Останні новини

Якщо експорт біометану до Європейського Союзу, який виробники планують розпочати наприкінці 2024 року, буде успішним, вже в наступному році можна очікувати інвестицій у нові проєкти в цій галузі.

Про це повідомив Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України (БАУ), передає інвестиційна компанія InVenture.

За його даними, у 2025 році 10 компаній інвестуватимуть у біометанові заводи. Частина з них вже замовила техніко-економічне обґрунтування проєктів і наступного року планує розпочати інвестиції.

Ідеться про 10 проєктів будівництва нових заводів з виробництва біометану, кожний з яких може виробляти 5 млн куб. м "зеленого" палива на рік. Інвестиції у проєкти плануються на рівні 50 млн доларів.

"Ми бачимо перспективу в цьому бізнесі, якщо коректно запрацює експорт біометану. Тому найближчим часом спостерігаємо за ринком та будемо приймати рішення й анонсувати наші нові проєкти. Якщо відповідні державні органи впораються з налагодженням процесу експорту біометану, то інтерес лише зростатиме, а значить скоро ми зможемо побачити в Україні і повністю іноземні проєкти, і спільні проєкти українських та закордонних компаній", – кажуть у пресслужбі групи компаній Vitagro, яка першою закачала біометан в українську газотранспортну систему.

У Vitagro розповідають, що інвестували в будівництво заводу з нуля потужністю 3 млн куб. м біометану на рік 6 млн євро. За розрахунками компанії, проєкт має окупитися за 5 років з моменту повноцінного запуску виробництва. Але головне питання – відкриття повноцінного експорту.

Загалом, за оцінкою аналітичного центру DiXi Group, на наявній сировинній базі Україна може виробляти 21,8 млрд куб. м біометану на рік, а у 2027 році виробництво біометану може сягнути 250 млн куб. м на рік. Звісно, ці обсяги не дозволять швидко замістити значну частину викопного природного газу. Але можливість експортувати біометан з відходів на ринки країн ЄС та отримувати високу "зелену" премію може стати серйозним інструментом для підвищення рентабельності як для великих агрохолдингів, так і для фермерів-середняків.

За словами експертів ринку і виробників, продавати біогаз на внутрішньому ринку не вигідно. На Українській енергетичній біржі природний газ зараз торгується за ціною 15 160 грн/тис. куб. м. Це приблизно 335 євро, що значно ниже собівартості виробництва біометану, яка становить від 600 до 900 євро/тис. куб. м. Натомість у Європі такий газ з премією за біопаливо можна продавати за 1200-1500 євро/тис. куб. м.

"1 МВт·год "просунутого" біометану може рахуватись як 2 МВт·год при розрахунку досягнення цілі з використання енергії з відновлюваних джерел в транспортному секторі. Це створює стимули для споживачів платити більше за такий біометан, що і зумовлює економічну привабливість продажу цього відновлюваного газу в ЄС", – пояснює генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.

"Просунутість" біопалив визначається сировиною, яка використовується для його виробництва: найбільшу цінність мають відходи (сільського господарства, лісництва, побутові), які не можуть бути використані на інші цілі, до прикладу, продовольчі.

Наразі в Україні реалізуються сім біометанових проєктів, нагадує голова БАУ Георгій Гелетуха. Експерт оцінює загальний обсяг інвестицій у ці сім заводів у 30 млн євро. Шість із них будуються на базі наявних біогазових заводів. Ці сім підприємств планують розпочати експорт "зеленого" палива до Євросоюзу наприкінці 2024 року. Від успішності цього експорту залежатиме перспективний розвиток галузі.

Довідково. Біогаз – це суміш метану та домішок (вуглекислого газу, сірководню, азоту та ін.). Його неможливо транспортувати, тому його спалюють на місці для виробництва електроенергії. Тож, щоб виробляти з біогазу придатний для експорту газотранспортною системою біометан, необхідно будувати відповідні потужності.

Як повідомляла "Українська енергетика", в українських виробників з’явилася можливість продавати біометан до Європи. У вересні набрав чинності порядок митного оформлення експорту біометану, визначений відповідним наказом Міністерства фінансів.

У травні президент Володимир Зеленський підписав закон №3613-IX (законопроєкт №9456) про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану.

На прийнятті закону наполягали українські виробники біометану. В Україні були відсутні законодавчі механізми, не створені сприятливі умови для виробництва біометану, не врегульовано питання його митного оформлення, що унеможливлювало експорт ресурсу. Водночас Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь, а сировина для біометану – це відходи аграрного сектору, тому потенціал виробництва цього "зеленого" ресурсу великий.