Екологічному Фонду “Партнерство” в цьому році виповнюється 33 роки. За цей час Фонд, який знаходиться у великому чеському місті Брно, виріс у потужну спільноту, яка залучила до розв’язання екологічних задач велику кількість громад. При цьому фундація трансформувалась від невеликої організації з донорською підтримкою до фонду, який поєднує грантове фінансування з професійною допомогою та послугами.

Нині Фонд впроваджує проєкт “Партнерство для сталого відновлення України”, який спрямовано на підготовку українських громад до сталого відновлення. “Партнерство” співпрацює з українськими екологічними організаціями, започаткував стажування та налагоджує зв'язки українців з чеськими компаніями. За 2023-25 роки стажування в Чехії пройдуть близько 200 учасників і учасниць з українських громад.

Як працює команда найбільшого чеського екологічного фонду, яким чином організація  допомагає підготувати громади до зміни клімату й скоротити викиди парникових газів, а також як фонд третій рік ділиться напрацюваннями та кращими місцевими практиками з учасниками стажувань з України. Про це “Українська енергетика” розпитала Мирослава Кундрату, директора зі стратегічного розвитку Фонду “Партнерство”.

 

Фонд “Партнерство” нині є найбільшим екологічним фондом Чехії. Як він утворився?

Ми були засновані в 1992 році завдяки американським міжнародним фондам, які прийшли в країни Центральної Європи після падіння залізної завіси, символом якої стала Берлінська стіна. 

Донорські організації шукали напрями та механізми підтримки громадянського суспільства.  Дослідити громадську думку їм допомогали студенти, які проводили опитування, розмовляли з  сотнями людей, лідерами думок та активістами громад. Таким чином було визначено два основних проблемних питання: розвиток демократії та захист навколишнього середовища. Основною порадою для початку роботи була рекомендація заснувати невеликі фундації, а точніше грантові програми, які б могли підтримувати місцеві ініціативи, але не тільки в містах, а й у маленьких селах.

Таким чином в країні почали працювати над створенням гнучкого механізму, який би допомагав активним громадянам піклуватися про навколишнє середовище, а не покладатися на державу, чи на когось із Праги або іншого великого міста.

 

З чого почалась робота команди?

На початку нас було двоє плюс бухгалтер, тобто троє. Сьогодні в команді фонду працює близько 70 людей. 

Впродовж останніх 30 років ми надавали гранти та фінансову підтримку лише тим організаціям, які цього просили, але ми дуже часто їх відвідували. Незабаром ми докладно вивчили всю мапу Чеської республіки, бо не сиділи десь у Брно чи Празі, а спілкувалися з активними людьми по всій країні, бачили, що вони роблять, та заохочували їх.

Згодом ми зібрали невелику групу чеських і словацьких природоохоронців та поїхали до Америки. Завдяки нашій партнерській організації в Сполучених Штатах ми підготували програму на два-три тижні, де зосередились на практиках збереження довкілля. 

Після цього візиту, окрім грантів та фінансової підтримки, ми стали організовувати різноманітні стажування та наснажливі візити. І досі продовжуємо такі практичні стажування, у тому числі для учасників з  України.

 

Які моделі взаємин суспільства з довкіллям вам ближче? 

Якщо подивитись на країни Центральної та Східної Європи, до яких відносяться також Чехія та Україна, то наші системи були дуже орієнтовані на державу. Влада фактично контролювала всі національні парки та інституції з охорони природи, тому люди звикли до ментальності, що це повинно бути державним. 

Головна ідея – менше держави, а більше громадської ініціативи

Але, наприклад, в країнах Західної Європи, в США, Британії та Нідерландах сфера охорони природи чи охорони пам’яток фактично поділена між приватними особами та державою. Тож система набагато більш диверсифікована, ніж ми звикли, і кожен щось робить на своєму місці. 

Отже, наша мета – це залучити активних людей, які можуть працювати, наприклад, в сфері довкілля, зниження викидів парникових газів, адаптації до змін клімату. Щоб люди могли дізнатися, які моделі існують та найбільш підходять для їх громад. Вони можуть працювати для нашої реформи, яку ми розпочали в 90-х роках, щоб кожна організація могла вибрати ті моделі, які найкраще працюватимуть у локальних умовах, але головна ідея – менше держави, а більше громадянської ініціативи.

 

З чого складається  діяльність Фонда “Партнерство”?

Ми розпочинали з надання фінансової підтримки через гранти та стажуванння у сфері громадського збереження природи. Це було дружнє до природи планування громадського простору, екотуризм в різноманітних регіонах для зацікавлених людей, і фактично були посередниками в організації подорожей для хороших вражень. Ми привезли цей підхід в США та інші країни, і власне з того часу я особисто маю досвід, що такі надихаючі програми насправді є дуже ефективною мотивацією для людей, які починають щось робити.

Ми думаємо, що це стосується і України в сьогоднішній ситуації. Так, насправді це може бути найкраща інвестиція, інвестиція в людей, у місцевих лідерів. Зрозуміло, що в Україні ще несприятлива ситуація для реалізації ідей, і на це поки немає ресурсів та фінансів. Проте механізм налаштований на те, щоб ви з перших вуст знали, якою може бути ця віддалена ціль та бачення, як її досягти.

Найкраща інвестиція – це інвестиція в людей, у місцевих лідерів

Пам’ятаю, коли я 30 років тому побачив цей підхід в Сполучених Штатах, то спитав себе: що ми тут робимо, у нас це не буде працювати. Але минуло 33 роки і я бачу, що метод працює, можливо в модифікованому вигляді, в інших законодавчих умовах, але працює. Ми теж можемо досягти такої ж якості, а, можливо, в чомусь і кращої. І це, на мою думку, і є основна ідея програми сталої реконструкції України. 

 

Яким ви бачите майбутнє України?

Насправді є шанс, виходячи з того, що ви бачите у світі, не лише тут, у Чеській Республіці, а деінде, ви фактично можете почати відновлювати країну до рівня 4.0. 

Україна матиме найкращі доступні технології та методичні підходи для відновлення. Майбутнє вже на горизонті і у вас є великий шанс бути найкращими. Зараз ви перебуваєте під великим тиском, але у вас є велика рішучість, і вам зараз потрібно визначитись з чого почати.

Основна ідея в тому, що ви починаєте з нуля, бо багато чого було зруйновано, і тому вам потрібно не просто реформувати систему, але необхідно створити її заново, на вищому технологічному та організаційному рівні.

Програма стажування, яку ми впроваджуємо для українських громад і організацій, обмежена нашими можливостями та фінансами, але ми дуже хочемо допомогти вам створити це бачення, кожному та кожній у своїй громаді, та своєму місті. 

 

Як Ви обрали діяльність із захисту довкілля і як вона розвивалась?

Я не перший рік займаюся екологією, це почалось фактично після школи. Я вивчав географію в Університеті ім. Масаріка у Брно. Потім працював у студії, яка робила план зонування міста та міське планування, відповідав за напрям навколишнього середовища. Далі – в Академії наук в Інститут географії ми також займалися екологічними проблемами або екологією середовища.

Коли відбулася Оксамитова революція та почались зміни в суспільстві, я вже був активно залучений у різні громадські ініціативи та працював у некомерційній організації. Згодом з’явилась можливість заснувати фонд за американської підтримки, тож починали ми як грантова програма.

Це означає, що на втілення проєктів ми мали гроші від донорів протягом трьох років. В цей час ми закликали некомерційні організацї, а також представників малих муніципалітетів, шкіл та інших організацій, готувати проєкти для покращення середовища та залучати до співпраці місцевих жителів.

Участь громадян стала важливим критерієм для проєктів, які ми обирали.  Це не були технічні проєкти, коли можна залучити компанію, яка виконає цю роботу, бо люди в громадах мають зробити це самі з власної ініціативи та побудувати місцеві комунікації. 

У нас фактично була дорадча рада або експертний комітет, який допомагав офісу фонду вибрати найкращі проєкти, які б ми могли підтримати. Звичайно, що попит завжди був набагато вищим, ніж доступний бюджет, тому водночас ми шукали ресурси й партнерів.

Поступово почали виникати окремі програми, і вони часто надихалися іноземними організаціями, які, наприклад, в Америці, чи в Данії, чи в  Британії, або інших країнах, були присвячені певним темам. 

Однією з тем, яку ми розвивали з самого початку, був напрямок розвитку публічних просторів, таких як площі, набережні, навколо річки, вулиці, громадський простір. Ми працювали над тим, як  змінити, щоб було зручно і приємно користуватись просторм не тільки дорослим, які поспішають на роботу, а й дітям, мамам з дітьми, людям похилого віку, інвалідам.

Ми розпочали різні програми в сільській місцевості, наприклад, такі, як програма зелених доріг і стежок, які з’єднують цікаві туристичні місця. Простіше кажучи, ми розвивали приватну турботу про заповідні території та природні ресурси, і ми продовжуємо розвивати подібні напрями у нашому фонді.

 

Як Фонд організовує пошук фінансів на свою діяльність?

У нас завжди були співробітники, які займались конкретними напрямами, тому програми працювали. Організація пілотних проєктів та програм навчання громад потребували бюджетів, ми збирали на це гроші та намагалися зробити це якнайкраще. 

У 2000-х ми розпочали роботу з пошуку грантів від різних міжнародних інституцій і почали більше диверсифікувати наші фінанси. Пізніше нам вдалося зв’язатися з деякими компаніями та підприємствами, які погодились зробити свої внески у деякі з наших програм.

У 2008 році ми були дуже успішними і вже мали велику підтримку від деяких компаній. Ми розпочали програму висадки дерев, вона була зрозумілою та популярною, стала вірусною та допомогла фонду. Ми назвали її благодійною акцією “Дерево життя”.

Поступово деякі програми завершувались, бо фактично виконали свою мету, але з’являлись інші, і таким чином фонд фактично виріс і досяг свого нинішнього вигляду. Звичайно, ми стаємо все більш професійними, намагаємося зробити наш вплив якомога більшим, оскільки намагаємося стратегічно дивитися на подальший розвиток громад.

Сьогодні наш основний фінансовий ресурс – це дохід від власності. Фонд має власну будівлю і частину грошей ми отримуємо від здачі приміщень в оренду. Наш “зелений” офіс обладнаний тепловими насосами, на даху  є фотоелектрична електростанція, яка покриває наші потреби. Тож це обладнання дає можливість заощаджувати гроші на утриманні будівлі.

А ще наш бюджет поповнюють фінанси від індивідуальних і корпоративних донорів, і, на щастя, ця частка зараз зростає. Тож зараз майже 50% бюджету поступає від компаній та окремих осіб, які робить внески або в різні програми, або певні напрями.

Звичайно, ми беремо участь у грантових проєктах: європейських, чеських або місцевих. Такі надходження складають близько 30%, і це фактично послуги, які ми надаємо. Наприклад, перший контракт, який ми отримали від міста, був на дослідження та розробку стратегії адаптації до зміни клімату.

Отже, зараз ми маємо диверсифікований дохід від власності, виконання досліджень, пожертв та внесків від людей і компаній та частину надходжень від грантів.

 

Наскільки важливо залучати в програми стажування місцевий рівень, а також громадян та активні організації?

Якщо подивитися на розвиток основних запитів суспільства, то питання клімату та його змін довгий час були на останньому місці. Але зараз, десь вісім років поспіль – це одна з найважливіших тем у суспільстві. Інтерес до теми розвивався протягом тривалого часу, хоча ми з самого початку знали, що це важливо, бо маємо обмежені можливості для зменшення викидів CO2.

Зараз ми маємо активніше просувати проєкти з адаптації наших міст, будівель, ландшафтів до руйнівних впливів надзвичайної спеки, сильних дощів та повеней. Інакше вони погішать життя людей, економіку та інфраструктуру міст. 

Тож ми почали зосереджуватися на цій темі і фактично об’єднали ряд наших програм по адаптації до кліматичних змін та запровадили премію Adapterra Awards,  якою нагороджуємо громади за кращі дієві адаптаційні заходи.

Зі свого досвіду ми знаємо, що приклади працюють краще, ніж просте інформування. Наприклад, вивчення важливої теми впродовж семестру в університеті має менший вплив, ніж можливість на власні очі побачити хорошу реалізацію, дізнатись як вона працює та поговорити з людьми, які її запровадили.

 

Чому ви вирішили допомагати українським громадам?

Ми вами захоплюємось і підтримуємо, і знаємо, що Україна бореться за нас. Бо російський імперіалізм загрожує всій Європі, а не лише Україні. Ми захоплюємося тією енергією, яка є в усіх вас. І працюємо над тим, щоб ви могли її підтримувати, допомагаємо в межах наших можливостей.

Завдяки нашому досвіду ми переконані, що найважливіша задача – це інвестування в людей. Насправді це найкраще, що ви можете зробити. Колись американські фонди допомогли нам і нашому некомерційному сектору утвердитися та створити сильні громадські організації.

Зараз ми дивимося на це як на борг, який ми запозичили в минулому.  І зараз у нас є можливість повернути борг, тож логічно що тим, чого ми навчилися тридцять років тому, ми можемо поділитись та  застосувати в Україні. 

Ми переконалися, що модель наснажливого стажування дуже функціональна, що вона просто чудово працює. Це гарний підхід, яка допоможе започаткувати такі потрібні Україні реформи та зміни.

Білозерова Лариса, спеціально для “Української енергетики”