Наближені до Кремля російські олігархи Геннадій Тімченко і Леонід Міхельсон розраховують, що новообраний президент США Дональд Трамп зможе завершити війну в Україні наступного року. Тому вони вже вдалися докладати зусиль, аби налагодити стосунки з Вашингтоном і зняти санкції зі своєї компанії «Новатек», яка є найбільшим виробником зрідженого природного газу (ЗПГ) в Росії.

«Українська енергетика» розібралася в деталях і перспективах цього плану, а також схемах, які використовує «Новатек», щоб посилити присутність на преміальному ринку ЗПГ.

 

Бажання олігархів

 

Агенція Reuters з посиланням на кілька джерел днями повідомила, що Геннадій Тімченко і Леонід Міхельсон стурбовані майбутнім флагманського проєкту Arctic LNG 2 – це завод з виробництва зрідженого газу, який «Новатек» будує в Тюменської області на базі гігантського родовища «Утрєннєє». В листопаді 2023 року він потрапив під американські санкції, що спровокували проблеми в його реалізації.

Тепер, за даними Reuters, топменеджери «Новатеку» намагаються налагодити стосунки з Вашингтоном, і тому почали співпрацю з лобістами. «Найближчими тижнями російська компанія та американські лобісти планують звернутися до державних структур США», - зазначають джерела агентства.

«Новатек» має намір довести, що, мовляв, не фінансує війну Росії проти України. На підтвердження цього хоче використати аргумент про свій «безпрецедентний пільговий податковий статус» в Росії: проєкт Arctic LNG 2 звільнено від сплати податків до 2030 року, як і газові родовища, що є для нього сировинною базою.

 

Газові амбіції

 

Та від початку створення бізнесу, побудованого на партнерстві з французькою корпорацією TotalEnergies, а також китайськими та японськими інвесторами, плани власників «Новатеку» були іншими. Завдяки запуску Arctic LNG 2 вони розраховували до 2035 року допомогти Росії зайняти понад 20% світового ринку ЗПГ замість нинішніх 8%. Влітку минулого року Владімір Путін взяв участь в урочистій церемонії відправки першого вантажу зрідженого газу з Arctic LNG 2. В Кремлі цю подію тоді назвали «технологічним проривом», який свідчить про «незалежність від іноземних технологій у сфері зрідження газу» і спроможність Росії до «технологічного суверенітету».

В листопаді 2023 року Arctic LNG 2 потрапив під американські санкції, що призвело до зупинки виробництва зрідженого газу. З іншого боку, один з основних власників «Новатека» - Геннадій Тімченко - минулоріч також прагнув у європейському суді оскаржити персональні санкції. Він намагався довести, що знайомство з Владіміром Путіним не означає його особисту підтримку загарбницької війни Росії в Україні, проте спроба не принесла успіху.

 

Європейські лазівки

 

Помічник держсекретаря США з енергетичних ресурсів Джеффрі Пайєтт каже, що Держдепартамент знає про візит представників «Новатека» до Вашингтона. Однак він вважає, що домогтися «значного успіху» в поліпшенні відносин з адміністрацією Джо Байдена компанії не вийде, оскільки «повертатися до старого і вести business as usual ще зарано». «Росія перебуває на штрафній лаві, тож моя робота – простежити, аби вона залишалася там якомога довше - звичайно, поки триває незаконна війна», - зазначив дипломат.

Проте зміни в президентській адміністрації, які очікуються в січні після інаугурації новообраного президента США Дональда Трампа, відкривають вікно можливостей для «Новатеку», аби послабити санкційний тиск на свій бізнес.

Крім того, для «Новатеку» є пріоритетним ринок Німеччини – ця країна, в економіці якої до початку широкомасштабної війни в Україні панувала інша російська корпорація - «Газпром», є провідним споживачем газу в Європі. На минулому тижні в Берліні відбувся World LNG Summit – масштабний захід, який зібрав провідних гравців світової індустрії зрідженого газу. Серед його учасників відзначилася й дочірня компанія «Новатеку» з Сингапуру - Novatek Gas & Power Asia, повідомило видання Desmog.

Хоча Німеччина зараз не отримує російський ЗПГ напряму, він може потрапляти її споживачам трубопроводами з сусідніх країн. Крім того, німецька державна газова компанія SEFE, яка раніше була відома як Gazprom Deutschland, має контракти на постачання ЗПГ з трейдером Yamal Trade PTE – це ще одна сінгапурська компанія, яка належить «Новатеку».

«Оскільки ЄС досі не наклав санкції на ЗПГ з російських джерел, наразі немає юридичних підстав для припинення (або призупинення) контракту на постачання», - відзначає Ян-Пітер Хаак, прес-секретар SEFE.

ЗПГ від «Новатеку» протягом 2024 року перетворився на ключове джерело газу для Європи. За підрахунками аналітичного центру Bruegel в Брюселі, постачання російського зрідженого газу стало є рекордним: на початок листопада його обсяги склали близько 19 млрд куб м, і це на 18% більше, ніж за аналогічний період минулоріч.

Олег Савицький, менеджер української громадської організації Razom We Stand, яка домагається ембарго на російські вуглеводні, вважає, що оскільки морська торгівля російським газом досі не підпадає під санкційні обмеження в ЄС, «Новатек» може продовжувати свій бізнес з Європою, не стикаючись з великими проблемами.

«За сприяння співвласника «Новатеку» Леоніда Міхельсон інші представники найближчого оточення Владіміра Путіна, Геннадій Тимченко і Петро Колбін, зробили «Новатек» альтернативою «Газпрому». Допоки на Міхельсона не накладені персональні санкції, в Кремля залишається переговорник, здатний домовлятися про «договорняки», і він вже стелить до Дональда Трампа», - зазначив Олег Савицький в коментарі для «Української енергетики». Водночас, додав експерт, такі компанії як Total Energies, що продовжують імпортувати значні обсяги російського ЗПГ, «одночасно і наживаються на жорстокій війні в Україні, і допомагають Путіну залишатися при владі».

 

Схеми з посередниками

 

Минулого місяця супутникові дані, опубліковані агенцією Bloomberg, засвідчили, що активність на будівничому майданчику проєкта Arctic LNG 2 впала до найнижчого рівня з 2019 року.

Це стало ознакою того, як санкції перешкоджають амбіціям Росії стати провідним гравцем на зростаючому ринку ЗПГ. Проте зусиль Заходу ще недостатньо, аби остаточно їх заблокувати.

Аналітики некомерційної організації Arctida, що відслідковує прозорість кліматичного фінансування Арктичного регіону Росії, минулого тижня опублікували дослідження, як «Новатек» обходить обмеження США, аби продовжувати будівництво Arctic LNG 2 за допомогою посередників.

Автори дослідження, зокрема, зʼясували роль у цій справі маловідомої компанії Waterfall Engineering Ltd, яка була зареєстрована в Обʼєднаних Арабських Еміратах минулого року. Якщо за останні три місяці 2023 року обсяг її поставок в Росію становив 103,6 млн євро, то вже в наступному кварталі (січень - березень 2024 року) він зріс більш ніж утричі - до 313,2 млн євро.

Аналіз митних даних показав, що Waterfall Engineering обслуговує тільки одного клієнта - Arctic LNG 2. Перше постачання («вироби зі сталі, призначені для заводу з виробництва, зберігання та відвантаження ЗПГ» виробництва американської компанії Bakers Hughes вартістю 17,3 тис. євро) припало на 16 жовтня 2023 року - за кілька тижнів до того, як санкції США офіційно заблокували проєкт.

«Сама схема роботи компанії демонструє витончений обхід санкційних бар'єрів. Угоди укладаються в євро, обладнання закуповується в третіх країнах для уникнення контактів з американськими банками. Але така тонка гра завжди пов'язана з ризиком: занадто швидке зростання і вузька спеціалізація компанії зробили її легкою мішенню. У серпні 2024 року Waterfall Engineering опинилася в санкційних списках США. Це немов би попередження іншим: ігри в хованки довго не триватимуть», - йдеться в дослідженні.

 

Як посилити санкційний тиск

 

Експерти українського проєкту Trap Agressor, що досліджують санкційну політику проти Росії, дійшли висновку, що вона «нагадує гру в квача чи мультик «Том і Джеррі»: партнери України запроваджують нові обмеження для російського бізнесу, а він «знаходить нові шляхи обходу санкцій, щоб і далі забезпечувати свою машину війни». Аби санкційний тиск ставав більш ефективним і спричинив бажані результати, представники громадськості підготували для партнерів «санкційний to-do list», який передбачає кілька заходів.

Зокрема, узгодження обмежень через синхронізацію санкційних списків і обміну інформацією; вторинні санкції для «третіх» країн, які завадять постачанню критичних компонентів і сировини через посередників; посилений тиск на енергетику, логістику і оборонну промисловість агресора; своєчасне оновлення санкційної політики з урахуванням нових загроз, технологій, змін у міжнародній економіці; запровадження стандартів відповідальності й підзвітності бізнесів щодо дотримання санкцій.

Останні пункт в переліку заходів може стати не тільки справжньою новацією у корпоративному управлінні, але й суттєво послабити економіку країни-агресорки та її військовий потенціал. «Хоча ефективні санкційні режими не можуть утримати Росію від порушення міжнародного права, вони можуть забезпечити підзвітність для тих, хто уможливлює такі дії, і значно ускладнити або унеможливити постачання заборонених товарів в обхід санкцій», - підсумовують аналітики Trap Agressor.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української Енергетики».