НАК "Нафтогаз України" з 2019 року торгував газом на "Українській енергетичній біржі". Навесні цього року, на тлі війни, група компаній перейшла до співпраці з "Українською міжбанківською валютною біржею", але питаннями до прозорості організації торгів на цій біржі все не обмежилось.

"Українська енергетика" розбиралася, як організована біржова та позабіржова торгівля газом, передусім, участю групи компаній "Нафтогаз" і питанням достатньої прозорості при проведенні торгів.

 

Крихти ринку

 

Український уряд на тлі початку повномасштабної війни повернувся до посилення регулювання на ринку природного газу. Кабінет міністрів 6 березня ухвалив постанову №222 про покладання спеціальних обов’язків, якою зобов’язав "Нафтогаз" на пільгових умовах постачати газ багатьом категоріям споживачів: побутовим, теплокомуненерго, облгазам для технологічних потреб, бюджетним установам.

Щоб виконати свої спецзобов'язання, "Нафтогаз" виходить на ринок газу і купує там ресурс за нерегульованою ціною, а держава компенсує йому частину витрат відповідно до постанови №1194.

Відтак, приватні видобувники продають газ за вільною ціною "Нафтогазу" і промисловості, а також сам "Нафтогаз" – промисловості.

Через повномасштабну збройну агресію з боку росії, окупацію територій та руйнування промисловості обсяг ринку газу суттєво скоротився. "Українська енергетична біржа" (УЕБ) оцінює зниження приблизно у 25%.

"Ми завжди намагаємось оцінювати обсяг ринку природного газу у річному вираженні, адже даний ринок характеризується суттєвими сезонними коливаннями. Якщо говорити про обсяги споживання дев’яти місяців, за приблизними розрахунками, це близько 14 млрд кубометрів, що на чверть нижче від аналогічного показника дев’яти місяців 2021 року", – зауважили в УЕБ у відповідь на інфозапит "Української енергетики".

 

Біржові торги газом

 

"Нафтогаз Трейдинг", дочірня компанія НАК "Нафтогаз", навесні повідомила про відновлення торгівлі газом на біржових майданчиках після їх припинення у зв’язку із повномасштабною російською агресією. Мотивація компанії – мінімізувати репутаційні ризики, попередити звинувачення щодо встановлення цін через неконкурентний або непрозорий механізм.

Однак "Нафтогазу" не вдалося уникнути звинувачень у непрозорості.

У пресрелізі компанії йшлось про листи-пропозиції про співпрацю усім ліцензованим товарним біржам (в Україні діють три ліцензовані товарні біржі: "Українська універсальна біржа", "Українська міжбанківська валютна біржа", "Українська енергетична біржа").

Водночас в "Українській енергетичній біржі" у відповідь на інфозапит відповіли, що не отримували у 2022 році від групи "Нафтогаз" жодних листів щодо співпраці.

Тим часом "Нафтогаз Трейдинг" повідомив про початок співпраці із "Українською міжбанківською валютною біржею" (УМВБ), яка раніше потрапляла у скандали.

Цього разу у громадянського середовища теж є питання до роботи біржі. Аналітик DiXi Group Андрій Урста у статті "Біржова торгівля “Нафтогазу” в умовах війни: хотіли “прозоро”, вийшло як завжди" звернув увагу на низку особливостей роботи біржі:

•            УМВБ не вказує ініціаторів торгів, які подали заявку на купівлю чи продаж газу;
•            УМВБ не вказує час початку та завершення подачі заявок (відповідно, і початку торгів), що створює невизначеність у часових рамках етапів торгів, що залишає простір для маніпуляцій (умовно, почати прийом заявок об 11:55, а самі торги розпочати о 12:00);
•            в оголошеннях УМВБ про торгову сесію відсутня інформація про рахунки біржі для зарахування учасниками гарантійного внеску;
•            в оголошеннях УМВБ про торгову сесію відсутня електронна адреса та контакти адміністратора електронної торгової системи (ЕТС), який здійснює всебічну комунікацію з учасниками біржових торгів;
•            на сайті УМВБ відсутня фінансова звітність компанії, як того вимагають ліцензійні умови;
•            в оголошенні результатів торгів УМВБ зашифровано через так звані тікери інформацію про період постачання та базис поставки газу.

"Українська енергетика" звернулась з інфозапитом до "Української міжбанківської валютної біржі", але жодної відповіді не отримала. Телефонні номери УМВБ не відповідають. Водночас учасники ринку газу розповідають, що у них є контакти представників біржі і можливість із ними зв’язатися. Тобто біржа доступна, але не для всіх.

У відповідь на запитання про причини співпраці саме із УМВБ у пресслужбі "Нафтогазу" відповіли, що з травня 2019 року до січня 2021 року "Нафтогаз Трейдинг" торгував газом виключно на УЕБ.

"З метою розширення діяльності товариства та диверсифікацією ринків збуту природного газу, ГК "Нафтогаз Трейдинг" розпочала співпрацю з "Українська міжбанківська валютна біржа".... співпраця з ТОВ "УЕБ" не припинена, а продовжені всі контракти", – зауважили у відповідь на інфозапит.

В УЕБ підтвердили: "Нафтогаз Трейдинг" є акредитованим учасником торгів на цій біржі і з 2019 року до поточного року торгувала там природним газом. "Нафтогаз Трейдинг" у 2020 році продав на УЕБ 1,16 млрд куб. м природного газу, у 2021 році – 1,69 млрд куб. м.

Цьогоріч "Нафтогаз Трейдинг" ініціював торги 11 січня, також у січні-лютому АТ "Укргазвидобування" реалізовувало ресурс у ПСГ. Таким чином, цьогоріч група "Нафтогаз" реалізувала на ТОВ "УЕБ" 34,4 млн куб. м. природного газу, повідомили у пресслужбі УЕБ.

Біржову торгівлю природним газом припинили у лютому у зв’язку із повномасштабною війною. "Нафтогазу" після відновлення торгів вдалось поторгувати газом на УМВБ тільки у квітні та травні. За оцінкою Андрія Урсти, за цей період "Нафтогаз" збув 91,6 млн кубометрів газу загальною вартістю 2,8 млрд грн, середньозважена ціна всіх операцій – 30 814 грн за тис куб. м, розкид цін незначний – у межах 29-31 тис. грн за тис. куб. м.

"Оцінити адекватність відповідних цін досить важко, адже немає ліквідного внутрішнього індикативу, з яким можна було б порівняти котирування на УМВБ. Можна зазначити тільки, що коли 15 квітня ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” купувало природний газ на УМВБ за середньозваженою кінцевою ціною 30 283,00 грн за тис. кубометрів, інша компанія групи “Нафтогаз” – АТ “Укргазвидобування” – днем раніше виставляла свій ресурс на УЕБ за стартовою ціною в 50 000 грн за тис. куб. м", – наголосив аналітик DiXi Group.

Кінець біржовій торгівлі "Нафтогазу" на УМВБ поклало рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) припинити дію ліцензії біржі.

Як далі розвивались події навколо УМВБ, розповіли у пресслужбі НКЦПФР: УМВБ одразу звернулась до Окружного адмінсуду Києва з позовом, у якому просила суд скасувати рішення регулятора і відшкодувати майнову шкоду. Наразі справа розглядається судом першої інстанції.

Одночасно із цим УМВБ звернулась до суду з заявою щодо забезпечення позову. Окружний адмінсуд Києва прийняв рішення на користь НКЦПФР, відмовивши біржі у вжитті заходів забезпечення позову. Однак УМВБ подала апеляцію до Шостого апеляційного адмінсуду. У липні апеляційну скаргу частково задовольнили. Наступного місяця НКЦПФР надіслала касаційну скаргу щодо цього рішення.

"Звертаємо увагу, що рішення комісії щодо ліцензії УМВБ не скасовано, а лише зупинено до набрання законної сили судового рішення за результатами розгляду пред’явленого товариством позову. Наразі справа щодо забезпечення позову знаходиться на розгляді у Верховному Суді", – підкреслили у пресслужбі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

Ера позабіржової торгівлі "Нафтогазу"

 

"Нафтогаз" припинив торгувати газом на УМВБ, відколи біржа залишилась без діючої ліцензії і поринула у судові тяганини. При цьому група компаній не повернулась до торгів на УЕБ, а обрала для продовження діяльності платформу: "Нафтогаз Трейдинг" 21 червня повідомив про початок співробітництва із ТОВ "СааС платформа ЮАйСіі".

Враховуючи, що НАК "Нафтогаз" відповідно до перехідних та прикінцевих положень закону "Про ринок природного газу" "зобов’язаний купувати природний газ … у прозорий та недискримінаційний спосіб на біржових та/або позабіржових аукціонах", до платформи ще більше питань, ніж до УМВБ, констатував Андрій Урста, аналітик DiXi Group.

Основне застереження: у платформи немає ліцензії НКЦПФР, вона відсутня у реєстрі ліцензіатів. Нацкомісія з цінних паперів підтвердила це у відповідь на інфозапит "Української енергетики".

"Вказане товариство (ТОВ "СааС платформа ЮАйСіі", - ред.) не надавало до НКЦПФР документи і комісія не володіє інформацією щодо штату його працівників", - зауважили у Нацкомісії.

"Постанова уряду №1433 від 30 грудня 2021 року передбачає, що природний газ є товаром, торгівля яким здійснюється виключно на організованих товарних ринках. У розумінні закону “Про ринки капіталів та організовані товарні ринки” саме товарні біржі є “професійними учасниками організованих товарних ринків”. Не маючи ліцензії, ТОВ “СааС платформа ЮАйСіі” не може вважатись ані товарною біржею, ані організованим товарним ринком. А отже не може організовувати торги природним газом", – пояснив Андрій Урста.

Він наголосив, що у платформи немає повноцінного сайту із даними про діяльність торгової площадки. А ще він звернув увагу на те, що статутний капітал ТОВ “СааС платформа ЮАйСіі” – 1 тис. грн, з них 960 грн вклала УМВБ.

За підрахунками аналітика DiXi Group, "Нафтогаз-Трейдинг" за червень-вересень поточного року придбав на "СааС платформі ЮАйСіі" 132,7 млн куб. м природного газу сукупною вартістю 4,04 млрд грн. УЕБ нарахували трішки більше – 142,2 млн кубів загальною вартістю 4,4 млрд грн з ПДВ.

"Питання, чому "Нафтогазом" було залучено для організації закупівель сторонню організацію, яка випадає з правового поля, залишається відкритим", – констатували в "Українській енергетичній біржі".

Ольга Чайка