Навесні 2023 року Агенція регіонального розвитку Київської області (Агенція) стала одним з десяти переможців грантового конкурсу для громад, який проводили громадські організації "Екоклуб" та "Екодія" за участі Представництва ЕС в Україні. Метою конкурсу була підтримка проєктів, представлених місцевим самоврядуванням та громадськими організаціями, спрямованих на розвиток сталої енергетики в громадах. 

Команда Агенції та залучені фахівці галузі взялися за розробку проєкту "План розвитку біогазової галузі Київської області та перед-ТЕО одного біогазового проєкту". Розроблений документ містить аналіз потенціалу біогазової галузі, карту наявних та потенційних біогазових проєктів регіону, а також варіанти проєктів для громад області. 

 

Розроблення плану: виконавці та результати

 

Роботу з експертами та стейкхолдерами проєкту Агенція регіонального розвитку Київської області розпочала у 2023 році. Розробники сподіваються, що проєкт буде основою сталого розвитку "зеленої" енергетики в громадах Київщини та сприятиме залученню інвестицій.

Результатом спільної праці стало дослідження, що включає:

● карту-план наявних та можливих біогазових проєктів регіону;
● аналіз потенціалу розвитку біогазової галузі;
● сім концептів біогазових проєктів для громад області;
● одне детальне попереднє техніко-економічне обґрунтування (перед-ТЕО) біогазового проєкту.

 

Для одного із семи біогазових концептів було розроблено попереднє техніко-економічне обґрунтування пілотного біогазового проєкту...

 

Робота над втіленням проєкту розпочалася зі спілкування з представниками місцевого самоврядування громад, агробізнесу та інших стейкхолдерів. Агенція провела тематичний форум та вебінар, де учасники дізналися про перспективні напрями та обговорили можливості своїх громад. Напрацьований матеріал став основою для розроблення плану розвитку біогазової галузі Київської області.

Аналітичну частину проєкту, тобто "План розвитку біогазової галузі Київської області", виконали науковці Білоцерківського національного аграрного університету. Аналітична записка включає поглиблений аналіз потенціалу біогазового виробництва у Київській області та рекомендації щодо створення сприятливих умов його розвитку.

Згідно із завданням для одного із семи біогазових концептів було розроблено перед-ТЕО пілотного біогазового проєкту. Для цього Агенція залучила технічних експертів української інжинірингової компанії Pro-Energy. 

 

Агропідприємства – основні стейкхолдери проєкту

 

Як стейкхолдери на місцях сприйняли ідею розвитку біогазових проєктів у громадах, "Українська енергетика" розпитала у технічних експертів проєкту. 

"Оскільки тема не нова та актуальна, то з нами контактували уже обізнані в цьому напрямку підприємства, які були готові до співпраці та зацікавлені в розробці концептів біогазових заводів на їхній сировині", – відзначив Руслан Делідон, директор компанії Pro-Energy.

Особливо цінною була можливість об’єднати кілька підприємств в одне, щоб вийти на проєкт біогазового заводу більшої потужності, що своєю чергою покращило б його економіку, наголосила Мальвіна Козловець, менеджер біогазових проєктів у Pro-Energy. Утім, як зауважила фахівчиня, під час спілкування зі стейкхолдерами виявилося, що підприємства галузі до такої кооперації поки що не готові.

Щодо вже опрацьованих концептів біогазових проєктів експерти відзначають різні напрями та різні стадії готовності: хтось уже шукає фінансування та паралельно готовий розпочати проєктування, інші намагаються знайти додаткову сировину, щоб вийти на бажану потужність. Єдине, що нині стосується всіх наявних та потенційних виробників біогазу, і не лише на Київщині, – це ризики, пов’язані з війною.

 

Біогазовий потенціал Київщини — понад 500 млн кубометрів на рік

 

Біопотенціал Київської області дослідники оцінюють, як доволі високий. Вони зазначають, що громади Київської області мають значний потенціал для розвитку біогазової галузі завдяки значним площам сільськогосподарських угідь та можливості виробляти достатні обсяги сировини – біомаси для виробництва біогазу. Цією сировиною можуть бути, зокрема, відходи сільського господарства: гній худоби, пташиний послід, стебла, жом та інші рослинні рештки. 

Нині в області вже є шість введених в експлуатацію біогазових установок, чотири з них в роботі, дві наразі не працюють з певних причин.

Структуру основних джерел біомаси для виробництва біогазу в районах Київської області, визначену з урахуванням посівних площ сільськогосподарських культур та поголів’я сільськогосподарських тварин та птиці, представлено на діаграмі.

Структура джерел формування біомаси в розрізі територіальних громад районів Київської області, %. Джерело: "План розвитку біогазової галузі Київської області".

 

Аналіз показав, що найбільшими виробниками зернових та зернобобових культур є суб’єкти підприємницької діяльності у сфері сільського господарства, які розміщені у територіальних громадах (ТГ) Білоцерківського та Обухівського районів, зазначають дослідники. Водночас ці райони є лідерами з вирощування всіх основних видів сільськогосподарських культур. 

 

Прогнозний потенціал виробництва біогазу семи районів Київської області становить близько  525 млн куб. м на рік. За умови цілеспрямованого розвитку галузі обсяг біогазового виробництва може зрости більш ніж удвічі...

 

Крім того, значний потенціал щодо утворення біомаси у громадах Київщини забезпечується галуззю тваринництва. Так, найбільша кількість великої рогатої худоби (ВРХ) сконцентрована в Білоцерківському районі, поголів’я свиней господарств усіх категорій, головним чином у сільськогосподарських підприємствах, сконцентровано у Броварському та Бориспільському районах, а птиці – в Білоцерківському районі, відзначають фахівці. 

Науковці наголошують, що з погляду екології ці сільскогосподарські підприємства є джерелами екологічної небезпеки в громадах, але водночас – джерелом формування біомаси та виробництва біогазу.

Значні обсяги супутніх продуктів переробки сільськогосподарської продукції виробляють підприємства переробної промисловості, які також формують потенціал утворення біомаси для виробництва біогазу. На території Київської області працюють три молокопереробні підприємства, що становить 3% від загальної кількості їх у країні, а також шість цукрових заводів – 26% таких підприємств в Україні. 

За результатами розрахунків, проведених науковцями проєкту, прогнозний потенціал виробництва біогазу семи районів Київської області становить близько  525 млн куб. м на рік. При цьому науковці зазначають, що за умови цілеспрямованого розвитку біогазового виробництва у Київській області та повного використання всіх можливих джерел формування біомаси, а також відродження галузей тваринництва, розрахункова величина обсягу виробництва біогазу може зрости більш ніж удвічі.

Нині, як зазначено в аналітичній записці до плану, на рівні територіальних громад Київської області найвищий потенціал виробництва біогазу з біомаси має Білоцерківська ТГ – 291 млн куб. м, найнижчий – у ТГ Фастівського району (6,1 млн. куб. м) та Вишгородського району (1,2 млн куб. м).

 

Головне – правильно розпорядитися сировиною

 

Аналізуючи біопотенціал районів, фахівці відзначають, що хоча сировини вистачає, варто застосовувати комплексний підхід до її використання.

“Головне − правильно розпорядитися біоресурсами, – наголошує Мальвіна Козловець. – Наприклад, є багато курячого гною, який викуповують як органічне добриво, тому птахофабрики не мають проблем з утилізацією сировини, хоч можна було переробити послід на біогаз, і дигестат з курячого посліду продати як добриво". 

Диверсифікація основного виробництва для фермерських господарств чи аграрних підприємств – це ризикований та складний процес. Таким шляхом готові йти здебільшого великі підприємства, які не лише усвідомлюють важливість впровадження концепцій сталого розвитку на підприємстві, а й бачать необхідність у цьому, зазначає фахівчиня Pro-Energy. 

 

Основні концепти проєктів для Київщини

 

Залучені експерти дослідили сім концептів інвестиційних проєктів, що представляють варіанти формування міксів різних видів біомаси та кінцевих продуктів. Оцінювання показало, що лише три з них є економічно доцільними та рекомендуються для розробки ТЕО.

Економічне оцінювання дало змогу запропонувати для територіальних громад області такі концепти:

− Біогазовий завод на власній сировині з обсягом виробництва біогазу 6,5 млн куб. м на рік та вартістю близько 7 млн євро. Передбачається, що джерелами біомаси є гній великої рогатої худоби (ВРХ), кукурудза на силос, сироватка, проміжні культури; а кінцевий продукт – біометан;

− Біогазовий завод на базі на базі відходів м'ясокомбінату з обсягом виробництва біогазу 5,8 млн куб. м на рік та вартістю близько 7,2 млн євро. Джерелами біомаси можуть бути силос кукурудзи, силос проміжних культур, румен, стоки забійного цеху, флотаційний шлам; кінцевий продукт – біометан; 

− Біогазовий завод на базі цукрового заводу з обсягом виробництва біогазу 6,6 млн куб. м на рік та вартістю близько 7,4 млн євро. Передбачається, що джерелами біомаси є гній ВРХ, твердий жом буряковий, солома, меляса; кінцевий продукт – біометан. 

 

За розрахунковими даними, на Київщині із зафіксованої сировини можна щорічно отримувати 12,5 млн куб. м біометану або близько 31 ГВт·год електроенергії.

 

Варто зазначити, що жоден з варіантів проєктів, де кінцевим продуктом мала бути електроенергія, на основі розрахунків фахівців не був визнаний економічно доцільним через малу потужність виробництва. 

При цьому технічні експерти проєкту з компанії Pro-Energy повідомили, що для  розроблення ТЕО розглядали переважно по два концепти на підприємство, бо виробників цікавила насамперед електроенергія, хоч економіка проєкту виводила саме на виробництво біометану. 

Зрештою фахівці зупинялися на оптимальному варіанті в плані сировини. Тобто, якщо багато гною, то однозначно біометан, якщо гною мало, але є земельні угіддя, то концепт розраховували під виробництво електрики. Також розробники відштовхувалися від потреб підприємства, які здебільшого хотіли забезпечити свої власні потреби в електриці, або в природному газі.

Щодо прогнозованих потужностей у виробництві біометану попереднє ТЕО показало потенційну зацікавленість виробників.

"З даних, які вдалося отримати в процесі реалізації проєкту розвитку біогазової галузі Київщини, маємо таку картину: із зафіксованої сировини можна отримати 12,5 млн куб. м біометану на рік або близько 31 ГВт·год електроенергії на рік. Проте за останні пів року додатково по Київській області до нас звертаються клієнти ще на сумарну потужність майже 11 млн куб. м біометану на рік. Тобто потенціал ще більший, ніж було опрацьовано в проєкті", − відзначили в коментарі фахівці компанії Pro-Energy. 

 

Що стримує розвиток біогазової галузі

 

Одним із основних факторів, який затримував розвиток виробництва українського біометану, як зазначають експерти галузі, було законодавство, але на сьогодні тут уже є певні позитивні зрушення. Хоча є нюанси.

"Незважаючи на всі очікування зі сторони перших інвесторів у біометан та обіцянки зі сторони влади, цей процес все ще триває і не доведений до кінця. Тому станом на сьогодні експорт біометану досі неможливий, − уточнила ситуацію Мальвіна Козловець.− Додатково є певна невизначеність на стороні ЄС з приводу допуску українського біометану на преміальні ринки у зв’язку із запуском єдиної бази даних по біопаливу (UDB)". 

Також експерти кажуть про затягування процесу підключення біометанових станцій до газових мереж. Це також не сприяє активному розвитку таких проєктів. 

Водночас 5 липня 2024 року Міністерство енергетики України анонсувало спрощення умов реалізації проєктів розподіленої генерації, тобто й відновлювальної енергетики, в тому числі біогазових проєктів з виробництва електричної та теплової енергії. Тож у галузі сподіваються, що це допоможе потенційним виробникам.

Сьогодні забезпечення можливості підключення до мережі з безперебійним джерелом електричної енергії є актуальною задачею. 

"На прикладі наявних біогазових заводів, які забезпечували електроенергією під час блекаутів в 2022 році, можна спрогнозувати готовність бізнесу скористатися такими можливостями. Але реалізація проєкту триває не місяць чи два, а 8-10 місяців, чого не буде чекати бізнес, − відмічає Руслан Делідон. − Свідомі підприємства вже закупають когенераційні установки (КГУ) різної потужності на природному газі, щоб пережити найближчу зиму. Деякі із замовників одразу передбачають, щоб в майбутньому ці КГУ могли бути переведені на біогаз. Наша компанія отримала дуже багато запитів на КГУ за останні 2 місяці. Тому локальний бізнес буде щасливим, якщо в районі побудують біогазову станцію з виробництва електроенергії". 

Однак більшість концептів спрямована на виробництво біометану, який економічно доцільніше продавати в Європу за вищою ціною. Тому для потенційних виробників біогазу дуже важливо розставляти пріоритети перш ніж визначатися з кінцевим продуктом.

 

До фінансування має долучитися держава

 

Питання фінансування сьогодні найбільш актуальним навіть для досвідчених виробників у біогазовій  галузі. Як свідчить практика, швидко реалізуються ті проєкти, в які власник біогазової станції вкладає власний капітал. Однак, як зазначають фахівці, нині це не просто великі капіталовкладення, а й великі ризики з огляду на можливі втрати через обстріли.

Є варіанти кредитування банківськими установами – як часткового, так і повного. Звісно ж, банкам цікаво, щоб власник бізнесу вносив і свою частину капіталу (найчастіше від 30 до 50%) – це як додаткова гарантія того, що проєкт таки буде реалізовано. Однак виконати умови отримання кредитних коштів можуть не всі охочі, зазначають експерти. 

Можливо, ситуацію покращить анонсована державна програма "Доступні кредити 5-7-9%" від державних банків, яка також передбачає кредити на розвиток виробництва біогазу. 

"Ще один цікавий спосіб знайти гроші на реалізацію проєкту – це залучення інвесторів у бізнес як партнерів, – радять фахівці компанії Pro-Energy. – Зараз ми активно рухаємося в цьому напрямку і шукаємо таких потенційних партнерів серед сільськогосподарських компаній, які мають належну кількість сировини для спільної реалізації біометанових проєктів". 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"