990%d1%8590 2 %281%29

Україна зволікає з регуляторною реформою енергетичного сектору

01 грудня 2022

Для ефективного відновлення енергосистеми, країна має подбати водночас про ефективну інтеграцію з ринками Європи, а також про те, як дотриматись засад "зеленого" переходу

Україна зволікає з регуляторною реформою енергетичного сектору

Історично будь-які реформи енергетичних ринків, що відбувались в Україні, здійснювались з великим запізненням. Для прикладу, відкриття ринку електроенергії (2019 рік) настало на чотири роки пізніше, ніж це повинно було бути. Але й та модель, яка функціонує на сьогодні, є багато у чому неприйнятною з точки зору європейських правил. Варто згадати хоча б про кроссубсидіювання електроенергії для населення, яке до війни споживало близько 35% загального виробництва електроенергії у країні.

Ринок газу також спотворений на користь побутових споживачів, адже всі вони сплачують однакову низьку ціну, дуже далеку від ринкових показників. Експерти наголошують, що такий підхід затягує вирішення однієї з найголовніших проблем, що завжди існувала на енергетичних ринках України: заможні споживачі платять так само мало, як і споживачі, які потребують реальної підтримки. Найбільші енергетичні компанії, що як правило належать державі, тому саме на них "вішають" населення, не можуть продемонструвати задовільний фінансовий результат. Водночас методи захисту вразливих споживачів є дуже недосконалими.

Нецивілізований підхід до ринкових відносин ще у мирні часи шкодив розвитку енергетичного сектору країни. Але після завершення війни невідповідність європейським правилам може коштувати Україні інвестицій у відновлення інфраструктури.

Інший аспект, який може позбавити Україну підтримки, – недостатня увага до питань стійкого розвитку та зменшення впливу на довкілля під час відновлення енергосистеми. Хоча зараз ця проблема здається незначною, вона вийде на передній план для інвесторів, коли постане питання реалізації конкретних проєктів з відбудови. Про все це говорили, зокрема, учасники Energy Security Forum.

Що повинно змінитись в енергетичному секторі країни до перемоги – у матеріалі "Української енергетики".

 

Ринкові відносини в енергетиці зберегли. Що далі?

 

Підготовка до війни з росією супроводжувалась розробкою різноманітних сценаріїв, які б допомогли країні зберегти керованість за будь-яких умов. Не був винятком і сектор енергетики. Якби перші ж дні повномасштабного вторгнення призвели до суттєвих ексцесів у галузі, для її стабілізації була б призупинена дія вільних енергетичних ринків. Газова та електроенергетична сфера перейшли б до повністю ручного управління. І як довго зберігся б такий режим, невідомо.

Ринки, хоч і з багатьма обмежуваннями, вдалось зберегти функціональними. Більше того, українська енергосистема стала частиною європейської ENTSO-E. А ринок газу доволі швидко отямився від першого шоку і, наприклад, всього за місяць відмовився від тимчасової заборони на реекспорт блакитного палива з вітчизняних сховищ до країн Європи.

Експерт з електроенергетики Енергетичного співтовариства Олена Антонова вважає збереження ринків великим досягненням України, яке дозволить у майбутньому рухатись у вірному напрямку остаточної синхронізації з ринками Європи. 

"Під час війни від деяких стейкхолдерів надходила пропозиція повернутись до централізованої моделі ринку, яка існувала колись. Чи зробило б це ситуацію кращою? На мою думку, ні. Я вважаю, що нашим великим досягненням є збереження моделі ринку, що базується на засадах Третього енергопакету, навіть в умовах війни. Це одна з причин, чому ми змогли отримати позитивне рішення від ENTSO-E щодо синхронізації нашої енергомережі, а також добитись відкриття комерційного експорту електроенергії", – пояснила експерт.

Україна застрягла на етапі, коли фізично всі енергетичні системи вже поєднані із європейськими, а регуляторного та ринкового зближення ще не відбулось

Втім, війна не закінчилась, а спрогнозувати її тривалість та кінцеві результати вкрай важко. Україна, тим часом, застрягла на етапі, коли фізично всі енергетичні системи вже поєднані із європейськими, а ось регуляторного та ринкового зближення ще не відбулось. Олена Антонова бачить тут не лише негатив, але й можливості. Цей нестабільний час, коли від нас не вимагають негайних результатів, можна використати для ґрунтовної підготовки всього необхідного, що знадобиться для продовження і завершення реформ.

"Це можливість зробити складну, але необхідну роботу з проєктування та імплементації правильних законодавчих та регуляторних заходів, які допоможуть синхронізувати ринки України та Європи. Повноцінна синхронізація ринків України з ринками Європи є основою для успішного і сталого відновлення інфраструктури країни після завершення війни", – наголосила Олена Антонова.

Про це говорять і міжнародні партнери України. Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас підкреслив, що повноцінне поєднання ринків значно полегшить пошук інвестицій на відбудову.

"Енергетичні системи та газотранспортні мережі України і Європи наразі фізично дуже добре поєднані. Тепер нам необхідно також взаємопоєднати наші енергетичні ринки. Це, очевидно, сприятиме й пошуку інвестицій для відновлення і вдосконалення енергетичної системи України", – зазначив управлінець.

Звісно, коли говорять про відбудову, йдеться, скоріше, про перебудову інфраструктури країни. Ми вже не зможемо повернутись до того стану, який був до початку повномасштабного вторгнення росії. Тож Олена Антонова пропонує підходити до відновлення країни з точки зору нової енергетичної стратегії.

"По-перше, це означає нові технологічні рішення. Треба сфокусуватись на залученні нових коштів, нових інвестицій, на впровадженні міксу технологій, яких раніше у нас не було. По-друге, необхідно зосередитись на вирішенні економічних викликів сектору. Ми маємо знайти такі рішення, які не дозволять вимивати кошти з ринку", – додала експерт.

 

Засадничий елемент реформування – REMIT

 

Одним з прикладів необхідних реформ, де Україна запізнилась уже на кілька років, є імплементація Регламенту ЄС № 1227/2011 щодо цілісності і прозорості оптового енергетичного ринку (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency). Скорочено цей єврорегламент називають REMIT. Саме на ньому наразі фокусують увагу міжнародні партнери і говорять, що без прийняття засад регулювання REMIT подальший рух у бік європейських енергетичних ринків не буде можливим.

"Ми неймовірно затримались з цією реформою. Закон, що запроваджує REMIT, повинен бути ухвалений до кінця цього року", – наголосила Олена Антонова.

Чому це важливо? Європейський регламент змінює і сам підхід до прозорої й конкурентної роботи енергетичного ринку, і наділяє енергетичного регулятора потужними повноваженнями для запобігання зловживань учасників ринку.

Без прийняття засад регулювання REMIT подальший рух у бік європейських енергетичних ринків не буде можливим

Як пояснив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський, нові інструменти допоможуть комісії ефективніше стежити за зловживаннями на ринку щодо маніпулювання цінами та торгівлі інсайдерською інформацією про майбутні угоди та обсяги продажу. На базі НКРЕКП буде створена дієва система моніторингу та спостереження за ринками за європейськими аналогами. Також у комісії буде достатньо повноважень для відчутного покарання учасників ринку через відповідні штрафи.

"Це дозволить створити економічно ефективний внутрішній ринок України, інтегрований з європейськими, і забезпечить довіру з боку громадськості, споживачів та учасників", – вважає Ущаповський.

Цих змін від нас очікують як в Європі, так і у США. Якщо депутати сумлінно підійдуть до голосування у другому читанні за законопроєкт №5322, яким і буде впроваджено регламент REMIT в Україні, то наступний рік проходитиме у процесах підготовки енергетичного регулятора, учасників ринку, вторинного законодавства до нової регуляторної процедури, на повноцінну роботу якої можна очікувати з 2024 року.

Та окрім регламенту REMIT, який на даному етапі є головним завданням України, необхідно впровадити ще цілий перелік регуляторних документів.

Перелік європейських правил та регуляторних актів, що повинні бути впроваджені Україною

Джерело – презентація ACER

"Якщо це зробити зараз, ми будемо готові до кінця війни", – прокоментувала обсяг роботи представниця Енергетичного співтовариства Олена Антонова.

 

Як поєднати відновлення країни із "зеленим" переходом?

 

Екологічний фактор – елемент, на який найменше зважають під час війни. Протягом останніх дев'яти місяців, заради свого економічного та енергетичного виживання, Україна була змушена скасувати більшість вимог щодо якості пального, запускати генерацію на будь-якому виді палива, закуповувати та масово використовувати генератори для електропостачання критичної інфраструктури і домогосподарств. Все це було нагальною необхідністю, яка, тим не менше, аж ніяк не сприяє зменшенню вуглецевого сліду країни.

Та коли прийде час відновлювати енергетичний сектор, турбота про довкілля має знову повернутись на перший план державної політики. Ті проєкти, що відповідатимуть принципам стійкого розвитку у рамках загальноєвропейського "зеленого" переходу, матимуть значно більше шансів на підтримку від міжнародних партнерів. Ці засади мають бути відображені у новій енергетичній стратегії України.

"Російська агресія повернула нас назад на тактичному і стратегічному рівнях. Тепер ми маємо скласти чітке уявлення про те, які енергетичні мікси потрібні Україні для майбутнього сталого розвитку, як дотриматись курсу "зеленого" переходу. Нам потрібно скласти бачення розвитку енергосистеми таким чином, щоб вона могла вмістити і допомогти розвивати актуальні енергетичні мікси. Розглядаючи ці питання, не потрібно чекати закінчення війни. Ми маємо бути готові до майбутнього розвитку щоякнайшвидше. Нам потрібно бути впевненими у своїх цілях та прагненнях, а також у тому, що все це можливо виконати", – відзначив голова Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності Валерій Безус.

Ми маємо скласти чітке уявлення про те, які енергетичні мікси потрібні Україні для майбутнього сталого розвитку

Ефективне з точки зору зменшення впливу на довкілля відновлення – це зобов’язання, якого Україна має дотримуватись у процесі євроінтеграції. Тож після війни знову на порядок денний повернеться питання про участь країни у загальних зусиллях щодо зменшення впливу на довкілля, вважає посадовець.

"До російського вторгнення у нас були певні виклики щодо розробки політик та впровадження коректного регулювання розвитку відновлюваних джерел енергії. Ці питання не зникли і потребують відповідей й зараз", – акцентував увагу Валерій Безус.

Ще один аспект, на який варто зважати, це ефективне споживання ресурсів. До 24 лютого українська енергосистема була однією з найбільших в Європі. Ми мали загалом 56,6 ГВт встановленої потужності. Вражаюча цифра, яка, тим не менш, більш ніж вдвічі перевищувала реальне споживання. Усвідомлюючи масштаби неефективної потужності у минулому, країна зможе більш свідомо підійти до відновлення лише затребуваних об'єктів генерації. Акцент має зміститись з будівництва генерації заради будівництва на потреби кінцевого споживача. Це важливо ще й тому, що у новій моделі енергетичного ринку споживач стає повноцінним учасником.

"Нова енергосистема України має бути відбудована на нових принципах. Пріоритет має надаватись електрифікації країни і мінімізації використання газу, а також запровадженню інноваційних і "зелених" технологій. Нам потрібно дотриматись міжнародних стандартів у електропостачанні, паралельно виховуючи фахівців, які зможуть працювати з такими стандартами. І звісно ж, потрібно надавати перевагу розвитку виробництва нових технологій всередині країни", – вважає віцепрезидент української спілки Міжнародної ради з великих електричних систем CIGRE Юрій Бондаренко.

Акцент має зміститись з будівництва генерації заради будівництва на потреби кінцевого споживача

Польський енергетичний експерт, професор Варшавського технологічного університету Конрад Свірський пропонує при формуванні моделі відновлення енергосистеми України враховувати наступні практичні питання: чи прагне країна зберегти статус експортера електроенергії, скільки коштів доведеться інвестувати у відбудову (тільки за поточними, дуже приблизними, оцінками ця цифра вже зараз сягає 50-100 млрд євро).

"Хочу звернути увагу, що прямо зараз ми не можемо говорити про такі довгострокові плани, як декарбонізація і "зелений" перехід. Тому, що поки більшість українців не мають доступу до електропостачання, пріоритетною є саме ця проблема. Але рано чи пізно участь у виконанні "зеленої" угоди стане знову на часі. Тут ми говоритимемо про впровадження більшої частки відновлюваних джерел, модернізацію атомної генерації. Саме тут будуть зосереджені основні інвестиції. І, як мені бачиться, це матиме наслідком повернення України до статусу великого експортера електроенергії", – описав перспективу експерт.

Отже, для ефективного відновлення енергосистеми країна має подбати водночас про ефективну інтеграцію з ринками Європи, а також про те, як дотриматись засад "зеленого" переходу. Відзначимо, що чіткої відповіді на друге питання ще немає у самій Європі. Саме тому розмови про цей процес поки відбуваються здебільшого у теоретичному ключі. Однак, поєднавши ці два підходи до відбудови, Україна має шанс не лише наздогнати, але й очолити курс змін у регіоні.

Руслана Чечуліна


 index 280%d1%85360 web