Те, як саме ми обліковуємо енергію, напряму впливає на наші можливості зменшити рахунки за електрику та газ, а також на спроможності енергокомпаній надавати послуги високої якості. У підсумку це може дати значну економію у споживанні, чого сьогодні прагнуть і українці, і європейці, які потерпають від здорожчання енергоносіїв. Крім того, питання енергетичних послуг серед тих, які країні треба вирішити, аби стати повноправним членом ЄС. Наразі енергетичні підприємства вже отримують від донорів з ЄС нове устаткування. Тоді якщо вже відновлювати, то оновлювати до вищих стандартів.

 

Облік по-українськи: від дверей до дверей

 

Майже 90% лічильників електроенергії та 99% лічильників газу в Україні обслуговуються контролерами, які ходять по домівках українців. Розподільчим компаніям, крім перевірки та нарахування платіжок, потрібно прийняти щомісяця протягом трьох-п'яти днів дані від близько 12 млн побутових споживачів газу та 15 млн побутових споживачів електроенергії.

Споживачу незручно щомісяця передавати показники. Окремим розподільчим компаніям дорого утримувати і збільшувати персонал для перевірки/обробки/нарахування, а іноді навіть легше застосовувати розрахункові показники чи "температурний коефіцієнт", аби баланс зійшовся.

Проблема українського обліку енергоресурсів в умовах регульованого ринку для побутових споживачів у тому, що він виконує лише функцію зведення балансу. Держава доплачує різницю між ринковими і діючими тарифами для населення, фіксує збільшення втрат у мережах, та на певну кількість років закладає вартість встановлення лічильників у тариф на розподіл, сподіваючись нарешті дізнатись, як змінюється поведінка споживачів.

Розподільчим компаніям потрібно прийняти щомісяця протягом трьох-п'яти днів дані від близько 12 млн побутових споживачів газу та 15 млн побутових споживачів електроенергії

Натомість в ЄС, особливо у країнах з розвиненими енергетичними ринками, облік газу/електроенергії/тепла працює на економічну вигоду, де особиста свобода споживання закінчується там, де починаються невиправдані витрати (споживача та енергосистеми).

Пересічний споживач в ЄС, здебільшого, не зрозуміє, чому він має платити за електрику у годину-пік дорожче, якщо може перенести споживання на інший час або поставити сонячні панелі з акумуляторами. У нього загалом з дилеми "споживати" чи "не споживати" правильною відповіддю є останнє. А якщо вибір падає на "споживати", то першим вибором є відновлювана генерація, останнім – газ/вугілля/електрика з АЕС, до яких так звикли українці.

 

По-європейськи: облік заради свідомого споживання

 

Тож поки Україна бореться за встановлення будь-яких лічильників, аби звести нарешті баланс споживання, більшість європейських країн ставить собі за мету досягти тотального розумного (смарт) обліку. Наразі в ЄС прагнуть до 2024 року обладнати смарт-лічильниками 80% кінцевих споживачів електроенергії та газу.

Чому мрія? Тому, що рішення про впровадження смарт-обліку приймають національні уряди на основі дослідження рентабельності та пілотних проєктів.

Не для кожної країни/енергоресурсу смарт-облік виправдовує інвестиції. Тому що ІТ-інфраструктура для смарт-обліку у масштабах ЄС є непростою задачею: темпи впровадження багато у чому залежать від регулювання (участі споживачів у ринках, обміні інформацією, оновленні інфраструктури, діяльності розподільчих компаній), наявності коштів та сприйняття споживачами "міксу" ІТ та енергетики.

Причини затримок зі смарт-обліком в окремих країнах

Країна	Причина затримки	Новий дедлайн
Польща	Відсутність ринкових стимулів для використання розумного обліку населенням, застарілість мереж, неготовність регулювання	80% до 2026
Ірландія	Затримки з початком розгортання через дискусії довкола захисту персональних даних та безпеки обміну даними	до 100% у 2024
Франція	Висока вартість розгортання субсидована державою, без внеску споживача	80% до 2022
Литва	Пріоритет наданий кібербезпеці інфраструктури до розгортання смарт-обліку	80% до 2023
Греція та Болгарія	Політична та/або фінансова нестабільність	80% до 2030
Німеччина	Підвищені стандарти до безпеки передачі даних та затримки із сертифікацією розумних лічильників; ставка на ринкові стимули (смарт-лічильники є обов’язковими для споживачів понад 6000 кВт*год на рік)	до 100% у 2032
Нідерланди, Австрія	Наявність законодавства, що дозволяє відмовитись від встановлення, неготовність інфраструктури	до 95% у 2024 (для Австрії)

 

Щоправда, кільком країнам ЄС вже вдалось цю мрію здійснити: в Естонії покриття "розумними" лічильниками складало >98% (станом на 2017 рік), у Фінляндії – 100% (2013 рік), Італії – 95% (2011 рік), на Мальті – 80-85% (2014 рік), в Іспанії - 100% (2018 рік), у Швеції – 100% (2009 рік). Ширший перелік наведено у таблиці. Тим не менш, загалом, за оцінками Єврокомісії, до 2024 року середній показник оснащення в ЄС має досягти 77% для сектору електроенергетики і 44% для газу.

 

Що уже дав Європі смарт-облік?

 

Загалом в масштабах ЄС у результаті впровадження розумних технологій економія по платіжках має сягнути 5,1 млрд євро на рік.

За даними пілотних проєктів в ЄС, смарт-лічильники у середньому забезпечують економію 230 євро/рік для газу та 270 євро/рік для електроенергії на точку обліку (розподілених між споживачами, постачальниками, операторами систем розподілу тощо), а також середньорічну економію енергії до 10%.

Найбільше країни ЄС внаслідок запровадження розумного обліку відзначають операційну економію завдяки дистанційному зчитуванню показників лічильників; зменшення нетехнічних втрат (наприклад, адміністративних чи шахрайських); зменшення рахунків споживача в результаті підвищення енергоефективності.

Смарт-лічильники у середньому забезпечують економію 230 євро/рік для газу та 270 євро/рік для електроенергії на точку обліку

Додаткові бонуси смарт-обліку для споживача багато у чому залежать від його ролі на ринку, цінових стимулів для регулювання споживчої поведінки та ІТ-інфраструктури у секторі енергетики.

Важливим наслідком впровадження смарт-технологій в ЄС є також розвиток просьюмерів, енергетичних кооперативів/шерінгу енергії. Серед нових послуг, які також стали можливими, – оптимізація зарядки електромобілів, балансуючі послуги домогосподарств та віртуальні акумулюючи потужності.

Джерело: EUSEW2022

 

Модні тенденції смарт-обліку: ІТ-системи, дата-хаби, енергокооперативи

 

Найжаданішими новаціями смарт-обліку в ЄС наразі є ІТ-системи енергоменеджменту для смарт-лічильників; архітектура та безпека дата-хабів і сумісність/оптимізація технологій. Розглянемо що це.

ІТ-системи енергоменеджменту потрапили до цього переліку, тому що досвід показав, що якими б крутими не були інформаційні кампанії, споживачі все одно мають труднощі з управління власним попитом і пропозицією. Натомість ІТ-рішення значно підвищують результативність зміни споживчої поведінки.

У рамках щорічної конференції European Sustainable Energy Week (EUSEW2022), зокрема, було представлено пілот програмного забезпечення Alice (Agent for Lifestyle-based Intelligent Control of Energy), побудованого на основі штучного інтелекту для оптимізації споживання. Програма використовує машинне навчання, автоматизацію та UX для формування профілю споживача, аналізує ринкові ціни та сигнали, взаємодіє з користувачем через функціонал "помічника", здатна інтегруватись з приладами для управління ними.

У контексті підвищення сумісності та технологічної оптимізації новинкою є прилад COFY box від іспанської мережі енергетичних кооперативів REScoopVPP, який з’єднує різні типи техніки та лічильники в єдину мережу, придатну для шерінгу енергії у межах кооперативу. Інструмент поєднує у собі систему енергоменеджменту Carbon Co-op Home та прототип COFY, розроблений EnergieID та Університетом Гента; він здатний аналізувати динамічні ціни, моніторити споживання та забезпечувати оптимальний контроль розумного дому над енергоприладами.

Джерело: rescoopvpp.eu

Особливу увагу в ЄС приділяють проєктуванню дата-центрів. Цей пріоритет частково пов’язаний з наявністю штучних перешкод на національних ринках для доступу третіх осіб до даних смарт-обліку. Попри посилені вимоги Єврокомісії до обміну даними, розподільчим компаніям в окремих країнах досі вдається утримати споживачів від об’єднань поза їх ліцензійною територією, або ж уникати передачі даних до інших компаній.

Для прикладу, Іспанія стоїть на роздоріжжі двох "золотих" стандартів рішення проблеми з даними, оскільки її розподільчі компанії досі блокують утворення енергокооперативів на суміжних ліцензійних територіях. Одним з "робочих" варіантів є створення централізованого дата-хабу під егідою оператора передачі, як це зробила Норвегія (ElHub), Бельгія (ATRIAS). Іншим є приклад Німеччини, яка запровадила "зіркоподібну" структуру обміну між лічильником та іншими сторонами через стандартизований інтерфейс. Підхід Німеччини забезпечує максимальний захист даних, оскільки кожна сторона ринку – постачальник послуг, оператор мережі – встановлює незалежне з’єднання з лічильником. Більше того, споживач може обрати собі незалежного оператора обліку.

На благо відкриттів у розумних технологіях працюють більше 400 проєктів у 45 країнах загальним обсягом інвестицій понад 3 млрд євро

Кожен з означених підходів до обміну даними має свої переваги, тому в ЄС також обговорюють можливості поєднання централізованих та децентралізованих практик. У частині проєктування дата-центрів низка проєктів та компаній, зокрема, LFENEGY, OPEN DEI працюють над розробкою принципів побудови гібридних дата-центрів. Йдеться про принципи сумісності даних, відкритих стандартів та протоколів, гнучкості процедур та APIs, регуляторних особливостей.

Проблема обміну даними у масштабі ЄС також стала центральною для Плану дій з діджиталізації енергосистеми (the Digitalization of Energy Action Plan), оприлюдненого нещодавно. План, зокрема, передбачає побудову цифрових "двійників" енергомереж країн ЄС починаючи з 2022 року на основі смарт-обліку, розробку правил для енергетичного дата-хабу ЄС до 2024 року, та поступовий перехід на смарт-облік за технологіями 5G і 6G.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС планує максимально цифровізувати свій енергетичний сектор

Детальні дані щодо споживання із смарт-лічильників можуть бути корисними також для зменшення рівня енергетичної бідності. Зокрема, в ЄС працюють над ідентифікацією енергетично вразливого споживача за даними про споживання/нарахування. Інструмент POWER-TARGET tool від проєкту ЄС POWERPOOR проводить оцінку витрат, формує рекомендації для зміни споживчої поведінки та пропонує схеми залучення до програм фінансування енергоефективності.

Загалом, на благо відкриттів у розумних технологіях працюють більше 400 проєктів у 45 країнах загальним обсягом інвестицій понад 3 млрд євро. Неповний перелік проєктів наведено у таблиці, також перелік діючих інноваційних хабів доступний за посиланням.

 

Чому це зараз потрібно Україні?

 

Коли Україна стане членом ЄС, зокрема, доведеться вирішити і питання розумного обліку. Чи має держава утримувати громадян, субсидуючи тарифи, а компанії – пасивно обслуговувати пасивних клієнтів? Або ж ми споживаємо розумно і для цього держава та енергокомпанії створюють необхідну інфраструктур?

Якщо колись українці все ж таки спробують розумне споживання, наступним кроком у прийнятті рішення про розумний облік є державне дослідження рентабельності. Найбільш оптимально ці заходи поєднувати із кількома пілотними проєктами (у т.ч. у віддалених регіонах країни), аби верифікувати результати.

У разі позитивного значення рентабельності для переходу на смарт-облік, Україна, згідно пакету законодавства "Чиста енергія для європейців", мала б обладнати 80% кінцевих споживачів новими лічильниками протягом семи років. При цьому вартість лічильника має бути частково сплачена споживачами.

Може виявитись, що результати дослідження рентабельності – негативні. Підвищують ризик невдачі фактори відсутності динамічних тарифів для домогосподарств та малих підприємств; перешкоди для участі населення у РДН/ВДР; низький рівень цифровізації мереж та ринку роздрібної торгівлі; відсутність стимулів для новацій і нових послуг для домогосподарств; відсутність кореляції заходів із подолання енергетичної бідності та енергоефективності.

У випадку негативної рентабельності країна зобов’язана повторювати таке дослідження кожні чотири роки, або частіше, до отримання позитивного результату.

Україна, згідно пакету законодавства "Чиста енергія для європейців", мала б обладнати 80% кінцевих споживачів новими лічильниками протягом семи років

Нині ледь не щодня українців "у ручному режимі" просять скоротити споживання енергії ввечері. Розумний облік, впроваджений хоча б частково, зняв би проблему гарячкового вимикання з розеток приладів під час вечірнього піку, адже цю функцію можна було б налаштувати у додатку на смартфоні чи у комп’ютерній програмі. Ті, хто не вдома, позбулись би багатьох труднощів із передачею показників лічильника, оскільки показники автоматично надходили б до розподільчих компаній. На додачу, розумні споживачі навіть зараз, при фіксованих тарифах, за допомогою зонного обліку та використання акумулюючих/відновлюваних потужностей або спільного споживання могли спростити і збільшити економію на платіжках.

Нещодавно Кабінет міністрів ухвалив Концепцію впровадження "розумних мереж" в Україні до 2035 року, яка, зокрема, передбачає впровадження розумного обліку. Зусилля держави без підтримки споживачів і готовності економити мають низькі шанси на успіх. Тож тепер слово за українцями, чи стане відбудова шансом спробувати розумний облік, використовуючи найсучасніші технології та українську винахідливість.

Вікторія Ткачук, аналітик DiXi Group