Світова пандемія коронавірусу ознаменувалася не лише значними темпами поширення цієї небезпечної хвороби, але й значною економічною кризою, яка буквально “поставила на паузу” майже всю планету. 

Ті підприємства, які не несуть стратегічної ролі, були змушені закритися та терпіти значні збитки. Однак є й ті сектори, від виживання яких залежить подальше безпекове існування України - серед них, звісно, й енергетика. 

Що чекає на галузь під час та після карантину? Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович вважає, що, окрім очевидних кризових процесів, для енергетики це й “вікно можливостей”: 

“На фоні інших держав, де вирує пандемія коронавірусу, обмежувальні заходи в Україні поки є не такими суворими, хоч уряд і запровадив режим надзвичайної ситуації. Переведення більшості персоналу на віддалену роботу та послаблення перевірок, звісно, створюють ризики для роботи окремих підприємств, але енергосистема працює стабільно. Тому першочерговою задачею для уряду та компаній-операторів об’єктів критичної інфраструктури залишається захист працівників та збереження керованості процесами.

Значно більші наслідки для галузі матиме спричинений економічний спад. Можливо, низькі ціни на енергоносії є доброю новиною для споживачів, які отримають менші рахунки, але зниження ділової активності — це і менші доходи у бізнесу, і менше сплачених податків, не кажучи вже про вплив на валютний курс та формування додаткових боргів. Урядовцям слід задуматися про заходи стимулювання економіки — наприклад, яким чином підтримати енергокомпанії державної та комунальної форми власності, адже не всі з них здатні будуть фінансово пережити цей спад.

З іншого боку, будь-яка криза — це також можливість. Для енергетичного сектора України з'явився шанс на побудову сучасних електронних сервісів, особливо у відносинах споживачів та постачальників (газу, електроенергії, тепла, комунальних послуг). Для бізнесу також відкривається "вікно можливостей" - перехід спілкування з органами державного регулювання та контролю у режим онлайну. Головне — закріпити найбільш ефективні та успішні практики вже після скасування карантинних обмежень”. 

В огляді “Української енергетики” - як галузь зустріла карантин в Україні та які проблеми їй доводиться долати.

Нафтогазовий сектор

НАК “Нафтогаз України” став флагманом української енергетики на карантині, запровадивши можливість дистанційної роботи для своїх співробітників ще до офіційного початку дії обмежувальних заходів. Відзначився і SMM компанії, який постійно постить поради, як вберегтися від захворювання, і навіть створив підбірку фільмів на карантині від топ-менеджерів компанії. “Нафтогаз” є одним з найбільших роботодавців України і може похвалитися 70-тисячним штатом, тож першість із запровадження заходів з нерозповсюдження коронавірусу є достойним соціально відповідальним кроком.

11 березня голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв написав: 

“Київська влада повідомила про намір закрити школи і садочки на карантин до кінця березня. Уряд також говорить про можливість введення карантину на період до трьох тижнів.

Що робити співробітникам, якщо вашу школу чи садок закрили на карантин, а малолітню дитину немає з ким залишити?

Ми у “Нафтогазі” вирішили, що у таких випадках, за погодження з вашим безпосереднім керівником та якщо ви не задіяні у безперервному виробничому процесі, ви маєте право працювати віддалено. Ваше робоче місце буде визначене вдома до завершення карантину або зміни обставин. Наш департамент управління персоналом та соціальної політики надасть детальні рекомендації, як саме це оформити”.

13 березня у голови групи з’явився новий допис:

“Ми посилили санітарно-організаційні заходи на підприємствах Групи Нафтогаз, у зв’язку з розповсюдженням коронавірусу.

Також значна частина наших співробітників зможе працювати дистанційно. Закордонні відрядження скасовані до завершення карантину. Якщо співробітники вже перебувають у відрядженні чи відпустці у країнах, де зафіксували понад 300 підтверджених випадків, після повернення до України вони мають два тижні працювати дистанційно.

Також ми збираємо і поширюємо серед своїх співробітників прості правила-рекомендації ВОЗ, які допомагають убезпечитись від вірусу (і від CoVID-2019, і від звичайного ОРВІ). Темп розповсюдження вірусу залежить від нас з вами”.

На підприємстві, що безперервно забезпечує виробничі процеси, на дистанційну роботу можуть перейти далеко не всі. Як група забезпечила безпеку персоналу на місцях, розповідаємо на прикладі однієї з філій - АТ “Укртрансгаз”:

“Приміщення компанії обов’язково миються засобами дезінфекції (дверні ручки, поручні, кнопки ліфтів, поверхні, підлога) та регулярно провітрюються.

На вході в офіси компанії стоять антисептики. Кожен співробітник чи відвідувач може знезаразити руки або мобільний телефон тощо.

В офіс допускаються лише особи без ознак захворювання.

Додатково кожному проводиться температурний скринінг. Якщо температура перевищує 36,9 градусів – така людина не допускається в офіс.

Для співробітників, яким все ж таки потрібно дістатися роботи, забезпечена транспортна розвозка автобусами. Для співробітників головного офісу в Києві складений графік курсування від ключових транспортних вузлів – зупинок наземного транспорту. Після кожного рейсу проводиться обов’язкова дезінфекція салону.

Регулярно оновлюємо інформацію на внутрішніх діджітал ресурсах та інформаційних стендах. Важливо знати рекомендації від Міністерства охорони здоров’я “Як захистити себе від коронавірусу” та як поводитися етично, щоб не наражати на небезпеку колег і співгромадян”.

Компанії нафтогазового сектору також активно долучилися до до флешмобу працівників стратегічних підприємств з проханням до українців залишатися вдома під час карантину, аби знизити ризики розповсюдження коронавірусу. Як приклад - ТОВ “Оператор ГТС України”

А от в “Асоціації газовидобувних компаній” побоюються, що більш жорсткі карантинні заходи - аж до введення надзвичайного стану - можуть негативно вплинути на роботу галузі.

"Газовидобувники закликають президента України, уряд і парламент, в разі запровадження надзвичайного стану, включити об’єкти з видобування нафти і газу до об’єктів критичної інфраструктури, та надати можливість газовидобувним компаніям і їх підрядникам безперебійно продовжувати роботу", - йдеться у повідомленні.

Газовидобувники заявляють, що зупинка видобутку природного газу та припинення постачання його в ГТС може призвести до перебоїв із газопостачанням для населення та на підприємства, зменшить податкові відрахування від газовидобувних компаній до державного та місцевих бюджетів, залишить без роботи тисячі українців.

"Крім того, консервація газових свердловин у випадку необхідності зупинення газовидобувної діяльності  в країні призведе до того, що їх відновлення до попередніх показників, з технічних причин, буде неможливим", - зазначили в АГКУ.

Асоціація наголошує, що заборона переміщення транспорту та можливість здійснювати контроль за видобувними процесами, матимуть негативні наслідки, які впливатимуть не лише на економіку України, а й можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

"Зважаючи на це, об’єкти з видобування нафти і газу повинні безперебійно працювати та мають бути включені до об’єктів критичної інфраструктури в разі впровадження надзвичайного стану в країні", - додали в АГКУ.

Електроенергетичний сектор

Аналогічно до нафтогазу вчинили і енергогенеруючі компанії, перевівши своїх працівників на віддалену роботу.

“Є працівники, які можуть виконувати свої обов’язки вдома. Вас ми просимо - працювати віддалено. Зробити це просто – напишіть заяву та погодьте її телефоном або електронною поштою з керівником. Перебування вдома сьогодні – найдієвіший спосіб захистити власне здоров’я та здоров’я людей навколо вас. Є і ті працівники, без яких робота гідроелектростанцій неможлива! Ті, хто щодня ходить на роботу – охорона, оперативний персонал”, - приклад ПрАТ “Укргідроенерго”.

Альтернативна енергетика запрацювала за режимом, що є стандартним для вихідних днів - одна людина на об’єкті, усі обов’язки виконує начальник зміни. 

"Всі операційні завдання продовжать виконувати начальники змін СЕС і ВЕС (одна людина на об'єкті). Такий режим роботи є для ДТЕК ВДЕ стандартним - він раніше застосовувався на вихідних. Тепер він впроваджується протягом усього тижня з посиленням заходів безпеки, щоб мінімізувати контакти людей із зовнішнім середовищем. Інші співробітники станцій переведені на дистанційну роботу", - розповіли у ДТЕК, який є найбільшим виробником “зеленої” енергії.

Разом з тим, коронавірус значно поглибив кризу в електроенергетиці, яка вже півроку назрівала через запуск нового ринку і стрімкого збільшення частки енергії з альтернативних джерел. 

ПрАТ “НЕК “Укренерго” заявило, що електроспоживання у березні внаслідок запровадження карантину може знизитися на 8,2%.

"У підсумку у березні прогнозується зменшення місячного обсягу споживання на 8,2% порівняно з аналогічним періодом 2019 року", - зазначили в Укренерго.

Компанія уже помітила зниження добового максимуму споживання: з 20,1 тис. МВт в березі 2019 року до 18,3 МВт у березні 2020 року.

"З моменту впровадження карантину 12 березня через загрозу епідемії коронавірусу COVID-19 споживання електроенергії в Україні знизилося майже на 4%: з 411 млн кВт-год. до впровадження карантину 11 березня до 395,6 кВт-год. 19 березня", - скаржаться у компанії.

У зв'язку з цим, компанія, зокрема, припинила імпорт електроенергії з Білорусі, Росії та Молдови в останню декаду березня. 

Через карантин “Укренерго” також зіштовхнулося з проблемою організації робочого процесу на місцях. 

“Щойно ми прийняли рішення про переведення людей з офісу чи з підстанцій на віддалену роботу, перше складне завдання, яке довелося вирішувати – безпосередньо організація цього процесу.  Вже в перший день переходу на такий режим, ми стикнулися з тим, що не всі працівники, які мають можливість працювати поза межами офісу, одразу були готові до цього. Тому 17 березня на роботу вийшло майже 60% співробітників компанії. Люди відповідально ставляться до своїх обов’язків, тому приходили в офіси, щоб краще підготуватися до роботи поза їх межами. Втім, наша мета полягала в тому, щоб як раз убезпечити співробітників від використання громадського транспорту та захисти їх від можливості зараження.

Ми щодня збираємо дані внутрішньої Системи контролю доступу по всій компанії, щоб з’ясувати, скільки працівників сьогодні прийшло на роботу. Керівники підрозділів визначають, чи дійсно їм необхідно, щоб на робочих місцях знаходилося саме така кількість працівників. Якщо для когось немає нагальної необхідності, намагаються забезпечити комфортний перехід на віддалену роботу.

20 березня в Укренерго на робочих місцях залишилося менше 30% від загальної чисельності персоналу компанії. Переважно це диспетчерський та оперативний персонал, персонал на підстанціях, охорона, водії, частина персоналу IT-служб, департаменти безпеки, по роботі з кадрами та клінінгові сервіси. Із остаточним налагодженням процесів віддаленої роботи, очікуємо, що наступного тижня чисельність співробітників, які перебувають на робочих місцях, скоротиться ще на 5-10%.

Всім співробітникам, які виконують свої службові повноваження поза межами офісу, компанія гарантує виплату заробітної плати в повному обсязі. Наші профспілки слідкують, щоб працівникам роз’яснювали, як правильно захистити себе та своїх близьких від розповсюдження коронавірусу.

Помітили також цікавий момент. Наші співробітники не сприймають віддалену роботу як відпустку. Навпаки, критична ситуація гуртує колектив. Поки що жодний важливий бізнес-процес для компанії не загальмував. Правильна організація роботи дозволяє в онлайн-режимі проводити наради, не менш ефективно вирішувати поставлені завдання, та контролювати їх виконання”, - розповіли у компанії.

Ще складніше карантин дається атомній генерації: оскільки кількість персоналу, що ліцензований керувати процесами на АЕС є обмеженою, допустити масове зараження коронавірусом означає зупинити атомну генерацію в Україні взагалі. На АЕС вдалися до щонайжорсткіших заходів: 

"У зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією у світі та введенням карантину на усій території України, “Енергоатом” вживає заходи для мінімізації ризиків розповсюдження коронавірусу COVID-19.

ДП "НАЕК "Енергоатом" перевів на спеціальний графік роботи найбільш критичний персонал, необхідний для стабільної роботи об`єктів. На період карантину оперативний персонал українських АЕС ізольовано, а критично важливі групи розміщені в окремих приміщеннях готельних комплексів міст-супутників АЕС”

На період дії карантинних заходів для цієї категорії персоналу розроблено оптимізований графік роботи та ізольований прохід на робочі місця без контакту з іншим персоналом, а їх перевезення до проммайданчиків здійснюється за окремим маршрутом.

Оперативників українських АЕС забезпечили засобами індивідуального захисту, організовано постійний медичний моніторинг їхнього стану здоров’я на робочих місцях і в місцях ізоляції з документуванням результатів. Вжито заходів для мінімізації контактів критично важливого персоналу.

Співробітники, не задіяні у технологічних процесах, переведені на дистанційний режим роботи.

Врешті-решт, уряд з 26 березня по 24 квітня 2020 року обмежив в'їзд та виїзд на територію міст-супутників АЕС - хоча таке обмеження діяло і раніше відповідно до рішення міських рад міст-супутників.

Міністерство енергетики та захисту довкілля

Міністерство енергетики під час карантину отримало змогу “повернутися обличчям до людей” - за прикладом того ж НАК “Нафтогаз України”. Однак відомство відреагувало на події більш ніж формально: 

“Прийом громадян у Міністерстві енергетики та захисту довкілля скасовується до особливого розпорядження щодо проведення особистих прийомів громадян у Міністерстві. Громадян, які мають бажання звернутись до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, просимо звертатись письмово або за телефоном”, - написали в Мінекоенерго. 

За кілька днів відомство взялося розв’язувати невідкладні проблеми підпорядкованих підприємств - наприклад, вугільної галузі.

“Організовано вимірювання температури при вході працівників на роботу, закупівлю дезінфікуючих засобів та засобів індивідуального захисту, вирішено питання щодо  підвезення працівників тощо.

Т.в.о. міністра Віталій Шубін наголосив про важливість здійснення попереджувальних заходів на підприємствах для збереження здоров’я працівників. Звернув увагу на необхідність посилення пропускного контролю та ізоляції  працівників за найменших ознак захворювання з метою запобігання поширенню інфекції”, - відзвітували у міністерстві. 

Заступник міністра Олексій Рябчин поінформував, що відомство передбачило різні сценарії розвитку ситуації: 

“Наше завдання - максимально зменшити присутність персоналу, не залученого  до виконання критичних функцій, на робочих місцях. Також ми маємо передбачити різні сценарії реагування та прийняти управлінські рішення з метою забезпечення можливості ротації працівників, які виконують критичні функції, які можуть перебувати   на самоізоляції чи захворіти, - сказав Рябчин. 

Разом з тим, міністерство було змушене припинити ряд планових процесів, які забезпечують безпеку діяльності підприємств - наприклад, поставило на паузу громадські слухання щодо звітів з оцінки впливу на довкілля. Зазначається, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля у формі надання письмових зауважень і пропозицій.

“Вбачається, що громадське слухання є обов’язковою, проте не виключною формою громадського обговорення. Обмеження проведення громадських слухань не є обмеженням вашого права брати участь у процесі прийняття еколого-важливих рішень. Ви маєте можливість надавати свої зауваження, коментарі та будь які інші пропозиції, які, на вашу думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування", - зазначили у міністерстві.

Регулятори

Регуляторна діяльність зупинилася не лише в Міністерстві енергетики та захисту довкілля, але й в установах, що контролюють поведінку ліцензіатів у сферах надрокористування і ядерної енергетики. 

Наприклад, Державна служба геології та надр взагалі виключила з плану перевірок частину заходів щодо суб’єктів господарювання з низьким та середнім ступенем ризику - цей план коригуватимуть аж до завершення карантину. 

Зазначається, що у період з 4 квітня по 31 травня служба перевірятиме лише суб'єкти господарювання з високим ступенем ризику - таке рішення ухвалане після внесення змін до Податкового кодексу у зв'язку з коронавірусом. Позитивно, що перевірки діяльності суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику у вказаний період будуть здійснюватися у загальному порядку.

Також планові перевірки дотримання ядерної безпеки припинила Державна інспекція ядерного регулювання України.

"Планові заходи державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки у сфері використання ядерної енергії не проводяться. Персонал ліцензіатів, що має обов’язки реагування на аварійні ситуації з ризиком радіаційного фактора небезпеки, у разі необхідності, повинен виконувати свої дії згідно аварійних планів об’єктів, з урахуванням медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня", - йдеться у повідомленні ДІЯРУ.

Держатомрегулювання зазначає, що при цьому продовжить державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки з питань безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, а також здійснюватие аварійне оповіщення та інформування.

Карантин спонукає регуляторів посилювати роботу електронних сервісів.

Держгеонадра дистанційно консультуватимуть надрокористувачів у Єдиному вікні надрокористувачів.

"Ми розуміємо, що безпека та здоров’я наших громадян понад усе, тому вживаємо заходів, аби мінімізувати ризики розповсюдження коронавірусу. Консультації відбуватимуться за звичним графіком після попереднього запису у телефонному режимі. Спеціалісти Держгеонадр забезпечать фахову консультаційну підтримку кожному надрокористувачу", — прокоментував голова Держгеонадр Роман Опімах.

А Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг перевела у онлайн режим прийом заяв про отримання (анулювання) ліцензій.

"У зв’язку з установленням карантину на усій території України та введенням обмежувальних заходів на території міста Києва, НКРЕКП здійснює прийом заяв про отримання (анулювання) ліцензії на право провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг виключно через Єдиний державний портал адміністративних послуг", - йдеться у повідомленні НКРЕКП.

Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики