Україні знадобиться сім років для відновлення дамби і гідроелектростанції, що підірвали російські військові. Вартість робіт поки лише приблизна, але це точно мільярдні суми. Тим часом "Укргідроенерго" вже встигло провести перші тендери. На проєктування витратять понад 100 млн грн.

"Українська енергетика" зібрала аргументи фахівців різних галузей: чи справді повоєнній Україні не обійтись без Каховської ГЕС?

 

Енергетична складова

 

Потужність Каховської ГЕС складала майже 335 МВт. Це чи не найбільша такого роду споруда в Україні. Але разом із цифрами генерації варто враховувати ще один момент: гідроелектростанції виконують дуже важливу функцію для української енергетики, бо вони є маневреними потужностями. Особливо під час війни, коли росіяни завдали значних руйнувань іншим типам генерації, у першу чергу, тепловій.

"Є зараз технології, які дозволяють при відбудові збільшити встановлену потужність цієї станції? Так, є. Чи є в Україні потреба у балансуючих потужностях для покриття пікових навантажень за рахунок гідростанцій? Дуже висока. Сумарно встановлена потужність гідроелектростанцій у нас більше 6 ГВт. Тобто це майже як потужність Запорізької АЕС, яка тимчасово окупована. Чи є перспектива для розвитку гідроенергетики? Так, є. Гідроенергетика, безперечно, продовжить забезпечувати енергетичну систему балансуючими потужностями та безвуглецевою генерацією", – навів "Українській енергетиці" аргументи на користь відновлення Каховської ГЕС заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Втім, з жовтня минулого року Каховська ГЕС не працювала. З моменту окупації Московія перетворила енергетичний об'єкт на військову базу.

"Ми маємо через війну економічний спад і, відповідно, спад споживання електроенергії. Економіка буде відновлюватись, буде відбуватись електрифікація. І попит на електроенергію буде зростати. Тому вже зараз необхідно розуміти, з яким парком та потужностями ми будемо цей попит покривати. Інакше доведеться покладатись на імпорт, який є однозначно дорожчим", – зазначив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Уряд однозначний в оцінці ситуації: відновлювати Каховську ГЕС потрібно. У Кабінеті міністрів запевняють: підготовку вже розпочали. Що ж до вартості відбудови, то прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав лише орієнтовні цифри. Відбудова стане державі в 1 млрд євро. Стільки ж потягнуть "інші супутні роботи". А от президент України Володимир Зеленський каже: точної цифри не знає.

Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області залежали від постачання води з Каховського водосховища на 94%, 70% і 64% відповідно

"Як покрити дефіцит води у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, які залежали від поставок з Каховського водосховища на 94%, 70% і 64% відповідно? Як компенсувати втрату зрошувальної системи, що живилась з Каховського водосховища? Як забезпечити водою Запорізьку АЕС, повноцінний запуск якої потребуватиме великої кількості води? Як забезпечити річкове судноплавство по Дніпру, де глибина на місці Каховського водосховища зараз впала з 16 до 2 метрів? Якщо ми зможемо вирішити ці питання без відновлення Каховської ГЕС, тоді можна буде обговорювати, чи є доцільність будівництва гідроелектростанції. Однак зараз ГЕС – єдине рішення цих проблем", – впевнений генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Де шукатимуть фінансування на відновлення? Частково на це питання відповіло Міністерство економіки: "Фінансування проєкту здійснюватиметься за рахунок коштів ПрАТ "Укргідроенерго", кредитних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством".

Водночас гідроенергетика для повоєнної України не стане пріоритетною. Принаймні такі висновки можна зробити з Енергетичної стратегії України до 2050 року. ЇЇ презентував міністр енергетики Герман Галущенко під час Конференції з відновлення у Лондоні влітку поточного року. Він назвав цифри потенціалу нарощування потужностей різних типів генерації. І гідроенергетика тут на останньому місці. Збільшення її потужності до 2050 року можливе до 9 ГВт, вважають у Міненерго.

Фото: "Укргідроенерго"

 

Сільське господарство півдня України

 

До повномасштабного російського вторгнення 550 тис. га земель зрошували водою з Каховського водосховища. Такі дані назвала Всеукраїнська аграрна рада. Там додали: більша частина цих земель – 400 тис. га – нині тимчасово окупована територія.

"Тому сказати, що вже сьогодні ми відчули те, що немає Каховської ГЕС – це буде некоректно. Але чи відновлювати її? Так! Тут взагалі немає іншого варіанту. Ми повинні розуміти, що без існування Каховського магістрального каналу фактично вся південно-східна частина Херсонщини – це буде пустеля, на якій нічого не буде рости", – переконує член правління Всеукраїнської аграрної ради Сергій Рибалко.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства поки не готові назвати загальні втрати галузі від підриву Каховської ГЕС. Оцінити їх, наприклад, на тимчасово окупованій території неможливо. У міністерстві зазначили: вирощування зернових за екстреною моделлю є можливим варіантом, але це призведе до значних втрат врожайності. А от ситуація з овочівництвом є катастрофічною: без води із Каховського водосховища галузь занепаде. Хоча з таким формулюванням погоджуються не всі фахівці.

550 тис. га земель зрошували водою з Каховського водосховища до повномасштабного російського вторгнення

"Зрошення. Проблема полягає у піднятті води з природного русла Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти існуючих зараз каналів та водогонів (у тому числі, Північно-Кримського). Потрібно розробити сучасні насосні системи, можливо, мережу невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо. Сонячні електростанції на землях колишнього водосховища можуть виробляти необхідну електроенергію. Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води і дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур", – вважає кандидатка географічних наук, доцентка Центральноукраїнського державного університету Ольга Гелевера.

За даними аналітичного порталу East Fruit, вода із Каховського водосховища зрошувала землі, де до повномасштабного вторгнення Росії вирощували 80% овочів в Україні. Також, додають аналітики, на цих ґрунтах достигали практично усі теплолюбні фрукти у державі.

А в Економічному дискусійному клубі підсумували: водою із Каховського водосховища зрошували близько 80% родючих земель на Херсонщині, на Дніпропетровщині – 65%, у Запорізькій області цей показник – 54%.

Фото: armyinform.com.ua

 

Промисловість: чи виживе без Каховської ГЕС?

 

Від стабільної роботи каскаду ГЕС на Дніпрі є залежними низка великих промислових підприємств. Вода із водосховищ є важливою частиною виробничого циклу металургійних комбінатів та феросплавних заводів.

У дослідженні Українського інституту майбутнього йдеться: "АрселорМіттал Кривий Ріг зупинив виплавку сталі та виробництво прокату;  Нікопольський завод феросплавів знижує обсяги виробництва продукції. За оцінками "Укрметалургпрому", виплавка сталі у червні поточного року впала на 90-100 тис. тонн, що еквівалентно 50-60 млн доларів недоотриманих доходів одного місяця".

Київська школа економіки проаналізувала: підрив росіянами Каховської ГЕС завдав збитків промисловості на 105 млн доларів.

"Підприємства не зупинились. Без води вони не вийдуть на той рівень, який у них був. У них має бути безперервне водопостачання. Можна поставити відповідні насоси і забезпечувати так. Але це також матиме наслідки: зростання вартості виробництва металу. Якщо ми будемо говорити з чисто економічної точки зору, то у даному випадку я вважаю, що відбудова ГЕС – однозначно вигідна", – вважає керівник аналітичного напрямку мережі АНТС Ілля Несходовський.

Національний банк проаналізував наслідки руйнування Росією Каховської ГЕС. Аналітики зазначили: у 2023 році підрив гідроелектростанції збільшить дефіцит торгівлі товарами на 400 млн доларів. Водночас у НБУ додали, що необхідність відновлення ГЕС мають оцінити фахівці. Питання варто ретельно опрацювати економістам та екологам, впевнений регулятор. У Нацбанку переконують, що треба також враховувати строки окупності проєкту і наявність ресурсів для такого відновлення.

Фото: "Укргідроенерго"

 

Річкова транспортна система

 

Безумовно, підрив Каховської ГЕС порушив логістику судноплавства по Дніпру, а цей вид перевезень у довоєнні роки набирав обертів.

Центр транспортних стратегій (ЦТС) наводить цифри: "За підсумками 2021 року перевезення вантажів по Дніпру збільшились на 28% – до 14,4 млн тонн, що було максимальним показником, починаючи з 2013 року. Кількість суднопроходів склала 15838".

У ЦТС є й інші дані: Дніпро з його каскадами ГЕС був важливим шляхом для транспортування українського зерна. У 2021 році річкою перевезли понад 3,6 млн тонн зернових. Що ж до металопродукції, то цей показник становить 1,2 млн тонн.

"Тобто це величезний товарообіг, і в цілому це навантаження було тільки десь четвертою частиною здатності нашої річкової транспортної інфраструктури. Якщо ви глянете, наприклад, на річки Німеччини, Нідерландів, Австрії, вони заповнені баржами, які йдуть одна за іншою. У нас, на жаль, це завантаження було дуже мале. Але це було дуже перспективно. Перевезення будівельних матеріалів і аграрної зернової продукції – це були основні напрямки, за якими працювала річка Дніпро. І без відновлення ГЕС і встановлення шлюзів – це неможливо", – вважає член правління Всеукраїнської аграрної ради Сергій Рибалко.

Перед повномасштабним вторгненням у 2021 році на шлюзі ГЕС провели капітальний ремонт за 4 млн грн

Шлюзи Каховської ГЕС потребували капітального ремонту. На цьому наголошували як українські фахівці, так і іноземні. Спеціалізоване видання "Судноплавство" повідомляло: перед повномасштабним вторгненням у 2021 році на шлюзі ГЕС провели капітальний ремонт. Коштував він майже 4 млн грн. Що ж до інших цифр, то утримання водних шляхів та трьох шлюзів оцінювали у 7 млрд грн. Але цей бюджет був розрахований на п'ять років.

"Відновлення навігації по Дніпру можна вирішити шляхом днопоглиблення, будівництва шлюзів, у крайньому разі, обхідних каналів. Більшість порогів затоплено Дніпровським водосховищем. Треба вивчати досвід країн ЄС, де схожі річки є судноплавними без створення водосховищ", – переконана кандидатка географічних наук Ольга Гелевера.

Фото: "Укргідроенерго"

 

Забезпечення міст водою

 

Підрив Каховської ГЕС вплинув і на забезпечення питною водою низки населених пунктів. Питання гостро постало, наприклад, для Кривого Рогу. До середини вересня у місті діяли обмеження на постачання води.

"Міська забудова, і багатоповерхівки, і приватний сектор, переводились на "автомат" з ручного керування весь минулий тиждень. Система теплопостачання вже на 80% заповнена водою, бо тепло це також вода. Десь 65% – поки що це вода КРЕСу та Макартів, 35% – вода Інгульця", – описав ситуацію з водопостачанням начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

Вода із КРЕС (Кресівське водосховище) – це тимчасове рішення, пояснила міська влада. У планах – повністю перейти на постачання із річки Інгулець. Загалом питання забезпечення населених пунктів водою ще у процесі вирішення, повідомили в уряді. Але там водночас запевняють: критичної ситуації немає.

"Міндовкілля координує усі процеси у частині буріння свердловин та забезпечення людей водою. Можу сказати, що заклади охорони здоров’я Херсонщини з водою. На сьогодні стоїть важлива задача: налагодити водозабезпечення населення та соціальну інфраструктуру півдня", – наголосив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Державне агентство водних ресурсів наприкінці вересня з резервного фонду отримало понад 183 млн грн. Кошти витратять на облаштування подачі води каналом "Дніпро-Інгулець". Це має вирішити проблеми населених пунктів Дніпропетровської та Миколаївської областей.

Будівництво трубопроводу. Фото: metalurg.online

 

Екологічна складова

 

Категорично проти відновлення Каховської ГЕС виступає Українська природоохоронна група. Там підтримують ідею відродження "Великого лугу". Це площі, які були затопленими під час будівництва ГЕС. Екологи переконують: держава має віддати перевагу не відновленню водосховища, а качати воду помпами. Електроенергію мають генерувати не ГЕС, а сонячні станції.

"У жодній країні ЄС ніхто б не фінансував і не реалізував такий проєкт, як будівництво нової ГЕС та заповнення водосховища розміру Каховського. Об’єм витрат, необхідний для такого проєкту, виглядає абсолютно нераціональним порівняно із тими потребами, які можна задовольнити винятково за рахунок водосховища. Більшість країн ЄС займаються спуском значно менших водосховищ через їхню екологічну недоцільність і не будують нові", – аргументували в Українській природоохоронній групі.

Відбудова Каховської ГЕС відповідатиме екологічним стандартам, обіцяють у Міністерстві енергетики

У Міністерстві енергетики пообіцяли: відбудова Каховської ГЕС відповідатиме екологічним стандартам, а поради фахівців галузі врахують.

"Коли у радянські часи ця дамба будувалась – це була катастрофа для біорозмаїття, і стояла вода, і замерзало це водосховище, і риба вимирала, і багато інших негативних наслідків. Маємо врахувати досвід інших країн: як це зробити так, щоб не нанести нової шкоди річкам і біорозмаїттю цього регіону. З урахуванням цього, "Укргідроенерго" разом з міжнародними партнерами працюють над проєктом. Це буде одне з великих будівництв у країні, і економічний ефект від нього буде дуже високий", – запевнив "Українську енергетику" заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Що ж до подолання екологічних наслідків підриву росіянами Каховської ГЕС, то один із дієвих механізмів – використання боргових свопів. Застосувати їх уряду рекомендує аналітичний центр DiXi Group. У своєму звіті фахівці описали кращі світові практики "зеленого" відновлення, а також можливості їхнього застосування в Україні. Серед іншого: реструктуризація частини державних боргів на "зелене" відновлення, а також розробка і впровадження "зеленої" таксономії. Цей механізм, зокрема, спростить поширення інформації серед потенційних інвесторів. Окрім того, забезпечить більшу прозорість процесів.

Міністерству розвитку громад, теріторій та інфраструктури і Міністерству фінансів аналітики DiXi Group рекомендують: взяти до уваги досвід Німеччини зі створення спеціального Фонду допомоги для подолання наслідків затоплених територій; розглянути можливість розширення партнерства із Зеленим кліматичним фондом (Green Climate Fund), який надає фінансування на проєкти в умовах високого ризику, а також може мобілізувати приватні інвестиції; розглянути можливості вивільнення фіскальних ресурсів на "зелене" відновлення територій, зокрема, за механізмами debt-for-climate swaps чи debt-for-nature swaps.

Ще одна важлива рекомендація аналітиків: відновлення будинків у зоні лиха за вищими стандартами енергоефективності та контроль за виконанням цих робіт. Це також повоєнний досвід Німеччини.

Дно Каховського водосховища. Фото Sky News

 

Що вже зроблено?

 

Для будівництва Каховської ГЕС потрібно, щонайменше, сім років, вважають в "Укргідроенерго". Роботи готові розпочати одразу після звільнення окупованих територій.

"Підписано меморандуми про співпрацю з низкою турецьких, корейських та канадських компаній щодо відновлення Каховської ГЕС. Тривають перемовини з усіма зацікавленими сторонами, які готові надати допомогу у відбудові станції", – заявив генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Уряд підтримав законопроєкт, який забороняє передачу у власність, користування чи зміну цільового призначення земель Каховського водосховища.

"Тим самим готуємо фундамент для відновлення водосховища та ГЕС", – наголосив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

За даними видання "Наші гроші", держава вже встигла провести перші закупівлі, які пов'язані з відбудовою Каховської ГЕС. Мова йде про 124 млн грн на проєктування будівництва.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"