Ще в травні 2021 року набув чинності закон №1060-ІХ, відповідно до якого мешканцям багатоквартирних будинків має приходити ще одна (вже третя) платіжка за газ ‒ за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Минуло кілька місяців, а нарахування ніхто не робить. Чому? Бо не знає як. Річ у тім, що закон ‒ є, а підзаконних актів ‒ досі немає. 

Хто в такому разі має обслуговувати мережі всередині будинку і що робити у випадку, коли з ними щось трапилося або якщо газовики “відрізають” постачання? “Українська енергетика” дослідила ситуацію й знайшла відповіді на ці та інші питання.

 

Хто обслуговував внутрішньобудинкові газові мережі раніше

 

У травні споживачів приголомшили ‒ повідомили, що окрім плати за постачання та розподіл газу, треба буде окремо платити за обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Однак хіба раніше вони не платили за це облгазам? Що змінилося? Чому потреба в окремій платіжці виникла саме тепер? Виявляється тому, що з певного часу будинкові газові мережі ніхто не обслуговує!

“Раніше внутрішньобудинкові газові мережі обслуговували облгази на підставі положення, затвердженого наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30 липня 1997, ‒ пояснює координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ “Опора” Тетяна Бойко. ‒ Однак 10 травня 2018 р. даний наказ був визнаний таким, що втратив чинність. Із того часу внутрішньобудинкові газові мережі, за окремими винятками, практично ніде не обслуговуються”.

Крім того, з 2015 року, коли облгази були реформовані, НКРЕКП виключила вартість проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж із тарифу на газопостачання. Відтоді оператори газорозподільних мереж (ГРМ) відмовлялися  обслуговувати їх. Погоджувалися на проведення робіт лише за умови підписання колективних договорів із ОСББ, керуючим будинком або уповноваженою особою. 

Зі скарг споживачів відомо, що зазвичай схема виглядала таким чином: приїжджала аварійна бригада й відключала газопостачання всьому будинку через нібито аварійну ситуацію. А далі по суті відбувався шантаж: газовики обіцяли повернути газопостачання лише після підписання договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж (ТО). Крім того, для підключення вимагали заплатити гроші.

Такі випадки перекидання відповідальності на мешканців експерти вважають несправедливими. Адже коли послуги з ТО були закладені в тарифі, облгази не вкладали сплачені споживачами кошти в підтримку мереж. Натомість тепер, коли ці мережі стали зношеними, від них відмовилися й віддали співвласникам будинку.

“Раніше ці мережі мав ремонтувати балансоутримувач, ‒ каже правозахисник Богдан Рабешко. ‒ Наприклад, міські ради. Люди десятиліттями платили в ЖЕКи, які були комунальними підприємствами, тобто їхніми власниками була міська рада. Вона була зобов'язана  ремонтувати газові внутрішньобудинкові мережі й утримувати їх у належному стані”.  

 

Як газові мережі в багатоповерхівках перейшли у власність мешканців

 

2015 року в Україні прийняли закон “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках”.

“Відповідно до цих змін, ми стали повноцінними власниками нашого житла, а будинки списали з балансу в нікуди. Нам віддали будинки, які фактично в катастрофічному стані. Мовляв, забирайте собі та ремонтуйте, робіть із ними, що хочете. Однак ніхто не сказав, що держава мала би спочатку зробити капітальний ремонт багатоквартирних будинків, відремонтувати всі внутрішні мережі, перш ніж передавати їх нам. Місцева влада позбулася цих будинків і видихнула ‒ їй вже не потрібно про них турбуватися. Обслуговування внутрішніх газових мереж не закладено в тарифі облгазів на розподіл газу. Хоча якби держава хотіла, то вона через НКРЕКП заклала би вартість транспортування газу через внутрішні газові мережі і поклала обов'язок на облгази ремонтувати ці мережі”, ‒ зазначає Богдан Рабешко.

Зі слів колишньої уповноваженої Антимонопольного комітету Агії Загребельської, все це призвело до того, що зараз окремі мешканці або ОСББ змушені брати відповідальність за ці мережі на себе, а далі ‒ укладати договір на їх обслуговування з тими ж облгазами, які довели мережі до жахливого стану.

“А вони прийдуть і скажуть, що ці мережі знаходяться у занедбаному стані, тому для їх обслуговування потрібно багато грошей. Однак, хто ж їх занедбав? Тому з 2015 року в тих будинках, де був підписаний акт розмежування, ОСББ несе відповідальність за те, що відбувається з внутрішньобудинковими газовими мережами, а в тих будинках, де не підписано ‒ за мережі взагалі ніхто не відповідає. Зауважу, що ці облгази є природними монополістами, тому люди по суті змушені знову йти до тих компаній, які весь цей час обслуговували ці мережі й довели їх до критичного стану”, ‒ додає співрозмовниця.

 

Хто обслуговує внутрішньобудинкові газові мережі сьогодні

 

Розберемося, як так сталося, що газові мережі в будинку повісили на мешканців і чи є це законно.

Згідно із Законом “Про ринок природного газу”, газорозподільна система ‒ це технологічний комплекс, який складається з об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій до безпосередньо споживачів. А мета розподілу природного газу полягає власне у його доставці споживачам.

“Відповідно, оператори ГРМ (колишні облгази) мали би обслуговувати газову трубу аж до конфорки споживача, ‒ зазначає Тетяна Бойко. ‒ Проте, у підзаконному акті ‒ Кодексі газорозподільних мереж ‒ існує поняття "межі балансової належності". І на практиці більшість операторів ГРМ погоджується надавати свої послуги і відповідати за їх якість тільки до цієї межі”.

Розставити всі крапки над “і” мав Закон “Про житлово-комунальні послуги”. В ньому зазначено наступний механізм вирішення питання обслуговування внутрішньобудинкових газових систем.

●     Обов’язок із технічного обслуговування (ТО) внутрішньобудинкових систем газопостачання (ВБСГ) у житлових будинках покладено на оператора газорозподільної системи (ГРМ). Водночас співвласники багатоквартирного будинку мають право визначити іншого уповноваженого суб’єкта.

●     Якщо ТО здійснює оператор ГРМ, то умови щодо ТО є частиною договору про розподіл природного газу.

●       Договір про розподіл природного газу укладається як індивідуальний ‒  між виконавцем (оператором ГРМ) і конкретним співвласником, а не ОСББ, управителем чи “уповноваженою особою”.

●     Види робіт, які входять до ТО у житлових будинках, визначаються Міністерством енергетики. 

Отже, чинний із 2017 року закон чітко визначає, що в разі, якщо співвласники не обрали іншу організацію та не уклали з нею відповідний договір, технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснює оператор ГРМ. Однак для того, щоб він опікувався будинковими мережами і загалом, щоб прописаний механізм запрацював, потрібно розробити і затвердити певні документи. 

“Для того, щоб нам прийшла третя платіжка, треба, щоб Міненерго та НКРЕКП прийняли свої підзаконні акти, ‒ каже Агія Загребельська. ‒ Власне ними має бути визначена методика нарахування плати, як і з ким буде укладатися договір, типова форма цього договору тощо”. 

Однак поки що цих документів немає.

“НКРЕКП не розробила відповідної підзаконної бази, яка б дозволяла облгазам збирати кошти зі споживачів за обслуговування цих мереж, ‒ констатує Тетяна Бойко. ‒ Йдеться про внесення до умов типового договору розподілу природного газу умови щодо ТО внутрішньобудинкових систем газопостачання в разі, якщо таке ТО здійснюється оператором ГРМ. Крім того, регулятор повинен включити витрати операторів ГРМ на ТО до тарифу на розподіл природного газу. Власне, мають бути два тарифи: для оператора, що не здійснює ТО, та оператора, що здійснює ТО”.

Зі слів експертки, на практиці склалася ситуація, характерна для багатьох законів: визначений законом механізм існує, але способу його реалізації немає. 

“Фактично внутрішньобудинкові мережі, переважно, не обслуговує ніхто. Неодноразові звернення ОСББ (зокрема публічні) щодо необхідності врегулювання питання задля уникнення свавілля та шантажу від облгазів тривалий час не давали результатів”, ‒ додає Тетяна Бойко. 

 

Чи допоможе запустити ТО внутрішньобудинкових газових мереж ще один закон? 

 

30 квітня 2021 року Президент підписав прийнятий парламентом у грудні 2020 року закон №1060-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг”, який набув чинності з 1 травня.

Зокрема документ змінює порядок здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових систем.

“Зміни, внесені Законом №1060, передбачають, що ТО внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку має бути закріплено в окремому договорі, а не в договорі про розподіл”, ‒ розповідає Тетяна Бойко.

Проте, щоб закон запрацював, додає співрозмовниця, Міненерго у двомісячний строк з дня набрання чинності (тобто до 1 липня 2021 року) повинно було розробити та затвердити Порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку та види робіт, які є обов’язковими під час технічного обслуговування.

Своєю чергою НКРЕКП у двомісячний термін із дня набрання чинності зазначеного Порядку та видів робіт (до 1 вересня 2021 року) має розробити і затвердити:          

• типовий договір на ТО внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку, а також методологію розрахунку граничних рівнів вартості виконання видів робіт і послуг, що входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку, які виконуються операторами газорозподільних систем;
• граничні рівні вартості виконання видів робіт та послуг, що входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку.

“Станом на 1 липня 2021 року проєкти даних нормативно-правових актів ще не оприлюднені”, ‒ каже Тетяна Бойко.

Це означає, що доки договори на ТО внутрішньобудинкових систем газопостачання не укладені, мережі мають обслуговувати відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цим новим законом. Іншими словами ‒ про них мають дбати оператори ГРМ (якщо співвласники не уклали договір з іншим суб’єктом господарювання).

“Незважаючи на це, облгази масово відключають багатоквартирні будинки і продовжують наполягати на підписанні актів розмежування. Зокрема, з травня цього року такі випадки зафіксовані в Луцьку, Рівному, Бердянську, Козятині, Кривому Розі. В містах, де ОСББ чинять спротив та мають злагоджену позицію,  оператори ГРМ відступають”, ‒ додає представниця “Опори”.

 

Як будемо платити за обслуговування газових мереж у будинку

 

Закон каже, що техобслуговування систем газопостачання має відбуватися за кошти співвласників багатоквартирного будинку. Адже ми ‒ власники цих мереж. А те, в якому стані вони нам були передані облгазами, нікого не цікавить.

“Також із гаманця співвласників здійснюється поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання, ‒ зазначає Тетяна Бойко. – Ці роботи повинні проводитися згідно з кошторисом, наданим оператором ГРМ чи іншим суб’єктом господарювання”. 

Платити за ТО мешканці можуть або кожен окремо, або разом. Це залежить від укладеного договору.

Оплата вартості ТО може відбуватися у два способи. Перший передбачає єдиний платіж, який здійснює за кошти співвласників управитель або інша особа, уповноважена ними. Відповідно до другого способу, співвласники багатоквартирного будинку платять за індивідуальними квитанціями.

“Оплата єдиним платежем застосовується, якщо об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель або інша уповноважена співвласниками особа самостійно звернулася до оператора ГРМ та уклали з ним типовий договір відповідно до вимог НКРЕКП, – пояснює експертка. – Якщо такого договору немає, вважається, що співвласники багатоквартирного будинку приєдналися до договору на технічне обслуговування з оператором ГРМ, на території ліцензійної діяльності якого розташований їх будинок”. 

У цьому випадку, зауважує співрозмовниця, оператор розподіляє кошторисну вартість технічного обслуговування між співвласниками багатоквартирного будинку пропорційно до кількості укладених договорів зі споживачами послуг із розподілу природного газу. Відповідно, споживачам оператор надає індивідуальні квитанції для оплати послуг із технічного обслуговування газових мереж у будинку.

Куди скаржитися, якщо дії працівників облгазу є неправомірними

* до місцевого облгазу, зателефонувавши у його контакт-центр, або надіслати лист-претензію на ім'я голови правління вашого облгазу; 

* якщо в облгазі не вирішили проблему, тоді можна зателефонувати на "гарячу лінію" Кабміну - 1545 або звернутися онлайн до урядового контактного центру;

* до НКРЕКП; 

* до місцевого управління Держпродспоживслужби.

* якщо названі вище шляхи не дали результату, - звертайтеся до суду.

Коли саме ми почнемо платити за “третьою платіжкою” – наразі невідомо, однак наш аналіз свідчить, що робити це доведеться. А от чекати на типовий договір у разі, якщо оператор ГРМ відрізав газопостачання будинку, кажуть експерти, не слід. За законом технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж має здійснюватися за порядком, що діяв раніше, тобто до прийняття останнього закону про ЖКП. Таким чином, за стан зазначених мереж поки що відповідає оператор ГРМ.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”