Останні новини

Як велика громада Житомирщини працює над енергетичною безпекою в комунальній сфері? Завдяки чому в Житомирі підвищують енергоефективність тепло-, електро- та водозабезпечення міста без перевантаження бюджету? У цьому розібралась журналістка “Української енергетики” під час перебування в громаді на запрошення Харківського прес-клубу, який впроваджує проєкт "Громади Житомирщини в умовах воєнного стану. Виклики та вікна можливостей".

Зміни починаються з розробки стратегії розвитку міста

Житомирська міська рада у 2018 році затвердила Концепцію інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року. Вона стала результатом спільної дворічної роботи влади та активних мешканців міста. За цей період понад 30 тисяч містян взяли участь у різноманітних громадських заходах, де обговорювали та ділились своїми думками, ідеями та баченням щодо розвитку свого міста.

Зібрані ідеї опрацювали місцеві фахівці за допомогою міжнародних експертів та оформили в цілісний документ. Концепція включає шість основних пріоритетів стратегічного розвитку. Кожен з пріоритетів має 3-4 стратегічні цілі, для виконання яких розроблено секторальні плани та розписано проєкти та заходи.

Концепція інтегрованого розвитку є наступним важливим документом після Генерального плану міста. Джерело: презентація Житомирської міської ради

Напрям “Зелене місто” включає такі цілі, як:

досягнення європейських стандартів енергоефективності та енергозбереження;
формування та підтримка екологічно безпечного середовища;
виховання дружньої до довкілля свідомості та поведінки;
збалансований розвиток зелених зон міста та передмістя.

Хід виконання визначених завдань цього напряму спеціалісти оцінюють за допомогою близько 40 індикаторів.

Втім шлях до сталого розвитку Житомир розпочав ще у 2012 році, коли першим з міст Східній Європі доєднався до європейської ініціативи Угода мерів. У 2014 році міська адміністрація затвердила розроблений План дій сталого енергетичного розвитку із зобов’язаннями скоротити викиди СО2 на 20% до 2020 року. Вони були успішно виконані завдяки впровадженню політики енергоефективного використання ресурсів та переходу на відновлювальні джерела енергії.

В Житомирі планують скоротити викиди СО₂ на 40% до 2030 року, а до 2050 року повністю перевести комунальні об’єкти на ВДЕ

Місто також має Муніципальний енергетичний план (МЕП), який за рівнями пріоритетності узагальнює заходи, що здійснюються у місті різними виконавчими органами. Це дозволяє здійснювати оперативний контроль за його виконанням. В міськраді відмітили, що МЕП допомагає підтримувати чіткий огляд усіх напрямків діяльності міста у сфері енергетики та захисту клімату, серед яких розвиток і просторове планування, муніципальні будівлі та споруди, мобільність та інше.

У 2019 році після міжнародного аудиту місто отримало Європейську енергетичну відзнаку (ЄЕВ). Житомир став другим після Вінниці українським містом, що має сертифікат ЄЕВ. Цей статус означає, що громада розробила стратегічні документи, в яких передбачено рух у напрямку зниження енергоспоживання. Таким чином, зростають шанси Житомира в отриманні європейських грантів, залученні додаткового фінансування для виконання довгострокових проєктів у енергетичній та кліматичній сфері.

Теперішні цілі декарбонізації міста подвоїлись: заплановано скоротити викиди СО₂ на 40% до 2030 року, а до 2050 року повністю перевести комунальні об’єкти на відновлювані джерела енергії, відзначає директор “Агенції розвитку міста” Борис Пахолюк.

Аби вчасно виконати ці зобов’язання в місті активно реалізують ряд задач, як самостійно, так і за допомогою міжнародних партнерів.

Розвиток системи централізованого теплопостачання та термомодернізація будівель

Радянський спадок залишив місту централізовану систему теплозабезпечення з чотиритрубною подачею теплоносія в багатоквартирні будинки: дві труби на подачу та відведення для опалення та такі ж труби на гаряче водопостачання і відведення. Ця схема не передбачає гнучкості системи теплопостачання будинків залежно від погодних змін, відзначає Сергій Кондратюк, заступник міського голови Житомирської міської ради.

Якщо в опалювальний період температура зовнішнього повітря становить близько 8°С, тобто на вулиці порівняно тепло, система централізованого теплопостачання не здатна оперативно реагувати на зменшення потреби, зазначили у міськраді.

“Можливо ви бачили, що в період опалювального сезону, коли на вулиці тепло, мешканці відкривають кватирки на провітрювання. Котельня не може давати теплоносій умовно менше ніж 70°С. В будинках виникає перегрів, а це означає, що ми не ефективно використовуємо тепло”, – пояснює Борис Пахолюк.

Щоби такого не було, в будівлі оборудують індивідуальні теплові пункти (ІТП), які дозволяють таке регулювання на рівні кінцевого споживача. Але спеціалісти наголошують, що встановлювати ІТП треба тільки після термомодернізації будівлі.

Завдяки теплоізоляції трубопроводів, утепленню фасадів та горищ, заміні вікон та встановленню ІТП в будівлі вдається заощадити до 50% теплової енергії

У 2012 році перший кредит від міжнародної фінансової організації НЕФКО місто отримало на термомодернізацію муніципального об’єкта – будівлі дошкільного навчального закладу. Наразі проведено термомодернізацію близько 30 будівель закладів бюджетної сфери. Житомир продовжує співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, нині йде робота над проєктами комплексної термомодернізації близько 40 муніципальних об'єктів.

Така робота активно проводиться і в житомирських ОСББ за допомогою державних програм, грантів та внесків мешканців. Завдяки теплоізоляції трубопроводів, утепленню фасадів та горищ, заміні вікон та встановленню ІТП в будівлі вдається заощадити до 50% теплової енергії.

За інформацією міської ради Житомира кількість встановлених ІТП за останні дванадцять років зросла з чотирьох установок до 216 у 2024 році.

ОСББ “Вулик-21” восени 2024 року завершив комплексну модернізацію будівлі за допомогою програми “Енергодім”. Джерело: Житомирська міська рада

Важливим напрямом для міста є модернізація та будівництво нових теплових мереж. Впровадження проєктів з підвищення ефективного використання енергії у поєднанні з модернізацією тепломереж призвели до зниження втрат тепла. За оцінками фахівців міської ради, вони у п’ять-шість разів менші, ніж у багатьох інших містах. Загальні інвестиції в розвиток системи централізованого теплопостачання на сьогодні складають близько 30 млн євро.

Фінансову підтримку енергетичних та екологічних проєктів Житомирській громаді надає кілька міжнародних фінансових установ, зокрема ЄБРР, Північна Екологічна Фінансова Корпорація (НЕФКО), Швейцарська Конфедерація (СЕКО), Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P).

Така підтримка з’явилась завдяки системній роботі над залученням в економіку міста позабюджетних ресурсів. Для цього у 2017 році в складі Житомирської міської ради було створено Комунальну установу “Агенція розвитку міста”. Як зазначає її керівник, основними напрямками роботи спеціалістів агенції є написання проєктів в різних сферах міського господарства, пошук ресурсів для їх впровадження та безпосередня реалізація цих проєктів.

Виклики війни прискорюють впровадження проєктів на місцевих видах палива та розподіленої енергії

Четвертий рік в Житомирі працює ТЕЦ на біомасі, яка забезпечує теплом житловий мікрорайон міста та сім об’єктів соціальної сфери. Наразі станція на місцевому ресурсі генерує на тільки теплову, а й електричну енергію. Потужності біоенергетичного об’єкта здатні видавати 7,1 МВт теплової енергії та 1,2 МВт·год електричної енергії.

Загалом в місті працює більше п’яти десятків котелень. Природний газ у котельнях Житомира поступово заміщується на місцеву біомасу, зокрема, на тріску та інші відходи деревообробки. Це дає можливість забезпечити більш надійне теплопостачання. Крім того, за оцінками спеціалістів, таке рішення економічно вигідніше, ніж спалювання природного газу.

З 2012 року споживання природного газу на комунальні потреби міста вдалося скоротити вдвічі – з 99,1 млн м³ до 49 млн м³.

Місто має ще чотири котельні на альтернативному паливі. Дві з них – модульні, вони виробляють тепло для абонентів, а у разі надзвичайної ситуації котельні можна перемістити в інший район міста, для енергозабезпечення інших споживачів.

Незабаром у Житомирі планують побудувати ще дві ТЕЦ: одну на біомасі потужністю 50 МВт, а другу – на твердому відновлюваному паливі (SRF) з домішкою деревної тріски, електричною потужністю від 10 до 13 МВт з виробленням тепла до 22 МВт.

“Житомир сьогодні продукує близько 100 тис. тонн сміття в рік. В місті з 2019 року вже працює сміттєпереробний завод. Він переробляє відходи на паливо, яке сьогодні використовується на цементних заводах. Але ми розуміємо, що цей ресурс можна направити для забезпечення потреб населення в тепловій енергії, а міста – у власної електричної енергії”, – коментують майбутні плани в міській раді.

Завдяки використанню енергії з відходів місто планує скоротити споживання природного газу ще на 20 млн м³ в рік.

Знищення енергетичної інфраструктури на сьогодні є величезним викликом для всіх українських міст. В Житомирі вивчають потенціал власних ресурсів та міжнародної технічної допомоги для підтримки енергозабезпечення комунальних об’єктів. Особлива увага приділяється потребам об'єктів критичної інфраструктури.

Роботи зі встановлення газопоршневої установки. Фото: Житомирська міська рада

Рішенням швидкої реалізації, яке може розв’язати задачі резервного та аварійного живлення, фахівці вважають газопоршневі установки модульного типу. Місто безоплатно отримало шість таких установок завдяки міжнародній технічній допомозі від агентства USAID. Дві установки потужністю 1,63 МВт вже встановлено, чотири потужністю 1,8 МВт зараз в процесі встановлення.

При цьому спеціалісти відзначають значний обсяг супутніх робіт: від розробки проєкта до його узгодження; від будівництва фундаменту, прокладання кабельних та газових мереж до отримання ліцензії. Наприклад, за розрахунками фахівців, встановлення газопоршневої установки потужністю 0,63 МВт для однієї з котелень коштувало бюджету міста близько 12 млн грн.

В Житомирі активно шукають можливості втілення нових проєктів з енергоефективності та “зеленої” генерації.

Значної економії електроенергії місто досягло завдяки переводу всього вуличного освітлення на світлодіодні лампи. Це дозволило вдвічі знизити споживання електроенергії та щорічно економити 1,7 ГВт·год на освітленні.

Дві сонячні електростанції потужністю 20 і 40 кВт було встановлено тогоріч на комунальних об’єктах Житомира завдяки проєктній співпраці з ГО “Екодія”. Чеські партнери закупили панелі для лікарень, а витрати на розробку проєктної документації та монтаж взяло на себе місто. В 2024 році співпрацю було продовжено. Восени в Житомирській міській лікарні встановили додаткову сонячну електростанцію потужністю 105 кВт з акумуляторами ємністю близько 30 кВт·год, тож обладнання критичних відділень працюватиме навіть під час вимкнень електрики.

Зараз в громаді розглядають перспективні плани з побудови плавучої сонячної електростанції на міському водосховищі. Фахівці вважають, що СЕС на воді зможе додати свою дещицю до пакета 100% власної відновлюваної генерації міста.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”