціях "Укргідроенерго" станом на 30 серпня у ремонті знаходилось 37 з 78 гідроагрегатів, які мають працювати з грудня, після завершення ремонтної кампанії. Станом на кінець першого півріччя, "Укргідроенерго" закінчило капітальні ремонти двох гідроагрегатів на ГАЕС, реконструкцію двох гідроагрегатів та одного блока на ГЕС. У середині серпня "Укргідроенерго" ввело у роботу після реконструкції гідроагрегат однієї з українських гідроелектростанцій, що дозволило збільшити можливість видачі потужності ГЕС на 100 МВт. Сумарно видачу електроенергії цієї ГЕС в об’єднану енергосистему України було збільшено на 157 МВт.

Відновлювані джерела енергетики також активно ремонтувались. За словами експерткт DiXi Group, один з найбільших гравців ринку – компанія ДТЕК – не тільки активно відновлювала об’єкти вітрової генерації, але й будувала нові. Проте, значного впливу ВДЕ у майбутньому ОЗП очікувати не варто: по-перше, Україна у значній мірі залежить від традиційних джерел генерації, а по-друге – в осінньо-зимовий період через об’єктивні климатичні умови, доля ВДЕ традиційно знижується, зазначила вона.

До повномасштабного вторгнення ТЕС закривали не менше чверті потреб в електроенергії, нинішньою зимою їх роль буде ще більш важливою

Питання відновлення і готовності до ОЗП теплової генерації, яка разом з гідроенергетикою відіграє важливу роль балансування енергетичної системи і покриває споживання в пікові години, викликало найбільше суперечок і стало найгарячішою темою при обговореннях на енергетичному ринку.

Якщо до повномасштабного вторгнення "тепловики" традиційно закривали не менше чверті потреб в електроенергії, то нинішньою зимою їх роль буде ще більш важливою.

"У разі введення додаткових потужностей на резервному паливі, частка ТЕС може сягати до 30%. Крім значної частки в балансі, теплова генерація зараз виконує функцію покриття пікових навантажень, що збільшує її роль у роботі енергосистеми", – підкреслила Олена Лапенко.

 

Як відновлюється і ремонтується теплова генерація

 

На фоні невтішних даних щодо значних пошкоджень теплової генерації від ПРООН і Міненерго, гендиректор ключового гравця у сегменті теплової генерації "ДТЕК Енерго" (експлуатує шість з дев'яти ТЕС, які входять в її склад і лишаються на неокупованих територіях: Бурштинську, Добротвірську, Ладижинську ТЕС (АТ "ДТЕК Захиденерго") та Придніпровську, Криворижську ТЕС (АТ "Дінпроенерго"), Курахівську ТЕС (ТОВ "Востокенерго") Ільдар Салєєв у липні заявляв, що через обстріли енергосистема в цілому втратила приблизно 5 ГВт маневреної генерації. Втрати теплової генерації ДТЕК на кінець ОЗП сягали 1,4 ГВт.

"Навіть якщо ми встигнемо відновити і запустити все, що запланували до ОЗП, то це все одно буде менше, ніж те, з чим енергосистема входила в минулий період", – наголосив він.

За словами Ільдара Салєєва, у рамках підготовки до ОЗП компанія запланувала проведення 27 планових ремонтів, що значно більше, ніж планувалось до обстрілів рф. Сума на виконання цих ремонтів оцінювалась 3,5 млрд грн до кінця року. Станом на липень ДТЕК інвестував у реалізацію планів 2 млрд грн.

13 енергоблоків відремонтував ДТЕК станом на 6 вересня, ще сім – у процесі

Станом на 6 вересня енергетики компанії відремонтували 13 енергоблоків, ще сім – у процесі. Два енергоблоки ТЕС, загальною потужністю майже 400 МВт ДТЕК ввів у роботу наприкінці серпня. Один з блоків було відремонтовано достроково, йдеться у повідомленні компанії у Telegram-каналі.

Виконавчий директор "ДТЕК" Дмитро Сахарук в ефірі телеканалу "Прямий" наприкінці серпня ще раз підтвердив плани компанії до кінця року відремонтувати 27 енергоблоків, виконавши робіт на 3,5 млрд грн.

Компанія "Центренерго" також заявила про проведення активних ремонтних робіт і наміри пройти майбутній ОЗП на таких потужностях, які були задіяні минулого року: вісім енергоблоків сумарною потужністю 1190 МВт.

Очікується, що наступного опалювального сезону теплоелектростанціям вистачить традиційних видів палива – газу і вугілля

Традиційними видами палива – газом і вугіллям – теплоелектростанції в ОЗП, виходячі з наявних даних, також будуть забезпечені.

"На мою думку, з урахуванням об’ємів газу, які вже є у ПХГ, і тих, що видобуваються, "блакитного палива" нам в ОЗП точно вистачить", – прогнозує Сергій Нагорняк, член парламентського енергокомітету.

За його словами, навіть якщо в ОЗП і буде імпорт газу, то в незначних обсягах.

Вугілля, основного виду палива, тепловим станціям має вистачити, вважає Олена Лапенко. Відставання по видобутку власного вугілля не має стати критичним для стабільного забезпечення електрикою. За її словами, у поточному році закупівля вугілля з державних шахт здійснюється нижчими темпами.

"Повідомляється, що відставання від минулого року складає 148 тис. тонн (10-15%) за рахунок того, що частина важливих об’єктів опинилась під російською окупацією. З запланованих запасів 1,8 млн тонн вугілля в наявності на складах вже є 1,5 млн тонн", – нагадала статистику експертка DiXi Group.

Що ж стосується приватного видобутку, у ДТЕК повідомили, що плани по видобутку і накопиченню вугілля реалізуються за графіком. В ефірі "Прямого" у серпні Сахарук, зокрема, заявив про наміри закласти 27 нових лав в цьому році: 15 з них вже введені, 12 планується ще ввести.

У "Центренерго", яке у минулі роки купувало вугілля державних шахт і "Укрдонінвест" і якому заборгувало 1,4 млрд грн, заявляли про плани імпортувати певні обсяги з Польщі.

Міненерго до того ж анонсувало використання на ТЕС такого резервного палива як мазут, нагадала Олена Лапенко. Зокрема, "Центренерго" заявляло про можливість використання цього виду палива на Трипільській ТЕС. Мазут держкомпанія закуповує в "Укрнафті".

Проте загалом мазут не може стати повноцінним замінником традиційних видів палива, зокрема, через те, що технічно на ньому можуть працювати не всі енергоблоки, зазначила експертка.

"До того ж, спалення мазуту супроводжується швидким забиванням форсунок, тож регулярні зупинки енергоблоків для чистки форсунок будуть знижувати доступну потужність", – пояснила вона.

Серйозне занепокоєння експертів викликає питання забезпеченості фінансовими ресурсами теплової генерації

Втім, крім забезпечення паливом, є ряд питань, які викликають серйозне занепокоєння експертів у контексті теплової генерації. Зокрема, питання забезпеченості фінансовими ресурсами, у тому числі на проведення відновлювальних після обстрілів робіт. Ільдар Салєєв ще у липні наголошував на тому, що ДТЕК "як повітря, потрібні саме фінансові можливості", зокрема, на завершення поточних ремонтів і проведення відновлювальних робіт.

"Сума (у поточні ремонти) вже наближається до 2 млрд грн. І немає достатньо коштів, щоб і завершити ремонти, і провести відновлювані роботи, тому що частину коштів з планових ремонтів ми вже направили на відновлення", – пояснював тоді стан справ гендиректор "ДТЕК Енерго".

ДТЕК планувала залучити  близько 5 млрд грн через програму пільгового кредитування за аналогом урядової "5-7-9%". Також, компанія розраховувала на погашення боргів з боку НЕК "Укренерго", яка заборгувала їй понад 1,7 млрд грн з розрахунків на балансуючому ринку.

"Отже, якщо буде і ресурс з ринку, і борги будуть погашатись, бо НЕК "Укренерго" винна нам на балансуючому ринку понад 1,7 млрд грн, і спрацює третє джерело фінансування, а саме кредитна програма, то приблизно 2/3 потужностей, які зараз простоюють, ми зможемо встигнути відновити", – наводив аргументи Салєєв.

Загалом, на кредити "5-7-9%" для теплової генерації планувалося виділити 7,6 млрд грн, повідомляв на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики і ЖКХ заступник міністра енергетики Юрій Власенко.

Рішення про те, що теплова генерація може скористатись пільговими кредитами було прийнято урядом ще у травні. Проте, за словами першого заступника голови енергетичного комітету Верховної Ради Олексія Кучеренка, кредитами досі ніхто не зміг скористатись.

"За моєю інформацією, майже ніхто вже не встигає скористатись цим рішенням. Це ж треба було своєчасно робити. Кредити дозволені, але їх ніхто не взяв", – сказав "Українській енергетиці" нардеп.

"Вже вересень, і я впевнений, що всі енергетичні компанії діючи професійно та відповідально, розпланували свої ремонтні кампанії, не покладаючись на "5-7-9%". Все, що можна зробити – вже робиться", – йдеться у відповіді голови енергетичного комітету Ради Андрія Геруса на запит "Української енергетики".

Експерти також вказують на те, що важливі рішення, які були покликані покращити фінансовий стан, зокрема, теплової генерації, були прийняті з запізненням, у том числі про підвищення цін для населення і верхніх меж price cap. Лишається неврегульованим і питання боргів та розрахунків між учасниками енергетичного ринку.

Складно прогнозувати і те, якими будуть наслідки від того, що теплова генерація працювала на межі можливостей і без зупинки потужностей, задля того щоб покривати піки рекордного споживання електроенергії під час ремонтної кампанії "Енергоатому" та в умовах рекордного споживання спекотного літа.

 

Чи вистачить Україні власної електрогенерації під час ОЗП?

 

Чи є наведені факти свідченням того, що генерація в Україні, і, зокрема теплова, не готова чи готова, але не у повній мірі до ОЗП, і відповідно не зможе видавати в енергосистему об’єм електроенергії для бездефіцитного проходження холодних місяців? Сьогодні це найгостріше питання, точної відповіді на яке не має ніхто.

"Наскільки часто будуть відключати електрику взимку – передбачити неможливо. І через невизначеність щодо рівня спроможності московського режиму атакувати нашу інфраструктуру, і через закритість інформації щодо реального стану ремонтів, перш за все вугільної генерації", – написав в Facebook директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Голова парламентського комітету з питань енергетики оцінює поточну готовність генерації до опалювального сезону на рівні 70%

Проте Андрій Герус у відповіді на запит "Української енергетики" оцінив поточну готовність генерації до ОЗП на рівні 70%. А, наприклад, Олена Зеркаль, яка перебувала на посаді радниці міністра енергетики з червня 2021 року, в ефірі Business Breakfast від Forbes 6 вересня заявила, що українські електромережі готові до зими на 98%, атомні електростанції – на 70%, теплові електростанції – на близько 30%. Проте, одразу після ефіру Міненерго повідомило, що Зеркаль "не виконує функції радника міністра енергетики України. Інформація, наведена нею щодо стану ремонтної кампанії на енергетичнх об'єктах, не відповідає дійсності".

У повідомленні ДТЕК також зазначалось, що в інформаційному полі з’явились непрофесійні коментарі окремих експертів та ексрадників, Телеграм-каналів про стан готовності енергосистеми до зими.

"Вони базуються на неперевіреній та недостовірній інформації, багато у чому – на відвертих спекуляціях. В умовах війни і розпалу підготовки до старту чергової безпрецедентної по викликах зими такі нефахові заяви неприпустимі", – підкреслили у компанії.

Єдине у чому на сьогоднішній день немає жодних сумнівів, це те, що роль теплової і атомної генерації під час майбутнього ОЗП, коли традиційно знижуються можливості гідрогенерації та ВДЕ, набуває критичної ваги.

Роль атомної і теплової генерації під час майбутнього сезону набуває критичної ваги

Зрозуміло і те, що війна триває, а значить з настанням перших холодів ворог, скоріш за все, продовжить атакувати енергетичну інфраструктуру в Україні.

"Ми розуміємо, що ворог серйозно налаштований продовжити атаки на енергетичну інфраструктуру: вони активно накопичують ракети і дрони, які застосують з настанням перших холодів. Про це каже і СБУ і ГУР. Вони будуть активно бити по підстанціях. Ми бачимо, що росіяни прекрасно орієнтуються у тому, де у нас сильніше захист ППО, де слабкіше", – наголосив Сергій Нагорняк.

За словами нардепа, не можна виключати, що через атаки на генерацію і розподільчі потужності (підстанції) під час нинішнього ОЗП енергосистема буде на кілька днів розпадатись на острови. Цілком вірогідно, що у певних містах, районах, будинках електроживлення буде, а у деяких, як і минулого року, ні. Деякі міста і селища, як наприклад минулого року в Одеській чи Черкаській областях, по тижню, а подекуди і півтора-два, будуть змушені перебувати в умовах обмеженої подачі електроенергії та графіків відключень.

Альона Манжело, спеціально для "Української енергетики"