Лише 7 з 55 країн ІПВГ розкривають інформацію щодо зміни клімату — експерт

31 березня 2021

Жодна з країн ІПВГ не розкриває повної інформації про вплив видобувних галузей на довкілля та клімат

Попри те, що стандарти ініціативи прозорості видобувних галузей заохочують розкриття інформації про вплив видобувних галузей на довкілля, лише 7 з 55 країн ІПВГ розкривають інформацію, релевантну до зміни клімату. Про це під час онлайн-конференції "Прозорість і підзвітність видобувного сектору в умовах пандемії та енергетичного переходу" сказала експерт DiXi Group Ольга Полуніна, повідомляє "Українська енергетика".

"Ми ставимо собі питання, як видобувні галузі впливають на довкілля. Ми знаємо, що впливають: порушуються екосистеми, вирубуються ліси, забруднюються ґрунти та ґрунтові води, є викиди у повітря та води. Але ми дуже рідко пов'язуємо це напряму зі змінами клімату. Тому ми вирішили, що для того, щоб зрозуміти, як саме ІПВГ пов'язано зі зміною клімату, треба вивчити чи справді існує зв'язок між видобутком корисних копалин та зміною клімату", - відзначила Полуніна.

Дослідження свідчать, що видобувні галузі є безпосереднім джерелом викидів та інших впливів на клімат.

"Найбільшим чинником глобального потепління наразі є спалювання викопного палива (вугілля, нафта, газ), яке збільшує концентрацію парникових газів, таких, наприклад, як двоокис вуглецю. У 2019 році країни ІПВГ утворили 4059,322 Мт екв. викидів СО2 від викопних видів палива. Це складає 10,68% від глобального рівня таких викидів", - розповіла експерт.

Разом з тим, дуже мало країн розкривають інформацію, дотичну до процесів зміни клімату.

Зокрема, стандартами ІПВГ заохочується розкривати всі матеріальні екологічні платежі на користь держави, а також розкриття інформації про вплив видобувних галузей на довкілля.

"За названих умов лише 7 з 55 країн ІПВГ розкривають інформацію, релевантну до зміни клімату", - підкреслила експерт. Водночас, Україна таку інформацію надала у звіті за 2019 рік: обсяг відходів у розрізі галузей видобувної промисловості, обсяг викидів СО2 у розрізі галузей, обсяги викидів забруднюючих речовин та парникових газів у розрізі підприємств, дисагреговані надходження екологічного податку від видобувних галузей, витрати та інвестиції в охорону довкілля у розрізі галузей, а також інформацію про деякі стратегічні документи та заходи з кліматичної політики.

Щоб покращити прозорість видобувних галузей, експерт рекомендує ряд змін до стандарту ІПВГ:

- Встановити порогове значення обсягів річних викидів СО2, після перетину якого БГЗО рекомендується розглянути питання залучення спеціалістів з питань клімату до свого складу

- Розширити вимогу 6.4. Стандарту ІПВГ та рекомендувати країнам, окремо розкривати вплив на клімат.

- Скоригувати вимогу 6.1. чинної редакції Стандарту ІПВГ щодо скасування залежності розкриття екологічних платежів від рівня їх матеріальності та рекомендувати країнам включати до своїх звітів про платежі, пов’язані із кліматом.

- Рекомендувати застосовувати механізм багатосторонніх груп для вирішення проблемних питань імплементації кліматичної політики.

Нагадаємо, у вересні 2020 року Кабінет міністрів затвердив форми звіту підприємств про платежі на користь держави; консолідованого звіту підприємств на користь держави та звіту про платежі на користь держави, які складаються отримувачами платежів. Дане рішення було покликане забезпечити виконання вимог Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», стосовно звітування компаніями, що здійснюють діяльність у видобувних галузях про здійснені на користь держави платежі та звітування отримувачами платежів про платежі на користь держави. Форми звіту визначають обсяг інформації, що буде надаватись суб’єктами розкриття інформації.

Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) – це незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджується у понад 50 країнах світу та включає такі країни як Норвегія, Великобританія, Німеччина, Казахстан, та ін. Вчасна та якісна підготовка Звіту ІПВГ є одним з важливих індикаторів впровадження економічних реформ в країні, що буде мати своє відображення у подальшому розвитку взаємовідносин України з міжнародною спільнотою та, зокрема, співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.