"Нові обличчя" для Зони відчуження
"Українська енергетика" дослідила події довкола конкурсу на голову Державного агентства з управління зоною відчуження та розповідає, чому уряд має змінити статус агентства
Після виходу серіалу "Чорнобиль" в Україні полюбили рахувати як зростає кількість туристів до Зони відчуження. Підтримку розвитку туризму в Зоні відобразив і президент Володимир Зеленський в своєму указі №512/2019 "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте Зона відчуження — це, в першу чергу, радіоактивно забруднена територія, де накопичують, переробляють і поводяться з радіоактивними відходами (РАВ). Тут розташований найнебезпечніший ядерний об’єкт України — Чорнобильська АЕС. І з усім цим має справу Державне агентство з управління Зоною відчуження (ДАЗВ).
Стратегічне агентство увійде в новий рік із старими проблемами: без повноважного керівника, зате в конфлікті інтересів з Міненергодовкілля.
Був чи не був конфлікт інтересів?
У жовтні 2019 року уряд підпорядкував Міненергодовкіллю два центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) — ДАЗВ та Державну інспекцію ядерного регулювання (ДІЯРУ).
Таким чином, виник потрійний конфлікт інтересів: у підпорядкуванні Міненергодовкілля опинилися і підприємство, що створює радіоактивні відходи (оператор атомних станцій "Енергоатом"), і підприємство, що поводиться з РАВ (ДАЗВ), і ядерна інспекція (ДІЯРУ).
Профільні експерти одразу заявили: нова схема підпорядкування органів влади суперечить законодавству та створює конфлікт інтересів. Питання прокоментував навіть один з кредиторів "Енергоатома" — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). На місяць, що витратили на повернення ДІЯРУ в підпорядкування уряду, ЄБРР заблокував "Енергоатому" доступ до кредитних коштів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЄБРР занепокоєні відсутністю офіційного рішення про повернення ДІЯРУ уряду
А от проблему Державного агентства з управління Зоною відчуження так і не врегулювали. Спочатку міністр енергодовкілля Олексій Оржель пропонував розділити ДАЗВ і передати в підпорядкування уряду лишу функцію з поводження з РАВ. Згодом Оржель розповів "Українській енергетиці", що планує розподілити управління різними функціями ДАЗВ між своїми заступниками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гончарук не бачить конфлікту у підпорядкуванні ДАЗВа Міненергодовкіллю
Експерти пропонують передати ДАЗВ уряду, так само, як вже зробили з ДІЯРУ. Однак схоже, що для зміни статусу потрібна політична воля та зацікавленість: якщо не від міністра, то хоча б від самого керівника. А з цим в агентства теж проблеми.
Як уряд шукав "нові обличчя"
Зона відчуження не має постійного очільника уже 75 днів. Немає ні першого заступника, ні заступника голови. Ймовірно, й останнє у 2019 році засідання уряду, завершилося без розв'язання цих кадрових питань.
У розпал урядової "лихоманки" з перепризначеннями голів усіх ЦОВВ, "Українська енергетика" поцікавилась з Віталія Петрука, останнього поки повноважного голови агентства, чи велася з ним розмова на тему звільнення. Петрук розповів, що уряд планує його звільнення — в Кабміні оголосили курс на "нові обличчя". Проте екс-голова ДАЗВа запевнив, що йому пропонували місце заступника.
Втім Петрука звільнили з агентства вже за кілька днів і оголосили конкурс, щоб у листопаді визначитись з новим керівником агентства.
Найбільше балів отримала начальниця відділу міжнародного співробітництва та PR Катерина Павлова. Вона та ще чотири кандидати, з максимальними балами, пройшли співбесіди з урядом і з особисто президентом Володимиром Зеленським. Але, неочікувано для кандидатів, конкурс оголосили заново.
Прем’єр Гончарук пояснив, що конкурс скасували, аби не створювати чуток довкола призначення.
Паралельно, з агентства звільнили колишнього зама Петрука — Володимира Фещенка. Наразі органом керує начальник відділу економіки та фінансів Олександр Ковальчук. А до уряду передали кандидатури з нової п'ятірки лідерів: Євгена Гетьмана, Максима Шевчука, Олексія Сніховського, Сергія Калашника і Катерини Павлової.
Чим займається ДАЗВ та чому важливо забезпечити його незалежність?
Агентство не просто управляє зоною відчуження і зоною обов’язкового відселення. ДАЗВ відповідальне за подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Також агентство займається довгостроковим зберіганням і захороненням радіоактивних відходів.
Наприклад, на території зони зводиться Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Сховище прийматиме відпрацьоване ядерне паливо з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української атомних електростанцій (АЕС). Об'єкт необхідний для гарантування енергетичної безпеки, адже сьогодні Україна щороку платить по $200 млн Російській Федерації за поводження з відпрацьованим ядерним паливом з українських АЕС. Власне сховище прибирає цю залежність.
Інші не менш важливі об'єкти — Сховище відпрацьованого ядерного палива "сухого" типу для паливних збірок з ЧАЕС, завод з перероблення рідких радіоактивних відходів, комплекс "Вектор", що спроектований під приймання РАВ різних типів. Все це обслуговується п'ятьма-шістьма тисячами персоналу.
А ще — ці та інші об'єкти будувалися за фінансової та технічної допомоги міжнародних організацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радіоактивні відходи Київського спецкомбінату вивезуть за межі міста — Пантелеєв
Найближчим часом на ДАЗВ та Чорнобильську АЕС чекають роботи з демонтажу нестабільних конструкцій та поводження з паливовмісними матеріалами на об’єкті "Укриття", створення комплексної системи поводження з радіоактивними матеріалами із будівництвом нових установок поводження з РАВ та інші. Міністерство енергетики та захистиу довкілля зізнається: фінансування для цих проектів на сьогодні не визначене.
Допомогти могли б міжнародні організації, але історія зі статусом ДІЯРУ показує — конфлікт інтересів має значення для кредиторів.
