Підприємства вугільної галузі перебувають під постійними російськими атаками. Що створює небезпеку для гірників. За останні місяці через знеструмлення внаслідок обстрілів у підземних пастках уже опинялися сотні шахтарів. Попри це запаси вугілля на зиму держава щодня продовжує поповнювати. А втім, для потреб промисловості вугілля доводиться купувати за кордоном.

 

Вугілля вдосталь, але спалювати його практично ніде

 

З початком повномасштабного вторгнення Росії Кабінет міністрів України закрив від громадськості майже всі дані про енергетику. Серед іншого й інформацію про запаси пального на складах. За даними колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, держава вже накопичила понад 3 млн тонн вугілля. Це рекордний показник за останні роки. Зазвичай для опалювальний сезон Україні було достатньо до 2 млн тонн твердого палива. 

В уряді точну цифр запасів не оприлюднюють. Водночас зазначили: вугілля на складах справді дуже багато і його точно вистачить для опалювального сезону. Утім, великих сподівань на тверде паливо не варто покладати. Успішність проходження зими залежить не від накопичення вугілля, а від того, чи буде де його спалювати. Тверде паливо використовують для роботи ТЕС і ТЕЦ. І з цим є величезна проблема – росіяни знищили 80-90% потужностей теплової генерації. 

"Я свідомо не озвучуватиму цифру накопичених запасів. Але вона суттєво вища, ніж Україні мала останні 5-6 років. Але в цьому разі це не є той показник, що дозволяє впевнено говорити про те, що зима пройде спокійно і це є запорукою того, що обмежень електроспоживання не буде. Саме формування запасу вугілля було зумовлене відсутністю можливості внаслідок руйнувань у теплу пору року це вугілля спрацювати", – пояснив радник прем'єр-міністра України, член наглядової ради "Укренерго" Юрій Бойко.

 

Встановлена потужність теплових станцій зараз становить не більше 3-4 ГВт. До повномасштабного вторгнення потужність українських ТЕС сягала 17 ГВт.

 

Зазвичай саме влітку держава спалювала значну частину запасів вугілля. Причина проста: у теплі місяці на плановий ремонт почергово йшли блоки атомних станцій. Так їх готували до активної роботи в опалювальний сезон. Натомість теплові станції працювали на повну потужність, щоби держава не відчувала дефіциту електроенергії.

Цьогоріч ситуація пішла за іншим сценарієм. Після відносно спокійної зими, вже навесні Росія розпочала новий етап енергетичного терору. Під обстрілами опинилися й теплові станції. Після удару по Трипільській та Зміївській ТЕС Україна остаточно втратила всю державну теплову генерацію.

З приватними ТЕС ситуація не ліпша: зруйновані або пошкоджені 90% потужностей. Держава з усіх сил намагається відновити понищені об'єкти. Але це дуже дорогий і почасти тривалий процес. Цифр уряд не озвучує в цілях безпеки.

У державній компанії "Центренерго" дані про запаси вугілля не оприлюднюють. Приватники також не називають точні цифри, але запевнили: вугілля на зиму справді вдосталь, накопичення ще триває і на те є причини.

"Пошкоджені або зруйновані обстрілами ТЕС використовують менше вугілля. Навіщо тоді видобувати ще? ТЕС – частина маневрувальної генерації. Вони мають швидко включатися, коли потрібно більше електроенергії, наприклад, вранці або ввечері. Станції переробляють на електрику десятки тисяч тонн палива на день. Накопичене вугілля використають після відновлення ТЕС", – повідомили у компанії ДТЕК.

Встановлена потужність теплових станцій натепер становить не більше 3-4 ГВт, порахували аналітики DiXi Group. До опалювального сезону ця цифра може збільшитися за рахунок відновлення. Для розуміння масштабів руйнувань: до повномасштабного вторгнення потужність українських ТЕС сягала 17 ГВт.

"Запаси вугілля досить значні. Якщо порівнювати з 2018-2021 роками, це взагалі найбільший обсяг, який є на складах ТЕС та ТЕЦ. До подібних обсягів ми наближалися лише в 2020 році, коли була пандемія, відповідно – скорочення споживання електроенергії. Тоді були умови для такого накопичення, напередодні опалювального сезону запаси наближалися до 3 млн тонн. Зараз же, враховуючи те, що ми втратили десь 80% теплової генерації, спожити всередині країни такий обсяг буде неможливо", – вважає генеральний менеджер з питань розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.

Водночас, за словами аналітика, держава може зіштовхнутися зі ще однією проблемою: вугілля газового типу від тривалого зберігання втрачає свої енергетичні якості. Себто таке тверде паливо може стати непридатним до використання.

 

Що робити із надлишком вугілля

 

Спалити понад 3 млн тонн вугілля за зиму Україна не зможе. До того ж запаси щодня поповнюються, адже і державні, і приватні копальні продовжують працювати. У Кабінеті міністрів розуміють складність ситуації, тому дозволили експорт твердого палива. Це зробили "з метою забезпечення роботи державних вугледобувних підприємств", пояснив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Заборона на продаж вугілля за кордон діяла з літа 2022 року. Завдяки цьому тодішній опалювальний сезон Україна зуміла пройти без імпорту твердого палива.

 

Наше вугілля не дуже конкурентоздатне. Тобто його проблематично експортувати з урахуванням собівартості й цінової ситуації на зовнішніх ринках…

 

Тепер же продавати вугілля до інших держав можна, але з обмеженнями. У додатку до урядової постанови прописали експортні квоти на рік. Для кам'яного вугілля, антрациту вони становлять 1 153 тис. т. Натомість коксівне вугілля (тільки марки “К”) можна вивозити в обсязі не більше ніж 900 тис. т.

"Маємо митну статистику, в першому півріччі ми експортували лише 284 тис. т. Тобто навіть ту квоту, яка є зараз, ми не використовуємо, Тому що очевидно, що наше вугілля не дуже конкурентоздатне. Тобто його проблематично експортувати з урахуванням собівартості й цінової ситуації на зовнішніх ринках", - зауважив Андрій Урста. 

Ціни на вугілля на європейському ринку знижуються. Натепер, за даними колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, вони становлять 112 доларів за тонну. Тобто трохи більше ніж 4500 грн. Проте й запаси твердого палива в Європі скорочуються. На складах терміналів у Нідерландах зараз є більше 4 млн т, що на понад третину менше від середньорічної норми. 

Водночас конкурентів українському вугіллю у ЄС стало менше. Єврокомісія ще влітку заборонила експорт твердого палива з Білорусі. Таке рішення ухвалили у рамках посилення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.

"Українські шахтарі змушені скорочувати видобуток вугілля, тому що немає реалізації. І в зв'язку з цим воно накопичується на складах ТЕС, які не працюють. Накопичується також і на складах шахт, але дуже часто копальні не мають власних баз зберігання. У державному плані було передбачено видобуток близько 14 млн т", – розповів голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.

Також експерт додав: копальні вже перевиконали план і видали на-гора понад 16 млн т вугілля.

 

Шкода від війни для вугільної галузі колосальна

 

Через повномасштабне вторгнення Україна вже втратила близько 20 копалень, повідомили у Конфедерації вільних профспілок. Саме бойові дії провокують загальне зменшення видобутку вугілля, якщо порівнювати нинішні цифри з довоєнними показниками. Хоча варто зауважити, що попит також падає. Частина шахт опинилися на лінії фронту, тому уряд розробив план релокації таких копалень.

"Усі юридичні кроки щодо можливості та необхідності релокації обладнання та людей із шахт, розташованих поблизу лінії фронту, уряд зробив. Міністерство енергетики всі ці урядові розпорядження отримало, і за необхідності вживатиме заходів щодо релокації", – розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Проте процес релокації шахт не минув без скандалів. На початку серпня правоохоронці затримали тодішнього заступника міністра енергетики Олександра Хейла. Його підозрюють у вимаганні пів мільйона доларів хабаря. За версією слідства, експосадовець за ці гроші обіцяв передати обладнання однієї із шахт Донеччини (імовірно, з Покровська) видобувному підприємству на заході України. Слідство триває, колишній заступник міністра перебуває в ізоляторі. 

Сама релокація шахт точно не вирішує кризи у вугільній галузі. Водночас таким чином можна зберегти обладнання, а головне – життя працівників. Росіяни чи не щодня обстрілюють копальні. Скажімо, минулого тижня під атакою була шахта у Добропіллі на Донеччині. Підприємство залишилося без світла. Під землею саме перебував 151 гірник. Їх довелося екстрено евакуйовувати на поверхню.

У Міністерстві енергетики повідомили: склали спеціальний графік та план релокації шахт, однак подробиць у відомстві вирішили не розголошувати.

"Ми вже втратили шахти. Чотири в Лисичанську, стільки ж у Первомайськвугіллі, дві у Вугледарі, чотири шахти в Торецьку, стільки ж у Селидовому і три копальні в Мирнограді. Тепер демонтується обладнання на шахті Краснолиманській і також у Добропіллі. Тому що ворог просувається і знищує в першу чергу шахти. Тому що це є основою промисловості, це – фундамент", – зауважив Михайло Волинець. 

Про ситуацію з видобутком на державних шахтах, як і загалом про їхній фінансовий стан, обмаль інформації. Кабінет міністрів не оприлюднює дані. Ще навесні 2024-го Міненерго рапортувало про збільшення видобутку твердого палива. Станом на початок квітня показники на державних шахтах з початку року зростали майже на чверть. 

Про приватний видобуток в умовах війни відомо теж небагато. Група компаній ДТЕК, які володіють низкою шахт, повідомила: цього року уже запустили 14 нових вугільних лав, а у планах ще 12.

"З початку війни, тобто з 2014 року, втрати вугільної галузі величезні. Безумовно, ми втратили і багато споживачів. Тому це не так сильно відобразилося на вугільному балансі. Але скорочення видобутку відбулося в декілька разів. Державні шахти працюють доволі збитково. Було нарощування видобутку в останні роки перед війною компанією "ДТЕК Енерго". Основне їхнє об'єднання у Павлограді", – констатував директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

За таких умов Україна мусила навіть імпортувати вугілля для промисловості. Ідеться про коксівний тип палива. За перше півріччя 2024 року Україна закупила за кордоном близько 500 тис. т коксівного вугілля, порахували аналітики DIXI Group. 

Видобуток цього типу твердого палива в Україні обмежений саме через бойові дії. Разом з тим Кабмін планує, що у 2024 році вдасться видати на-гора майже 3 млн тонн коксівного вугілля. І уряд, і компанії, що володіють шахтами, переконують: держава має "план Б". Його розробили на випадок, якщо найпотужніші копальні коксівного вугілля потраплять у зону бойових дій чи окупацію. Додають: зовсім без вугілля промисловість точно не залишиться.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"