Banner map ukr

Коболєв вважає держаудит надлишковим інструментом контролю за компаніями

28 липня 2021

Також, на думку ексголови "Нафтогазу", держава не має затверджувати фінансовий та стратегічний плани компаній

Державний аудит є надлишковим інструментом впливу держави на державні компанії, де було призначено наглядові ради.

Про це під час дискусії "Реформа корпоративного управління державними підприємствами" сказав ексголова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, повідомляє "Українська енергетика".

"Держава насправді має надлишкові інструменти впливу на державні компанії. Таким надлишковим інструментом є державний аудит. Тому що корпоративна реформа була побудована на принципах заміщення неефективних інструментів державного контролю на ефективні корпоративні інструменти. Держава досі контролює призначення першої особи компанії. Держава досі контролює фінансові та стратегічні плани", - сказав Коболєв.

Однак, на його думку, відповідної компетенції для ухвалення фінансових та стратегічних планів компаній уряди будь-яких країн світу не мають.

"В українському законодавстві існує цивілізований інструмент впливу держави на компанії. Цей інструмент називається "політика власності". Політика власності, якщо вона якісно написана, може відповісти на усі питання. В першу чергу - а для чого держава тримає саме цю компанію у державній власності. У цьому документі держава може ставити завдання наглядовій раді та менеджменту", - відзначив Коболєв.

Він висловив переконання, що саме реалізація засад політики власності і повинна використовуватися акціонером як інструмент оцінки ефективності роботи наглядової ради та керівництва компанії.

"Хто призначає і звільняє керівника, хто затверджує стратегічний план, хто затверджує фінансовий план - я глибоко переконаний, що єдиним правильним варіантом є передача цих функцій наглядовій раді", - додав Коболєв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ситуація в "Нафтогазі" виглядає як рейдерське захоплення - Держаудитслужба

Нагадаємо, уряд наприкінці квітня звільнив голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва. Своє рішення уряд пояснив незадовільними фінансовими результатами роботи компанії. Замість Коболєва уряд призначив Юрія Вітренка.

У липні Держаудит спробував зайти до "Нафтогазу", але не зміг - через позицію наглядової ради компанії.

"Від нового керівника немає протидії, він готовий надати нам доступ, але є ще наглядова рада, яка, можливо, не має спільного бачення з новим керівництвом. На сьогодні у нас усе ще немає погодження про перевірку "Нафтогазу", - прокоментували у службі. 

Також Держаудит скаржився і на попереднє керівництво Нафтогазу. Серед іншого, аудитори заявляли, що їх не допускають до компанії. У листопаді 2020 року, коли перевірити НАК все ж вдалося, Державна аудиторська служба надіслала матеріали ревізії НАК "Нафтогаз України" до головного управління контррозвідки Служби безпеки України у сфері економіки для розгляду та прийняття необхідного рішення. В акті ревізії, який був надісланий СБУ, йдеться про масштабні порушення та неефективні управлінські рішення, що "можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення". Він підписаний "Нафтогазом" із запереченнями (зауваженнями), на які Держаудитслужба вже надала свої висновки.

У фінальному документі йдеться про "фінансові порушення, неефективні управлінські дії та ризикові операції, що призвели або можуть призвести до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 176,190 млрд гривень, у тому числі фінансових порушень, що призвели до втрат - 75,486 млрд гривень".


 index 280%d1%85360 web