Голова УВЕА: вітроенергетика у 2022 р. додасть близько 1 ГВт потужностей
Вітроенергетичні компанії ще у 2019 році отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю близько 6,5 ГВт
Потужність вітроенергетичних станцій в Україні в поточному році збільшиться приблизно на 1 ГВт, прогнозує голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков у коментарі порталу "Енергореформа".
"Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Отже, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей", – зазначив він.
Конеченков назвав проєкти, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року: будівництво Тилігульської ВЕС компанії "ДТЕК ВДЕ" (перша черга – 126 МВт, загальна потужність 500 МВт), ВЕС "Каланчак" 300 МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300 МВт) власник "Хіро Азія Інвестмент Лімітед" (Гонконг), друга черга Дністровської ВЕС 60 МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії "Елементум Енерджі". Він додав, що на Південно-Українській ВЕС уперше в Україні буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.
Крім цього, реалізуються проєкти будівництва двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60 МВт компанії "Атлас Глобал Енерджі", що належить до групи компаній Eksim Holding, і Орівської ВЕС загальною потужністю 54,6 МВт, яку в гірській місцевості будує компанія "Еко Оптима", розповів голова УВЕА. Але він додав, що "враховуючи всі політичні й економічні ризики, зокрема несплату за "зеленим" тарифом, звісно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (закінчився термін надання "зеленого" тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція щодо розвитку вітроенергетики зберігається", зазначив Конеченков.
"Враховуючи ціну на природний газ і вугілля, вітроенергетика й надалі займатиме досить економічно привабливі позиції. Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1 МВт вітрової електростанції генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а іноді й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий "зелений" тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довгостроковою перспективою", – пояснив він.
Голова УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи в розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.
"УВЕА разом із юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою за підтримки Інституту відновлюваної енергетики розробили Білу книгу, в якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та "зеленого" водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до початку формування ринку офшорної вітроенергетики в Україні й заклала основу для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством і міжнародними профільними асоціаціями", – сказав Конеченков.
За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег із Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії в нещодавно створену Федерацію з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.
За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком щодо питання розробки техніко-економічного обґрунтування та здійснення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.
Конеченков додав, що, згідно з даними Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в 250 ГВт. Цей показник також підтвердив Інститут відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.
"Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку та від швидкості розробки дорожньої карти щодо офшорної вітроенергетики", – пояснив Конеченков, додавши, що, за його інформацією, НАК "Нафтогаз" планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами голови УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою не йдеться про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачається, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва "зеленого" водню.
Нагадаємо, в Україні у 2021 році встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали "зелений" тариф (Feed-in tariff).
За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об'єктів в Україні станом на кінець 2021 року сягнула 8451 МВт.
