Хоча українці вже давно очікували зростання ціни на електроенергію, підвищення  тарифу для населення до 2,64 грн/кВт-год (із ПДВ) з червня 2023 року стало несподіванкою. Передусім тому, що він зріс однаково для всіх категорій побутових споживачів, а не диференційовано, залежно від обсягів споживання електроенергії. Та чи допоможе це енергосистемі? Чи стимулюватиме людей економити електроенергію?

Якими будуть наслідки прийнятого рішення для українців та ринку – за допомогою експертів проаналізувала “Українська енергетика”.

 

Причини підвищення тарифу на електроенергію

 

Про необхідність підвищення тарифу в уряді заговорили одразу після завершення опалювального сезону, який був вкрай складним. Проте наступний, за прогнозами фахівців, не буде легшим, а відтак для його проходження потрібні кошти. 

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що у результаті агресії з боку рф було пошкоджено, зруйновано або окуповано близько 50% енергетичної інфраструктури, зокрема, генеруючі потужності та мережі.

“ЗАЕС, яка несла один з основних тягарів у забезпеченні пільгових тарифів, окупована. Понад те, ми надаємо нашу електроенергію на станцію для підтримання систем безпеки”, – зауважив він.

Водночас, зі слів урядовців, діючий тариф давно не покриває собівартості виробництва електроенергії. Нагадаємо, що сім’ї, які використовували на місяць до 250 кВт-год, платили 1,44 грн за кВт-год, а ті, хто споживав більше електроенергії, – 1,68 грн за кВт-год.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядала кілька варіантів підвищення тарифу, але врешті запропонувала підняти їх до рівня у 5,5 грн за кВт-год. Проте, не відразу, а поступово – у два етапи. Спочатку – до 2,88 грн за кВт-год. Однак Кабмін прийняв інше рішення.

"Ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 грн за кВт-год. Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему", – пояснив міністр енергетики Герман Галущенко.

У НКРЕКП зазначили, що підвищення тарифів потрібне, аби покращити фінансові показники НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго", на яких покладено спеціальні обов’язки (ПСО) покривати різницю між ринковою ціною на електроенергію і тарифами для населення.

“Ми робили все, щоб оминути підвищення тарифів. Але довелось ухвалити це вимушене рішення для того, щоб забезпечити електроенергією наших споживачів і пройти наступну зиму. Завдяки цьому рішенню ми бачимо, що є можливість провести ремонтну кампанію, стабілізувати енергосистему і відповідним чином підготуватись до наступного сезону, – пояснив очільник Міненерго. – Якби ми не ухвалили це рішення, то наступної зими ми були б без світла. Це рішення дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми. На жаль, ми досі маємо втрачені суттєві потужності у генерації. Ми виходимо зі сценарію сьогодення до наступного опалювального сезону".

Отже, уряд навіть зменшив мінімальний, підрахований НКРЕКП, тариф на 24 копійки.  Підвищення склало 96 копійок проти попереднього тарифу у 1,68 грн за кВт-год. 

“Середнє споживання української родини – 170 кВт-год на місяць, а підвищення – умовно на 1 грн. Смертельно це? Ні, – переконаний Олексій Кучеренко, нардеп, колишній міністр із питань ЖКГ. – Однак пенсіонерам і малозабезпеченим треба допомагати. А для тих, хто працює й отримує середню зарплату в 15-17 тис. грн на місяць, це підвищення несмертельне. Чи можна було не підвищувати? На жаль, ні. Бо величезна діра в енергоринку добивала енергетику. Всі зайшли у глухий кут нерозрахунків. Ризики прості: у нас буде дешева електроенергія, але її не буде у мережах”. 

 

Наслідки стрибка тарифу на електроенергію для людей

 

Думки щодо наслідків зростання тарифу для населення розділились. Так, в уряді переконані, що в результаті платіжки зростуть несуттєво, й люди справляться з цим. Зі слів міністра енергетики, підняття тарифу призведе до зростання щомісячного платежу сім’ї за електроенергію у середньому на 250 грн. Водночас він нагадав, що споживачі з малими доходами можуть отримати субсидію.

Некритичним вважають подорожчання електроенергії для населення також і в експертному середовищі.

“Враховуючи, що до цього, останнього, підвищення тариф на електроенергію для населення у середньому становив приблизно 1,5 грн/кВт-год, зростання склало загалом близько 75%, – підрахував Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group. – Для переважної більшості домогосподарств це не має бути критично, адже за останніми даними Регулятора (НКРЕКП), близько 80% населення споживає менше 250 кВт-год на місяць. Отже, якщо раніше максимальна платіжка за електроенергію таких домогосподарств сягала 360 грн на місяць, то після підвищення вона зросте на 300 грн – до 660 грн”.

Водночас частина експертів звертає увагу на негативні наслідки підняття тарифу.

“Зростання тарифу на електроенергію призведе до подальшого збільшення боргів за комуналку, – вважає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. – До того ж це стосується не лише боргів за електроенергію, але й за опалення та гарячу воду, тобто йдеться про найбільші платіжки, які є в людей. І це найголовніший наслідок прийнятого урядом рішення”.

Зростання тарифу на електроенергію призведе до подальшого збільшення боргів за комуналку…

Крім того, деякі експерти не погоджуються з тими, хто вважає, що збільшення платіжки, умовно, на 200 грн не позначиться на добробуті людей.

“Навіть якщо платіж зросте на 80 грн, то для когось це лише горнятко хорошої кави, але для когось – це три буханці хліба, – зауважив Ігор Черкашин, голова Експертної платформи з енергоефективності. – Оцінювати, сидячи на Грушевського, що таке 80 грн, не маючи зрізу суспільства, який би був перевірений незаангажованими організаціями – не дуже хороший спосіб розбиратись, чи буде це підвищення тарифу під силу людям”.

До того ж це підвищення може бути не єдиним цього року. У середньому на 30-40% невдовзі може зрости тариф на воду. Підприємства, що постачають воду та займаються водовідведенням, закликають підняти тариф з липня. Водночас 40% у тарифі на воду становить вартість електроенергії.

 “Отже, якщо до 200 грн подорожчання електроенергії ще додати зростання тарифів на водопостачання та водовідведення, а також додати зростання вартості всіх товарів через підвищення вдвічі тарифу на електроенергію для бізнесу, то це вже неабияке навантаження на споживача. Інфляція зросте. А чи зросте у цей період заробітна плата та інші виплати? Звісно, ні. Тому, це лише здається, що зростання на 200 грн – це мало. Людям просто немає з чого платити. Триває війна, тому ситуація буде надскладна”, – наголосив Олег Попенко.

За даними аналізу Громадянської мережі “Опора”, основними вигодоодержувачами від низького тарифу за електроенергію є сім’ї з достатнім доходом, що проживають у квартирах і будинках площею понад 100 кв. м і споживають понад 1 тис. кВт-год/місяць, а також будинки та квартири з електроопаленням. 

Отже, внаслідок підвищення тарифу передусім постраждають мешканці будинків з електроопаленням та електроплитами і навіть повністю окремі міста. 

“Слід зазначити, що деякі наші міста повністю перейшли на електроопалення: Нікополь, Марганець, Покровське тощо. Там, а також у Тернополі, де цілі мікрорайони відмовлялись від централізованого теплопостачання, будуть проблеми. Платіжки людей зростуть не на 200, а на 2000 грн”, – додав експерт. 

 

Наслідки подорожчання електроенергії для ринку

 

На жаль, зростання тарифу для населення суттєво не покращить ситуації в енергосистемі, зокрема на ринку електроенергії. 

“Часткове підняття тарифу для населення має дещо зменшити фінансове навантаження на “донорів” поточного механізму ПСО  – “Енергоатом” та, меншою мірою, “Укргідроенерго”, і збільшити їх прибуток, – зазначив Богдан Серебренніков, аналітик DiXi Group. – Втім навіть після цього підвищення обсяг субсидіювання неринкового тарифу для населення з боку цих двох компаній залишатиметься значним – до 80-100 млрд грн на рік. Водночас не варто чекати значного покращення конкурентності та ліквідності ринку, адже наразі велика частина генерації недоступна через фізичне знищення, пошкодження, окупацію, ремонти й таке інше. І не може бути спрямована ані на внутрішній ринок, ані на експорт”.

Підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год може додатково принести ринку близько 28-30 млрд грн за рік. Це відносно небагато і не вирішить всіх наявних проблем у секторі, але все ж допоможе краще підготуватись до зими… 

Зі слів експерта, навіть якщо припустити належну платіжну дисципліну побутових споживачів, тобто повну сплату нарахованого за електроенергію, то підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт∙год може додатково принести ринку близько 28-30 млрд грн за рік. 

“Це відносно небагато і не вирішить всіх наявних проблем у секторі, але все ж допоможе краще підготуватись до зими: провести деякі ремонти енергообладнання, частково поповнити запаси запчастин тощо”, – зауважив Богдан Серебренніков.

Втім, він застерігає, що існує ризик збільшення неплатежів, оскільки населення України значно збідніло протягом 2022-2023 років. Тому такого роду кроки з боку уряду мають бути добре сплановані, розтягнуті в часі на кілька етапів і, головне, супроводжуватись належним інформуванням людей і захистом вразливих споживачів, підкреслив експерт.

 

Економія електроенергії чи енергетична бідність

 

Важливим питанням у зв’язку з підвищенням тарифів є те, чи спонукатиме це українців до енергоощадності.

У результаті зростання тарифу можна очікувати поступові зміни в “енергетичній” поведінці споживачів, вважає Богдан Серебренніков. На його думку, люди приділятимуть більше уваги заходам енергоефективності у власних оселях, зокрема, будуть встановлювати LED-лампи, утеплювати приміщення, купувати більш енергоефективну побутову техніку і обладнання, та й загалом стануть більш енергоощадними. 

“Частина споживачів буде встановлювати “зонні” лічильники, які дозволяють здійснювати диференційований облік електроспоживання, – прогнозує експерт. – Це стимулюватиме перенесення частини побутових процесів на “нічну зону” (з 23:00 до 7:00), коли тариф на електроенергію вдвічі менший. Водночас це допоможе енергосистемі у балансуванні та легшому проходженні вечірнього піку споживання”.

А за подальшого підвищення тарифу вищезгадані зміни у поведінці споживачів будуть лише посилюватись, впевнений аналітик DiXi Group. Крім того, частина домогосподарств буде вкладатись у власну енергонезалежність, передусім шляхом встановлення сонячних панелей та іншого обладнання.

“Однак інтенсивність цього процесу істотно залежатиме від державної політики у частині підтримки прос’юмерів, а також моделей їх інтеграції у ринок (“зелений” тариф, нет-білінг, peer-to-peer торгівля тощо)”, – додав Богдан Серебренніков.

На переконання голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, у країні взагалі не стоїть питання економії електроенергії, бо йдеться лише про сплату за електроенергію. Саме тому уряд і прийняв рішення збільшити вартість електроенергії для всіх майже вдвічі. 

“Ніхто не планує проводити нормальну тарифну політику. Всіх цікавить одне – щоб люди платили більше”, – наголосив експерт. 

За останніми даними НКРЕКП, довоєнне (станом на 2020 рік) середньомісячне споживання електроенергії населенням України становило 165 кВт-год/місяць. І це було на 83,64% менше, ніж у середньому по країнах ЄС (303 кВт-год/міс). Зрозуміло, що сьогодні споживання значно зменшилось.

Водночас експерт з енергоефективності Ігор Черкашин зауважив, що будь-яке підвищення тарифів прямо чи опосередковано впливає на зростання енергетичної бідності. 

“Подолання енергетичної бідності є глобальним завданням Європейського Союзу, – зазначив він. – І для цього, на переконання фахівців із ЄС, треба покращувати енергоефективність. У нас, на жаль, використовують інший алгоритм: давайте заженемо якомога більше людей в енергетичну бідність, і тоді вони почнуть займатись покращенням енергоефективності. Це неправильний підхід, тому що в умовах нашої країни основна маса людей, що знаходяться у стані енергетичної бідності, не має фінансової можливості займатись покращенням енергоефективності та водночас зберігати нормальний спосіб життя”.

Черкашин наголосив на тому, що в Європі енергія – це не просто благо цивілізації, а складова для забезпечення нормальної життєдіяльності, як повітря та вода. Тому середнє споживання електроенергії в Україні на рівні 150-170 кВт-год – це, на його думку, сигнал того, що наше суспільство знаходиться в енергетичній і технологічній бідності.

Середнє споживання електроенергії в Україні на рівні 150-170 кВт-год – це сигнал того, що наше суспільство знаходиться в енергетичній і технологічній бідності…

“Водночас маємо дуже низьке енергетичне озброєння пересічного споживача. Люди забезпечені приладами, що часто не мають високого класу енергоефективності: старими холодильниками, лампами, прасками, електропічками тощо. От якби ми могли сказати, що люди у середньому споживають 150 кВт-год на місяць тому, що в них усі прилади енергоефективні (класу “А”), то було б добре. Правильна економія – це та, що виникає в результаті скорочення питомого енергоспоживання. Проте у нас інша ситуація”, – зазначив Ігор Черкашин. 

З його слів, у людини, яка отримує субсидії, немає можливості купити нові енергоефективні електроприлади. Вона може лише скоротити енергоспоживання. Наприклад, якщо відмовиться від життя після заходу сонця. Очевидно, що це неправильно. 

“Якщо економія йде на шкоду здоров’ю чи розвитку суспільства, а зростання енергозабезпечення енергоспоживання, енергоозброєності домогосподарства – це один із показників зростання економіки, добробуту. Тоді це означає, що суспільство деградує. Відтак треба вживати кардинальних заходів для покращення економічної складової. Отже, тішитись, що українці споживають мало електроенергії і сподіватись, що вони почнуть ще більше економити внаслідок підвищення тарифів – це дуже поганий шлях для країни, що претендує на роль високотехнологічної європейської держави”.

 

Субсидії отримають не всі, хто їх потребує

 

Прибічники підняття тарифів нагадують про те, що малозабезпечені люди у нашій країні захищені субсидіями, відтак не постраждають. Однак чи це справді так? 

“Люди не перекриють витрати за комунальні послуги, які зростуть, субсидіями, – переконаний Олег Попенко, голова Спілки споживачів компослуг. – Ми ж знаємо, що їх видають тим, у кого немає боргів за комуналку. А борги за комуналку за останні півтора року зросли, за моїми підрахунками, на 60 млрд грн. Відтак всі, хто має борги, не отримають субсидії. Хоча проблем із грошима на субсидії немає, бо обсяг субсидій впав за останні два роки у сім-вісім разів. І якщо раніше у розрахунку на рік потрібно було 40-50 млрд грн на субсидії, то тепер, напевно, 4-5 млрд грн. Тобто кошти на субсидії є, але немає кому платити, бо у дуже багатьох людей сьогодні є борги за комуналку”. 

Крім того, через те, що дуже багато людей виїхало за кордон, вони або родичі, які залишились в їх житлі, не можуть подати документи на субсидії. Адже не можуть підтвердити жодними довідками, де вони знаходяться і свої доходи, бо хтось працює (часто нелегально), а хтось отримує допомогу як біженець. Усе це проблема для отримання субсидії в Україні, додав експерт. 

Є також інші проблеми, через які люди не поспішають за допомогою від держави.

“Насправді не всі люди, які є бідними, морально готові йти за субсидіями, бо багато хто опинився у плачевному стані через війну, починаючи з 2014 року, – вважає Ігор Черкашин, експерт з енергоефективності. – Раніше ці люди жили непогано й не звикли просити милостиню у держави. Для них це принизлива процедура: оформляти, потім ходити і підтверджувати свою немічність”. 

Водночас субсидіанти навіть за умови монетизації субсидій не поспішатимуть, аби економити і вкладати зекономлені кошти в енергоефективність. 

“Ми вже маємо такий досвід, – нагадава голова Експертної платформи з енергоефективності. – Згадайте, як людям, які отримували субсидії на картку, говорили, що якщо вони будуть економити, то зможуть використати зекономлені гроші на заходи з енергоефективності. Де ці заходи внаслідок цього ”історичного” рішення? Що можна зробити за зекономлені 200-400 грн?”

 

Правильні рішення щодо тарифів – які вони

 

На думку опитаних експертів, малоефективне рішення про підвищення тарифу вдвічі для всіх верств населення можна відкоригувати. Адже в Україні є багаті люди, які споживають великі обсяги електроенергії. Їх можна перевести на триставковий диференційований тариф.

“Основна проблема нашої енергосистеми: брак електроенергії у пікові години, – вважає Ігор Черкашин. – Тому “Укренерго” закликає людей скоротити споживання у ці години, передусім, ввечері, задля того, аби зменшити навантаження на генеруючі потужності, яких бракує у години пік. Стимулювати до цього людей можна завдяки триставковому тарифу, який існує у нашій країні. Він передбачає застосування коефіцієнта 1,8 у години пік, тобто йдеться про збільшення тарифу практично вдвічі. Отже, насправді якби зараз ми відмовились від двоставкового тарифу і всіх, у кого він діє, перевели на триставковий (перепрограмувавши лічильники) – це було б найкращим рішенням. І починати треба зі споживачів, які мають максимальне електроспоживання, а також з тих, хто має “зелений” тариф. Зокрема, з домогосподарств, що мають приєднану потужність (наприклад, понад 10 кВт). Адже це домогосподарства з хорошим енергообладнанням і, очевидно, з коштами”.

Якби зараз ми відмовились від двоставкового тарифу і всіх, у кого він діє, перевели на триставковий (перепрограмувавши лічильники) – це було би найкращим рішенням…

У результаті людям, які можуть платити, довелося б вибирати: скоротити електроспоживання передусім у години пік (що власне і потрібно для нашої енергосистеми), або платити вдвічі більше.

“Частина цих споживачів переносила б електроспоживання з вечора на день (це коефіцієнт 1) або на ніч (коефіцієнт 0,4). Для решти українці, враховуючи їх мале споживання, тариф міг би або не змінюватись, або підвищуватись потихеньку й покроково”, – розмірковує експерт.

Крім того, необхідно запровадити пільгові тарифи на вихідні та святкові дні, як це зроблено в європейськи країнах.

“До слова, “зелену” електроенергію було б добре купувати за тарифними зонами, тобто в якій тарифній зоні ця електроенергія була вироблена, в тій зоні її треба і купувати, –  пропонує Ігор Черкашин. – Тобто якщо ви маєте свою СЕС і виробили “зелену” електроенергію у денній зоні – у вас у денній зоні її купили. Залишок заплатили за денною зоною – з коефіцієнтом 1. Якщо ви виробили її у піковій зоні (ранковий або вечірній піки), то у вас її мають купити за підвищеним коефіцієнтом”. 

Тоді у власника СЕС виникне бажання встановити акумуляторні батареї і продавати електроенергію не вдень, а у вечірні піки. Нашій енергосистемі це якраз і потрібно. Але для цього треба стимулювати виробників “зеленої” енергії. Як наслідок, вночі у них виникне бажання брати електроенергію із загальної мережі, де вона в принципі є. І тоді ті потужності, які виділені на домашні сонячні електростанції, будуть використовуватись і вдень, і вночі, а не так, що вдень трансформатори перевантажені через виробництво, а вночі – недовантажені через те, що ніхто не споживає і ніхто не генерує, пояснив фахівець з енергоефективності.

Отже, якщо у країні проблема з піковими зонами, то вже зараз ми маємо стимулювати тих, хто вже може збільшити виробництво електроенергії у пікових зонах. Один з варіантів – перехід великих споживачів серед домогосподарств на триставковий тариф (і по закупівлі, і по продажу). 

“Такі споживачі можуть споживати 10 тис. кВт-год на місяць, але інші – лише 150 кВт-год. І виходить, що один великий споживач може перекрити щонайменше 50 маленьких домогосподарств із низьким енергоозброєнням, – зауважив експерт. – Ось вам і джерело фінансування”. 

Однак не треба розповідати, що підняли тариф – і все вирішилось. Не вирішиться. Задекларовані результати не будуть досягнуті. Гроші на відновлення енергосистеми від підвищення тарифі не з’являться. Насправді гроші в енергокомпаній можуть з’явитись лише завдяки довгим кредитам, які потім мають бути віднесені на тарифну політику”. 

Передусім зараз мають бути оприлюднені плани відновлення, аби зрозуміти, скільки грошей потрібно на відновлення енергосистеми і в якому вигляді її треба відновлювати, зазначив Ігор Черкашин. Адже, можливо, її треба повністю переробляти. 

“Якщо так, то треба розуміти, що має бути фінансування на 30-40 років. І лише тоді під це вибудовувати тарифну політику з прив’язкою до зростання рівня економіки країни та темпів зростання рівня доходів населення”, – додав експерт з енергоефективності.

Передусім мають бути оприлюднені плани відновлення, аби зрозуміти, скільки грошей потрібно на відновлення енергосистеми і в якому вигляді її треба відновлювати. І лише тоді під це вибудовувати тарифну політику…

Отже, новий тариф для населення діятиме до кінця цього року. Проте, оскільки відновити за рахунок цього пошкоджені та зруйновані ворогом електромережі та обладнання не вдасться, то людям слід бути готовими до чергового підвищення. Воно, на думку експертів, може відбутись вже навесні 2024 року. Втім, якщо у країні будуть вибори, то цей крок можуть відтермінувати. Адже це питання, як відомо з досвіду, залежить від політичної волі в країні. 

На жаль, зростання тарифів не стимулюватиме більшість людей до енергоефективності, оскільки їх доходи через війну суттєво впали. Водночас, такий стимул має держава, яка зацікавлена зменшувати обсяги дотацій. Відтак вся надія – на програми підтримки енергоефективності з боку держави та місцевих громад, а також на продуману тарифну політику. Остання має спонукати до економії домогосподарства, які споживають багато електроенергії, та бізнес.

 

Світлана ОЛІЙНИК спеціально для “Української енергетики”