Гроші, що надають нашій країні партнери, дозволяють Україні в умовах війни уникати затримок виплат, скажімо, у соціальній сфері. Валютна стабільність теж частково залежить від надходжень з-за кордону.

Європейський Союз обіцяє затвердити програму підтримки Ukraine Facility. Розрахована вона на 4 роки. Загальна сума фінансування сягає 50 млрд євро. Поки що процес блокує Угорщина, але рішення можуть ухвалити вже на початку лютого. Тоді відбудеться позачергове засідання Європейської Ради.

Що ж до Міжнародного валютного фонду, то наступний транш передбачає виділення Україні 900 млн доларів. У грудні торік МВФ затвердив результати другого перегляду програми фінансування. Україну похвалили за просування у виконанні структурних маяків під час війни. Додалися і нові завдання на 2024-й.

Як Україна впоралася з домашнім завданням, які з умов є найпроблемнішими? Відповіді на ці запитання віднайшли фахівці консорціуму RRR4U. Експерти чотирьох аналітичних центрів розповіли про моніторинг виконання Україною умов програми МВФ та макрофінансової допомоги ЄС.

 

Виконання зобов'язань: міжнародні партнери здебільшого задоволені

 

Програма співпраці з Міжнародним валютним фондом передбачає виконання Україною так званих структурних маяків, тобто зобов’язань щодо здійснення реформ. І справи йдуть непогано, наголошують експерти. Станом на січень 2024 року 20 із 21 маяка держава виконала. Термін реалізації одного із зобов'язань перенесли. Наступний (вже третій) перегляд програми співпраці МВФ розпочне наприкінці лютого. Нові маяки на 2024 рік стосуються здебільшого фіскальної політики: Україна має ставати дедалі більше економічно самостійною. І менше покладатися на допомогу з-за кордону. А ще – МВФ приділяє багато уваги посиленню антикорупційних процесів в Україні.

З виконанням умов співпраці з Європейським Союзом справи виявилися дещо гіршими, але Україна й тут здебільшого дотримується зобов’язань. Експерти вважають виконаними 16 із 20 зобов’язань.

Експерти вважають виконаними 20 із 21 маяка Міжнародного валютного фонду, а також 16 із 20 зобов’язань перед Євросоюзом

У Європейському Союзі поступ України оцінили схвально. У 2023 році ЄС надав Україні усю допомогу, яку заклали у програму MFA+. А це означає, що єврочиновники фактично визнали, що Україна дотримується взятих на себе зобов'язань.

Водночас фахівці консорціуму RRR4U додають: деякі з умов сформульовані надто розмито. А це дає підстави для різного трактування: вважати їх виконаними чи ні. Загалом і структурні маяки програми МВФ, і зобов'язання перед ЄС пов'язані між собою.

“Часто там, де зобов’язання не формулює чіткої задачі, з’являється багато різних інтерпретацій, чи вважати маяк виконаним. Так, Європейський Союз досить лояльно оцінював зусилля України та часто зараховував окремі кроки як повне виконання зобов'язань. За нашою ж оцінкою, принаймні чотири зобов'язання були не виконані повною мірою. А от ЄС більш лояльно оцінював ті дії, які зробила Україна. Часто зараховуючи як повне виконання зобов'язань лише певні кроки”, – пояснив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

 

Енергетика: умов небагато, але виконати їх непросто

 

Одне із зобов'язань України перед ЄС передбачало впровадження високих стандартів енергоефективності для новозбудованих та реконструйованих будівель. Цю умову потрібно було виконати ще у ІІ кварталі 2023 року.

Фахівці консорціуму RRR4U пояснюють: певні кроки держава зробила, але кінцевих результатів не досягла. Хоча розпочався цей процес ще до повномасштабного вторгнення. 2020 року Верховна Рада проголосувала за закон, який регламентує мінімальні вимоги до енергоефективності будівель. За схожу ініціативу парламент брався й у 2022 році. Тоді прописали: стандарти енергоефективності встановлює Мінрегіон, їх переглядають кожні п’ять років. При цьому враховують вимоги законодавства ЄС та Енергетичного співтовариства. У грудні 2023-го Кабінет міністрів схвалив Довгострокову стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року, операційний план якої передбачає оновлення мінімальних стандартів енергоефективності у 2025 році.

"Попри певні кроки, ці зміни в Україні впроваджуються не тими темпами, якими очікується. Варто розуміти, що станом на вересень 2023 року, за даними KSE Institute, через війну втрачено близько 37% житлового фонду. Оскільки відбудова вимагає значного фінансування, існує невизначеність у пріоритетності між тим, щоб швидко забезпечити базові потреби людей у житлі, або ж впроваджувати енергоефективні та більш довготривалі проєкти. Наявність масштабного міжнародного фінансування на “зелене” відновлення могла би сприяти у вирішенні проблеми, але наразі подібні ініціативи лише обговорюються", – мовиться у звіті консорціуму RRR4U.

Станом на вересень 2023 року через війну було втрачено близько 37% житлового фонду країни

Поки що не виконала Україна й ще одне із зобов’язань у рамках співпраці з ЄС – створення плану заходів з відновлення енергетичної інфраструктури, яку пошкодили чи зруйнували росіяни. Причому цей документ має бути створений, бо на те є рішення РНБО. Водночас у виконанні енергетичних зобов'язань перед ЄС є й успіхи. Прогресу вдалося досягти в реалізації дорожньої карти інтеграції ринку електроенергії після синхронізації.

Далі щодо співпраці з МВФ. За підсумком другого перегляду програми додали новий маяк, який стосується енергетики. Україна має провести незалежний аудит фінансового стану підприємств ТКЕ. Головне завдання – порахувати загальний обсяг боргів, які накопичилися як до повномасштабного вторгнення, так і після. Аудит треба провести до червня.

"Не таємниця, що ця галузь може дуже суттєво вплинути на видатки державного бюджету. Принаймні торік за рахунок держави планувалося погасити заборгованість з різниці у тарифах на рівні 36 млрд грн, але це було до початку опалювального сезону. Тому ця цифра не є остаточною", – розповів Роман Ніцович.

Аудит має стати першим кроком до оздоровлення галузі. А також до пошуку рішення щодо виходу з боргової кризи, в чому зацікавлений уряд України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість тепла: влада пропонує часткове рішення питання розрахунків з ТКЕ

Один з енергетичних маяків за програмою МВФ, які вдалося виконати, стосується корпоративного управління в галузі. Відбір та призначення наглядової ради Оператора ГТС відбулися вчасно. Із затримкою виконали ще одне зобов’язання – передання пакету акцій ОГТСУ Міністерству енергетики та ухвалення нового статуту компанії. Водночас поточна програма співпраці з МВФ зазнала важливих змін.

"Зараз у нас програма МВФ, на відміну від багатьох попередніх, не передбачає підвищення тарифів за житлово-комунальні послуги. І це дуже сильно відрізняє поточну програму", – зауважила провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

 

Фіскальна політика: Україна має більше покладатися на себе

 

Нарощування внутрішнього ресурсу і передбачувана фіскальна політика: так коротко резюмують фахівці консорціуму RRR4U зобов’язання, взяті Україною і перед МВФ, і перед ЄС. Важливо, щоб Україна ефективно витрачала державні кошти. 6 із 12 нових маяків стосуються саме фіскальної політики.

Серед уже виконаних зобов’язань України – відновлення середньострокового бюджетного планування. Також вдалося ухвалити Національну стратегію доходів, її оприлюднили наприкінці грудня 2023 року. Тепер головне завдання держави – дотримуватися принципів, які прописали у цьому документі. Також Україна змогла впоратися з маяком стосовно покращення управління публічними інвестиціями, щодо чого ухвалено спеціальну дорожню карту.

Шість із дванадцяти нових маяків стосуються саме фіскальної політики

"Підвищення якості управління публічними інвестиціями дозволить більш ощадливо та ефективно використовувати державні кошти в умовах обмежених бюджетних ресурсів. За оцінками Світового банку в лютому 2023 року, на відбудову України буде потрібно 411 млрд доларів. Одним з важливих джерел фінансування відбудови має стати приватний бізнес. Важливим інструментом залучення компаній буде державно-приватне партнерство, яке, на жаль, поки що в Україні не працює. Перегляд підходів до ДПП може цьому зарадити", – констатують фахівці консорціуму RRR4U.

А от зобов’язання щодо модифікації урядової програми “Доступні кредити 5-7-9%” виконати не вийшло. Планувалося, що вона має бути більше орієнтована на підтримку малого та середнього бізнесу. Тепер МВФ наполягає на виконанні цього зобов’язання до кінця березня.

Зобов’язання щодо модифікації урядової програми "Доступні кредити 5-7-9%" виконати не вийшло

"Зверну увагу також на два нових маяки, термін виконання яких наближається у першій половині 2024 року. Перший – це зміни до бюджету для створення нових джерел надходження. Ми маємо знайти надходження на 38 млрд гривень. І другий маяк – це перезавантаження Бюро економічної безпеки", – розповів економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Перезавантаження БЕБ Україна має здійснити до червня 2024 року. Ідеться про чіткіше формулювання повноважень цього органу та оновлення його керівництва за прозорими правилами. Натепер у Верховній Раді зареєстрували кілька законопроєктів, які можуть перезавантажити Бюро економічної безпеки. Один отримав публічну підтримку профільного комітету парламенту, а інший підготував Кабінет міністрів. За який депутати голосуватимуть – наразі невідомо.

 

Фінансовий сектор: збереження незалежності НБУ

 

Головним пріоритетом для МВФ та ЄС залишаються стабільність та передбачуваність фінансового сектору. До оновленого меморандуму з Міжнародним валютним фондом додано лише один маяк. Він стосується банківської системи. Що цікаво, термін виконання такого зобов’язання є постійним.

Усі банки з мажоритарною державною власністю мають перманентно залишатися у віданні Мінфіну, а будь-які націоналізовані несистемні банки будуть передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для санації.

Партнери занепокоєнні великою часткою держави в банківській системі. Хоча безпосередньо в маяках про це не згадується

МВФ занепокоєний через велику частку держави в банківській системі, наголошують фахівці консорціуму RRR4U. Хоча безпосередньо у маяках про це не згадується. 

"У тексті за результатами перегляду програми є те, що будуть розроблятися зміни до законодавства про приватизацію банків. Чинний закон ухвалили ще у 2012 році. Очевидно, що ситуація змінилася. Там потрібне оновлення", – розповів старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук.

До виконання залишаються й низка інших зобов’язань для продовження співпраці з МВФ. Україна має підготувати засади для оздоровлення банківської системи, зокрема проблемних фінустанов. А ще – держава планує запровадити методологію оцінки ризиків під час банківського нагляду. Окремо слід наголосити на ще одній важливій умові: збереження незалежності регулятора – Національного банку України. Це питання є одним з визначальних для МВФ.

 

Без боротьби з корупцією співпраці не буде

 

Одним із ключових зобов’язань, взятих Україною в рамках програм фінансової допомоги, є реформування антикорупційної інфраструктури. Це питання присутнє в програмах співпраці і з МВФ, і з ЄС.

Зокрема, програма співпраці з Міжнародним валютним фондом до другого перегляду передбачала чотири антикорупційних маяки.

"Два з них були виконані невчасно. Мова йде про відновлення декларування посадовими особами. Лише завдяки громадськості вдалося відновити декларування і відкрити реєстри. Ну і другий маяк стосувався посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб. Щодо інших маяків проблем не виникало", – розповів аналітик політик і даних Інституту аналітики та адвокації В'ячеслав Курило.

Зокрема, під кінець 2023 року Україні вдалося виконати ще одне зобов’язання. Причому воно було взяте як перед МВФ, так і перед ЄС. Ідеться про посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оновлений меморандум з Міжнародним валютним фондом передбачає три нових маяки, які стосуються урядування та протидії корупції

Водночас уже оновлений меморандум з Міжнародним валютним фондом передбачає три нових маяки, які стосуються урядування та протидії корупції. Україна має оптимізувати та підвищити ефективність роботи Вищого антикорупційного суду. Таке зобов’язання виникло тому, що Феміда надто довго розглядає деякі справи. Усе через велике навантаження на суддів. Перші кроки Україна вже зробила: у Верховній Раді зареєструвати відповідний законопроєкт. Часу для виконання цього "домашнього завдання" залишилося небагато – до березня 2024 року.

Складним залишається і питання створення нового адмінсуду замість ліквідованого скандально відомого Окружного адміністративного суду міста Києва. Наразі цей процес загальмувався. До вересня 2024 року Україна також має завершити зовнішній аудит НАБУ та опублікувати його звіт.

"Гроші в обмін на реформи" – за таким принципом діють міжнародні партнери. А найбільше у виконанні зобов’язань перед МВФ та ЄС зацікавлена саме Україна. Бо йдеться не просто про кошти, які дають державі змогу триматися на плаву, а й про важливі структурні реформи.

"Зобов’язання за програмами фінансової підтримки потрібні не донорам – вони в першу чергу потрібні Україні. Виконання цих умов – це шлях до сильної економіки та добробуту українців. І це також шлях до довіри з боку всіх міжнародних партнерів та іноземного бізнесу, – підсумували у звіті фахівці консорціуму RRR4U. – ЄС, Міжнародний валютний фонд та інші партнери готові допомагати. Втім їх мета не просто дати гроші, а створити передумови для економічного розвитку та зростання України, щоб з часом ми могли самі фінансувати свої потреби".

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"