Готовність до ризиків енергобезпеки у Чорномор'ї варто підвищити – експерти
Дослідження, підготовлене Аналітичним центром DiXi Group спільно з партнерами, виявило низьку інституційну готовність країн Чорноморського регіону до ризиків енергетичної безпеки.
Під час дослідження експерти DiXi Group у співпраці з Watchog.MD (Молдова), World Experience for Georgia (Грузія) та Expert Forum (Румунія) проаналізували інституційну готовність країн Чорноморського регіону до ризиків енергетичної безпеки. Розрахунок базується на 40 індикаторах, враховує три енергетичні ринки та п'ять категорій, що відображають основні етапи розробки політик в енергетичній безпеці: від оцінки ризиків до звітування.
Через повномасштабну агресію Росії проти України та її економічні наслідки для Європи безпека стала пріоритетом енергетичної політики як в ЄС, так і в Енергетичному Співтоваристві. Проте дослідження виявило досить низьку інституційну готовність до ризиків енергетичної безпеки усіх країн-учасниць. При цьому українські показники – одні з найнижчих.
Аналіз охоплює чотири країни: трьох членів Енергетичного Співтовариства (Грузію, Молдову, Україну) та одну державу-члена ЄС (Румунію) в якості бенчмарку. Загальна кількість балів для Румунії складає 58, Молдови – 31, Грузії – 15 та для України – 14 з можливих 100.
"Україні бракує важливих документів і механізмів, спрямованих на оцінку ризиків енергетичної безпеки у сфері газу та електроенергії. Відповідне оприлюднення результатів такої оцінки також відстає. Загальний бал для категорії – 7 зі 100", – йдеться у дослідженні "Панель індикаторів енергетичної безпеки", що було представлене під час презентації Energy Security Scoreboard.
Досить низький результат України пов'язаний з наслідками війни, зокрема, закриттям великої кількості даних та документів, які на той момент вважалися чутливими, констатують експерти.
Індикатори енергетичної безпеки
Ці результати, на думку експертів, вказують на конкретні прогалини, які країни-учасниці мають усунути, щоб створити більш стійкі та сталі енергетичні системи.
Експерти, зокрема, рекомендують Міністерству енергетики України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), вжити організаційних, регуляторних та інших заходів для забезпечення спільної регіональної оцінки ризиків та визначення сценаріїв кризи в енергетиці разом із ЄС та контрагентами з Енергетичного Співтовариства.
"Важливо, щоб інституційна система у сфері енергетичної безпеки не була простою сукупністю розрізнених планів відповідальних органів, покликаних формально виконати наші міжнародні зобов'язання. Існування повноцінної системи передбачає узгодженість різних інструментів політики. Так, відсутність належної оцінки ризиків чи ресурсної достатності в енергетиці обумовить нижчу якість подальшого планування. Як наслідок, звітування за розробленими планами також стає беззмістовним", – зазначив аналітик DiXi Group Андрій Урста.
За його словами, важливо також, щоб інституційна система у сфері енергетичної безпеки мала вимір регіонального співробітництва – спільне оцінювання ризиків, запровадження механізмів солідарної допомоги тощо.
"Через взаємопов’язаність ринків загрози в одній країні матимуть наслідки і в інших, а оптимальний спосіб боротьби з транскордонними ризиками – міжнародна співпраця. Причому, Україна має шанс виступити регіональним локомотивом цих процесів, адже наша енергетика наразі стикається з реальними ризиками і загрозами, яких ніколи не було у країнах ЄС, вчиться протидіяти їм "з коліс" і може поділитись з європейськими партнерами цінним для них практичним досвідом", – додав Урста.
Аналітики також відзначають, що слід підвищити прозорість процесу формування політики у сфері енергетичної безпеки. Адже прозорість забезпечує підзвітність компетентних органів, одночасно підвищуючи обізнаність учасників ринку та широкої громадськості щодо поточного стану справ і надаючи можливість здійснювати належний моніторинг.
З повною версією дослідження Energy Security Scoreboard можна ознайомитись за посиланням.
