Мешканці близько 600 багатоквартирних будинків із власними газовими котельнями змушені проходити чимало випробувань, аби укласти договір на постачання природного газу. Через це деякі з них досі без тепла. Чому дуже перспективні в плані економії блакитного палива котельні перетворились на камінь спотикання проаналізувала "Українська енергетика".

 

Газові котельні – рішення, що дозволяє економити енергоресурси

 

Так склалось, що забудовники, частково з метою економії, почали зводити в Україні багатоквартирні будинки із котельнями. Адже у цьому разі не потрібно дбати про під’єднання до централізованої системи опалення. Та й сама конструкція котельного устаткування менш витратна.

Мешканці ж мають чимало переваг, бо можуть самі керувати процесом запуску тепла й виставляти комфортну для себе температуру. А головне – економити у середньому 30% своїх коштів за опалення та гарячу воду. Після того, як в Україні почалась війна й подорожчав газ, необхідність економії зросла.

Для газової дахової котельні, аби обігріти весь будинок, вистачає одного генератора у середньому на 5-6 кВт

"Наш будинок із даховою котельнею є учасником програми "Енергодім", і має дуже великі досягнення, – розповіла Вікторія Коломієць, представниця спільноти ОСББ Білої Церкви та Київщини. – Лише за сьогоднішню добу листопада ми заощадили майже 70% газу (у нас є звіт за кожний день, все фіксується). Сьогодні, коли ворог б’є по енергетичній системі нашої країни, ми використовуємо втричі менше електроенергії, ніж планували й затверджували внесок на опалення. Якщо порівняти енерговитрати нашого будинку (два під’їзди, у середньому 70 квартир) із витратами аналогічного будинку, де у кожній квартирі є автономне опалення (таку модель зараз часто пропонує забудовник), то навіть за умови, що кожен котел у квартирі буде мінімально заощаджувати 50 кВт на місяць, будинок витратить щонайменше 3,5 тисячі кВт-ч електроенергії за місяць (для того, щоб кожен співвласник міг мінімально опалювати свою квартиру). Водночас така котельня, як наша (яка обігріває всіх у будинку), використає максимум 700 кВт. Отже, енергоефективність під час дії воєнного стану має бути обов’язковою. І заходи з енергоефективності потрібно впроваджувати, як би складно нам не було".

Оскільки робота таких котелень залежить від наявності електрики, то власники котелень запасаються генераторами. Проте, якщо у випадку відсутності електроенергії у будинку з індивідуальним опаленням потрібно мати джерела резервного живлення на кожну квартиру, то для газової дахової котельні вистачає одного генератора у середньому на 5-6 кВт, аби обігріти весь будинок.

 

Будинки з котельнями: споживачі чи виробники тепла?

 

Бути чи не бути даховим котельням – це питання вже не стоїть, бо ці котельні вже є. І щороку їх стає більше. Проте, вже не перший опалювальний сезон у людей, які живуть у таких будинках, виникають проблеми із запуском тепла й забезпеченням гарячою водою. Адже для цього треба придбати газ. Однак ОСББ, створені у таких будинках, не можуть купувати необхідний обсяг газу за найнижчою ціною у монополіста – компанії "Нафтогаз Трейдинг", на яку держава поклала спеціальні обов’язки (ПСО) щодо забезпечення газом.

Річ у тім, що зараз в Україні є три ціни на газ. Перша: фіксована для населення (8 тис. грн за 1 тис. кубів газу і 7,42 тис. грн за 1 тис. куб. для теплокомуненерго, які опалюють житло населення). Друга, також фіксована: для бюджетних організацій (по 16,5 тис. грн за 1 тис. куб. м). Третя:  ринкова – для бізнесу (близько 40 тис. грн за 1 тис. куб. м).

І власне ОСББ не можуть купити газ за ціною для населення, а купують як комерційна структура, бо їх чомусь прирівняно до виробників теплової енергії.

Постачальник, укладаючи договори, не бере до уваги закон про ОСББ, де сказано, що ОСББ мають розраховуватись за газ за тарифом для населення, а керується законом про ринок газу

"Оскільки наші котельні – це альтернативне джерело тепла у будинку, то вони не відображаються у законодавчих актах. Через це нас прирівнюють до виробників тепла", – поснила Тетяна Гладких, голова правління ОСББ "Зубр" із даховою котельнею (Харків).

З іншого боку, постачальник, укладаючи договори, не бере до уваги закон про ОСББ, де вказано, що ОСББ мають розраховуватись за газ за тарифом для населення (як побутовий споживач), а керується законом про ринок газу, де немає такої конкретизації.

"Проблема існує через невиконання чинного законодавства суб'єктами господарювання, зокрема, компанією "Нафтогаз Трейдинг", – вважає Вікторія Коломієць. – Закон про ринок газу чітко визначає, хто є побутовими споживачами. І до них також належать співвласники (фізичні особи) багатоквартирних будинків, які мають у спільній сумісній власності дахові котельні. Чому "Нафтогаз Трейдинг" трактує об'єднання співвласників, яке є виключно формою управління, як комерційне підприємство? Адже, якщо ми говоримо про ОСББ, то представником співвласників є уповноважена особа або голова правління, а у будинках, де не створено об'єднання, – управитель. І дані представники, відповідно до чинного законодавства, мають укладати договори на умовах, визначених для побутових споживачів. У законі про ОСББ (стаття 22) саме про це йдеться. Проте сьогодні нам треба доводити, що ми не підприємство, не виробник теплової енергії або щось інше".

Сьогодні нам треба доводити, що ми не підприємство, не виробник теплової енергії

Спільнота ОСББ із котельнями пропонує внести ремарку до закону "Про ринок природного газу", в якій прописати, що згадані вище представники співвласників житла мають право укладати договори на умовах, визначених для побутових споживачів.

"Є законопроєкт №6251, який передбачає, що будинки з котельнями мають бути прирівняні до побутового колективного споживача. А зміни до цього закону потягнуть за собою зміни до інших нормативно-правових актів. Проте, цей законопроєкт вже рік лежить у Верховній Раді", – пояснила законодавчу колізію Христина Ліштван, співголова Асоціації багатоквартирних будинків із котельнями України.

 

Без тепла через старі борги

 

Деякі будинки з газовими котельнями не можуть отримати газ і запустити тепло через старі борги.

"Наприклад, у Львові є один житловий комплекс, де мешканці досі без опалення, – розповіла Христина Ліштван. – А все через те, що в попередні роки будинками керувала управлінська компанія, яка заборгувала за газ. Зараз цим житловим комплексом вже керує ОСББ, і воно, на жаль, є правонаступником боргів, хоча вважає, що вони нараховані несправедливо".

Згідно із законом про теплопостачання, якщо існує заборгованість попереднього споживача, то "Нафтогаз Трейдинг" не підписує новий договір на постачання газу. Відтак мешканці даних будинків наразі залишаються без тепла.

Згідно із законом про теплопостачання, якщо існує заборгованість попереднього споживача, то "Нафтогаз Трейдинг" не підписує новий договір на постачання

"Зараз, аби мати тепло, співвласники змушені швидко збирати гроші, щоб розрахуватись й укласти договір з "Нафтогаз Трейдинг", – зазначила Христина Ліштван.

Подібна історія була також в ОСББ "Зубр" (Харків). Спочатку багатоквартирним будинком і газовою котельнею, встановленою на даху, керувала управлінська компанія забудовника. Потім співвласники житла створили ОСББ й через суд забрали будинок і дахову котельню під своє управління. Однак виявилось, що попередники мали борг за газ. Аби укласти договір на постачання газу, мешканцям довелось сплатити цей борг.

 

Договірне списання повернулось

 

Щороку укладення договорів із "Нафтогазом" було складним завданням для будинків із котельнями. І лише торік ОСББ зітхнули із полегшенням, бо уклали трирічний договір із постачальником газу. Ліміти на газ (на підставі середнього трирічного споживання газу) були скасовані. Договірне списання, із грудня 2021 року, також, але, на жаль, лише до травня 2022 року.

Цього року було прийнято положення про ПСО, за яким на "Нафтогаз Трейдинг" покладено спеціальні обов’язки. Відтак компанія знову має продавати багатоквартирним будинкам із котельнями газ за спеціальною, зниженою ціною.

Через повернення запровадження ПСО "Нафтогаз Трейдинг" вирішив змінити договір на постачання газу ОСББ з котельнями, прописавши там умови, які, на переконання правління об’єднань співвласників житла, суперечать чинному законодавству. Наприклад, договірне списання чи банківська гарантія. А якщо договору немає, то ОСББ потрапляє до постачальника останньої надії (ПОН), тобто до "Нафтогазу".

"19 серпня набув чинності закон, який передбачає, що у договорах на постачання природного газу об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир забороняється попередня оплата, надання банківської гарантії на обсяг грошових зобов’язань споживача та безакцептне списання коштів з банківського рахунку споживача. Тобто якщо ОСББ вчасно не сплатило за спожитий газ, то гроші автоматично списуються з його рахунку. Проте "Нафтогаз Трейдинг", яке укладає договори з ОСББ на сезон вересень 2022-березень 2023, продовжує у своїх договорах передбачати вимогу щодо договорів списання коштів з рахунків ОСББ. Це означає додаткові витрати для ОСББ на обслуговування банківських рахунків і додаткове фінансове навантаження для населення. Це загроза для проходження опалювального сезону", – розповіла про протиріччя між постачальником газу та ОСББ Христина Ліштван.

"Нафтогаз Трейдинг" продовжує у своїх договорах передбачати вимогу щодо договорів списання коштів з рахунків ОСББ

Вона зауважила, що у той період часу, коли дія попереднього договору призупинена, але договір списання із банком ще не підписаний, чимало ОСББ потрапили на постачальника останньої надії, бо фактично опинились без постачальника газу.

"Договір постачання газу був підписаний, але він діяв тільки з моменту підписання договору списання. Не всі ОСББ розібрались з цим, – зазначила представниця асоціації. – Адже не кожне ОСББ може собі дозволити мати юристів, які будуть вичитувати договори і пояснювати, від коли договір починає діяти і як саме. На жаль, було багато таких ОСББ, які вважали, якщо вони торік уклали договір списання, значить він діє. Однак нове ПСО, нова постанова (уряду - ред.) – новий договір, новий договір списання".

Отже, якщо ти встиг підписати договір списання у вересні і споживав газ, то, відповідно до постанови Кабміну, вже пройшли зміни до договору й він вважався укладеним із 1 вересня. Для тих будинків, які не встигли договір списання, газ був за ціною постачальника останньої надії, по 100-140 грн за кубометр. Відтак вони отримали космічні рахунки за вересень, зауважила Христина Ліштван.

Для тих будинків, які не встигли підписати договір списання, газ був за ціною постачальника останньої надії , по 100-140 грн за кубометр. Відтак вони отримали космічні рахунки

Виходить цікава ситуація: держава гарантує, що тарифи для населення під час війни не піднімуться, проте фактично для людей, які живуть у будинках із котельнями, що потрапили на ПОН, вони стали непідйомними.

Втім деякі ОСББ, в яких є досвідчені юристи, підписали договори через Укргазбанк, який не передбачає обов'язкової плати за договірне списання.

"Обов’язкова плата у них передбачена виключно у момент договірного списання: якщо ти не справився, не оплатив вчасно за поставлений газ, то, відповідно, банк буде списувати кошти на користь "Нафтогаз Трейдинг" і буде отримувати за це кошти", – пояснила представниця спільноти ОСББ Вікторія Коломієць.

Загалом дана проблема досі не вирішена, тому в Асоціації багатоквартирних будинків із котельнями України співвласникам радять об'єднуватись і звертатись до Кабміну.

 

На будинки з котельнями "навісили" додаткові витрати

 

У співвласників багатоквартирних будинків із котельнями складні стосунки не лише з постачальником газу через договори, але й через виробничо-технологічні витрати (ВТВ). Йдеться про витрати газу під час транспортування й для утримання газової мережі (зокрема, для підтримання необхідного тиску тощо).

"Коли наше ОСББ через суд забрало у забудовника управління будинком і дахову котельню, то виявилось щасливим власником газової труби високого й середнього тиску. А це означає, що нам до договору про обслуговування мереж дораховують так звані ВТВ. Через це, коли ти зупиняєш котельню на літо і не підігріваєш воду, то все одно платиш. Я вбила рік на те, щоб "подарувати" "Харківгазу" цю трубу та не мати додаткових фінансових навантажень і юридичної відповідальності", – розповіла голова правління харківського ОСББ "Зубр" Тетяна Гладких.

Вона зауважила, що ВТВ прописані у Кодексі газорозподільчих систем. Йдеться про витрати газу, які виникають, якщо об’єкт не від’єднаний від споживання та не опломбований.

"Із цього приводу "Нафтогаз" подав на нас до суду й програв його. Але навіть після ухвали суду вимагає кошти за те, що ми не споживали", – каже мешканка харківського будинку з даховою котельнею.

"Нафтогаз" подав на нас до суду й програв його. Але навіть після ухвали суду вимагає кошти за те, що ми не споживали

Окрім цього, на власників будинкових котелень "навісили" інші витрати. Оскільки ОСББ не визнано побутовим споживачем, то воно має встановити комерційний прилад обліку на підставі закону про комерційний облік газу. Це коректор об’єму газу, тобто електронний пристрій, який автоматично перераховує показання спожитого газу за лічильником в обсяг газу за стандартними умовами з урахуванням тиску газу й температури. Отже, у цьому законі ми також бачимо підхід до ОСББ як до виробників тепла і надавачів послуг.

"Коректор обліку газу – це корупційна складова облгазів, – вважає Тетяна Гладких. – У нас за проєктом стояв один коректор, але облгаз змусив встановити інший. Проєктант – той самий облгаз. Рецензія, висновки, розрахунки тощо – знову від облгазу. Навіть виробником коректора газу сьогодні є фірма "Флоутек-ТМ", пов’язана з газовими підприємствами. А ціна їх приладу – найвища на ринку, і газовики рекомендують саме цю модель за проєктом. Тобто йдеться про суцільну монополізацію ринку газу! Оскільки у законі про ринок газу, Кодексах газотранспортної системи і газорозподільчої системи, а також інших підзаконних актах не прописані вимоги до котелень з автономним опаленням у багатоквартирних будинках, то, знову ж таки, ці будинки прирівняні до промислових підприємств із відповідними вимогами".

 

Хто відповідає за мережі дахових котелень

 

Багатоквартирні будинки із котельнями досі не можуть добитись внормування проблеми будинкових мереж. Відповідно до законодавства, зовнішні мережі, якими до споживача транспортується тепло, гаряча вода, газ, є спільною сумісною власністю. Мережі, які йдуть до, скажімо, дахової котельні – також.

"Вони є спільною сумісною власністю, за яку зрештою платять усі споживачі, – зазначила Вікторія Коломієць із Білої Церкви. – Це має бути відображено в договорі, який має бути публічним і до якого мають приєднатись усі споживачі згідно із законодавством. Проте, постановою і підзаконними актами це, на жаль, не врегульовано. Немає розробленого типового договору, не встановлена гранична вартість. Відповідно, знову маємо задачі, які у нас не вирішуються".

Представниця ОСББ Київщини наголосила, що така ситуація є дуже небезпечною особливо зараз, під час дії воєнного стану, коли зовнішні мережі фактично ніким не обслуговуються. Адже "приліт" від агресора може призвести до надскладних руйнувань. Хто ремонтуватиме мережі, якщо співвласники багатоквартирних будинків під час війни не мають укладених договорів на технічне обслуговування?

Щоправда, закон "Про ринок природного газу" надає можливість заключення договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж виключно за зверненням ОСББ, уповноваженої особи або управителя, але технічно рішення щодо таких звернень мають бути затверджені на загальних зборах або, відповідно, зборах співвласників. Якщо цією можливістю співвласники не скористались до 24 лютого 2022 року, то вже під час дії воєнного стану розраховувати на це не варто. Отже, потрібен типовий (індивідуальний) договір приєднання, який забезпечить обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж багатоквартирних будинків, і затверджена гранична вартість такого обслуговування.

Зараз у країні діє три ціни на газ: для комунальних підприємств, для населення і для підприємств. Хоча у результаті за все платить кінцевий споживач

З усіма проблемами, через які щороку проходять багатоквартирні будинки з газовими котельнями, ОСББ звертались до різних представників влади, проте отримували лише відписки.

Голова правління харківського ОСББ Тетяна Гладких зауважила, що два роки тому, коли була одна ціна на газ, жодних питань по будинках із котельнями не виникало. А зараз, коли у нас у країні не одна, а три ціни на газ (для комунальних підприємств, для населення і для підприємств), знову почалися проблеми, хоча в результаті за все платить кінцевий споживач, тобто населення, бо бюджет – це ж наші кошти.

 

Аналіз ситуації у багатоквартирних будинках із котельнями свідчить, що більшість проблем із таким житлом виникає через нечіткість формулювань у законодавчих документах. У результаті мешканці не мають тих самих прав, які є, наприклад, у власників приватних будинків із котлами. Люди змушені щороку докладати дуже великих зусиль, аби отримувати тепло й гарячу воду. У резолюції останнього ХІІІ Всеукраїнського форуму ОСББ з котельнями знову закликали владу припинити дискримінацію мешканців і наголосили, що співвласники багатоквартирних будинків, в яких створено ОСББ, це населення.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"