З огляду на застосування навесні графіків відключень споживачів від електропостачання, усіх цікавить, якою буде ситуація влітку: чи бракуватиме країні електричної енергії та газу? Забезпечення електроенергією залежатиме передусім від двох основних факторів. По-перше, від того, наскільки спекотним буде літо, та від спроможності енергетиків покрити значний попит на електроенергію. По-друге, на ситуацію впливатимуть обстріли з боку РФ і масштаб можливих руйнувань об’єктів генерації. Щодо газу, то тут, окрім обстрілів, важливі обсяги видобутку й резервів.

Як можуть розвиватися події та чи готова енергосистема до ймовірних літніх викликів – з’ясували у своєму дослідженні "Summer Outlooks: оцінка готовності до ризиків в електроенергетиці та газовому секторі" експерти DiXi Group. Під час презентації прогнозів відбулася також дискусія за участю представників провідних українських енергетичних компаній та асоціацій.

 

Літні ризики

 

Відповідно до останнього (станом на квітень 2023 року) звіту ПРООН атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України завдали збитків на понад 10 млрд доларів США. Понад 12 мільйонів людей залишилися без електроенергії або з обмеженим доступом до неї, також було порушено роботу систем водопостачання й опалення. Втрати теплової генерації сягали 68%. Однак у березні та квітні 2024 року вітчизняна енергетика зазнала інших потужних ударів.

"За нашими оцінками, станом на зараз втрати теплової генерації можуть сягати 85%. І перспективи відновлення цього обладнання залишаються невизначеними", – зазначила Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

Щодо споживання електроенергії, то від початку повномасштабної війни воно скоротилося через обстріли, окупацію частини території України, зменшення обігових коштів у представників бізнесу. Вітчизняна промисловість зменшила споживання електроенергії на 45%, а населення – на 16%, підрахували експерти. За даними "Укренерго", які були доступними до жовтня 2022 року, загальне зниження споживання електроенергії становить 25-30%.

На думку деяких експертів, на відновлення генерації потрібно приблизно 2,5 роки. Проте, зважаючи на необхідність її децентралізації, строк може бути іншим.

До того ж ворог продовжує завдавати ударів нашій енергетичній системі, виводячи з ладу інші її об’єкти. Через атаки росіян в Україні знову запровадили графіки відключення електроенергії.

Утім, усі розуміють, що попереду літо, і якщо воно буде спекотним, то люди та компанії почнуть вмикати кондиціонери. Споживання електроенергії може суттєво зрости. Крім того, протягом останнього року в країні було зафіксоване економічне зростання на рівні 5-5,5%. А це також означає, що попит на електроенергію влітку може збільшитися, передбачають аналітики.

Чи витримає навантаження енергосистема, яка залишилася? Чи зможуть енергетики забезпечити споживачів повною мірою? До чого слід готуватися?

Щоб дати відповіді на ці запитання, слід оцінити наявні ризики.

Відповідно до Регламенту ЄС №2019/941 Європейського парламенту та Ради, який передбачає оцінку готовності сектору електроенергетики в короткостроковій перспективі та відповідно до сезону, такими ризиками є:

● вихід з ладу елементів системи передачі;
● ймовірність незапланованих відключень енергоблоків;
● зміна попиту, піків навантаження, залежно від погодних умов;
● зміни у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
● зміна погодних умов та їх вплив на попит і пропозицію.

"Частина з цих ризиків є високими для України. Особливо – вихід з ладу елементів системи передачі та незаплановані відключення енергоблоків", – наголосила Олена Лапенко.

Водночас українські енергетики налагодили ефективний процес відновлення мереж системи передачі після обстрілів. Це доводять, зокрема, останні повідомлення "Укренерго" щодо ситуації на Харківщині. Попри надскладну ситуацію в цій області, енергетики вже зняли мережеві обмеження.

Щодо пропозиції електроенергії, то влітку вона залежатиме не лише від ситуації в енергосистемі через обстріли, а й від обсягів імпорту.

 

Три сценарії споживання електроенергії

 

Проаналізувавши усі фактори, експерти DiXi Group передбачили три сценарії розвитку подій у секторі електроенергетики влітку, які базуються на двох основних ризиках – підвищенні температури та нових руйнуваннях генерації.

"Літня спека наближає показники максимуму навантажень до зимових значень, які дуже складно покривати в умовах дефіциту гідроресурсів (який зазвичай фіксується влітку) та літньої ремонтної кампанії на атомних енергоблоках. Крім того, на ситуацію з електропостачанням суттєво впливатимуть, звісно, можливі руйнування генерації", – каже Олена Лапенко.

Сценарій 1 передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірну температуру влітку. За таких умов імовірність недостатнього постачання електроенергії для задоволення попиту, або, інакше кажучи, імовірність втрати навантаження або знеструмлення (Loss-of-load-probability, LOLP – показник надійності енергосистеми), буде відносно невисокою. Дефіцит у пікові години може не перевищувати 1,3 ГВт. Водночас у години мінімальних навантажень або в години пікової генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) дефіциту електроенергії може не бути. Для такого сценарію показник імовірності втрати навантаження влітку може не перевищувати 21% (ідеться про кількість годин, коли попит може перевищувати пропозицію).

Сценарій 2 ґрунтується на відсутності нових обстрілів (без пошкодження генеруючого обладнання) та незначному зростанні споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур. Потенційно за такого сценарію дефіцит електроенергії може сягати понад 2,5 ГВт, оскільки пік навантажень може наближатися до зимового, який експерти попередньо оцінюють у 15,5-16 ГВт. Показник LOLP може збільшитися до 28%.

"Варто зауважити, що надважливим у цих балансах є наявність комерційного імпорту електроенергії або можливість отримувати аварійну допомогу від сусідніх країн на весь можливий обсяг, який зараз становить 1,7 ГВт. Ця потужність може складати 10% від загального попиту, залежно від години доби і погодних умов”, – каже генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

Сценарій 3 передбачає подальші російські удари й руйнування маневрової генерації, але помірний температурний режим. У такому разі дефіцит в енергосистемі може бути доволі значним – близько 2,8 ГВт. Прогноз щодо кількості годин із імовірністю виникнення дефіциту, тобто показник імовірності втрати навантаження, може зрости до рівня 35%.

 

Як пережити літо: очікування енергетиків

 

Дефіцит електроенергії, зумовлений сезонним приростом споживання, прогнозують також у НЕК "Укренерго".

"Зростання температури провокуватиме відповідне збільшення споживання електроенергії. І воно росло б, якби ми не були змушені обмежувати його, – каже Роман Грабчак, начальник департаменту балансової надійності НЕК "Укренерго". – Адже доступність гідроресурсів сезонно падає. Влітку менше гідроресурсів, які наразі є основним джерелом гнучкості системи, і доступних резервів потужності. Відповідно, будемо мати більший дефіцит електроенергії".

У цих умовах, зазначив фахівець, зростає роль атомної енергетики, адже теплові станції потерпають від постійних атак. Водночас АЕС змушені зупиняти свої енергоблоки, щоб провести планово-попереджувальні ремонти.

Зростання температури влітку провокуватиме відповідне збільшення споживання електроенергії...

Наприкінці травня вивели з ремонту два атомні блоки. Керівник "Енергоатому" Петро Котін повідомив, що атомники будуть намагатися скоротити терміни ремонтів для того, щоб всі енергоблоки працювали на максимальній потужності. Проте в Міністерстві енергетики зазначили, що до планових ремонтів готуються ще кілька блоків, аби протягом опалювального сезону працювали всі дев’ять.

"Це буде додатковим джерелом дефіциту в нашій енергосистемі", – додав Роман Грабчак.

Крім того, влітку будуть відбуватися також планові ремонти на ТЕЦ і ТЕС (для підготовки до нового опалювального сезону). А цього літа вони будуть особливо масштабними, бо багато обладнання потребує відновлення після останніх атак.

Зі слів представника "Укренерго", найважчим місяцем вважається липень – коли вже немає достатньо води і не відомо, чи будуть її обсяги сягати середнього показника за останні роки.

Тому ПрАт "Укргідроенерго", генерація якого також зазнала руйнувань через обстріли ворога, посилено готується до літнього періоду.

"Ми зараз намагаємося максимально зберегти воду, зберегти ресурс для того, щоб у важкі для енергосистеми місяці допомогти їй, – наголосив Богдан Сухецький, заступник генерального директора з комерційної діяльності "Укргідроенерго". – А загалом нам треба постійно аналізувати ситуацію, аби розуміти, що робити зараз: не виробляти багато, накопичити на літній місяць чи зараз виробляти, тому що не зрозуміло, які ракети прилетять до нас через два-три тижні або через місяць, не дай Боже. І ми знаходимось постійно в руслі такого планування-очікування".

"Ми зараз намагаємось максимально зберегти воду, зберегти ресурс для того, щоб у важкі для енергосистеми місяці допомогти їй…"

Зменшити нестачу електроенергії має допомогти підвищення цінових обмежень (так званих прайс-кепів) на ринку електроенергії. Це дасть змогу збільшити привабливість нашого внутрішнього ринку з огляду на ціни для тих гравців, які купують електроенергію в Європі та імпортують її в Україну, вважає Роман Грабчак.

Проте підвищення цін на електроенергію не вирішить всіх проблем в енергетиці, зокрема проблеми дефіциту електроенергії. Воно лише дає надію сподіватися на імпорт електроенергії в короткостроковій перспективі. Водночас те зростання цін, на яке очікують зараз, дозволить сформувати подальшу політику в енергетичній галузі, додав фахівець "Укренерго".

 

Чи буде достатньо газу

 

Оскільки значна частина компаній, що генерують електроенергію, переходить на газ, то важливо, чи буде в Україні достатньо цього палива. Зазвичай улітку проблем з газом немає. Проте саме протягом найтепліших місяців року є можливість підготуватися до проходження складного зимового періоду, який на нас очікує. А для цього потрібно накопичити достатні запаси газу у сховищах, мати стабільний видобуток власного українського газу, а також забезпечити надійну роботу всієї енергосистеми. 

Щоб мати необхідні запаси газу, слід знати, скільки газу ми споживаємо і скільки видобуваємо. Згідно з даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), обсяг валового споживання природного газу 2023 року становив 21,4 млрд куб. м. Це на 5% більше, ніж попереднього року, коли це споживання становило 20,3 млрд куб. м.

"Збільшення споживання спостерігалося в 3 і 4 кварталах, – зазначила Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group. – Це частково пов'язано з тим, що багато енергоблоків на державних електростанціях, де були проблеми з накопиченням вугілля, перейшли на споживання газу. Цього року ситуація може бути іншою через масштаби пошкоджень цих електростанцій".

Висновок аналітиків: Україна має достатньо власного видобутку, щоб покрити власний попит у природному газі…

Власний видобуток газу в Україні у 2023 році рік становив 17,8 млрд куб. м. Роком раніше – 17,5 млрд куб. м. Проте товарний видобуток газу у 2022 і 2023 роках був приблизно на 6,6% меншим за середні показники до війни, зокрема в період з 2017 по 2020 рік. Імпорт газу становив 1,2 млрд куб. м. 

Ще у вересні 2023 року в українських сховищах було накопичено близько 14,7 млрд куб. м газу, тобто виконано цільовий показник з накопичення. У довоєнний період (з 2011 по 2019 рік) середній рівень накопичення газу сягав 17,9 млрд куб. м. Мінімальний рівень запасів спостерігався 2016 року і становив 14,7 млрд куб. м – так само, як накопичені обсяги 2023 року. Цікаво, що рекордний запас газу було накопичено 2020 року – 28,3 млрд куб. м. На кінець зими 2023-2024 року Україна мала запаси газу в сховищах на рівні 7,5 млрд куб. м. 

Найбільші перерви в постачанні газу, звісно, пов’язані з атаками росіян на газову інфраструктуру. Вони були масштабними в Луганській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Сумській і Чернігівській областях. Крім того, на початку повномасштабного вторгнення постраждали об’єкти з газовидобутку, що призвело до падіння видобутку газу у 2023 році приблизно на 7% у порівнянні з довоєнним періодом. Цього року атаки на газосховища України продовжуються. Ворог ставить за мету підірвати енергобезпеку нашої країни.

На підставі зазначених вище та інших зібраних даних аналітики DiXi Group спрогнозували газовий баланс на цей рік. Баланс ґрунтується на базовому сценарії, що не передбачає масштабних атак, які призвели б до повного припинення газопостачання в певних регіонах. Висновок аналітиків: Україна має достатньо власного видобутку, щоб покрити власний попит у природному газі.

"Ми враховували зниження попиту на газ для виробітку електроенергії на ТЕС і ТЕЦ через значні масштаби руйнувань генеруючого обладнання, – розповіла Олена Лапенко. – Також ми спрогнозували потенційне зниження попиту через потенційно складний наступний опалювальний сезон, який може спровокувати хвилю виїзду населення за кордон. А це позначиться також на рівні попиту на газ та інші енергоресурси".

У DiXi Group вважають найбільшими ризиками для України у сфері безпеки газопостачання – воєнні, тобто руйнування якихось об'єктів інфраструктури, які потенційно можуть збільшити кількість споживачів з порушенням газопостачання. Щодо впливу інших можливих негативних факторів (зменшення обсягів видобутку газу приватними компаніями, інвестиційний клімат, відсутність можливості експорту ресурсів, обмеження на ринку тощо), то Україна має достатньо інструментів компенсувати їх у разі потреби, переконані аналітики.

 

Видобуток газу зростає, запаси не зменшилися

 

Упевненості в забезпеченні країни необхідними обсягами газу додають також плани газовидобувних компаній.

Так, НАК "Нафтогаз України" попри війну продовжує нарощувати видобуток природного газу. Минулого року він зріс на 5%, а 2024 року група компаній планує збільшити його на 4%.

"Навіть якщо подивитися за даними п’яти місяців цього року, то ми вже маємо приріст у 10% проти минулого року. Тож навіть якщо в країні збережеться ситуація з обстрілами або виникнуть інші фактори, що не залежать від нас, ми зможемо досягнути цілі щодо збільшення видобутку. І це дозволяє нам стверджувати, що ми забезпечимо своїх споживачів необхідним ресурсом для сталого проходження опалювального сезону", – заявила Світлана Іванчук, начальник департаменту управління комерційною діяльністю НАК "Нафтогаз".

"Ми забезпечимо своїх споживачів необхідним ресурсом для сталого проходження опалювального сезону…"

Щодо ситуації із запасами газу, то станом на 1 червня 2024 року у сховищах "Нафтогазу" є 8,6 млрд куб. м блакитного палива. Водночас споживання газу загалом по Україні зменшилося приблизно на 30%. Наразі темпи закачування газу в сховища "Нафтогазу" перевищують минулорічні показники на 0,5 млрд куб. м. Крім того, торік компанія скористалася кредитною лінією і сформувала резервний запас газу обсягом 0,75 млрд куб. м для проходження опалювального сезону 2023/2024 років. Проте цей резерв не був використаний. Сезон минув без імпортного ресурсу. Тому резервний запас залишився на наступний опалювальний сезон

"Ми змогли зберегти видобуток газу, – каже Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України. – Якщо до повномасштабної війни валовий видобуток (з урахуванням виробничо-технологічних витрат) становив 19,8 млрд куб. м, то через війну, зупинку об'єктів, обстріли та окупацію він знизився, але 2022 року склав 18,5 млрд куб. м. У 2023 році газовидобувники змогли збільшити показники видобутку на 200 млн куб. м – до 18,7 млрд куб. м".

Тенденцію до зростання видобутку демонструють передусім державні компанії, зокрема "Укргазвидобування". На ситуацію з приватними компаніями негативно впливають низка факторів – обстріли, окупація територій, технічні питання, політичні рішення, зокрема зупинення дії дозволів, та інше. Однак гроші в газовидобувну галузь вкладаються. Про це свідчать дані щодо кількості активних верстатів, задіяних у бурінні нових свердловин. Так, якщо 2022 року, після початку повномасштабної війни, було 20 таких верстатів, то 2023 року – 42. А впродовж першого кварталу 2024 року працювали в середньому 46 верстатів, які бурили нові свердловини для видобутку українського газу. Лідером тут є "Укргазвидобування". Розпочало роботи ПАТ "Укрнафта". Крім того, активізували діяльність і приватні газовидобувні компанії.

Загалом споживання газу у 2024 році буде зберігатися приблизно на тих самих рівнях, що й торік, зазначили експерти. Хоча війна дуже сильно впливатиме на ситуацію, однак робиться все для того, щоб Україна знову змогла пройти опалювальний сезон на газі власного видобутку, додав Артем Петренко.

Отже, українська енергосистема має всі шанси скласти влітку непростий іспит у разі якщо споживання електроенергії суттєво зросте. Однак це літо дозволить краще підготуватися до зими. Принаймні на це ще буде трохи часу.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"