Аналітичний центр DiXi Group підготував та представив дослідження "Індекс прозорості енергетики" за 2022 рік – випуск, особливістю якого стала підготовка під час воєнного стану в Україні.

Команда аналітичного центру до війни готувала такі продукти регулярно, починаючи з 2018 року. Метою Індексу є оцінювання реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі України, здійснення багатовимірного аналізу прозорості, діагностики прогалин та відстеження прогресу. Основним "вигодонабувачем" від підвищення прозорості у секторі є споживач. Краща доступність та якість інформації поліпшує його можливості захищати свої права та сприяє раціональній економічній поведінці. А більш прозорі і конкурентні ринки сприятимуть покращенню якості обслуговування споживачів та справедливому ринковому ціноутворенню.

Варто наголосити, що після презентації пілотного випуску за 2018 рік, три роки поспіль відкритість інформації постійно зростала. Якщо у першому Індексі прозорість енергетики оцінили на 43 бали зі 100, то у 2021 році уже на 63, що свідчило про середній рівень прозорості. Темп зростання був постійним, але помірним, адже покращення прозорості є доволі складним системним процесом. Однак загальний тренд давав підстави прогнозувати, що українська енергетика готова була перейти до зони доброї прозорості.

Запровадження ж правового режиму воєнного стану у 2022 році спричинило відчутне обмеження публічності інформації та даних у країні з міркувань забезпечення національної безпеки. А отже – драматичне зниження прозорості. Саме це відображено у воєнному випуску Індексу: за підрахунками аналітиків DiXi Group, інформація відсутня повністю або закрита за 34% індикаторів.

Детальніше про новий випуск Індексу та підходи щодо аналізу прозорості інформації під час війни – у матеріалі "Української енергетики". Ознайомитися з Індексом за інші роки можна за посиланням.

 

Кількість "чорних скриньок" у прозорості даних зросла удвічі

 

Автори нового випуску Індексу підрахували, що прозорість енергетичного сектору України у 2022 році опустилась до критично низького рівня і становить всього лише 39 балів зі 100 можливих. Порівняно із 2021 роком, оцінка знизилась на 24 бали. Відповідно до шкали оцінювання, поточний рівень прозорості є "неприйнятним", а також – найнижчим за всі роки проведення відповідних досліджень.

Однак, як зазначив аналітичний центр DiXi Group, cуттєве обмеження відкритості інформації та даних у країні є прямим наслідком запровадження правового режиму воєнного стану від 24 лютого 2022 року. Крім того, через війну з росією, також були частково втрачені можливості для повноцінного збору, систематизації та публікації даних розпорядниками. Йдеться про кадрові втрати, законодавчі зміни у частині дозволу суб’єктам господарювання не подавати звітність під час воєнного стану, надання органам влади, державним підприємствам, установам та організаціям права зупиняти чи обмежувати роботу інформаційних систем, публічних електронних реєстрів, скасування процедури конкурсного відбору на посади державної служби, а також інші фактори та форс-мажорні обставини.

Cуттєве обмеження відкритості інформації та даних у країні є прямим наслідком запровадження правового режиму воєнного стану від 24 лютого 2022 року

Об’єктивно обмежена відкритість даних навіть ставила під сумнів доцільність підготовки нового Індексу. Адже чим менше інформації доступно, тим складніше провести її аналіз.

"Оскільки ми бачимо, що відбувається у сфері відкритості даних, у нас були три робочі підходи щодо публікації Індексу. Ми розглядали варіант взагалі його не робити, зробити його в якомусь скороченому форматі або зробити, як і раніше, повноцінний випуск. Все-таки зупинились на тому, що робити повноцінний Індекс варто. Це дозволить показати, на який рівень ми вимушено опустилися. Але разом з тим – що можна зробити уже під час воєнного стану, щоб трохи відновити прозорість, а що – по закінченню війни, щоб розвивати відкритість даних", – зазначив експерт DiXi Group Богдан Серебренніков.

Експерти не могли оминути увагою той факт, що частина інформації не просто подається в обмеженому вигляді, а й взагалі відсутня у публічному просторі. Такі прогалини в даних маркуються в Індексі як "чорні скриньки", оцінка за ними дорівнює "нулю". Отже, за оцінкою аналітичного центру, кількість "чорних скриньок" у секторі зросла більш ніж удвічі – із 16% у 2021 році до 34% у 2022. Таким чином, наразі більш ніж за третиною індикаторів інформація є закритою або зовсім відсутня.

Ключових факторів зниження прозорості всього три, зокрема: директивна заборона оприлюднювати дані, власне ініціативне рішення розпорядників даних чи суб’єктів звітування обмежити обсяг публічних даних або припинити їх публікацію; а також – "туман" війни.

"Третій фактор носить синтетичний характер, що прямо не пов’язаний із законодавчими змінами. Він об’єднує сукупність дестабілізуючих зрушень, викликаних війною, які спричинили втрату спроможності розпорядників даних оприлюднювати інформацію", – пояснили автори Індексу.

А ось перші два фактори мають законодавчу природу і викликані відповідними змінами до законодавства та регулювання, через які держава заборонила публікувати конкретні дані або дозволила обмежити їх оприлюднення.

"Коли ми бачили, що дані були відкриті до воєнного стану, але стали закритими, ми визначали природу цього падіння. Чи причиною була директивна заборона публікувати дані. Наприклад, постанова №349 НКРЕКП, яка містить перелік з даними, які ліцензіати мають закрити. Або це було ініціативне рішення розпорядників, які також отримали відповідне право через законодавчі зміни. І таким чином ми намагались оцінити, а який внесок у прозорість зробили керовані фактори, спрямовані на закриття даних", – розповів про нюанси роботи на Індексом Богдан Серебренніков.

Тотальне закриття даних було виправданим у період найбільшої невизначеності під час війни, однак наразі уже настав час змінювати цю ситуацію на краще

Загалом експерти роблять висновок, що тотальне закриття даних було виправданим у період найбільшої невизначеності під час війни, однак наразі уже настав час змінювати цю ситуацію на краще. Варто здійснити ґрунтовну переоцінку чутливості даних та можливої шкоди від їх публікації.

"За результатами оцінювання, ми розробили більше 80 рекомендацій. Всі вони – адресні, для конкретних органів влади та учасників ринку. Ми будемо це комунікувати, щоб навіть під час воєнного стану вийти на кращі показники. А якщо буде скасування воєнного стану, то ще краще, дивитимемося, як просувається відновлення", – прокоментував Богдан Серебренніков.

 

Державні органи готові відновлювати прозорість

 

Пропозиції щодо можливості відновлення публікації даних, оприлюднені експертами DiXi Group, мають підтримку. Протягом минулого року розпорядники інформації уже мали можливість сформувати бачення щодо того, яка інформація має залишатися закритою до кінця перебігу воєнних дій, а яку можна продовжити публікувати. Про підходи до розкриття інформації, зокрема, під час презентації розповіли представники Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

"Наразі ми для себе визначили так: якщо якась інформація є на межі із чутливістю, то ми її публікуємо доти, доки Служба безпеки України не дійде до висновків, що її варто закрити, адже вона використовується зі злим умислом. Тому відходимо від попередніх принципів і максимально все відкриваємо. А вже якщо надходитимуть зауваження від правоохоронних органів, будемо закривати", – розповів заступник міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фарід Сафаров.

Він додав, що незалежні експерти можуть допомогти міністерству поліпшити рівень прозорості, надавши рекомендації щодо того, чого саме наразі не вистачає у публічному просторі.

"Більша відкритість даних – один з небагатьох ковтків свіжого довоєнного повітря, який можна відчути уже зараз. Адже жоден державний орган проаналізувати сам себе не може. Але коли є погляд зі сторони, це може підвищити нашу ефективність", – сказав Фарід Сафаров.

Міністерство енергетики планує дослідити: запит на яку інформацію є у суспільства, яка частина даних є безумовно чутливою, а також – на якій стадії та яким чином можна отримувати цю інформацію від розпорядників

За його словами, міністерство планує дослідити: запит на яку інформацію є у суспільства, яка частина даних є безумовно чутливою, а також – на якій стадії та яким чином можна отримувати цю інформацію від розпорядників.

"Кожне першоджерело має відповідати за свій напрямок. Ми готові випустити наказ всередині міністерства, та зобов’язати відповідальні організації або структурні підрозділи надавати інформацію. Але для цього потрібно розуміти, у якому форматі ці дані мають бути, а також – з якою періодичністю", – відзначив Сафаров.

Дещо відмінний погляд на фактор прозорості має енергетичний регулятор. У комісії зазначили, що попри послідовну підтримку курсу на відкритість даних, наразі можливості у цьому напрямку обмежені. Що можливо – це пошук комбінованого варіанту, який би, з одного боку, відповідав інтересам суспільства, а з іншого – не призводив би до потрапляння у публічний простір справді критично чутливих даних.

До війни НКРЕКП характеризувалося одним з найвищих показників відкритості, маючи сукупно 71 бал зі 100. Наразі прозорість органу суттєво знизилась і характеризується як "недостатня"

Варто відзначити, що до війни НКРЕКП характеризувалося одним з найвищих показників відкритості, маючи сукупно 71 бал зі 100. Наразі прозорість органу суттєво знизилася і характеризується як "недостатня". Що слугувало причиною і які є шляхи до покращення ситуації, розповів під час презентації член Нацкомісії Олександр Формагей.

"Комісія завжди виступала за те, щоб якомога більше даних про діяльність самого регулятора та про ліцензіатів були відкриті. Вважаємо, що наявність відкритих даних є передумовою для ринкової економіки та можливості контролю з боку суспільства. Ми системно працювали в цьому напрямку і, як демонструють попередні Індекси, до війни були першими у цій ініціативі. Коли розпочалась війна, ми обмежили дуже багато даних. Це суттєво знизило показники Індексу прозорості, ми це бачимо. Це – об’єктивна реальність", – констатував представник Нацрегулятора.

У той же час, НКРЕКП продовжує підготовку нормативно-правових актів для підвищення власної прозорості після завершення дії воєнного стану. Протягом 2022-2023 років комісія схвалила ряд змін до ліцензійних умов ключових гравців на ринках природного газу та електричної енергії у частині зобов’язання їх оприлюднювати агреговану інформацію у форматі відкритих даних за певними категоріями. Всі ці зміни набудуть чинності після війни.

"Я також почув слушні пропозиції від учасників презентації щодо можливості публікувати дані з лагом певного часу або з аналізом щодо їх критичності, виокремивши чутливу інформацію із загального масиву. Отримавши рекомендації від DiXi Group, ми готові передати їх на опрацювання певним підрозділам і провести спеціалізовану нараду Комісії щодо побудови шляхів відкриття даних. За результатами ми сформуємо дорожню карту щодо того, як з урахуванням бачення СБУ, задовольняти суспільний інтерес на публічну інформацію", – зазначив Олександр Формагей.

 

DiXi Group відновить оцінювання прозорості України у міжнародному вимірі

 

Паралельно з відновленням і розвитком прозорості в Україні, аналітичний центр DiXi Group проводитиме дослідження у міжнародному вимірі. Тобто, оцінювання стосуватиметься прозорості у різних країнах та зможе показати, наскільки ситуація України відмінна від інших. Це стимулюватиме певну конкуренцію в частині відкриття даних.

Один із продуктів, який вже існує в цьому напрямку, – Міжнародний індекс прозорості енергетики. До війни експерти встигли приготувати два його випуски і наразі вже готові відновити дослідження.

"Ми розвиватимемо Міжнародний індекс, адже це сприяє кращому конкурентному духу між урядами в частині покращення прозорості секторів. Будемо також робити візуалізацію цього інструменту, представляючи можливість ознайомитись із результатами", – анонсував Богдан Серебренніков.

Географічно цей індекс охоплює країни регіону. Перший Індекс порівнював Україну, Грузію і Молдову як контрактні сторони Енергетичного Співтовариства із відповідними зобов’язаннями. До другого випуску додалась Румунія, що уже є членом ЄС, тож виступила певним бенчмарком для інших країн регіону.

"У наступному Індексі ми хочемо ще більше розширити географію, взяти ряд країн, що не є членами Європейського Союзу. Ми вважаємо, що порівняння між країнами додатково стимулює національні уряди проводити реформи і покращувати прозорість у секторі", – додав експерт.

Крім того, Індекс прозорості послужився розробці нового аналітичного продукту від DiXi Group – Панель індикаторів енергетичної безпеки. Цей інструмент, орієнтовно, буде представлений вже у квітні 2023 року. Панель оцінюватиме інституційну спроможність країн до протистояння ризикам енергетичній безпеці.

"Буде порівняння за чотирма країнами: Україна, Грузія, Молдова та Румунія, – поділився планами директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович. – Це буде пілотний проєкт, тож буде цікаво подивитись на його результат".

Руслана Чечуліна