Мільярдер і співзасновник корпорації Microsoft Білл Ґейтс відомий особливою прихильністю до «зелених» інновацій, які сприяють вирішенню проблем, спричинених глобальними кліматичними змінами. Тому він критично оцінює політику президента США Дональда Трампа, спрямовану на підтримку індустрії викопного палива.

Але навіть попри те, що декарбонізація нині не є серед пріоритетів Білого дому, це «не перекреслює відданість США і всього світу переходу до чистої енергії». «Поточна тенденція не буде тривати постійно», - впевнений Білл Ґейтс.

Його до кліматичної теми зʼявився не на пустому місці. У 2015 році, після підписання Паризької угоди, бізнесмен започаткував фонд Breakthrough Energy Ventures (BEV) - масштабну ініціативу, мета якої є прискорення розробки та впровадження інновацій для скорочення викидів парникових газів.

Капітал фонду складає понад $3,5 млрд. Це перетворило Білла Ґейтса в одного із найвпливовіших інвесторів в сфері кліматичних технологій. Станом на сьогодні, BEV підтримав понад 150 кліматичних стартапів, діяльність яких спрямована на скорочення викидів вуглецю.

«Українська енергетика» розібралася, в чому полягає специфіка роботи флагманського фонду Білла Ґейтса, а також зібрала інформацію про ключові проєкти, на які зробив ставку бізнесмен, підтримуючи декарбонізацію і захист довкілля.

Унікальний підхід

У своїй книзі «Як відвернути кліматичну катастрофу» Білл Ґейтс виділяє дві ключові цифри: 51 млрд тонн парникових газів, які щорічно викидаються в атмосферу, і нуль, до якого світ має дійти до 2050 року, щоб уникнути незворотних змін клімату. Він вважає, що хоча завдання здається доволі складним, людство може його виконати, не погіршуючи спосіб життя в розвинених країнах і продовжуючи боротьбу з бідністю.

Ключове поняття, яке вводить Білл Ґейтс - зелена надбавка (green premium) - це додаткова вартість за чисту альтернативу. У деяких галузях (сонячна і вітрова генерація) вона вже майже нульова, в інших (сталь, цемент, авіація) - ще занадто висока. Завдання бізнесу і політиків, як зазначає бізнесмен, - обʼєднати зусилля, щоб знизити ці надбавки до рівня, прийнятного навіть для країн, що розвиваються.

«Треба збільшити як “пропозицію інновацій”, так і “попит на інновації”. З боку пропозиції - потрібні великі бюджети на дослідження: вчені, університети, національні лабораторії мають працювати над новими ідеями. Також венчурні інвестори мають бути готові ризикувати, бути терплячими, вкладати багато грошей. А щоб стимулювати попит, доцільним є впровадження великих вуглецевих податків», - сказав Білл Ґейтс.

Сам бізнесмен обирає для фінансування «високоризикові компанії з потужним потенціалом» - тобто такі, що створюють принципово нові рішення: від компактних ядерних реакторів і геотермальної енергії до перетворення вуглецю на паливо чи пластик.

За інформацією офіційного сайту BEV, фонд здійснює фінансування в п’яти критичних секторах: електроенергія (нові «зелені» джерела і технології зберігання), транспорт (альтернативні види пального), виробництво (низьковуглецеві матеріали), будівництво (енергоефективність), сільське господарство (скорочення викидів від ґрунтів, худоби тощо). Особливістю фонду є те, що він спроможний підтримувати складні інноваційні стартапи терміном до 20 років замість традиційних 5-7 років, які поширені в цій сфері.

Проривні технології

Попри масштаб викликів, повʼязаних з кліматичними змінами і декарбонізацією, Білл Ґейтс залишається оптимістом. «Так, це дуже складно - всі країни мають брати участь. Але я пережив цифрову революцію. Все, про що ми мріяли, стало реальністю. У мене немає доказів, але я вірю, що ми можемо досягти нульових викидів до 2050 року, якщо інвестуємо в інновації та їх впровадження, створимо правильні стимули», - зазначає він.

Компанії, у фінансуванні яких бере участь BEV, охоплюють широкий спектр технологій. Але переважна більшість з них належить до атомної енергетики, тривалого зберігання енергії, видобутку і переробки критичних матеріалів, уловлювання і зберігання вуглецю.

Ось пʼятірка проєктів, які отримали найбільшу підтримку від фонда Білла Ґейтса протягом десяти років його існування.

1. Commonwealth Fusion Systems (CFS)

Сфера: термоядерна енергетика

Інвестиції: $1,8 млрд (2021)

Стадія: будівництво першого прототипу

CFS працює над компактним термоядерним реактором SPARC, що використовує високотемпературні надпровідні магніти. Проєкт має на меті досягти позитивного енергетичного балансу (тобто, щоб реактор виробляв більше енергії, ніж споживає). Одним із соінвесторів проєкту є італійська енергетична корпорація Eni.

Станом на 2025 рік: завершено створення тестових магнітних систем, реактор SPARC планується запустити до 2028 року, щоб до 2035 року вивести його на комерційний рівень.

2. TerraPower

Сфера: атомна енергетика

Інвестиції: понад $1 млрд

Стадія: будівництво демонстраційного реактора

Компанія розробляє проєкт Natrium – інноваційний атомний реактор, який використовує рідкий натрій як теплоносій та має систему зберігання енергії на основі розплавленої солі. Розробники стверджують, що їх проєкт дозволяє гнучко реагувати на змінні потреби електромережі та інтегруватися з відновлюваними джерелами енергії. TerraPower має на меті довести ефективність нової технології та її безпечність як альтернативу вугільним станціям. Ґейтс інвестував у цей проєкт понад $1 мільярд, а ще $2 мільярди надало Міністерство енергетики США .

Станом на 2025 рік: реактор будується у місті Кеммерер, Вайомінг, завершення всіх робіт очікується у 2030 році. Також TerraPower працює над підготовкою персоналу і локалізацією постачальників.

3. Redwood Materials

Сфера: переробка акумуляторних батарей

Інвестиції: $700 мільйонів (2021)

Стадія: комерційне масштабування / постачання великим клієнтам

Компанія будує повністю замкнутий ланцюг переробки акумуляторних батарей і електроніки для відновлення літію, кобальту, нікелю, які потім повторно використовуються у виробніцтві за пронципом циркулярної економіки.

Станом на 2025 рік: запущено два промислові майданчики в США, в штатах Невада і Південна Кароліна; відбувається постачання матеріалів для Tesla, Ford, Panasonic; йде робота по розширенню виробничих потужностей для забезпечення більшої кількості клієнтів.

4. KoBold Metals

Сфера: добувна промисловість / штучний інтелект

Інвестиції: $537 млн (2023)

Стадія: активна розвідка і розширення масштабів

KoBold використовує алгоритми штучного інтелекту для виявлення родовищ критично важливих металів, які потрібні у виробництві акумуляторних батарей.

Станом на 2025 рік: продовжується розвідка корисних копалин в Замбії, Канаді, Австралії; укладені годи з державними партнерами; триває підготовка до видобутку на першому повноцінному об’єкті в Африці, що має розпочатись до 2027 року.

5. Boston Metal

Сфера: металургія (виробництво сталі)

Інвестиції: $262 млн (2023)

Стадія: пілотне виробництво / підготовка до масштабування

Компанія Boston Metal розробляє електролітичну технологію для виробництва сталі без викидів CO₂. Крім Білла Гейтса, інвестором проєкту виступила металургійна корпорація ArcelorMittal.

Станом на 2025 рік: в Бразилії працює пілотна установка з виробництва феросплавів; в Массачусетсі триває будівництво демонстраційної установки для нержавіючої сталі; масштабування виробництва очікується після 2026 року.

Корпоративні новації

Окрім масштабного фінансування, яке може сягати кілька сотень мільйонів доларів, BEV виділяє й менші за обсягами кошти кліматичним стартапам. Наприклад, в сферу його інтересів потрапила компанія Fervo Energy, яка застосовує технології горизонтального буріння та гідророзриву, запозичені з нафтової промисловості, для видобутку геотермальної енергії. У 2023 році вона запустила пілотний проєкт у Неваді потужністю 3,5 МВт, який став першим у світі, що використовує горизонтальні свердловини в геотермальній системі. Фінансування від BEV – $11 млн.

Канадський стартап Deep Sky отримав $40 млн від Breakthrough Energy для створення випробувального майданчика технологій прямого уловлювання вуглецю (DAC) в Альберті, Канада. Це має сприяти розвитку технологій, що видаляють CO₂ безпосередньо з повітря, що є важливим кроком у боротьбі зі зміною клімату.

Франко-американський стартап Dioxycle розробляє електролізер, який перетворює вуглекислий газ та воду на етилен - ключову сировину для виробництва пластмас. Цей процес дозволяє зменшити залежність від викопного палива та знизити викиди парникових газів. У 2023 році компанія залучила $17 млн від групи інвесторів, серед яких також BEV. 

Остання інвестиція Білла Ґейтса, про яку стало відомо широкому загалу, стосується американської компанії Exowatt, заснованої 2023 року в Майамі. Вона розробляє модульні системи зберігання теплової енергії, які використовують концентровану сонячну енергію для безперервного енергозабезпечення дата-центрів та інших енергоємних об’єктів. В квітні 2025 року Exowatt залучила $70 млн для комерційного впровадження технології. Окрім BEV, цей проєкт підтримали кілька венчурних фондів, а також засновник Open AI Сем Альтман та актор Леонардо Ді Капріо.

Але крім інвестицій в кліматичні інновації, скороченню викидів парникових газів мають сприяти й радикальні зміни в традиційних корпоративних практиках. Як зазначає Гордон Браун, премʼєр-міністр Великої Британії в 2007-2010 роках, урядам в усіх країнах треба впроваджувати нові стандарти звітності. «Нові закони мають гарантувати, що бізнес, особливо транснаціональні корпорації, розкривають свої вуглецеві сліди, ведуть зважений облік, який розкриє повну екологічну вартість їх діяльності, і публікують плани переходу до чистої економіки з нульовими викидами вуглецю», - підсумував він, коментуючи амбіції Білла Ґейтса щодо підтримки кліматичних технологій.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»