Країни Балтії до 2030 року розширять вітроенергетичні потужності у 7 разів
Низка країн Балтії домовилась прискорити відмову від російських енергоносіїв і розвивати вітроенергетичні потужності у Балтійському морі, щоб до 2030 року збільшити їх з 2,8 тис. МВт до 19,6 тис. МВт.
Відповідну декларацію було підписано міністрами енергетики Польщі, Швеції, Німеччини, Фінляндії, Данії, Естонії, Латвії та Литви на саміті з енергетичної безпеки Балтійського моря, що відбувся у Копенгагені, повідомило міністерство енергетики Литви, передає агенство "Інтерфакс-Україна".
У документі зазначається, що найближчими роками увага учасників буде спрямована на розширення співробітництва у сфері імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), включаючи будівництво необхідної інфраструктури, такої як порти та ЗПГ-термінали.
"Нам необхідно створити тісно інтегрований, добре пов'язаний регіональний енергетичний ринок, щоб забезпечити безперебійне постачання енергії, доступні ціни для наших споживачів. Ми домовились рухатись у напрямку більшої інтеграції ринку, тому що тільки так ми можемо підвищити нашу безпеку та конкурентоспроможність", - сказав міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс.
"Ми намітили кроки, необхідні нашому регіону для збільшення енергонезалежності та широкого використання відновлюваної енергії. Кліматичні цілі та досягнення "зеленого" переходу є нашими довгостроковими орієнтирами", - зазначила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.
Вона додала, що уряд Естонії поставив собі завдання на 100% покривати потреби країни в енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Спільні плани щодо розвитку енергомережі та створення парків вітрогенераторів у Балтійському морі, про які домовились країни Балтії, допоможуть ще швидше та ефективніше досягти цих цілей.
