Уряд вирішив не змінювати тариф на електроенергію для побутових споживачів з 1 квітня. Термін дії Положення про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії продовжено на один місяць, тобто до кінця квітня. Це означає, що після цього Кабмін має прийняти рішення щодо подальшої долі механізму ПСО (залишити, як є, скасувати чи змінити) і, відповідно, що далі робити з фіксованим тарифом для побутових споживачів – 1,68 грн за кВт-год.

“Українська енергетика” проаналізувала можливі варіанти та з’ясувала, якими можуть бути ціни на електроенергію для населення.

 

Механізм для захисту споживачів

 

Із липня 2019 року в Україні запрацювала нова модель оптового ринку електроенергії. Проте, щоб вберегти побутових споживачів від шоку ринкових цін, Законом України “Про ринок електричної енергії” було впроваджено механізм “покладення спеціальних обов'язків (ПСО) для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії”. Механізм передбачає спеціальні умови роботи для окремих державних енергокомпаній, які продають встановлений обсяг електричної енергії за фіксованими цінами, які нижчі за ринкові. 

Механізм ПСО для захисту населення мав діяти до 31.12.2020 р., проте термін було продовжено до квітня 2021 р., щоб уникнути різкого зростання тарифу для населення, яке мало відбутися з січня. У Міненерго тоді пояснили, що в у разі неприйняття змін ціну на електроенергію для побутових споживачів формував би ринок, і тариф мав би зрости у 2,5 рази – приблизно до 3,30 грн за кВт-год. 

Відтак ціна для побутових споживачів до 31 березня залишалася фіксованою і становила 1,68 грн за кВт-год. За цей час Міненерго, НКРЕКП та інші учасники ринку мали скласти план дій, направлений на збалансування ринку електричної енергії і придумати, що робити з ПСО. По-перше, цей механізм запроваджувався як тимчасовий. По-друге, його постійно критикують, оскільки він призвів до негативних явищ, серед яких недоотримання доходів державними генеруючими компаніями, зокрема “Енергоатомом”.

“Коли на ринок надходить дешева електрична енергія (з Білорусі або Росії), нею найлегше маніпулювати, – каже Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова. – Загалом правила ринку в 2020 році змінювалися 43 рази. І фактично цим були створені умови мобільності постачальників, трейдерів, їх торгових операцій”. 

Попри ці проблеми уряд вирішив залишити діючий для населення тариф на електроенергію ще на квітень 2021 р. і продовжив на місяць термін дії ПСО.

"Ціна на електроенергію для населення залишається без змін, тобто 1,68 гривні за кВт", – сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

“Прийнято політичне рішення продовжити дію спецобов`язків на один місяць, тим самим зберігши поточний тариф для населення, – зазначає Максим Білявський. – Як на мене, це правильне рішення в умовах 10% рівня безробіття та нової хвилі коронавірусу, який спричинив у більшості областей локдаун і призвів до зупинки малого та середнього бізнесу. Такі реалії життя і суспільний запит. Його врахували в уряді”.

Однак, за таких умов, зауважує експерт, перед урядом ще гостріше постає питання забезпечення ліквідності енергоринку. Про що йдеться?

“Коли існує дотування електроенергії, воно здійснюється за рахунок виробників, – пояснює експерт. – Це один рівень фінансового навантаження. А коли надходить імпорт та існують зловживання на ринку – це подвійне навантаження на вітчизняних виробників електроенергії. Тому, окрім політичного рішення про продовження ПСО, потрібно буде все ж таки запровадити систему моніторингу операцій на ринку відповідно до Регламенту (ЄС) №2011/1227 щодо цілісності та прозорості оптового ринку. Законопроєкт є, але він не ухвалений Парламентом. Підсумовуючи, я пропоную вирішувати боргові проблеми ринку, до моменту виходу із коронокризи, не за рахунок споживачів, а за рахунок ліквідації зловживань”.

 

ПСО на ринку електроенергії: що змінилося?

 

Під час засідання Уряду, на якому приймалися рішення щодо ціни на електроенергію для населення та подальшої долі ПСО, Денис Шмигаль зазначив, що ДП “НАЕК “Енергоатом”, яке постачає електроенергію населенню за пільговою ціною, також матиме можливість продавати електроенергію за ринковими цінами.

"Державна компанія "Енергоатом" продовжить постачати електроенергію для людей за пільговою ціною. Ми дозволили “Енергоатому” повноцінно працювати на ринку, що дасть компанії можливість отримувати необхідні кошти для ремонтів, модернізації та безпечного функціонування наших атомних електростанцій", – зазначив  очільник уряду. 

Чи означає це, що механізм ПСО з квітня буде дещо змінено?

“Аналізуючи нову постанову КМУ №238 від 24 березня 2021 р., я принципових змін не побачив, – каже Богдан Серебренніков, експерт DiXi Group. – По-перше, уряд продовжив дію фіксованої ціни для побутових і прирівняних до них споживачів – 1,68 грн за кВт-год., а також дію ставок диференційованого (зонного) тарифу. По-друге, "Енергоатом" продовжить продавати "ГарПоку" обсяг електроенергії, необхідний для постачання побутовим споживачам в рамках ПСО, на регульованих електронних аукціонах за ціною 150 грн за МВт-год. Цей обсяг визначатиметься "ГарПоком" і регулярно доводитиметься до "Енергоатому". Водночас іншу частину виробленої електроенергії "Енергоатом", як і раніше, зможе продавати на всіх конкурентних сегментах ринку за актуальними ринковими цінами. Саме це і мав на увазі пан Шмигаль, коли говорив, що "Енергоатому” дозволили повноцінно працювати на ринку. Отже, такий дозвіл був і до цього”. 

Проте експерт вважає, що скасування пункту 9 попередньої версії постанови Кабміну про "середньозважену ціну продажу електроенергії на всіх комерційних сегментах ринку (ринку “на добу наперед” – РДН,  внутрішньодобовий ринок – ВДР, балансуючий ринок – БР, ринок двосторонніх договорів – РДД і ринок допоміжних послуг – РДП) на рівні не нижче ціни покриття собівартості" не створює для компанії ширших можливостей виходу на ці ринки. 

“Радше, навпаки, ця зміна в документі спрямована на гарантування продажу певного, необхідного для постачання населенню, обсягу електроенергії саме в рамках ПСО, а вже решта може продаватися на вільному ринку”, – підкреслив Богдан Серебренніков. 

Чому було внесено саме таку зміну? Зі слів співрозмовника, раніше між "ГарПоком" та "Енергоатомом" було кілька суперечок щодо того, що "Енергоатом" нібито продає "ГарПоку" менший обсяг електроенергії, ніж це необхідно для постачання населенню в рамках ПСО.

 

Перспективи ПСО та тарифу на електроенергію для населення

 

Рішення уряду стосується квітня, проте що буде далі? Чинна структура тарифу для населення викликає масу питань. 

За даними Міненерго, з цієї суми лише 15 коп. – вартість виробленої електроенергії для населення. Решта – це плата за те, щоб електроенергія потрапила від виробника до споживача. Тариф на передачу “Укренерго” – 35 коп., середньозважений тариф на розподіл (обленерго) – 106 коп., середньозважений тариф на постачання – 10 коп. 

“Зауважимо, що більше 90% цього кінцевого тарифу для населення – це тарифи на передачу, розподіл і постачання. Відповідно, тільки 15 копійок з 1,68 грн йде на оплату виробленої НАЕК “Енергоатом” електроенергії, яку отримують побутові споживачі. Це значно нижче за ціну, яку сплачують комерційні споживачі”, - зазначили в Міністерстві енергетики. 

“Українська атомна галузь сьогодні недофінансована, – констатує Максим Білявський. – А це безпосередньо впливає на фінансову ліквідність енергоринку”.

“НАЕК “Енергоатом”, який виробляє велику кількість дешевої електрики, не може продавати всю її вільно на ринку для того, щоб збивати ціну, щоб електрика не дорожчала так сильно. Він змушений значну частину продавати за вартістю, що менша за собівартість її виробництва “Гарантованому покупцеві” для того, щоб надалі за зниженою ціною забезпечувати електрикою населення. Але це неправильно, бо спотворює конкуренцію”, – зазначає Агія Загребельська, ексдержавна уповноважена АМКУ. 

 

Саме тому, переконана вона, механізм ПСО повинен бути змінений, щоб “Енергоатом” продавав вільно на ринку всю електроенергію, яку виробляє, а субсидування пільгових тарифів для населення відбувалося не за рахунок зменшення конкуренції, а за рахунок інших фінансових інструментів. 

Усе це означає, що тарифи зростатимуть. Питання лише в тому, коли це станеться, коли на це наважиться влада, яка побоюється чергових “тарифних майданів”.

"Ціна на електроенергію для побутових споживачів (населення) значно нижча ринкової, але люди все одно незадоволені, тому що в них мало грошей на оплату електроенергії навіть за такими цінами", – пояснив на своїй сторінці в соціальній мережі Юрій Вітренко.

На переконання Богдана Серебреннікова, існує кілька сценаріїв розвитку подій після квітня: від "поки нічого не міняти" до впровадження ринкових цін. “Можуть також бути проміжні рішення чи плани щодо поступового приведення цін до ринково обумовленого рівня, впровадження фінансової моделі ПСО чи їх комбінації”, – додає співрозмовник. 

Як відомо, уряд на початку року зробив перший крок до вільного ринку, скасувавши  пільговий тариф у розмірі 90 коп. за кВт-год. за умови споживання до 100 кВт-год. електроенергії за місяць. Однак чи буде Кабмін рухатися далі в цьому напрямку?

“Повне анулювання ПСО за один раз призвело би до зростання цін на електроенергію для населення в понад 2 рази. У більшості областей ціна заходилася б у діапазоні 3,2-3,8 грн за кВт-год.”, – пояснює експерт DiXi Group.

Таке стрімке зростання, переконаний він, повинно бути підготовленим інформаційно та фінансово. Кращий варіант – поступова відмова від ПСО та підняття цін у кілька етапів.

“Більш доцільно робити подібні реформи поетапно, – вважає Богдан Серебренніков. – Слід поступово приводити ціну до ринкового рівня. Так працюють всі цивілізовані ринки, зокрема у країнах ЄС. Там населення переважно сплачує повну ринкову ціну за електроенергію. Вразливих споживачів захищають адресними субсидіями, а не хронічно заниженою ціною, яка прямо субсидує все населення, навіть заможних громадян, здатних самостійно оплачувати за електрику реальну ринкову ціну. Це економічно не виправдано”.

Поступове запровадження ринкових цін для населення, на переконання співрозмовника, даватиме правильні цінові сигнали учасникам ринку, стимулюватиме економію електроспоживання. Також це допоможе оздоровити ринок в цілому, покращить інвестиційний клімат, сприятиме поступовому розв’язанню боргової кризи. А також може призвести навіть до певного зниження оптових цін на електроенергію внаслідок повноцінного виходу “Енергоатому” на конкурентні сегменти ринку. 

“Проте й тоді задля уникнення різкого спротиву населення варто проводити відповідну інформаційну кампанію, роз’яснюючи переваги ринкового ціноутворення та доступні можливості економії в оплаті за електроенергію. Окрім того, необхідно передбачити у бюджеті додаткові видатки на збільшення адресних субсидій вразливим верствам населення. А це справа не одного місяця”, – підкреслює експерт. 

 

Якою буде ціна на електроенергію?

 

Отже, у квітні ціна на електрику для побутових споживачів залишиться на рівні 1,68 грн за кВт-год., та чи довго уряд зможе утримувати її?

“Це залежатиме виключно від політичної волі уряду/влади та їх готовності приводити ціни на електроенергію для населення до ринково обумовленого рівня”, – вважає Богдан Серебренніков.

Проте рано чи пізно, ціни на електроенергію почнуть зростати, переконані експерти ринку. Яким може бути це зростання і від чого залежить?

“Якщо уявити, що маніпуляції на енергоринку зникнуть і буде вирівняно ціну для всіх категорій споживачів, тоді вона становитиме 2,2 грн за одну кВт-год без ПДВ із врахуванням тарифів ОСР/ОСП і диспетчеризації, – каже Максим Білявський. – Сьогодні витрати середньостатистичного домогосподарства України на електроенергію складають 2,6% від сукупних витрат, а після вирівнювання будуть становити близько 6%. Фактично вирівнювання ціни електроенергії для усіх категорій споживачів призведе до остаточної ліквідації маніпуляцій із цінами на ринку. Це своєю чергою підвищить прогнозованість котирувань і дозволить учасникам ринку проводити середньострокове планування своєї діяльності”.

Однак такий варіант розвитку подій – гіпотетичний. Насправді спрогнозувати ціну, кажуть співрозмовники, неможливо через вплив на неї дуже багатьох факторів.

“Фінальна ціна на електроенергію для населення залежатиме передусім від динаміки оптової ціни, тарифів на передачу та розподіл, тарифів (націнки) на постачання, – розповідає Богдан Серебренніков. – На рівень оптової ціни впливає пропозиція (обсяг і структура виробництва електроенергії різними типами електростанцій) та попит (величина й режими електроспоживання). Крім того, впливатиме обсяг та ціни імпорту електроенергії. Всі вони є динамічними, що спричиняє цінові коливання на оптовому ринку. Своєю чергою, тарифи на передачу та розподіл, зазвичай, є сталими, принаймні у річному розрізі”. 

Також, додає експерт, у разі впровадження ринкових цін для населення, постачальники можуть розробляти гнучкі цінові пропозиції (“тарифні меню”), адаптуючи їх під потреби споживачів. Але це поки виглядає досить віддаленою перспективою.

“Ми проводили окреме дослідження щодо факторів впливу на ціну електроенергії, і бачимо, що найбільше впливає імпорт та операції ДП “Гарантований покупець”. Отже, якщо припинити імпорт, та ліквідувати перехресне субсидіювання, волатильність цін буде мінімальною і перебуватиме в діапазоні 40%, що характерно для лібералізованих ринків ЄС”, – доповнює Максим Білявський. 

“Окрім варіанту залишити все, як є, можливий інший – електрика буде коштувати більше 2 гривень (між 2 і 3 гривнями). Або є варіант залишити 1,68 грн, але для тих споживачів, які споживають більше 1 тисячі кВт, зробити тариф більше 3 грн. Вартість електроенергії для споживача буде залежати від того, хто переможе: держава чи олігархи, тобто хто буде контролювати цей ринок”, – ділиться міркуваннями Агія Загребельська. 

Водночас вона зауважує: навіть якщо електроенергія має коштувати дорожче, населення сьогодні не в стані платити такі кошти через те, що в нього дуже низькі доходи. Причина, на її думку, в тому, що олігархи весь цей час консервували бідність і довели спільно з політиками країну до того стану, коли навіть на 100% ринковий тариф буде просто непідйомним для населення. За таких обставин тарифи можуть певний час субсидуватися. Однак це не може тривати довго. Тому за кілька місяців слід очікувати підняття тарифів.

 

Залишається економити 

 

Якщо зростання цін на електроенергію не уникнути, то споживачі повинні знати, яким чином вони можуть економити свої витрати на неї.

“По-перше, це економія самої електроенергії шляхом заміни ламп освітлення на більш енергоефективні, – розповідає Богдан Серебренніков. – А при купівлі побутової техніки варто звертати увагу на клас її енергоспоживання й орієнтовні обсяги споживання електроенергії протягом місяця чи року. По-друге, є можливість економити за рахунок використання “нічного” тарифу на електроенергію, який становить 50% від діючої ціни – 1,68 грн за кВт-год. Для цього треба замінити звичайний лічильник на лічильник із диференційованим обліком”. 

Зонний прилад обліку електроенергії

Цю послугу, зауважує експерт, можуть надати всі оператори систем розподілу (місцеві обленерго). Якщо використовувати електроенергію з 23:00 до 7:00, то вона буде коштувати 84 коп. за кВт-год. Відповідно, домогосподарствам вигідно перенести частину електроспоживання (наприклад автоматичне приготування їжі, прання, електроопалення тощо) на цей період, оскільки вони матимуть економію в оплаті.

Аналіз подій на ринку електроенергії свідчить, що уряд не міг за теперішньої ситуації в країні скасувати механізм ПСО й підняти ціну на електроенергію до ринкової. Тариф на цей ресурс для населення залишився на старому рівні. Серед основних причин – економічна криза, спричинена епідемією коронавірусу. Вважається, що населення не готове сьогодні платити більші кошти, тим паче, що з нового року воно вже пережило зростання цін на газ і тарифів на його розподіл. Влада боїться підвищення соціальної напруги в суспільстві й чергових “тарифних майданів”.

Водночас ціна для побутових споживачів не може довго залишатися такою, якою вона є, оскільки це призводить до викривлень і маніпуляцій на ринку електроенергії. Тому невдовзі споживачам слід очікувати підвищення тарифу. Експерти сподіваються, що воно буде поетапним. Чи захистить людей держава за допомогою субсидій? Поки що це питання без відповіді. Відповідно, розраховувати в даній ситуації варто лише на себе. А саме – на різні варіанти економії електроенергії.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”