Напруга в енергетиці. Чи вистачить українцям світла цього літа
Нові сезонні виклики українського енергоринку
На четвертому році повномасштабної війни українська енергосистема продовжує працювати під тиском ворожих атак з боку Росії. Але все більше стає очевидним, що стабільність її роботи та якість енергозабезпечення споживачів залежить не стільки від дій агресора, скільки від непередбачуваних погодних умов, які впливають на ефективність «зеленої» генерації.
На це звернули увагу експерти Dixi Group - автори аналітичного огляду Summer Outlook-2025, підготовленого за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». На презентації, що відбулася 28 травня, вони розповіли про потенційні сезонні виклики та сценарії розвитку подій в енергетиці, а також про можливі ризики для галузі цього літа.
«Українська енергетика» пропонує своїм читачам ознайомитись з головними трендами, які обговорювали учасники заходу в контексті ситуації, яка очікується на енергоринку України та ЄС в найближчі три місяці.
Три сценарії
Експерти Dixi Group звертають увагу, що в своєму прогнозі вони покладаються на дані з відкритих джерел. Наявна інформація свідчить про те, що атомна генерація залишається головним джерелом виробництва електроенергії на українському ринку, забезпечуючи значну частку попиту споживачів. Війна завдає руйнувань мережевій і виробничій інфраструктурі, тому загальні обсяги доступної генерації скоротилися. Але паралельно відбувається й відновлення. Міністерство енергетики України повідомляло про додаткові 4-5 ГВт потужностей теплових електростанцій, які стануть підтримкою в проходженні й цьогорічного літнього сезону.
Також складовою енергосистеми залишається близько 4 ГВт гідроелектростанцій. Але обсяги її виробництва безпосередньо залежать від наявності водних ресурсів. «Відсутність повноцінного водопілля навесні не сприяє значному використанню гідроелектростанцій для покриття пікового навантаження», - зазначила Олена Лапенко, менеджерка з організації консультативних послуг у галузі безпеки та стійкості DiXi Group.
Вона нагадала, що літній сезон традиційно є також періодом великих ремонтів ТЕС і АЕС для підготовки до наступного опалювального сезону. Щоб забезпечити споживчий попит, українські компанії будуть змушені вдаватись до закупівель електроенергії на зовнішніх ринках. «Минулого року саме цей фактор зіграв одну з головних ролей у зменшенні кількості відключень», - сказала вона.
З грудня 2024 року максимальна потужність для імпорту електроенергії з країн ЄС в Україну була збільшена з 1,7 ГВт до 2,1 ГВт. В DiXi Group очікують, що влітку 2025 року на український ринок постачатиметься щомісяця близько 500-800 тис МВт/год. «З одного боку, це підкреслює нашу вразливість, тому що імпорт залишається важливою частиною національного енергобалансу. Але також він показує, що інтеграція з енергосистемою ЄС є потужною допомогою для стабільної роботи української енергосистеми. Тому ми рухаємось в правильному напрямку», - підсумувала експертка DiXi Group, розповідаючи про можливі сценарії, за якими розвиватимуться події на ринку протягом літа.
Так, в разі найсприятливішого варіанту – за відсутності обстрілів об'єктів енергетики та при помірних температурах – ризики введення графіків відключень електроенергії влітку не перевищуватимуть 5%.
«Значну роль в реалізації цього сценарію відіграватимуть погодні умови. Відсутність спекотних сплесків не тільки допоможуть уникнути пікового споживання, яке буде нижче зимового максимуму, який складав 16 – 16,5 ГВт, але й забезпечать сприятливі цінові умови для імпорту електроенергії, оскільки на суміжних ринках в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Молдові не буде підвищеного попиту», - йдеться в матеріалах Dixi Group.
Другий сценарій, змодельований експертами, передбачає значне зростання в споживанні електроенергії на внутрішньому ринку через сезоне підвищення середньодобових температур. В такому разі можливий дефіцит в енергосистемі сягатиме 2,8 ГВт, або 10-15%, якщо літній попит підніметься до рівня зимових максимумів 18 – 18,5 ГВт.
«Незважаючи на відновлення значної частини генеруючого обладнання, можливий Це зумовлено зниженням імпорту через зростання цін на європейських ринках і виведенням частини генеруючого обладнання в ремонт», - пояснюють експерти.
Зрештою, найбільш песимістичний – третій сценарій для прийдешнього літа враховує подальше руйнування маневрової генерації внаслідок російських атак за умови помірних температур повітря. За таких умов, як прогнозують в Dixi Group, дефіцит в українській енергосистемі зросте до 2,7 ГВт і сягатиме 16-20%.
Його покриття ускладнюватиме дефіцит гідрогенерації та ремонт на атомних і теплових електростанціях. А в разі спекотної погоди, яка буде спостерігатись в Україні та сусідніх країнах, підвищений на електроенергію попит спровокує й значне зростання цін. Це ускладнить комерційний імпорт для промислових споживачів і обмежить можливості для задоволення попиту на внутрішньому ринку.
Як додати гнучкості ринку
Галузеві експерти звертають увагу, що українська енергосистема стає дедалі більш залежнішою від погодних коливань, оскільки в ній зростає частка відновлюваних джерел енергії – сонячних і вітрових електростанцій. З однієї сторони, розподілене будівництво потужностей ВДЕ по всій території країни забезпечує достатні обсяги постачання електроенергії споживачам і стійкість енергосистеми. Водночас оборотною стороною цього тренду є недостатня гнучкість енергосистеми, оскільки на ефективність ВДЕ-генерації безпосередньо впливають погодні умови – інтенсивність сонця і вітру, а не споживчий попит.
«Ми повинні розуміти, що найбільший виклик влітку для забезпечення стабільності ринку і енергосистеми – це профіль генерації. Зараз ми бачимо значну кількість розподіленої генерації, левова частка якої припадає на СЕС. Ми будемо отримувати значну базову потужність завдяки АЕС. Тому маємо доволі значний профіцит в літній період – як фізичний, який треба балансувати через використання, так і економічний, у відповідності до цін, які ми бачимо, зокрема, в сегменті ринку на добу наперед», - пояснив Роман Бекузаров з компанії «Д.Трейдінг». За його словами, ситуацію може врятувати нарощування експорту української електроенергії в ЄС в профіцитні години, а також створення ринкових механізмів для посилення гнучкості ринку. Наприклад, через подальшу розбудову систем накопичення електроенергії, щоб акумулювати надлишкову електроенергію для її передачу в систему на продаж в періоди пікового попиту.
Роман Бекузаров також відзначив, що найбільшою проблемою ринку наразі залишається неможливість коректного прогнозування щодо роботи генерації на ринку. Головна проблема – це діапазон маневрування, тобто доступний обсяг інструментів в арсеналі національного мережевого оператора «Укренерго» для балансування ринку. «В Україні значну кількість СЕС встановили домогосподарства, не підключаючи їх до загальної енергомережі. Але точних даних щодо їх кількості немає. Тож в енергосистемі домінуючу роль відіграють атомні енергоблоки, збільшується базове навантаження. А діапазон маневрування - дуже малий з точки зору такої великої енергосистеми, яка є в Україні», - підсумував він.
Ситуацію дещо помʼякшує поступова розбудова систем накопичення енергії та їх інтеграція з СЕС і ВЕС. Але наразі цього недостатньо для ефективного балансування попиту і пропозиції на ринку. Тому, як зазначив директор з досліджень Dixi Group Роман Ніцович, при наявних умовах погодні коливання можуть впливати на українську енергосистему навіть більше, ніж ракетні атаки.
Контекст. Що відбувається на енергоринку країн Європи
За експертними оцінками, ситуація в європейській енергетиці найближчими місяцями навряд чи буде сприятливою для підтримки українського ринку. Причини цього повʼязані зі значною нестабільністю в енергосистемі.
Зокрема, трейдери в Південно-Східній Європі очікують більш високу вартість електроенергії влітку порівняно з минулим роком через рекордно низьку доступність гідрогенерації внаслідок посухи та зростання попиту. Тому ринок, за прогнозами, буде відрізнятись високою волатильністю цін.
«Минулорічні липневі цінові стрибки, спровоковані тривалою спекою, ще свіжі в пам’яті - і, правду кажучи, багато з фундаментальних причин цього зростання залишаються актуальними. Попри більш значні опади минулої зими, рівень снігу виявився недостатнім, щоб наповнити річки. Ймовірність суттєвого відновлення гідрогенерації до липня - мінімальна», - каже Янніс Папамікрулеас, керівник трейдингового підрозділу в грецькій енергокомпанії Depa Commercial.
«На мою думку, якщо ми не отримаємо дощів до початку третього кварталу, існує ризик побачити цінові коливання, як торік - звісно, за умови повторення подібних хвиль спеки», - підтверджує Габор Сатмарі, регіональний аналітик агенції Montel Analytics. За його оцінками, в другому кварталі цього року доступність гідроелектроенергії на європейському континенті залишалася відносно низькою, дефіцит становив близько 2 ТВт/год. Експерт зазначив, що ключові європейські енергоринки - Франція, Австрія та Італія – також мають значні дефіцити в гідрогенерації, що обмежує можливості імпорту електроенергії в країни Південно-Східної Європи.
Попри нещодавні дощі, за даними європейської метеорологічної служби Copernicus, ґрунт на Балканах залишається надто сухим. Це збільшує ймовірність раптових паводків влітку, але не істотного зростання навантаження ГЕС. «Я не бачив настільки поганих запасів у гідрорезервуарах Балкан щонайменше останні сім років», - додав один із трейдерів регіону.
Можлива хвиля спеки також ризикує спричинити аварійні зупинки електростанцій або переривання роботи міждержавних з’єднань, особливо в липні та серпні. Тому що застаріла інфраструктура енергомереж в регіоні не витримує посилення навантаження, застерігають трейдери. Крім того, залишається вкрай високим ризик аварійних зупинок атомних і газових енергоблоків. «Їх обладнання почасти настільки застаріле, то від неочікуваних збоїв не рятує навіть регулярне технічне обслуговування», - повідомляє агенція енергетичної інформації Montel.
Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»
