В уряді РФ констатували сильний обвал промисловості. Виробництво машин уже впало на 97%, сталі - на 50%, вагонів та тепловозів - на 40-60%, скла - на 60%, пральних машин та холодильників - на 58%, - заявив голова Мінпромторгу Денис Мантуров.

«Падіння експорту та закриття західних ринків призведе до зниження обсягів за найбільш ємними галузями, серед яких металургія, хімічний комплекс та лісопромисловий», - заявив Мантуров.

Офіційна статистика вже фіксує передсмертний ступор, у який впадають цілі галузі путіноміки, позбавлені доступу до імпортних поставок.

У травні, наприклад, виробництво автомобілів впало на 97%, оптоволоконних кабелів – на 81%, автобусів – на 77%.

Постачальники російської залізниці (РЖД) залишилися без іноземних підшипників і масово згортають випуск: тепловозів - на 63%, вантажних вагонів - на 52%, пасажирських вагонів - на 40%.

Металургія, друга за вкладом у ВВП галузь промисловості після видобутку нафти та газу, стала збитковою: усі найбільші компанії працюють із негативною рентабельністю, розповіли джерела у «Сєвєрсталі».

Виробництво сталі та сплавів впало на 20-50%, повідомив Андрій Леонов, віце-президент асоціації «Російська сталь», що об'єднує найбільші металургійні компанії Росії.

Через санкції, що закрили експортні ринки, Магнітогорський металургійний комбінат зупинив дві доменні печі з восьми та скоротив виробництво чавуну на 30%. "Сєвєрсталь" втратила 20-25% завантаження.

У цих умовах, за словами Мантурова, потрібно «відмовлятися від ринкової промислової політики» та витісняти імпортні товари та техніку: «Російський уряд відмовиться від ринкової промислової політики і стане на рейки забезпечення технологічного суверенітету».

При цьому повернення до планової економіки СРСР не буде, запевнив він, незважаючи на елементи «ручного управління».

При цьому уряд РФ готує план підтримки металургійної галузі, яка у другій половині минулого року зіткнулася з падінням виробництва, повідомив у вівторок заступник голови Мінпромторгу Михайло Юрін.

За його словами, пакет заходів вже обговорювався з міністром промисловості, представниками галузі та буде запущено найближчим часом.

Заступник директора департаменту металургії Мінпромторгу Андрій Савельєв розповів, що розглядається можливість зниження податкового навантаження для металургів:

«Ситі часи таки минули», — нарік Савельєв.

У тих металургійних компаній, що працюють із прибутком, рентабельність знизилася «відсотків на 10», у електрометалургійних заводів та деяких вертикально інтегрованих компаній вона знаходиться «близько нуля», або взагалі негативний фінансовий потік, перерахував чиновник.

За словами Савельєва, Мінпромторг розглядає ідею зміни формули розрахунку акцизу на рідку сталь, щоби металурги платили менше до бюджету. Минулого року вони перерахували 64 млрд рублів, а у проект скарбниці-2025 Мінфін заклав надходження на 69 млрд рублів.

За оцінками World Steel Association, виплавка сталі в Росії минулого року скоротилася на 7%, до 70,7 млн. тонн, і це стало найгіршим результатом серед усіх найбільших виробників. У Китаї, наприклад, сталеве виробництво просіло на 1,7%, а в Індії зросло на 6,3%.

Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) – найбільший металургійний комбінат у Росії – за підсумками року на 14% скоротив виробництво сталі, до 11,95 млн тонн – найгіршого результату за останні 5 років. Виплавка чавуну впала на 4,5%, до 9,49 млн тонн, а продаж компанії скоротився майже на 10%.

Відрізані санкціями від західних ринків сталевари не змогли знайти нових клієнтів в Азії. За даними Metals & Mining Intelligence (MMI), за січень–вересень продажі російської сталі за кордон скоротилися на 22%, до 14,1 млн. тонн. Експорт сталевих труб впав у чотири рази — з 436 тисяч тонн до 100 тисяч.

Попит на сталь усередині Росії впав на 3 млн. тонн, до 41 млн., головним чином через проблеми забудовників, які вимушено згортають проекти через високу ставку Центробанку.

Попит на сталь для автопрому також не виправдав надій, оскільки китайські виробники не хочуть «штампувати» у Росії деталі, на відміну від німецьких, які будували заводи.

Взагалі-то, ніякого інтересу розвивати автомобілебудування Росія просто не має. Держава збирає різноманітні конструкції з китайського імпорту, при цьому їй нічого не потрібно розвивати. Автопром  для кремлівської влади – це справжня благодійність та можливість для вождя приїхати на виробництво та розповісти про відродження вітчизняної промисловості.

Не складається у росіян і з літакобудуванням. Наприклад, «Аерофлот» вкотре вже зсуває терміни отримання літака МС-21 та Суперджету на 2027 рік. Рішення обумовлено нездатністю Об'єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Ростеха повністю імпортозмістити критично важливі вузли, такі як авіоніка, двигуни та шасі. Основна причина – труднощі з імпортозаміщення ключових компонентів.

Як пишуть російські ЗМІ, авіаперевізник не готовий експлуатувати літаки з непідтвердженими льотно-технічними характеристиками. Крім того, сертифікація літаків може зайняти до півтора року. Для завершення випробувань потрібно кілька готових екземплярів, яких на даний момент немає. Міжнародна сертифікація нових моделей також залишається під сумнівом, що ускладнює використання літаків на міжнародних маршрутах.

Гендиректор «Аерофлоту» Сергій Олександровський неодноразово заявляв на внутрішніх нарадах, що у найближчій перспективі компанія не може покладатися на вітчизняний авіапром. Основний пріоритет зараз – пошук запчастин і двигунів для зарубіжного парку.

Керівництво «Аерофлоту» скептично оцінює перспективи експлуатації вітчизняних літаків, кажуть двоє співрозмовників. Серед ключових проблем – брак запчастин та складності у технічному обслуговуванні.

Як тут не згадати заяву Володимира Путіна про 2 тисячі авіалайнерів, які збере до 2030 року російська авіаційна промисловість, що небувало зміцніла. Підлеглі кремлівського вождя навіть сконфузились  від таких приголомшливих перспектив, за кілька тижнів м'яко підкоригували начальника до тисячі літаків. Після чого планові показники почали знову змінюватись – і, зрозуміло, у бік зменшення. Нині було б непогано, аби російська авіаційна промисловість зібрала хоча б декілька літаків….

Не інша ситуація і в других галузях. Наприклад, днями Путін вимагав від своїх підлеглих терміново врятувати вугільну промисловість та вжити екстрених заходів для підтримки російських вугільних компаній, які зазнають багатомільярдних збитків і, за оцінками російського Державного аналітичного центру ПЕК Міненерго, стоять на порозі масових банкрутств. Розробити пакет допомоги для вугільників Путін доручив у «найкоротші терміни».

Втративши західні ринки і зіткнувшись з різким падінням попиту в «дружніх» країнах російські вугільні компанії закінчили 9 місяців 2024 року з сальдованим збитком на 91 млрд рублів - рекордним серед усіх галузей галузей економіки. Збитковою, за даними Росстату, стала половина підприємств галузі, яка включає понад 30 мономіст і сотні тисяч зайнятих росіян. На тлі фінансових проблем компанії почали скорочувати видобуток вугілля: за підсумками вересня спад склав 4,9% за кам'яним вугіллям і 4,7% — по бурому.

Сукупний вугільний експорт з Росії в січні–липні просів на 11,4%, до 112,6 млн тонн. А постачання в Китай, який став головним клієнтом вугільників після санкцій, просіли на 8% у першому півріччі, і росту не передбачається. Справа в тому, що Пекін ввів мита на російське вугілля, пояснили чиновники. При цьому інші постачальники — Індонезія та Австралія під них не потрапили, оскільки входять до зони вільної торгівлі з КНР.

Загалом, зараз російська економіка стоїть перед загрозою масштабного стрибка корпоративних банкрутств. Про це йдеться в доповіді ЦМАПК близького до російського уряду аналітичного центру, який очолює брат екс-помічника президента з економіки, а нині міністра оборони Андрія Білоусова.

Як зазначають експерти центру, до фінансової прірви російський бізнес штовхає різке підвищення ставок за кредитами слідом за ключовою ставкою Центрального банку, яка в кінці минулого року досягла рекордного рівня більш ніж за 20 років — 21% річних. На даний момент кожне п'яте підприємство обробної промисловості змушене віддавати на обслуговування боргу дві третини доподаткового прибутку. А це «ризикований рівень», — зазначають у ЦМАКП.

Розміри прибутку, з якого бізнес міг би сплатити відсотки за кредитами, також знижуються - на 17%, або 5 трлн рублів, за даними Росстату за січень–жовтень 2024 року.

Під загрозою банкрутств опинилися компанії вугільної промисловості, що накопичили 80 млрд рублів збитків через санкції і обвал експорту; 800 торгових центрів по всій Росії, по яких слідом за дорожчими кредитами вдарило підвищення податків. До них можуть приєднатися 30% всіх автоперевізників (за оцінками «АвтоГрузЕкс»), будівельники доріг, що втратили майже половину виручки, а також близько 30 авіакомпаній та IT-бізнес

Де-факто в економіці вже розпочався «кредитний звуження», зазначає ЦМАПК: у листопаді–грудні минулого року видачі нових кредитів ключовим секторам економіки впали на 30-50%. При цьому позичати гроші на борговому ринку бізнесу також стає все складніше: ставки по облігаціях зростають.

«У недалекому майбутньому це загрожує зростанням числа дефолтів і крос-дефолтів за кредитними зобов'язаннями», — повідомляє ЦМАКП.

Показово, що за такого стану справ російський диктатор Володимир Путін заявив росіянам, що зниження світових цін на нафту, яке президент США Дональд Трамп назвав важелем тиску на Росію, нашкодить американській економіці. А от про російську економіку Путін скромно промовчав.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»