Міненерго шукає 4,3 млрд євро для екомодернізації вугільних станцій
Кошти необхідні для того, щоб не порушити міжнародні зобов'язання зі скорочення викидів обладнанням, яке працює на вугіллі. За існуючого стану, Україна почне перевищувати показники за викидами з 2025 року
Міністерство енергетики працює над розробленням механізму фінансування заходів зі скорочення викидів великими спалювальними установками. Про це повідомив заступник міністра енергетики Максим Немчинов під час форуму "Україна30. Екологія".
"Зараз міністерство працює над розробленням механізму фінансування заходів із екомодернізації – за рахунок чого ми будемо проводити екологічну модернізацію обладнання", - сказав Немчинов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жодна з вугільних ТЕС України не приведена до вимог Директиви ЄС щодо викидів
За словами представниками Міненерго, у разі, якщо Україна не проведе цих заходів, починаючи з 2025 року це призведе до порушення міжнародних зобов'язань.
"На сьогодні ми не перевищуємо наші міжнародні зобов’язання по жодному з викидів. Але вже починаючи з 2025 року, якщо ми нічого не будемо робити, ми будемо перевищувати ці показники, і це призведе до порушення наших зобов’язань", - зазначив Максим Немчинов.
Зараз у Нацплані зі скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ) передбачено модернізацію понад 90 об'єктів. Сумарно для виконання НПСВ на цих установках операторам необхідно інвестувати до 4,3 млрд євро.
"А надалі необхідно йти шляхом оптимізації обладнання, яке працює на вугіллі, та його модернізації в тій кількості, яка необхідна для безпечної та сталої роботи енергетичної системи. Вся інша генерація має будуватися вже з урахуванням екологічних вимог і не використовувати викопні види палива", - сказав заступник міністра.
Нагадаємо, Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок з метою виконання зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині обмеження викидів забруднюючих речовин був затверджений розпорядженням Кабінету міністрів від 8 листопада 2017 року № 796-р. План розроблявся в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди було внесено принципові зміни до законодавства ЄС. Одна з найбільш важливих змін полягала у більш жорстких допустимих граничних значеннях викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок. Ці вимоги набрали чинності в країнах ЄС для великих спалювальних установок з 1 січня 2016 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викиди в атмосферне повітря: Держстат проаналізував регіони та галузі за 2020 рік
Для прикладу, в Європі за 1990-2016 роки було інвестовано в екомодернізацію за рахунок державної допомоги: у Німеччині – 19 млрд євро, Польщі – 11 млрд євро, Чехії – 7 млрд євро.
Метою НПСВ України є поступове скорочення викидів діоксиду сірки (SO2), оксидів азоту (NOx) та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пил), від існуючих великих спалювальних установок, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, а перший дозвіл на викиди або дозвіл на проектування установки видано до 1 липня 1992 року. Після завершення терміну дії Національного плану скорочення викидів всі спалювальні установки мають відповідати вимогам Директиви 2010/75/ЄС по викидах перелічених вище забруднюючих речовин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На екомодернізацію промисловості потрібно 10-12 років, – президент
Згідно з документом, у разі недотримання вимог екологічного законодавства переважна більшість великих спалювальних установок в Україні має бути виведена з експлуатації, що призведе до зменшення наявних потужностей в національній енергетичній системі та зниження виробітку електричної і теплової енергії.
Урядовий проект закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, №4167 був поданий до Верховної Ради в вересні 2020 року. Проте, у лютому 2021 року для ухвалення проекту не вистачило 5 голосів, а документ був відправлений на повторне перше читання. Наприкінці травня 2021 року проект знов було передано на доопрацювання в Комітет ВР, оскільки для ухвалення в першому читанні не вистачило 13 голосів.
