Уряд розглядає варіанти підвищення тарифів на електроенергію для населення. Для деяких категорій платня може зрости до понад 5,5 грн за кВт-год, тобто приблизно у три рази. Це дозволить наблизитись до розрахунків за ринковою ціною, яка становить 5,5-6,5 грн/кВт-год, залежно від регіону. 

Чому зміна тарифів може відбутись саме з травня і якими вони можуть бути, розбиралася “Українська енергетика”.

 

Війна як поштовх до зміни тарифів

 

Опалювальний сезон в Україні практично завершився. Він був найважчим в історії української енергосистеми. Агресор випустив по ключових енергетичних об’єктах понад 1200 ракет і дронів, з яких, за даними НЕК “Укренерго”, 250 (43%) влучили в цілі. Відповідно до оцінок Світового банку та ПРООН, лише на першочергові потреби з відновлення високовольтної мережі “Укренерго” потрібно 1 млрд доларів США.

Станом на початок квітня, 80% пошкодженої магістральної мережі відновили роботу. Зараз електростанції виробляють достатньо електроенергії для потреб споживачів, відключень немає. Проте у компанії зазначили, що вже готуються до наступного опалювального сезону й не можуть відкидати можливості нових атак з боку рф. 

"Енергетика цього разу вистояла, бо мала міцний фундамент, але за цей рік він достатньо порушений. Ми працюємо, але це тимчасові рішення, з ними не можна заходити в осінньо-зимовий період, бо це слабка позиція", – наголосив гендиректор ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Енергетика цього разу вистояла, бо мала міцний фундамент, але за цей рік він достатньо порушений…

Відтак на відновлення та підготовку потрібні кошти. Де їх взяти? Варіантів небагато: підвищити тарифи або продовжити дію механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО), що завершується 30 квітня 2023 року, й завдяки якому населення платить за електроенергію лише 1,44 або 1,68 грн за кВт-год замість ринкової ціни.

 

Складові тарифу на електроенергію 

 

Розгляньмо більш детально, з чого складається тариф на електроенергію для населення. 

“Перший і найбільш гнучкий компонент тарифу – оптова ціна, за якою постачальник закуповує електроенергію на різних сегментах оптового ринку (за двосторонніми договорами, на ринку на добу наперед (РДН), на внутрішньодобовому ринку (ВДР), балансуючому ринку)”, – пояснив Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group.

Наступна складова – тариф за передачу електроенергії (затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для оператора системи передачі “Укренерго”). Далі – тариф за розподіл електроенергії (затверджується НКРЕКП для операторів систем розподілу) й відчутно відрізняється по областях, перерахував він. 

Ще один компонент тарифу – маржа постачальника. Наразі це тариф постачальника універсальної послуги (ПУП) за постачання електроенергії (затверджується НКРЕКП для ПУП).

Остання складова – податки, зокрема, податок на додану вартість (ПДВ).

“Якщо додати всі ці компоненти, то ринково обумовлені ціни на електроенергію для населення станом на квітень перебували б у межах приблизно 5,5-6,5 грн/кВт-год, залежно від регіону”, – підсумував експерт.

 

Хто доплачував за електроенергію, якою користуємось

 

Хоча ринкова ціна на електроенергію доходить до 7 грн за кВт-год, люди платять за неї 1,44 або 1,68 грн за кВт-год. 

“Тариф на електроенергію для населення завжди був економічно необґрунтований, – зазначила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. – Збитки по цьому тарифу покривали “Енергоатом” та “Укргідроенерго”. Як вони це робили? Ці компанії брали частину електричної енергії і продавали комерційним організаціям, для яких тариф значно вищий – 3 грн, 5 грн за кВт-год. Отже, на цьому “Енергоатом” та “Укргідроенерго” заробляли трохи грошей і цим прибутком покривали збитки по населенню”.

Робили це через так званий механізм ПСО. Однак, після запровадження в Україні воєнного стану обсяг електроенергії від “Енергоатому”, який він може продавати комерційним споживачам, значно зменшився, зауважила Ольга Бабій. Через це “Енергоатом” фактично зазнає шалених збитків. 

Обсяг дотацій, який має заплатити “Енергоатом” та “Укргідроенерго” цього року за те, щоб люди отримували електроенергію за тарифом 1,44 та 1,68 грн за кВт-год, становить близько 146 млрд грн. Таким чином, йдеться не про пряме дотування із держбюджету вартості електроенергії для побутових споживачів, а про дотування за рахунок прибутку двох держкомпаній. 

“Однак зараз у них немає коштів, щоб продовжувати тримати низький тариф для населення. “Енергоатом” як основний безпековий елемент енергосистеми зараз стає збитковим. Відтак тариф для населення потрібно переглянути”, – додала Ольга Бабій.

 “Енергоатом”, як основний безпековий елемент енергосистеми, зараз стає збитковим. Відтак тариф для населення потрібно переглянути…

“Собівартість ціни кіловат-години в “Енергоатомі” становить приблизно 60 коп., – зазначив Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. – Вона значно дешевша за собівартість електроенергії від теплової станції (приблизно 1,50 грн за 1 кВт-год). Реальна ціна, за якою зараз продається населенню електроенергія як товар, становить приблизно 15 копійок (у різних регіонах вона відрізняється)”. 

Чому ми тоді платимо 1,68 грн? Як пояснив депутат, річ у тім, що коли ми платимо за кіловат-годину, то платимо за неї як за товар оті умовні 15 коп. Однак до цього ще додається тариф “Укренерго”(приблизно 35 коп.), надбавка – 5 коп. і близько 1 грн – вартість послуги з розподілу мережами обленерго. 

“Якщо все скласти, то вийде умовно цей тариф, бо у різних областях він може стрибати від 90 коп. до 1,30-1,40 грн. І для того, щоб зробити бодай беззбитковою для “Енергоатома” цю ціну на кіловат-годину, зараз розглядається підвищення тарифу умовно на 45 коп. Мета – зробити беззбитковим продаж електроенергії для населення”, – пояснив Олексій Кучеренко.

 

Чому електроенергія подорожчає саме зараз

 

Проблема економічно необгрунтованих і дотаційних тарифів існувала давно, проте зараз спостерігається збіг одразу кількох факторів, які вимагають зміни тарифів.

По-перше, 30 квітня завершується термін дії постанови про ПСО, який перед тим продовжувався кілька разів. 

“Отже, уряд повинен приймати рішення: реформувати ціноутворення на електроенергію для населення чи надалі триматись соціально-енергетичного популізму, – розмірковує Богдан Серебренніков. – По-друге, питання економічно необґрунтованих тарифів піднімається вже багато років, оскільки викривлює ринок електроенергії, як з точки зору конкуренції, так і фінансово. Також воно є одним із факторів стримування інвестування у галузь”. 

Питання економічно необґрунтованих тарифів піднімається вже багато років, оскільки викривлює ринок електроенергії…

Експерт нагадав, що останнє масштабне підвищення тарифу на електроенергію відбувалось із березня 2015 року по квітень 2017-го. Тоді НКРЕКП здійснила підняття тарифу у п’ять етапів: до 0,9 грн/кВт-год за умови, якщо місячне споживання становить до 100 кВт-год, і до 1,68 грн/кВт-год, якщо споживання понад 100 кВт-год. 

“Потім було ще кілька “косметичних” змін у ставках тарифу, залежно від місячного обсягу споживання (до та понад 250 кВт-год) та окремих типів споживачів (зокрема сільське населення, споживачі з електроопаленням, пільговики – всі були переведені на загальні тарифи 1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год), – нагадав етапи процесу підняття тарифів експерт Dixi Group. – Однак, загального підняття тарифу практично більше не було. Тому наразі тариф є приблизно в чотири рази нижчим за ринково обумовлений рівень. І за це соціальне “благо” наразі платить переважно «Енергоатом»”.

Крім того, Україна повинна виконувати міжнародні зобов’язання щодо подальшого реформування ринку: лібералізувати його у рамках інтеграції в ЄС. Також наша країна має виконувати вимоги й рекомендації донорів (МВФ, ЄС, Світового банку), додав Богдан Серебренніков.

Наступний фактор, про який ми вже згадували, – необхідність відновлення пошкоджених енергооб’єктів і будівництва нових потужностей, інвестиції в які повинні окупатись через ринок.

На думку експерта, не можна не брати до уваги також те, що наразі тарифи на електроенергію для населення в Україні є найнижчими серед країн ЄС, а також інших країн Європи, зокрема, Молдови, Грузії тощо.

“Розумію зустрічне питання людей про те, що в нас і доходи значно менші, – зауважив представник парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко. – І вони абсолютно праві.  Тому сьогодні не може йтися про вирівнювання з європейськими тарифами, але може йтися про те, аби “Енергоатом” не отримував збитки”. 

На переконання членкині НКРЕКП Ольги Бабій, загалом є три основні причини для негайного підвищення тарифів на електроенергію. 

“Перша – вартість електричної енергії для побутових споживачів не змінювалась з 2017 року. Друга – за ці п’ять років відбулись інфляційні процеси. Третя – за період воєнного стану у нас зменшилось споживання електричної енергії і фактично зменшилось виробництво електроенергії “Енергоатомом”.

 

Варіанти нових тарифів

 

Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський повідомив, що в Міненерго, НКРЕКП і Мінсоцполітики працюють одразу кілька робочих груп, які розглядають різні варіанти перегляду тарифу. Одна з них передбачає модифікацію чинної системи субсидій, інша – різні тарифи, залежно від обсягів споживання. 

“Щодо можливих варіантів, то в уряді мають розглянути широкий спектр: від разового приведення цін до ринково обумовленого рівня (“шокова терапія”), – вважає Богдан Серебренніков. – Однак у разі такої “терапії” має бути відповідний захист вразливих категорій споживачів шляхом адресного субсидування. Також можливе багатоетапне підняття тарифів протягом певного тривалого періоду (наприклад, двох і більше років)”.

А ще, на думку експерта, можуть розглядатись варіанти диференціації ставок тарифу. Наприклад, залежно від місячного обсягу споживання, як зараз. 

“Можливо, замість нинішнього одного, варто було б спробувати застосувати два пороги споживання і відповідні три ставки тарифу. Але тоді важливо для останнього (найвищого порогу місячного споживання) встановити ринково обумовлену ціну. З одного боку, це давало б коректний сигнал населенню про реальну ціну електроенергії, а з іншого – більш ефективно стимулювало б до енергоефективності та енергонезалежності (встановлення локальних установок генерації електроенергії, сонячних панелей тощо)”, – додав аналітик Dixi Group.

Богдан Серебренніков вважає, що найімовірніше, уряд обере якийсь м’який варіант поступового підняття тарифу з відповідними захисними механізмами адресного характеру. Або знову відкладе цю реформу до “кращих часів”, коли вже все тріщатиме по швах і не залишиться жодної іншої можливості, крім підняття тарифу для населення. 

“Тарифи на електроенергію не зростуть у чотири рази, тобто до розрахункової вартості електроенергії, – заспокоїв Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. – Передбачаю, що вони підвищаться приблизно на 30-40% – до 2,3-2,5 грн за кВт-год. Можливо, діятиме варіант градуйованого тарифу, залежно від обсягів споживання. Проте сам факт запровадження стимулюючих тарифів є вірним шляхом”.

Передбачаю, що тарифи на електроенергію підвищаться приблизно на 30-40% – до 2,3-2,5 грн за кВт-год…

Загалом питання зміни тарифів – це здебільшого питання політичної волі уряду, а також виваженої та далекоглядної енергетичної та економічної політики, наголосив Богдан Серебренніков.

“А от чи буде змінено механізм ПСО – залежатиме від обраного урядом варіанту вирішення проблеми, – вважає експерт Dixi Group. – Якщо залишиться “статус-кво”, то нинішній механізм ПСО, ймовірно, не зміниться. Якщо ж будуть прийняті сміливі чи навіть обережні рішення у напрямі реформування ціноутворення на електроенергію для домогосподарств, то це позначиться на механізмі ПСО й сприятиме створенню більш конкурентного та ліквідного ринку електроенергії”.

Коли довідаємось, якими будуть нові тарифи? Зі слів членкині НКРЕКП Ольги Бабій, відповідно до закону, будь-яке рішення про зміну тарифів, зокрема на електричну енергію, має прийматись за два тижні до набрання чинності цих тарифів. Таким чином, теоретично до середини квітня ми маємо отримати якусь інформацію. Щодо тарифів для бізнесу, то вони не будуть переглядатись, бо вже є ринковими.

Отже, вже у червні ми платитимемо за електроенергію, яку використали попереднього місяця, по-новому. В уряді обіцяють, що люди з низькими доходами не відчують суттєвої різниці, бо отримують субсидії. Як це буде у реаліях – побачимо. Водночас нові тарифи дозволять енергетикам відновити об'єкти інфраструктури, а відтак підготувати енергосистему до наступного осінньо-зимового періоду. Після завершення попереднього сезону, ми знаємо, як це важливо.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”