Україна за перші два тижні вересня досягла торгового рекорду від експорту електроенергії і заробила близько 131 млн дол. Українська електроенергія піднялась на друге місце у торгівельному балансі країни, поступившись лише аграрному сектору.

Значні доходи отримує і власне оператор системи передач – ПрАТ НЕК "Укренерго". Сукупна вартість доступу до міждержавних електромереж, проданого компанією на аукціонах з 30 червня по 18 вересня, становить понад 4,1 млрд грн. При цьому, починаючи з останньої декади серпня, надходження від продажу перетину лише ростуть через зростання ціни на електроенергію в Європі, що безпосередньо впливає на ціну перетину.

Ці цифри дозволяють говорити про однозначний успіх відкритого з кінця червня експорту української електроенергії до країн континентального об’єднання європейських операторів системної мережі​ ​​​​​​ENTSO-E. Тим паче, що обставини для експортної діяльності більш ніж сприятливі: на тлі рекордних цін на газ електроенергія в Європі коштувала вже більше 1000 євро за МВт-год.

З 23 вересня українські виробники електроенергії можуть цілодобово експортувати до Румунії та Словаччини сумарно 300 МВт. Обʼєднана європейська енергосистема ENTSO-E поступово, але впевнено, збільшує розмір доступних потужностей. Тож до кінця року Україна планує експортувати до ЄС близько 800-850 МВт електроенергії на добу, прогнозує прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Якщо поточні ціни в Європі збережуться, експорт дасть змогу отримувати у бюджет України від 150 млн євро щомісяця. А то і значно більше. У плюсі будуть і європейці: українська електроенергія допоможе Європі відмовитись від споживання російського вугілля та зменшити споживання російського газу.

Головну роль у стрімкому розширенні доступних експортних можливостей відіграє відновлення потужного інтерконектора з Польщею. Планується, що він запрацює уже в грудні 2022 року. Детально про інтерконектор – в огляді "Української енергетики".

 

Інтерконектор замість енергомоста

 

Вітчизняна енергосистема змогла об’єднатись з європейською у березні 2022 року, у розпал війни. Це не лише збільшило надійність безпеки енергопостачання для українських споживачів, але й відкрило шлях до подальшого експорту електроенергії у потенційно великих обсягах.

Експорт з України вівся і до 24 лютого, коли наша енергосистема була об’єднана з енергосистемами росії та білорусі. Частина наших генеруючих потужностей, а також енергетичної транспортної інфраструктури працювали у складі так званого "Бурштинського енергоострову". Цей "острів" був поєднаний із ENTSO-E, а за потреби легко "розвертався" для забезпечення власних потреб України.

Весь той час у простої залишалась перспективна лінія електропередач, побудована ще за радянських часів. Вона поєднувала українську Хмельницьку АЕС із польським містом Жешув. Клас напруги даної лінії дорівнював 750 кВ, що потенційно могло б забезпечувати до 1000 МВт додаткових потужностей для експорту. У лобіюванні проєкту з відновлення цієї лінії були зацікавлені вітчизняне Міністерство енергетики спільно з ДП "НАЕК "Енергоатом". Назва задуму – "Енергоміст Україна-ЄС".

За планом української сторони, лінія електропередач була б реконструйована, а після цього експорт нею здійснював би ексклюзивно енергоблок №2 ХАЕС. Його, як і решту об’єктів "Бурштинського острову", також би від’єднали від енергосистеми України та "розвернули" б на енергосистему Польщі. Надходження від експорту стали б джерелом фінансування для побудови нових атомних блоків на території промислового майданчика Хмельницької АЕС.

Попри гучні плани Міненерго та "Енергоатома", реалізація проєкту гальмувалась рядом технічних складнощів, а також слабкою зацікавленістю польської сторони, яка традиційно лобіює власну генерацію. Тож великий енергоміст так і не встигли створити. Натомість, ідея з реконструкції ЛЕП ХАЕС-Жешув отримала нове дихання після інтеграції української енергосистеми у ENTSO-E.

"Збільшення експорту української електроенергії – крок до створення загальноєвропейської системи енергетичної безпеки. Українська електроенергія – гарна альтернатива російському газу на європейському ринку", – прокоментувала українська сторона.

 

Україні потрібні гроші, Європі – електроенергія

 

Операціям із повноцінного комерційного експорту до ENTSO-E передували обмежені поставки електроенергії з однієї українських ТЕС до Польщі. Клас напруги лінії відносно невисокий 220 кВ. Цей параметр визначає і пропускну здатність лінії, що становить близько 235 МВт. Особливість ЛЕП полягає у тому, що вона може транспортувати електроенергію лише від зазначеної ТЕС і не може служити як транзитна для інших генерацій. Та успішний досвід з цією лінією відкрив для України шлях до переговорів щодо відновлення великої ЛЕП ХАЕС-Жешув, які почались ще навесні.

Як наслідок, міністр енергетики України Герман Галущенко 1 червня оголосив про укладення меморандуму з міністерством клімату та навколишнього середовища Польщі про спільні заходи для розвитку ринкової транскордонної торгівлі електроенергією. 9 серпня 2022 року президент PSE S.A. Ерік Клоссовські та голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький підписали відповідну угоду про спільну діяльність із реконструкції ЛЕП. Імовірність, що наміри доведуть до кінця, – надвисока.

"Європі не вистачає електричної енергії, а нам потрібні гроші. Це класичний win-win", – пояснила радник міністра енергетики Олена Зеркаль.

За інформацією "Укренерго", електроенергія у країнах східної Європи на середину вересня коштувала 400 євро за МВт-год. Окреме зафіксоване рекордне значення – понад 1000 євро за МВт-год. А в Україні електроенергія все ще залишається порівняно дешевим ресурсом і коштує всього 89 євро за МВт-год.

Упевненості у реалізації проєкту додає і підтримка з боку президента Володимира Зеленського.

"До України звертаються Молдова, Румунія, Польща, інші сусіди, щоб ми допомогли їм електрикою взимку. Україна готова допомагати", - сказав президент, доручивши також пришвидшити реконструкцію лінії електропередачі від Хмельницької атомної електростанції до польського Жешува.

 

Проєкт окупиться за перший же місяць роботи?

 

Після підписання меморандуму між польським і українським системними операторами, уже 2 вересня був оголошений тендер на реконструкцію лінії. Роботи "Укренерго" оцінило у 263,8 млн грн.

Як випливає із назви тендера, під час ремонтів клас напруги лінії буде понижено з 750 кВ до 400 кВ, також на відкритому розподільчому пристрої ХАЕС буде встановлено додатковий трансформатор. За словами президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна, пониження класу напруги здійснять за вимогою польської сторони. Хоч для України це не надто вигідний варіант, адже буде відповідно зменшена і пропускна спроможність лінії, на пропозиції поляків довелось погодитись.

Переможець, традиційно, – підрядник, що запропонував найменшу суму. Ним, за результатом аукціону від 16 вересня, стала Корпорація виробничих та комерційних підприємств "СОЮЗ", що запропонувала здійснити реконструкцію за 243,9 млн грн. Станом на 23 вересня статус переможця позначений як "очікує рішення".

У КВКП "СОЮЗ" було три конкуренти: ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж", ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" та представництво "АЛІТ КОНСТРАКШН ГРУП с.р.о.". Усі три компанії пропонували вищі суми за свої послуги, відповідно – не змогли отримати перемогу.

Відповідно до тендерної документації, роботи будуть розгорнуті у трьох областях: Рівненська, Львівська та Хмельницька. Частину обладнання передає сам замовник – НЕК "Укренерго". Решту має поставити виконавець.

Очікується, що проєкт буде повністю завершений до 30 грудня 2022 року. Хоча президент Володимир Зеленський називав іншу дату – перша декада останнього місяця року.

"Маємо завершити до 8 грудня цю реконструкцію і забезпечити Польщу необхідним обсягом електрики", – сказав Зеленський.

Як розповів голова Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Гамалій, частину робіт з української сторони виконає також "Енергоатом". Він готуватиме обладнання, розташоване на Хмельницькій АЕС. Свою частину робіт "Енергоатом" планує завершити протягом трьох місяців. У Польщі ж заходи з реконструкції виконуватимуть власними силами.

Очевидно, що внаслідок зниження класу напруги лінії, про пропускну спроможність до Польщі на рівні 1000 МВт, про яку заявляють деякі посадовці, не йдеться. Однак цифра, оприлюднена Денисом Шмигалем, – 800-850 МВт за всіма напрямками, є реальною. Це означає, що проєкт з вартістю менше 240 млн грн має можливість окупитися уже за перший місяць роботи. Особливо, якщо взимку триматимуться високі ціни на електроенергію.

Петро Котін додав, що у майбутньому обсяги експорту від одного лише "Енергоатома" можуть становити 2000-2500 МВт. Адже наразі генерація просто простоює у резерві, замість виробляти електричну енергію, але це – перспектива не менше року-півтора.  

Руслана Чечуліна