Україна напередодні найскладнішого за весь час незалежності опалювального сезону має намір створити запас модульних котелень, які можна швидко привозити і розгортати. Ініціативу підхопили центральні та місцеві органи влади, долучились міжнародні організації. Але, на думку експертів, не всі плани і заяви будуть виконано до початку зими.

"Українська енергетика" розбиралась, навіщо країні потрібні модульні котельні, скільки одиниць обладнання готові закупити і на які гроші, а також у яких випадках вони будуть корисними.

 

Навіщо Україні модульні котельні

В Україні станом на 11 серпня було зруйновано чотири ТЕЦ і пошкоджено шість, уражено одну ТЕС, зруйновано 12 котельних і 305 пошкоджено. Таку невтішну статистику надало Міністерство розвитку громад та територій України. Влада працює над відновленням об’єктів теплопостачання. Але руйнування можуть продовжуватись й з початком опалювального сезону.

"Мобільні котельні потрібні нам, насамперед, на випадок, якщо буде відсутнє централізоване теплопостачання. Наприклад, якщо росія поцілить у якусь котельню", – пояснила координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України, підкреслив: у разі пошкоджень основних джерел тепла великих міст альтернатив особливо нема.

"Відповідно, задача модульних котелень, щоб окремі заклади, будівлі, а у певних випадках невеличкі групи будівель чи масиви, можна було підключити до більш-менш захищених мереж і забезпечити принаймні мінімальне опалення у морози", – описав ситуацію "Українській енергетиці" Вадим Литвин.

Він провів аналогію: "Це як бензиновий генератор: коли пропадає електропостачання – на все не вистачить, але критичні потреби забезпечить. Так само і ця мобільна котельня: дозволяє забезпечити опалення, наприклад, якоїсь школи чи лікарні, якщо з якихось причин "випала" штатна схема постачання тепла".

Мобільні котельні врядячи зможуть замістити потужності, які дає міська ТЕЦ

Виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк попередив: "мобільні котельні, очевидно, не зможуть замістити потужності, які дає міська ТЕЦ, адже там сотні МВт потужності, а такий контейнер дає від 1,5 МВт до 5 МВт".

Нема гарантії, що Україна в ході прийдешнього опалювального сезону використає мобільні котельні. Але їх треба мати у резерві на випадок, якщо "прилетить" і щось буде зруйновано, висловив свою думку "Українській енергетиці" Святослав Павлюк.

 

У яких випадках врятує модульна котельня

Багатоповерховий будинок в Україні споживає в середньому десь 400-700 кВт, навів дані Святослав Павлюк. За його словами, одна контейнерна котельня на 1,5 МВт зможе опалювати 4-5 будинків. А якщо не буде жодного теплопостачання, то і більше, але підтримуючи нижчу температуру, адже більше тепла не згенерує.

"Наявність таких котелень – це питання не стільки комфорту, скільки безпеки. Якщо у нас, умовно, прилетіло десь у мережі, або у котельню у якомусь районі, то мобільною котельнею можна досить швидко замістити знищені потужності", – зазначив експерт.

Одна контейнерна котельня на 1,5 МВт зможе опалювати 4-5 багатоповерхових будинків

Він переконаний, що створювати можливості для підключення таких резервних котелень вартовже зараз.

"Кожне місто вже зараз має проаналізувати свою систему централізованого теплопостачання і визначити сегменти, куди можна поставити контейнерні котельні, яким чином сегментувати тепловий район, де поставити засувки, щоб потім можна було відрізати тепловий район з тих чи інших міркувань. Щоб у разі проблеми взимку можна було перепідключити протягом доби", – вважає Святослав Павлюк.

Тетяна Бойко, координаторка енергопрограм, попереджає, що мобільні котельні допоможуть не всім населеним пунктам в Україні: "На жаль, є регіони, де єдиний вихід – це евакуація. Якщо там зруйнована система газопостачання і електропостачання, то модульні котельні не врятують".

 

На якому етапі підготовка

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 липня повідомив, що уряд виділив 1,4 млрд грн на закупівлю пересувних котелень, дизель-генераторів, систем очищення води й насосних станцій. За його словами, цей запас резервного обладнання та матеріалів у разі руйнування інфраструктури допоможуть забезпечити людей теплом і водою.

Рада оборони Києва вирішила, що придбає пересувні мобільні котельні, які стануть резервним джерелом теплопостачання на випадок позаштатних ситуацій. За їх допомогою планують опалювати лікарні, дитсадки, школи і пункти обігріву.

Житомирська міськрада на початку вересня виділила 11 млн грн на закупівлю двох мобільних котелень. Їх потужність буде різною. Передбачається, що вони зможуть замінити роботу будь-якої котельні міста. Житомирський міський голова Сергій Сухомлин запевнив, що модульну котельню можна буде підключити до об’єктів критичної інфраструктури упродовж доби.

Голова Чернігівської ОДА В'ячеслав Чаус висловив думку, що у рамках підготовки до опалювального сезону бачить єдиний шлях: "модульні котельні на альтернативних видах палива + встановлення систем індивідуального опалення".

Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов ще 12 серпня зазначив, що область розгляне можливість придбання мобільних котелень для спільного резерву Харкова та громад області на випадок аварійних ситуацій.

У Львові також розглядали використання мобільних котелень.

На тлі обговорень мобільних котелень у якості резерву, USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) наприкінці серпня оголосило тендер на закупівлю 237 мобільних котелень для міст України.

Планують закуповувати твердопаливні і дизельні модульні котельні. Передбачається, що Одеса отримає 50 пристроїв, Київ – 36, Полтава – 35, Запоріжжя – 34, Кропивницький – 17, Чернігів – 14, Луцьк – 13, Суми – 13, Львів – 10, Хмельницький – вісім, Дніпро – шість, Вінниця – одну котельню.

Постачальники зможуть подати пропозиції до 16 вересня. У документах до тендеру підкреслюється, що це – прискорена закупівля критично важливого обладнання, тож дуже важливим критерієм оцінки буде здатність учасників торгів швидко поставити товари та матеріали.

Як правило, проєкти, з якими я стикався і які курувалися USAID, виконували свої задачі, і практично завжди – вчасно

Ствердження енергоаудитора Вадима Литвина щодо строків поставок звучить доволі оптимістично: "Як правило, проєкти, з якими я стикався і які курувалися USAID, виконували свої задачі, і практично завжди – вчасно. Тому сподіваємося, що все вийде". Він припускає, що кількість модульних котелень на місто залежала від заявок.

"Зазвичай міжнародні проєкти працюють під заявку: є місто, воно попросило обладнання, його закуповують. Чи вистачить цього? Забезпечити на 100% усі міста нереально. За півроку неможливо зробити резерв системи, яка будувалась десятиліттями. Але це точно краще, ніж нічого", – наголосив енергоаудитор.

Святослав Павлюк, представник асоціації енергоефективних міст, теж вважає, що краще пізно, ніж ніколи.

"Я говорив з виробниками. Для того, щоб виготовити таку котельню і доставити її, їм треба близько двох місяців. Чи зможуть вони у короткий термін зробити такий великий об’єм робіт? Сумніваюся. Однак частина цих котлів може бути встановлена одразу, частина залишиться у резерві. Цей резерв не обов’язково має бути сформований на 1 чи 15 жовтня, він може формуватися і до січня чи лютого. І краще мати його пізніше, ніж не мати взагалі", – переконаний він.

Гендиректор "Danfoss Україна" Андрій Берестян в інтерв’ю "НВ" сказав, що на рівні уряду та регіонів працюють робочі групи, які мають правильні декларації і напрацювання.

"Але імплементація шкутильгає дуже сильно. Вже було задекларовано, що зроблений склад якихось модульних котелень. Але я не чув, що хтось з постачальників поставив хоч одну котельню. Немає поки що і запасу запчастин для теплокомуненерго", – зауважив фахівець.

 

Дерево як джерело тепла

Мобільні котли бувають різні: одні працюють на вугіллі, інші — на деревині, деревній щепі, пелетах тощо. Але, як правило, твердопаливні модульні котли працюють на деревині, пояснив Святослав Павлюк.

"В Україні є проблема з деревом. Хоча у найгіршій ситуації, якщо люди замерзатимуть, ми візьмемо пилку і підемо різати парк чи лісопосадку. Це простіше, ніж з відсутністю газу", – зауважив Павлюк.

Разом з тим, він закликав громади вже зараз думати про заготівлю твердого палива та акцентував увагу на тому, що є комунальні підприємства, які обрізають дерева по місту, є лісгоспи, із якими можна домовитися про постачання деревини.

"Запас твердого палива треба робити – і тримати на різних складах", – радить експерт.

Він визнає, що деревина дуже сильно подорожчала. А так, як її використовують переважно комерційні установи, продавці дерева і пелет можуть експортувати свій товар, прибутковість таких операцій значно вища, ніж прибутковість продажу на внутрішньому ринку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на дрова в Україні у цьому році зросли приблизно на 25%

Вадим Литвин окреслив це, як проблему, адже держава дотує продаж газу для населення (в тому числі для теплоенерго, що продають теплову енергію населенню). В таких умовах тверде паливо стає неконкурентноздатним: "З економічної точки зору в Україні стали нерентабельними твердопаливні котельні, які могли б працювати у системах теплозабезпечення".

Він виступає за запровадження дотацій на деревину і деревну щепу.

"Якщо держава зацікавлена, щоб ми пройшли сезон, мінімально закуповуючи газ ззовні, то треба запроваджувати дотації не лише на газ (виводячи кошти за кордон), а і на альтернативне паливо (українського виробництва), – вважає енергоаудитор Вадим Литвин. – Навіть якщо вони будуть удвічі менші в перерахунку на вироблене тепло, це все одно буде вигідно для держави: зменшиться розмір дотацій на різницю у тарифах. Те саме можна сказати про енергоефективні заходи: зекономлена мешканцями житлових будівель 1 грн це 3-5 грн економії для держави".

Ольга Чайка