Наша країна має все необхідне для того, щоб стати регіональним газовим хабом: розвинену інфраструктуру, газові сховища, біржову торгівлю. Крім того, є перспективи не лише для забезпечення себе вітчизняним блакитним паливом, але й для його експорту. Однак цього замало. Дуже важливо лібералізувати український ринок природного газу й підвищити його ліквідність. На цьому наголосили учасники "круглого" столу "Газовий хаб: що Україна пропонує європейським партнерам", організованого аналітичним центром DiXi Group.

 

Пріоритети розвитку газового ринку

 

Україна має унікальну розвинену газову інфраструктуру, географічне розташування та конкурентні тарифи для транспортування і зберігання газу європейських компаній. Відтак повинна це використати і стати газовим хабом регіону, зазначила Ганна Лігун, в.о. генерального директора нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України.

Що для цього потрібно? Відповідно до дослідження аналітиків DiXi Group, інструментами у досягненні цієї стратегічної цілі мають стати нарощування власного видобутку, адаптація газової інфраструктури, створення конкурентного ринку.

Голова біржового комітету Української енергетичної біржі (УЕБ) Олексій Дубовський вважає, що варто, насамперед, розібратись із тим, де буде хаб.

“Якщо це буде віртуальна точка, то його треба будувати по-одному, якщо це буде ПСГ – по-іншому. Можливий також мікс. Відтак кожен із варіантів вимагає здійснення своїх заходів підготовки”, – зауважив він.

Стратегічного плану дій щодо створення конкурентного торгового майданчика для операцій зі зберігання і транспортування природного газу наразі немає. Кабінет міністрів наприкінці квітня 2023 року схвалив нову Енергетичну стратегію України на період до 2050 року. Через воєнний стан цей документ не оприлюднено. Відтак оцінити пропозиції уряду щодо розвитку газового сегменту зараз можна лише за окремими офіційними заявами та коментарями тих, хто брав участь у складанні стратегічних планів.

Відповідно до них, споживання газу в Україні та світі найближчим часом буде зростати. Відтак стратегія розвитку газового сегменту передбачає збільшення власного видобутку, аби повністю покривати це зростаюче власне споживання вже з 2025 року. А надалі йдеться про поступове заміщення природного газу воднем, біогазом та електричною енергією для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Власне, збільшення власного видобутку – це одна з передумов створення хабу.

 

Власний видобуток – перспективи позитивні

 

Після початку повномасштабної війни на території України обсяги власного видобутку газу впали на 1,3 млрд куб. м у порівнянні з 2021 роком.

“Попри дії російської федерації проти України видобуток природного газу 2022 року у нашій країні знизився лише на 6% у порівнянні із 2021-м”, – наголосила Ганна Лігун. 

З її слів, торік видобуток становив 18,54 млрд куб. м, тоді як споживання було на рівні 19,3 млрд куб. м і зменшилось 2022 року на 33,4%. Основні причини очевидні: окупація частини територій ворогом, закриття значної частини бізнесу або падіння виробництва, переїзд населення в інші країни. До слова, з початку масштабної війни країну залишило близько 6 млн людей.

Аналітики DiXi Group серед невоєнних факторів головною причиною зниження показників видобутку приватним сектором називають рішення Міністерства енергетики щодо заборони експорту природного газу, яке було прийняте у березні 2022 року. Слід зауважити, що заборону експорту не скасували навіть після завершення опалювального сезону, хоча на це сподівались представники приватного бізнесу.

За окремими оцінками, приватні видобувники втратили до 50% ринку збуту і змушені закачувати газ у сховища або продавати його “Нафтогазу”. 

“Проте з січня 2023 року спостерігається позитивна тенденція поступового збільшення середньодобового видобутку природного газу проти воєнного періоду 2022 року, – констатувала представниця Міненерго. – Окрім цього, для підтримки українського видобутку приватними компаніями в умовах заборони експорту природного газу НАК “Нафтогаз” планує активно закуповувати ресурс видобутку у 2023 році у прозорий недискримінаційний спосіб – через біржі. Загальний обсяг має скласти до 3 млрд кубів. Це дозволить забезпечити приватні компанії ліквідністю для здійснення необхідних інвестицій для нарощення українського видобутку”. 

"Нафтогаз" також планує активно нарощувати видобуток і відмовитись від імпорту газу.

 

Інфраструктура: потужна та розвинена

 

Про необхідність створення газового хабу в Україні свідчить також зацікавленість західних партнерів в українській газовій інфраструктурі. Це, зокрема, підтвердив заступник генерального директора з розвитку та трансформації ТОВ "Оператор ГТС України" Павел Станчак. Адже потужна мережа України дозволяє транспортувати понад 140 млрд куб. м газу і зберігати під землею 30 млрд куб. м. Крім того, наша мережа є цікавою для європейців через привабливі ціни на транспортування та зберігання.

“Ми маємо виняткову можливість запропонувати Європі невикористані потужності сховищ, які ми можемо продати постачальникам. Ми бачимо, що всі інші підземні сховища в Європі наповнюються. Скоро вони будуть заповнені і тоді українські 15 млрд куб. м стануть дуже цікавими", – зазначив Павел Станчак.

Водночас, наголосив він, складно бути хабом для Європи, якщо думати лише про себе. На його переконання, Україна може бути частиною регіонального хабу і разом із поляками, словаками, угорцями, молдаванами та румунами створити умови, які дозволяють використовувати нашу мережу. 

“Вона досить потужна, але для потужності хабу велике значення має “вузьке горло”, тобто з’єднання з іншими операторами. З деякими нам було б цікаво мати “широке горло”. Наприклад, із Польщею. Однак склалося так, що ми завжди були джерелом постачання, а щоб ми могли разом працювати як хаб для Європи, нам потрібно збільшити потужність у два боки”, – пояснив заступник генерального директора з розвитку та трансформації ТОВ "Оператор ГТС України".

Аналітики DiXi Group відзначають зусилля операторів – “ОГТСУ” та “Укртрансгазу” – для збереження конкурентних позицій України. Йдеться, зокрема,  про надання європейським замовникам (постачальникам, трейдерам) послуг із транспортування газу, довгострокового та короткострокового зберігання (у т.ч. у режимі "митного складу"). Також  вони  називають стратегічно важливою подією сертифікацію АТ “Укртрансгаз” як оператора газосховищ. “Укртрансгаз” став другим в Європі сертифікованим оператором газосховищ.

Представники НКРЕКП вважають, що це сприятиме інтеграції українського газового ринку з європейським і дозволить завантажити потужності зі зберігання газу та отримати додаткові фінансові надходження. 

 

Без лібералізації ринку газу – ніяк

 

Для роботи хабу потрібні конкурентні та прозорі ринкові умови. Без них, зазначили учасники "круглого" столу, успішна діяльність такого майданчика буде неможливою.

“Ми маємо потенціал стати регіональним хабом у Східній Європі. Проте, є дуже багато питань до побудови конкурентного газового ринку. Без цього третього компоненту жодний газовий хаб неможливий", – вважає експертка DiXi Group Олена Лапенко. 

На необхідності лібералізації ринку наголосив також виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко. 

Він перелічив, що вже зроблено у цьому напрямі. Так, 26 квітня 2023 року “Нафтогаз” розпочав викуп природного газу на Українській енергетичній біржі. До торгівлі допущені видобувники та трейдери, а викуп здійснюється у прозорий і відкритий спосіб. За п’ять тижнів торгів “Нафтогаз” викупив 383 млн куб. м, тоді як за дев'ять місяців 2022 року лише 253 млн куб. м.

“Викуп газу – це один з дієвих механізмів підтримки видобувної індустрії та економіки воюючої країни”, – вважає представник АГКУ.

Артем Петренко підкреслив важливість того, що всі ми, як громадяни України, тепер можемо публічно бачити, що НАК виходить на торги, які обсяги вона купує і за якими цінами. 

“На наше переконання, це один з елементів, який є надзвичайно важливим для підтримки вітчизняного газовидобутку. Надалі дискусія має бути продовжена щодо часткового експорту газу для того, щоб сплачувати більше податків, і щоб держава в результаті отримувала більше валютного виторгу”, – зазначив виконавчий директор Асоціації.

А загалом, на його думку, ліберальні умови можливі за відкритості ринку: коли є, наприклад, "Нафтогаз", який викуповує ресурс, є частково відкритий експорт, який дозволяє компаніям вирішувати для себе, що робити.

Продаж газу українського видобутку, зокрема, ресурсу “Укргазвидобування”, на конкурентних біржових торгах має додати ринку прозорості. 

“Газовий хаб – це не лише інфраструктура, як от оператор ГТС, а ще й торгова складова, – наголосив зі свого боку Олексій Дубовський, голова біржового комітету УЕБ. – Після початку війни 2022 року дійсно дуже провалились обсяги торгівлі на біржі. Однак, зараз вони почали відновлюватись завдяки тому, що “Нафтогаз” почав виходити на закупівлю, а також багато трейдерів і видобувних компаній. На короткострокових ринках (Day-Ahead, intraday) НКРЕКП визначила біржову ціну як маржинальну. Це перший крок для побудови прозорого ціноутворення, прозорого хабу. Надалі можна буде говорити про побудову більш довгих контрактів (квартальні, піврічні, річні). Наразі ми перезапускаємо ринок природного газу. Після війни можна буде говорити про запуск квартальних і довших контрактів”.

Зараз учасники ринку повернулися до того, що на внутрішньому ринку потрібно запровадити якісь цінові орієнтири, повідомив голова біржового комітету УЕБ. Йдеться про ті, які були сформовані у ринковий спосіб – на торгах, адже зараз, зі слів фахівця, є деякі перекоси. 

“Якби був відкритий експорт, то була б можливість біржового арбітражу. Тоді б ціни якось вирівнювались”, – додав він. 

Згідно з дослідженням аналітиків DiXi Group, саме послідовна стратегія у питанні лібералізації ринку та підвищення його ліквідності створить умови для підвищення попиту на відповідні послуги.

 

Завдання, що потребують вирішення

 

Серед головних проблем українського газового ринку, експерти DiXi Group називають низький рівень ліквідності, значну ринкову концентрацію, майже монопольне становище державного “Нафтогазу” у сегментах видобутку і постачання, обмежену прозорість операцій і недостатній розвиток торгових платформ. Ігнорування цих проблем, нівелюють досягнення України у реформуванні газового ринку. Аби вирішити ці проблеми, в DiXi Group вважають за необхідне:

• зняти критичні обмеження (скасувати заборону на експорт газу);
• вирішити проблеми концентрації (через впровадження Gas Release Program, визначення маркет-мейкера);
• гармонізувати свою діяльність відповідно до європейських стандартів прозорості (імплементація REMIT);
• сприяти розвитку біржової торгівлі (стандартизовані продукти, деривативи).

Ці кроки дозволять зберегти досягнення і завершити реформування газового ринку України. А для залучення інвестицій потрібно надати партнерам чіткі сигнали щодо напряму розвитку українського газового ринку, зокрема, щодо перспектив створення в Україні регіонального газового хабу.

 

Підготувала Світлана ОЛІЙНИК