© Adrian Dennis / Pool via AP

Напередодні Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 значну увагу екологічної спільноти було прикуто до підготовки українського портфелю документів та очікувань від найбільшої кліматичної події року.

Крім того у жовтні відбувся саміт Україна-ЄС, на якому сторони серед інших питань деталізували співпрацю з ЄС у енергетичній сфері. У медіа також активно обговорювали питання декарбонізації та використання відновлюваних газів, які мають з часом замінити викопний природний газ. 

Детальніше про активності, які формували інформаційну картину місяця в сфері клімату, ВДЕ та довкілля у огляді “Української енергетики”.

 

Наші очікування від СОР26

Напередодні COP26 українське експертне середовище жваво обговорювало, чого варто очікувати від заходу та яку позицію офіційно представить делегація України на конференції у Глазго 31 жовтня – 12 листопада 2021 року. 

COP –  англійська абревіатура Conference of the Parties, що у перекладі  означає "конференція сторін". З 1994 року ООН щорічно збирає країни для проведення глобальних кліматичних самітів.

У Глазго проходить 26-та конференція держав, що погодились стабілізувати рівень концентрації парникових газів у атмосфері та підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Цей міжнародний договір наразі підписали 197 країн.

 

Активіст біля місця проведення конференції COP26 Climate Change, Глазго. Джерело – rte.ie

На етапі підготовки у Міндовкіллі повідомили, що Україна на конференції презентує оновлений Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди, який формуватиме політику декарбонізації української економіки на наступні 10 років. 

Про наміри та пріоритети України перед поїздкою на СОР26 розказала заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук 22 жовтня на  круглому столі з міжнародними партнерами. 

Вона назвала наступні після НВВ пріоритети – формування планів заходів, розробка фінансової стратегії, системи кліматичної архітектури та моніторингу реалізації на державному рівні.

Більш детальну інформацію повідомив тепер уже ексміністр Роман Абрамовський. Він уточнив, що  українська делегація під головуванням віцепрем’єр-міністерки Ольги Стефанішиної їде до Глазго з наміром провести перемовини про фінансування для досягнення кліматичних цілей України. 

Крім того, за його словами, країна приєднається до кількох міжнародних програм: “Зелені мережі – одне сонце, один світ”, ініціатив щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики та щодо лідерства в індустріальній трансформації (The Leadership Group for Industry Transition). 

Також, напередодні  СОР26 в уряді прийняли рішення про приєднання України до Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану "Glоbаl Меthаnе Рledge".

Мета ініціативи – скоротити глобальні викиди метану в атмосферу на 30% до 2030 року у порівнянні з 2020 роком. Йдеться про скорочення викидів у сферах сільського господарства, відходів та енергетики. Зокрема, на скорочення викидів від видобутку вуглеводнів та їх транспортування передбачені окремі механізми фінансування від міжнародних інституцій. 

 

Якими були українські активності в перші дні СОР26 

На першому пленарному засіданні СОР26 1 листопада  виступили лідери країн та урядів. Свою оцінку кліматичної ситуації висловив у промові президент Володимир Зеленський, де підтвердив цілі оновленого НВВ та наголосив, що виконання кліматичних зобов’язань залежить від доступу до надійного і довгострокового кліматичного фінансування, у тому числі в рамках Зеленого кліматичного фонду.

Крім того, свої міркування стосовно кліматичної політики президент опублікував у власній колонці. Основний наголос Володимир Зеленський робить на тому, що зупинити катастрофічні кліматичні зміни ще можливо, а подальший розвиток людства залежить від дій держав і бізнесів протягом цього десятиліття.

Члени офіційної делегації також коментують перебіг зустрічей на конференції. Кліматичну політику України вони оцінюють як частину загальноєвропейської політики зеленої трансформації. 

Про здобутки, які Україна представляє на кліматичному саміті, повідомив  член делегації, керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він нагадав: “Ми запустили систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів на промислових підприємствах, ухвалили законодавство у сфері обігу озоноруйнівних речовин, ухвалили стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату в Україні до 2030 року”.

На початку роботи конференції 1 листопада відбувся захід високого рівня, присвячений кліматичній політиці України, який для всіх зацікавлених сторін  організувала Українська асоціація бізнесу та торгівлі (УБТА) у партнерстві з Chatham House та у співпраці з МЗС України. Учасники конференції “Україна 2030: Подорож до зеленого переходу” розглядали кліматичну політику України та життєздатні стратегії для української декарбонізації.

Учасники позитивно оцінили рух енергетичного переходу в України, але зазначили, що він відстає від середньосвітових показників екологічної стійкості. На заході відмітили, що українська політика декарбонізації потребує узгодженої стратегії між приватним сектором, державою та недержавними суб’єктами. 

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зауважила, що оновлений НВВ України до Паризької угоди – збалансоване політичне рішення. Вона уточнила, що недостатня амбітність НВВ пов’язана з недостатньо розвинутим рівнем промисловості.

Українська експертна спільнота з питань клімату також зацікавлено коментувала теми, які підіймалися на зустрічі. 

Так, аналітик Андрій Андрусевич відмітив зважені позиції щодо декарбонізації, що прозвучали від представників українського бізнесу. 

Керівниця відділу клімату ГО “Екодія” Євгенія Засядько зазначила, що від президента України хотілось почути більше конкретики, наприклад, про дату відмови від вугілля, підтримку ВДЕ, забезпечення енергоефективності, про виділення коштів на впровадження кліматичної політики та пошук внутрішніх ресурсів для виконання наразі недостатньо амбітних цілей.

В українській делегації також  повідомляють, що на СОР26 Володимир Зеленський провів понад 20 зустрічей із лідерами іноземних держав. Обговорювались співпраця у питаннях протидії змінам клімату та європейські перспективи України.

 

Кулуари Конференції ООН з питань змін клімату COP26. Джерело - ФБ Андрій Єрмак

На СОР26 планують провести  Саміт з декарбонізації “Забезпечення переходу з нульовим викидом вуглецю”  Організатори дводенного заходу, який відбудеться у Глазго, запланували дискусії, що “охоплюють ключові сектори перегонів за зелене майбутнє”.

Організатори запрошують всі зацікавлені сторони. 9 та 10 листопада в режимі онлайн учасники саміту обговорюватимуть прискорення переходу до ВДЕ, зниження викидів парникових газів у продовольчому та аграрному секторі, декарбонізацію будівель, перехід до нульового показника у секторі транспорту, об’єднання всіх рівнів влад для швидкої декарбонізації, питання гендеру, індустрію моди, сфери освіти та науки.

 

На саміті Україна - ЄС згадали про декарбонізацію та СВАМ

У спільній заяві за підсумками жовтневого саміту Україна – ЄС сторони наголосили, що необхідно посилити зусилля у подоланні кліматичних викликів, як передбачено Угодою про асоціацію та у відповідності до Паризької угоди.

Серед інших питань Україна представила на саміті свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). У відповідь високі чиновники ЄС запевнили, що підтримають Україну у питанні «зеленого» переходу. 

Підсумки зустрічі активно обговорюють енергоексперти та виробники. Фахівці наголошують, що українській владі доцільно скористатися пропозицією ЄС, зафіксованої у п. 16 Спільної заяви , щодо допомоги Україні з розробки політики вуглецевого ціноутворення у контексті механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM), який Євросоюз запроваджує з 2023 року. 

 

Біометан в Європі наразі дешевший за природний газ

Фахівці з протидії кліматичним змінам відмічають значну роль відновлюваних газів для вуглецево нейтральної економіки та збереження довкілля,  зокрема біометану.

“Біометан з часом почне конкурувати з природним газом” – прогноз, яким поділився експерт Георгій Гелетуха з “Української енергетикою” у серпні 2021 року, справдився раніше, ніж очікувалось. Таке пришвидшення обумовлене рекордним зростанням ціни природного газу.

Міжнародна асоціація по природному газу CEDIGAZ  інформує, що у третьому кварталі 2021 року спотові ціни на газ в Європі збільшилися у 2,5 раза та у 2,3 раза в Азії, а за дев'ять місяців року ціни в Європі та Азії показали рекордне зростання на 357% та 107% відповідно.

Аналітики вважають, що короткострокова перспектива, як і раніше, залежить від невизначеності, зокрема щодо постачання російського газу. За їх оцінками, будь-яке можливе зниження цін у листопаді залежить не тільки від Росії, а й від зимових температур у Європі та постачання від інших виробників, таких як Норвегія. Аналітики припускають, що зростання триватиме до квітня 2022 року.

"Станом на зараз виробляти біометан вигідніше у порівнянні з тим, що ми бачимо на ринку природного газу. Важко сказати, скільки часу це триватиме. Але наразі така тенденція є позитивною", – сказала президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко на Сьомому газовому форуму, що відбувся у Києві.

Експертка уточнила, що Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зниження собівартості виробництва біометану у 2040 році ще на 25% проти поточного рівня. Вона вважає, що країни-імпортери  природного газу будуть зацікавлені у переході на виробництво біометану, зважаючи на  сталість цього продукту. При цьому вона зазначає, що кількість біометанових установок в Європі за два роки зросла в півтора рази, а ряд країн починає включати біометан до магістральних газопроводів.

Собівартість виробництва біометану знижується, тоді як природний газ б'є цінові рекорди, - Олена Павленко

Експерт з біоенергетики Георгій Гелетуха у коментарі “Українській енергетиці” також відмічає, що біометан може замінити природний газ в мережах, бо має ті ж фізико-хімічні властивості та не потребує значних змін у технічних  регламентах експлуатації мереж та регуляторній базі.

Втім еволюційний процес просування біометану в плані законодавства теж прискорюється. 

21 жовтня 2021 року було ухвалено Закон про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану».  

Документ вводить у законодавче поле України визначення терміну "біометан" як біогазу, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає нормативно-правовим актам на природний газ для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання як моторного палива. 

Також закон  визначає передбачає створення реєстру біометану для обліку в системі та  встановлює порядок формування гарантій походження біометану.

У Біоенергетичній асоціації України відмічають важливість цього документу для розвитку галузі, як мінімум з двох причин: біометан суттєво сприятиме декарбонізації газового сектору як відновлюваний газ та може використовуватися для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировина для хімічної промисловості.

Біометановий завод. Джерело -cedigaz.org

 

Можливості на майбутнє – “зелений” водень

Тим часом НАК "Нафтогаз України" спільно з німецькою компанією RWE Supply & Trading працює над пілотним проектом вартістю близько 500 млн євро з виробництва "зеленого" аміаку. 

Про це у жовтні нагадав голова правління компанії Юрій Вітренко. Він уточнив, що терміни впровадження проекту залежать від варіантів реалізації. “Ми  опрацьовуємо різні варіанти, у найкращому випадку – рік, але може бути і 2-3 роки”, – припускає Ю. Вітренко.

Раніше у RWE Supply & Trading повідомили, що обидві компанії вивчатимуть можливості взаємовигідного співробітництва по всьому ланцюжку від виробництва та зберігання екологічно чистого водню та аміаку в Україні до його імпорт кораблями у Німеччину в межах ініціативи H2Global. 

У спільному меморандумі йшлося, що Нафтогаз та RWE розглядають майбутні комерційні можливості для продажу українського “зеленого” водню на європейських ринках, приділяючи особливу увагу основним ринкам RWE.

“Водень буде ключем до декарбонізації галузі, оскільки деякі частини не можна електрифікувати за допомогою відновлюваних джерел енергії. Як партнер галузі, RWE є частиною цього рішення”, – зауважив Ульф Керстин, член правління RWE Supply & Trading та підтвердив наміри спільно з “Нафтогазом” вивчити можливості постачання “зеленого” водню з України.

Втім, за словами Вітренка цей масштабний пілотний проект залежить від регулювання, як на європейському ринку, так і в Німеччині.

“Індустрія “зеленого” водню нова. Наразі навіть немає остаточного рішення німецького уряду, як він буде розвивати водневу енергетику в Німеччині, а від цього буде вже залежати остаточна рентабельність цього проекту”, – зазначив голова правління “Нафтогазу”.

Тим часом посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен прогнозує, що майбутнє України не з транзитом газу, а з відновлюваним воднем.

Цю оцінку поділяє енергетичний експерт Станіслав Казда, директор зі стратегії розвитку РГК. Проте він переконаний, що Україна як держава, що підтримала курс на вуглецеву нейтральність, має насамперед забезпечити власні потреби у “зеленому” водні, а експортувати до країн ЄС вже його надлишок. 

Крім того С. Казда зауважує, що у Німеччині бачать український водневий потенціал. Проте можливі партнери розуміють, що необхідні масштабні інвестиції, які необхідно захищати. Тож Україні треба подбати про гарантії захисту прав інвесторів.

 

Новини з сектору ВДЕ 

Незважаючи на низьку активність інвесторів у відновлювану енергетику в цьому році, у Nordex повідомили про підписання угоди на постачання 14 вітротурбін потужністю 67,2 МВт на замовлення турецької компанії. Проект ВЕС «Сколе» – перша інвестиція компанії Eksim Holding в Україні. Встановлення турбін на Львівщині планують розпочати у березні 2022 року.

Крім того є дві новації, які, за словами фахівців, покращують роботу сектору відновлюваної енергетики. 

У Міненерго анонсували новий законопроект для ВДЕ-генерації, у тому числі для установок домогосподарств-просьюмерів. Виробники "зеленої" електроенергії зможуть працювати за механізмом Feed-in-Premium, що запроваджує систему контрактів на різницю для виробників з альтернативних джерел енергії замість фіксованих платежів за "зеленим" тарифом – Feed-in-Tariff. 

За повідомленням Міненерго цей механізм, що успішно працює у більшості європейських країн, дозволить українським виробникам бути самостійним учасником ринку. 

Друга новина – від ДП «Гарантований покупець», що закуповує у виробників відновлювану електроенергію. З 1 жовтня підприємство надає в тестовому режимі свої прогнози виробникам з ВДЕ, які отримує завдяки новій системі прогнозування від Enercast. 

Відомо, що відхилення прогнозу від фактичного виробітку  стало вдвічі точнішим і становить до 5%. Система почала працювати з червня 2021 року. Наразі дані публікуються в інформаційних цілях та не знімають зобов’язань з виробників також подавати свої прогнозні обсяги.

 

Активності Міндовкілля у жовтні

Крім масштабної підготовки до кліматичної конференції у Глазго, у міністерстві працювали над реєстром забруднювачів та приймали участь в організації висадки дерев.

Автоматизований реєстр викидів (РВПЗ), який наразі містить дані про 4 тисячі українських підприємств-забруднювачів – це онлайн сервіс, завдяки якому Україна відкриває для своїх громадян доступ до інформації про стан довкілля, що передбачено Орхуською конвенцією, інформували на сторінці міністра.

В Україні пітримали глобальний проект Greening of the Planet з відновлення екосистеми планети та протидії кліматичним змінам. Наприкінці місяця по всій країні пройшла наймасштабніша висадка дерев – українці висадили за день близько 3 мільйонів дерев. Акцію організував український Благодійний фонд «Озеленення України» за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державного агентства лісових ресурсів України.

Українці на акції Greening of the Planet. Джерело - facebook.com/roman.vlasenko

Кліматичний саміт у Глазго, декарбонізація та поступова заміна природного газу на  відновлювані гази залишаються  актуальними темами для листопаду, адже кліматична конференція тільки розпочала свою роботу, а за оцінками експертів тенденція подорожчання кінцевих викопних енергоносіїв зберігається і надалі.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”