На Західних Балканах спостерігається бум сонячної енергетики
Країни Західних Балкан переживають бум інвестицій у сонячну енергію, що могло б пом'якшити кризу, спричинену відмовою від вугілля, однак системи передачі виявились не готовими до нових джерел.
Як повідомляє Euractiv з посиланням на заяву міністра економіки Північної Македонії Крешника Бектеші, інвестори почали "досить шалено" вкладати кошти у сонячні електростанції, а Македонія, яка є імпортером електроенергії, стала регіональним хабом відновлюваних джерел енергії.
У регіоні з 2021 року було збудовано сонячні парки потужністю 139 МВт, а до кінця 2023 року планується додати ще 300 МВт потужності. Цього вистачить для забезпечення електроенергією восьми міст, заявив президент Комісії регулювання енергетики Північної Македонії Марко Біслімовський.
Однак передавальні та розподільчі мережі країни не готові поглинати такі раптові потоки сонячної енергії та повинні бути розширені, щоб приймати та балансувати енергію, що виробляється лише вдень, зазначив він.
"Наша мережа може дозволити собі передачу близько 1300 МВт фотоелектричної енергії, а розподільча мережа має потужність 700-800 МВт, у той час, як план передачі складає 5000 МВт. Отже, ми маємо проблеми”, – додав Біслімовський.
Сонячні електростанції також розрослись як гриби по всій Боснії, єдиній балканській країні, яка експортує електроенергію. Столаць – місто, яке 12 років тому стало піонером у використанні сонячної енергії, перетворилось на великий будівельний майданчик.
"Ми плануємо збільшити потужність виробництва сонячної енергії до 600 МВт", – зазначив мер міста Степан Боскович, попередивши, однак, що цей план залежить від потужності ліній електропередач та готовності державних органів відповідно збільшити її.
Переклад "Української енергетики"
