Херсонські вчені оприлюднили наслідки руйнування росіянами Каховської ГЕС
Серед виявленого - деградація 75% рослинного покриву, масштабні пожежі та дефіцит вологи, забруднення акваторії на 6800 км², аграрна криза та мікрокліматичні зміни.
Науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету провели комплексне науково-соціологічне дослідження стосовно підриву російськими військовими дамби Каховської ГЕС два роки тому, 6 червня 2023 року. Результати аналізу оприлюднені на ресурсі SuperAgronom.com
Вчені вивчали територію, площею до 11 мільйонів гектарів, зокрема зону колишнього Каховського водосховища, Дніпровсько-Бузької естуарноїсистеми, прилеглих зрошуваних земель та узбережжя Чорного моря.
Вказано, що аналіз проводився з використанням супутникових даних Sentinel-2, Sentinel-3, Landsat 8–9 та результатів польових обстежень. Інформація представлена за результатами комплексних досліджень професорів Херсонського державного аграрно-економічного університету Віталія Пічури та Лариси Потравки.
Загалом в Укргідроенерго за результатами аналізу науковців виділяють кілька пунктів екологічних наслідків катастрофи:
Осушення водосховища та деградація природних екосистем.
До вересня 2023 року площа території, вкрита рослинністю, становила 52,4 тис. га. Весняні паводки 2024 року тимчасово затопили близько 70% осушеного ложа, що призвело до зростання рослинного покриву до 135 тис. га (з них 48 тис. га — деревовидна рослинність, 87 тис. га — болотна та лучна).
У липні 2024 року через аномальну спеку (+40,5–42°С) почалося масове висихання рослин: 75% території мали ознаки деградації, 43,5% — значний рівень порушення вегетації.
Улітку 2024 року зафіксовано пожежі на площі 320 га.
На кінець квітня 2025 року через дефіцит опадів та снігового покриву відновлення весняної вегетаціїбуло пригніченим, зафіксовано вигорання рослин на площі 2000 га (17 осередків).
Забруднення Дніпровсько-Бузької естуарної системи та Чорного моря.
Внаслідок вимивання рослинних решток і донних осадів із токсичними речовинами, зафіксовано забруднення акваторії площею 6800 км², зокрема у прісноводних і морських екосистемах.
Концентрація полютантів у ряді локацій перевищувала допустимі значення в 1,1–51,8 разів.
Погіршення гідрологічного режиму призвело до застою вод зростання концентрації водоростей та надмірного накопичення хлорофілу (до 2,9 разів вище норми).
У 2025 році зниження обсягів водоскидів з ДніпроГЕС додатково поглибило обміління дельти Дніпра.
Кліматичні зміни та аграрна криза.
У регіоні Каховського водосховища зафіксовані зміни мікроклімату: порушення вологообігу, скорочення снігового покриву, посухи.
Значне зменшення площі зрошуваних земель призвело до аграрної кризи на півдні України, втрати врожайності та доходів фермерів.
Весна 2025 року — критична: високий рівень водного стресу для рослин через брак зволоження.
Соціально-економічні наслідки.
Втрата водосховища зумовила зникнення водопостачання для Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської та Миколаївської областей.
Масове безробіття та міграція з сільськогосподарських районів, де раніше існувала ефективна система зрошення.
Зростання ризику опустелювання територій у середньостроковій перспективі.
Як повідомляла "Українська енергетика", в Укргідроенерго готові до відновлення Каховської ГЕС одразу після звільнення окупованих територій. Про це заявив т. в. о. генерального директора Укргідроенерго Богдан Сухецький.
Кабінет міністрів України та ООН презентували звіт щодо збитків від руйнування греблі Каховської ГЕС. Пряма шкода інфраструктурі та активам України оцінюється у $2,79 млрд, збитки – у понад $11 млрд.
