Інвестори стурбовані ініціативою уряду запровадити акциз на продаж електроенергії з відновлюваних джерел та невиконанням умов минулорічного меморандуму
Останні заяви інвесторів ВДЕ про намір зменшити вкладення свідчать про те, що криза довіри до уряду тільки поглиблюється. Про це у коментарі "Громадському радіо" сказав директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.
"Є криза довіри до уряду і до послідовності дій уряду. Ця криза довіри тільки поглиблюється. Від уряду очікували стабільності та виконання тих гарантій, які були дані минулого року під час реструктуризації зелених тарифів. Друге - очікували певних дій з погашення заборгованості, яка виникла перед виробниками електроенергії ВДЕ. Цього не відбулося", - зазначив Ніцович.
Також, вказав експерт, уряд не перейшов до нової моделі підтримки ВДЕ.
"Заборгованість перед виробниками ВДЕ є досить суттєвою, близько 20 млрд грн. Погасити цю заборгованість - перша річ, яку необхідно було зробити. Можливо, кошти треба було шукати не на ринку, а через механізм запозичень. Також потрібно було дати розуміння, що буде замість "зеленого" тарифу. Ми повинні були перейти до аукціонів, вони мали запрацювати у 2020 році. Цього не відбулося. Таким чином, немає ні переходу до нової системи, ні вирішення старих проблем", - сказав Ніцович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урядовий законопроект: акциз на ВДЕ та збільшення податку на СО2
Експерт також нагадав, що меморандум з виробниками ВДЕ містив зобов'язання, що досягнуті у ньому положення не переглядатимуться.
"Зрозуміло, що нова ініціатива, додатковий акциз який збільшить фінансове навантаження на інвестора, викликає негативну реакцію. Ризики не тільки не вирішуються, а множаться. Зміна правил гри не сприяє довірі, невизначеність відлякує інвесторів", - наголосив Ніцович.
За його словами, енергетична стратегія України передбачає нарощення потужностей "зелених" джерел енергії та відмову від викопних видів палива.
"Тому ми декларуємо одне, а насправді робимо щось протилежне, у наших партнерів виникає питання послідовності дотримання цінностей, які ми декларуємо. Вихід є. Але це питання непростих рішень, коли ми визнаємо, що є проблема, що її треба вирішувати. Потрібно залучати кошти під державні гарантії або випускати облігації внутрішньої державної позики. Друге рішення стосується переходу від відновлюваних джерел енергії до інших моделей підтримки, дешевших", - додав експерт.
Нагадаємо, для наповнення державного бюджету влада підготувала пакет змін до Податкового кодексу, серед яких пропонується запровадити акциз на продаж електроенергії з відновлюваних джерел.
Після цього Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) заявила, що зупиняє фінансування нових проектів з відновлюваної енергетики в Україні через недотримання урядом колишніх домовленостей. У NEFCO вказують, що серед причин припинити фінансування - плани Кабміну ввести додатковий акцизний податок на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії. У фонді також розчаровані невиконанням урядом України раніше взятих на себе зобов'язань по оплаті виробленої "зеленої" енергії.
В кінці квітня іноземні інвестори ініціювали перший міжнародний арбітраж проти України через порушення урядом своїх зобов'язань. Аналогічні позови проти України готують ще до 10 інвесторів в "зелену" енергетику України.
Перший пілотний "зелений" аукціон, де виробники самі б запропонували свої цінові пропозиції, мав відбутися у грудні 2019 році. Однак наразі для запуску таких аукціонів ще не здійснено жодних необхідних кроків, окрім розробки низки нормативних актів.
За інформацією НБУ, на тлі кризи в "зеленій" енергетиці чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Україну в 2020 році склав $ 868,2 млн, тоді як в 2019 році чистий приплив склав $ 5,86 млрд. Відтік інвестицій зафіксовано вперше з 2015 року.