Нові правила ЄС щодо критичної сировини: як Україні потрапити у ринок

17 квітня 2023

Щоб увійти у ланцюжки ЄС з постачання критичної сировини, Україні потрібно відповідати зусиллям у сфері пом’якшення негативних впливів щодо трудових прав, захисту довкілля та регіональної стабільності

Єврокомісія 16 березня 2023 року опублікувала проєкт Регламенту (European Critical Raw Materials Act) та Комюніке щодо безпечного та сталого постачання критично важливої сировини, необхідної для "зеленого" та цифрового переходу, а також оборонної та аерокосмічної галузей.

Пропозиція має на меті забезпечити безпечне та стійке постачання критичної сировини для ЄС до 2030 року через:

• диверсифікацію постачання критичної сировини і послуг із такими цілями: щонайменше 10% річного споживання ЄС для внутрішнього видобутку, щонайменше 40% - для переробки, не менше 15% для переробки з метою повторного використання (ресайклінгу). При цьому, не більше 65% річного споживання ЄС по кожному з видів критичної сировини має припадати на одне зовнішнє джерело (третю країну), за можливим виключенням для країн стратегічного партнерства (Канада, Україна, Казахстан, Намібія; тривають переговори з Норвегією та Гренландією);
• покращення спроможності ЄС здійснювати постійний моніторинг та аналіз ринків задля нівелювання ризиків переривання постачань стратегічної сировини;
• забезпечення вільного руху стратегічної сировини та продуктів із її вмістом на ринку ЄС, гарантуючи високий рівень захисту довкілля згідно з принципами сталого розвитку та моделі циркулярної економіки.

Держгеонадр вже проаналізувала кроки, запропоновані Єврокомісією для вирішення цих завдань:

• надання необхідних функцій національному компетентному органу, який має працювати за принципом "єдиного вікна" (one stop shop), з метою зменшення адміністративного навантаження та спрощення дозвільних процедур для реалізації у країнах ЄС проєктів із видобування критичної сировини, збагачення та повторної її переробки.
Так, стратегічні проєкти загальноєвропейського значення мають отримати підтримку у вигляді доступу до пільгового фінансування за скорочених термінів отримання дозволів онлайн (24 місяці – на видобуток, 12 місяців – на побудову комбінатів із збагачення або повторної переробки). Крім того, національний компетентний орган має забезпечити дотримання надання висновку ОВД щодо стратегічних проєктів протягом трьох місяців;
• затвердження переліку стратегічної сировини (16 видів використовуються технологіями “зеленого” та цифрового переходу, в оборонній та аерокосмічній галузях) та переліку критичної сировини (34 види мають вагоме значення для економіки ЄС та високий ризик переривання їх постачання), що не включають корисні копалини для енергетичної та сільськогосподарської галузей;
• оприлюднення в онлайн-доступі інформації про родовища та прояви мінеральних корисних копалин, що містять критичну сировину. Такі дані повинні містити оцінку їх запасів і ресурсів за міжнародною класифікацію РК ООН, якщо така наявна;
• розробка національних програм з вивчення геологічних ресурсів, що має включати картування територій, обробку та інтерпретацію нової та існуючої геологічної інформації, проведення геофізичних досліджень, геохімічний аналіз зразків порід, тощо;
• розробка системи оцінки впливу на довкілля при видобутку та переробці критичної сировини, публічне оприлюднення даних.

Міжнародна співпраця

Як зазначається, ЄС не є самодостатнім у запасах критичної сировини, тому буде покладатись на міжнародних партнерів. Передбачається розвиток партнерств із країнами та ринками, що розвиваються, зокрема, у межах стратегії Global Gateway.

У рамках зовнішньої діяльності Єврокомісія:

• пропонує створити клуб критичної сировини (critical raw materials club) для зміцнення ланцюгів постачання та диверсифікації джерел;
• продовжуватиме зусилля щодо підтримки та зміцнення Світової організації торгівлі (СОТ), зокрема, щодо багатосторонньої угоди "Сприяння інвестиціям для розвитку" (Investment Facilitation for Development);
• пропонує використати мережу угод ЄС про сприяння сталому інвестуванню та угод про вільну торгівлю, щоб підтримати торгових партнерів ЄС (наприклад, Чилі та Австралію) розвивати переробні потужності та створювати взаємовигідні партнерства;
• уважно стежитиме за впливом митних тарифів на здатність імпортувати критичну сировину та розглядатиме запити щодо спрощення митних процедур;
• намагатиметься розширити мережу стратегічних партнерських відносин із багатими на ресурси країнами;
• працюватиме в рамках Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, щоб покращити домовленості та співпрацю для створення механізму експортного кредитування ЄС.

Роль і місце України

13 липня 2021 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства між Україною та ЄС у сировинній галузі та відповідну Дорожню карту заходів.

Як зазначив голова Держгеонадр Роман Опімах, на території України наявні 21 із 30 корисних копалин, що містяться у переліку критичних для ЄС, зокрема: літій, кобальт, скандій, графіт, тантал, ніобій та інші.

У 2022 році створено бета-версію інтерактивної онлайн карти стратегічних корисних копалин в Україні, а урядові органи, українські компанії, організації та наукові установи вже долучились до промислових альянсів European Raw Materials Alliance та European Battery Alliance.

У листопаді 2022 року в рамках щорічного Raw Materials Week відбувся перший бізнес-форум Україна-ЄС, де чотири українські компанії з видобутку літію, графіту, рідкоземельних мінералів і берилію презентували об’єкти для інвестування.

Втім, щоб Україні увійти в ланцюжки ЄС з постачання критичної сировини, потрібно відповідати зусиллям щодо пом’якшення будь-яких негативних впливів щодо трудових прав, прав людини та захисту довкілля, вирішення конфліктів та регіональної стабільності.

Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту "Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу". Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: "DiXi Group" (координатор), Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля", Асоціація “Енергоефективні міста України”, Українська академія лідерства, Жіночий енергетичний клуб України, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин не може вважатись таким, що відображає позицію Європейського Союзу.