Кабмін вирішив обмежити тарифи на тепло в деяких містах
Проект рішення представляв міністр юстиції, поки Мінрегіонбуд, Мінфін та МЕТР вказували на небезпеки рішення для держбюджету та підприємств теплокомуненерго
Кабінет міністрів України затвердив граничні ціни на постачання тепла та гарячої води на опалювальний сезон 2019/2020 років. Таке рішення міністри прийняли на засіданні уряду.
"Чому в одних містах ціна тепла за гігакалорію 2000 грн, а в інших - 1300? Ця різниця є необгрунтованою та неадекватною. При тому, що ціни на газ по всій країні однакові, на електроенергію для виробництва - однакові, заробітні плати приблизно в галузі однакові, але тарифи різні", - обурився прем’єр.
Проект постанови передбачав обмеження в містах областного значення та Києві тарифу на тепло - 1400 грн за 1 Гкал або 35,21 грн за 1 кв. м; постачання гарячої води - 83,66 грн за 1 куб. м (з рушникосушильником) або 75,74 грн за 1 куб. м (без рушникосушильника).
Представляв проект рішення міністр юстиції Павло Петренко. Він заявив, що щороку за безкоштовною правовою допомогою звертається близько 1 млн українців і більшість звернень стосується обгрунтованності та чесності нарахувань за комунальні послуги. Тому він проаналізував тарифи на опалення в містах і визначив, що граничною ціню за 1 Гкал тепла має бути 1400 грн.
Проект рішення та його наслідки викликали критику профільного віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, міністра фінансів Оксани Маркарової, першого віце-прем’єра-міністра економрозвитку Степана Кубіва та міністра інфраструктури Володимира Омеляна.
Міністр регіонального розвитку та ЖКГ Зубко під час обговорення зауважив, що подібна економія коштів може тільки за рахунок проведених енергоефективних заходів.
"Все інше - за рахунок когось, або місцевого самоврядування, або збитків підприємства", - сказав Зубко. Міністр запитав, чому тарифи обмежуються лише в восьми містах областного значення - "всі інші мешканці незахищені і дискриміновані?". За його словами, з 240 районих центрів - половина містечок має центральне опалення та гаряче водопостачання.
"Я попереджаю, що це рішення може нанести збитки державному бюджету. Тому що будь-яка постанова Кабінету міністрів, яка вносить обмеження, потім по різниці в тарифах, потрібно буде заплатити різницю між встановленою граничною та економічно-обгрунтованим тарифом. Ми прорахували, по країні це може бути 7 млрд (грн - ред.), які також будуть заплачені з державного бюджету", - сказав Зубко.
Міністр нагадав, що органам місцевої влади передали відповідальність встановлювати економічно-обгрунтований тариф. За його словами, тарифи були обговорені з людьми та оприлюднені на сайтах кожного місцевого самоврядування.
"Зараз ми б’ємо по тим, хто взяв на себе відповідальність і пішов до людей говорити, що в тарифах є можливість модернізації. У нас сьогодні 41 місто веде модернізацію за рахунок європейських і міжнародних коштів. Якщо ми встановлюємо обмеження, яким чином повертати кошти, які пішли на модернізацію? Абсолютно стає неможливо", - пояснив міністр.
Чиновник відмовився підтримувати рішення і попросив ще раз все проаналізувати.
Міністр фінансів Оксана Маркарова відмовилась підтримувати поставнову про обмеження тарифу. Вона зауважила, що навіть регульовані ціни, які Кабінет міністрів має право встановлювати, мають бути економічно-обгрунтованими.
"А встановлення обмеження ціни не є економічно-огрунтованим, тому що, відповідно до законодавства, не зовсім наша задача. Якщо є факти зловживань, необгрунтованих цін, то потрібно звертатись до правоохороних органів, до аудитів. Міністерство фінансів підтримує прозорість, аудит, правоохороні органи, але Міністерство фінансів не може підтримати постанову, яка встановлює обмеження на тариф, яка суперечить нашим міжнародним зобов’язанням, тому це теж частина зобов’язань, в тому числі - програмі з МВФ", - сказала Маркарова
До позиції Маркарової пристали також міністри Омелян та Кубів. Проте прем’єр Гройсман виніс проект постанови на голосування та отримав 15 голосів "за".
Нагадаємо, тарифи на тепло та гарячу воду в Україні встановлює Національна комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), або місцеві органи влади - залежно від кількості абонентів та потужності обладнання.
Захистом прав споживачів житлово-комунальних послуг займається Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України (мінрегіон) координує політику у сфері житлово-комунального господарства, а також займається контролем у сфері житлово-комунального господарства.
