Починаючи з 26 вересня, на російських газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2" у морських акваторіях Данії і Швеції було виявлено чотири витоки газу.

В економічній зоні Данії 26-27 вересня знайшли витоки на "Північному потоці-2" біля узбережжя острова Борнохольм та на "Північному потоці-1" біля острова Сімрісхамн. За 6 км від витоку на "Північному потоці-1" знайшли ще один, але уже в економічній зоні Швеції. 29 вересня берегова охорона Швеції повідомила й про четвертий витік газу з "Північних потоків".

Що саме сталося – з’ясувати поки що не вдається. Одна з теорій свідчить, що міни дистанційного управління у дві труби "Північного потоку-1" і в одну з труб "Північного потоку-2" могли закласти водолази, спущені з торгівельного судна. Інша теорія свідчить про те, що вибух спричинили підводні безпілотники. Такі, ймовірно, стоять на озброєнні у росії.

Так само не доведено, хто саме може стояти за аваріями на "потоках". США та Європа обережно підозрюють росію; росія у відповідь прямо говорить про змовницькі сили Заходу. Зокрема, президент росії владімір путін звинуватив в організації вибухів "англосаксів", а днем раніше назвав інциденти з газогонами "міжнародним тероризмом". Прибічник путіна, віцепрем'єр росії Олександр Новак, у своїх теоріях називає винними США, Польщу та Україну.

У чому фахівці та політики більш-менш одностайні, то це в тому, що найбільш вірогідною з усіх висунутих версій є умисна диверсія з боку зацікавленої сторони. Адже самі по собі витоки на морських газопроводах трапляються дуже рідко. Тим паче, що відомо про зафіксовані вибухи, які передували аварії.

Шведські спецслужби 6 жовтня завершили перевірку у зоні інцидентів із газопроводами "Північний потік" та отримали додаткові підтвердження на користь версії про диверсії на об'єктах. Фахівці Служби державної безпеки Швеції встановили, що на обох газопроводах у шведській винятковій економічній зоні сталися вибухи, які завдали їм серйозних збитків.

Крім того, впевнено можна говорити, що події на газопроводах призвели не лише до економічних, але й до значних екологічних збитків через витоки метану в атмосферу. За деякими оцінками, в атмосферу потрапило близько 300 тис. тонн метану, одного з найбільш агресивних парникових газів. Ця кількість газу у найближчі 20 років матиме такий вплив на клімат, як річні викиди приблизно 5,48 млн автомобілів, відзначив аналітичний центр DiXi Group.

Та замість спроб щонайшвидше розібратися у ситуації, росія пропонує під приводом аварії запустити єдину вцілілу нитку несертифікованого газопроводу "Північний потік-2", щоб нібито уберегти Європу від морозної зими.

Що відомо про події на газопроводах – у матеріалі "Української енергетики".

 

Випадкова аварія чи зумисний саботаж?

 

Морські газопроводи "Північних потоків" складаються зі сталевих труб товщиною стінки до 41 мм, оточених бетонною "сорочкою" від 60 до 110 мм, розповів директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. Конструкція має убезпечити трубопровід і від випадкових механічних пошкоджень, і від згубної дії солоної морської води. Тому майже неможливо навіть припустити, що одночасні витоки газу на таких об’єктах стались випадково.

"Інциденти з витоками на газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2", які сколихнули ринки Європи, були невипадковими. Щонайменше чотири місця витоків та зафіксовані сейсмографами вибухи, після яких відбулося різке падіння тиску в обох трубах, цілком очевидно вказують на навмисний характер атаки. Саме атаки, адже інший спосіб пошкодити труби зі сталі товщиною до 41 мм, оточених бетонною "сорочкою" від 60 до 110 мм, складно уявити. Власне, органи Німеччини, Данії та Швеції прямо сказали про диверсію, а ЗМІ почали висувати версії: від мінування водолазами до підводних дронів", – наголосив Роман Ніцович.

Навмисну атаку підозрює влада багатьох європейських країн, а також представники Сполучених Штатів. До прикладу, про диверсію говорить генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Також про навмисні дії для пошкодження газопроводу заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

Близько 300 тис. тонн метану потрапило в атмосферу внаслідок витоку газу з "Північних потоков"

"Питання безпеки та захисту довкілля мають першорядне значення. Ці інциденти не випадкові і торкаються всіх нас. Вся доступна інформація свідчить про те, що ці витоки є результатом навмисної дії. Ми підтримаємо будь-яке розслідування, спрямоване на отримання повної ясності про те, що сталося і чому, і зробимо подальші кроки для підвищення нашої стійкості у сфері енергетичної безпеки", – заявив Боррель.

Деякі європейські політики пов’язують подію з можливим посиленням агресії росії у війні проти України.

"Сьогодні ми зіткнулись з диверсією. Можливо, це означає новий крок в ескалації війни в Україні", – сказав прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.

Так чи інакше, а й складність атаки, і її нахабність вимагають швидкого розслідування і належного реагування, вважає Роман Ніцович.

"Подібна диверсія, навіть здійснена у виключній економічній зоні двох країн – члена НАТО Данії та майбутнього члена Швеції, – може вважатися актом агресії", – наполягає він.

Непрямі докази уже зараз свідчать, що атака була вигідна саме російській федерації. Для переконливого доведення вини країни-агресора Німеччина сформує спільний слідчий підрозділ із Данією та Швецією, що займатиметься розслідуванням саботажу проти підводних газопроводів. Щоб негайно розпочати проведення слідчих дій, Швеція закривала акваторію Балтійського моря у місцях витоку.

 

Слід росії

 

"Північний потік-1" останніми роками був головним маршрутом для доставки російського газу в Європу. Його заявлена річна потужність становить близько 55 млрд кубометрів газу: по 27,5 млрд кубометрів на кожну з ниток трубопроводу. Майже за тим самим маршрутом, що й "Північний потік-1" був побудований другий аналогічний газопровід – "Північний потік-2". Останній був заповнений технологічним газом і майже запущений у роботу за сприяння німецько-американських домовленостей влітку 2021 року. Однак сертифікація труби – важливий етап, що довів би відповідність газогону європейським регламентам – була перервана через ескалацію агресії російської федерації та визнання "незалежності" ЛДНР у лютому 2022 року.

"Північний потік-1", який продовжував роботу навіть після початку повномасштабної війни росії проти України, був зупинений російською стороною з кінця серпня нібито через несправне обладнання на ключовій компресорній станції рф. До повної зупинки газопроводу, росія систематично знижувала обсяги газу, які перекачувалися ним у Європу. Цим росія намагалась зірвати сезон закачування газу та влаштувати країнам ЄС "терор холодом".

Так, з весни були повністю припинені поставки газу до Болгарії, Фінляндії, Польщі, Данії, голландської компанії Gasterra та Shell (SHEL.L) за німецькими контрактами після того, як усі вони відхилили вимогу кремля перейти на оплату за газ у рублях. А після серпневої остаточної зупинки "Північного потоку-1" багато великих європейських компаній-покупців газу, які мають контракти з "Газпромом", скоротили поставки. Йдеться про австрійську OMV, італійську ENI, німецьку Uniper і RWE.

Існують й інші великі трубопроводи з росії до Європи, але транспортування через них також скорочене до мінімуму. Транзит через трубопровід Ямал-Європа, який історично транспортував газ з росії до Європи, з початку року переорієнтований на схід до Польщі з Німеччини.

55 млрд кубометрів газу на рік складає заявлена потужність "Північного потоку-1"

Поставки через трубопроводи, що пролягають з росії до Європи через Україну, також зменшуються протягом останніх кількох років. Влітку транзит був знижений до 20% встановленої потужності газотранспортної системи. Попри це українська ГТС на даний момент є найбільшим каналом доступу росії на європейський ринок.

Зрив контрактів загрожував "Газпрому" численними арбітражами та штрафними санкціями. У публічному просторі поки що відомо лише про один подібний прецедент: наміри фінської Gasum подати до суду на російську компанію. Та теоретично, таких справ може бути значно більше. Єдине, що може урятувати "Газпром" від судової тяганини, це доведені форс-мажорні обставини. Якими і можуть бути витоки на російських "потоках". Адже раніше Європа не погодилась із тим, що газ можна не прокачувати через несправність газоперекачувальої турбіни. Адже таке обладнання можна замінити на інше аналогічне.

"Спершу формальною причиною обмеження експорту була несплата за газ у рублях, далі – анекдот із турбінами "Північного потоку". Зараз – вибухи. Це входить у план росії, як зупинити постачання газу в ЄС та не сплачувати за це багатомільярдні штрафи", – вважає президентка DiXi Group Олена Павленко.

Зрив контрактів загрожує "Газпрому" численними арбітражами та штрафними санкціями

"Атаки на "потоки" також дозволяють кремлю стверджувати про технічні причини скорочення постачання газу на ринки ЄС. Принаймні якась частина недопоставлених обсягів газу не матиме наслідків у вигляді штрафів, оскільки російський монополіст наполягатиме на трактуванні цієї ситуації як форс-мажорних обставин. За підрахунками DiXi Group, з початку року "Північним потоком-1" прокачано лише 29,8 млрд кубометрів газу, тоді як за аналогічний період 2021 року – майже 43 млрд кубометрів", – додав директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Паралельно з цим росія посилає сигнали Європі, що газовий шантаж може посилюватись. Приміром, 27 вересня, коли вже було відомо про витоки на "потоках", рф пригрозила припинити транзит українською ГТС. Нібито через новий арбітраж, ініційований НАК "Нафтогаз України".

"Думаю, що українська ГТС зупиниться наступною після "Північного потоку". "Турецький потік" вони, найімовірніше, не чіпатимуть – ним надходить газ до Туреччини та Угорщини. Угорщина, зрозуміло, союзник, а через Туреччину путін намагається вирішувати свої проблеми", – розмірковує Олена Павленко.

 

Нова фаза газової війни проти Європи

 

Біржі миттєво відреагували на інцидент зростанням цін: котирування на хабі TTF зросли на 7% 27 вересня та ще 10% наступного дня. Ринок газу в Європі чутливо сприймає новини про недоступність інфраструктури навіть попри заповнення сховищ та плани ЄС скоротити споживання, відзначив Роман Ніцович.

Європа, схоже, починає звикати до газового шантажу. Стрибок цін, спровокований аварією, тривав недовго: уже 4 жовтня ціна газу на європейській біржі впала із $1440 за тис. кубометрів до $1200 за тис. кубометрів і продовжила знижуватись.

6 жовтня спотова ціна газу опустилася до мінімуму з червня. Контракт "на день наперед" на хабі TTF закрився на рівні $1005 за тис. куб. м

Європейські країни вважають відновлення роботи пошкоджених газопроводів сумнівним. Потрапляння морської води всередину труб призведе до корозії металу. Ремонт потребуватиме значних матеріальних ресурсів і буде тривалим у часі, попереджає російська сторона.

"Безумовно, є технічні можливості відновлювати інфраструктуру, це вимагає часу і відповідних коштів", – сказав віцепрем’єр росії Олександр Новак.

У якості "альтернативи" він пропонує Європі заплющити очі на відсутність сертифікації "Північного потоку-2" і запустити для прокачування газу вцілілу нитку цього газопроводу.

"У разі ухвалення рішення про початок поставок ниткою, після перевірки газ можна буде закачати в газопровід", – запропонували жест "доброї волі" у "Газпромі" .

Та пропозиція запуску не знаходить підтримки, навіть, у Німеччині, за сприяння якої "Північний потік-2" був колись побудований та майже введений в експлуатацію.

"Nice try або "хорошая попытка", – так російською мовою прокоментувала заяву Новака перша заступниця прессекретаря уряду Німеччини Крістіане Хоффманн.

Вона наголосила, що причина, через яку до Німеччини не надходить газ, полягає не в несправності "Північного потоку", а в тому, що росія не хотіла постачати газ раніше та шукала різних приводів для цього.

Росія – ненадійний постачальник газу,
і неважливо якою трубою

"Отже, ми виходимо з того, що росія – ненадійний постачальник газу, і неважливо якою трубою", – сказала Хоффман.

Наразі росії це загрожує провалом у газовій війні проти цивілізації. За словами Романа Ніцовича, у разі нефункціональності обох потоків, росія остаточно програє весь регіон Балтійського моря в геостратегічному плані.

"Звісно, збережуться певні провокації із застосуванням авіації та підводного флоту, а інфраструктура "Північного потоку-2" може й далі використовуватись для цілей військової розвідки. Проте похитнеться і "м’яка сила", яку російський режим вибудовував роками. Саме на Балтиці були зосереджені значні газо- і нафтоекспортні проєкти останніх десятиліть, і зараз це "вікно в Європу" зачиняється", – наголосив експерт.

Інфраструктура, на яку було витрачено мільярди доларів для посилення газової залежності Європи, залишиться незатребуваною. Можливо, повернути ринок, хоча б частково, росії вже не вдасться ніколи.

Руслана Чечуліна