Військові дії уповільнили, але не припинили інвестиції в енергоефективні заходи у форматі енергосервісних контрактів. Нині в Україні діє близько 700 ЕСКО-контрактів, утім, потенціал цього механізму значно більший, вважають фахівці.

Законодавство, яке регулює впровадження енергосервісу в Україні, було прийнято у 2015 році. Цей механізм передбачає, що енергосервісні компанії (ЕСКО) впроваджують власними чи кредитними коштами такі комплексні послуги, як аудит, проєктування, закупівля обладнання, впровадження енергоефективних заходів та управління енергоспоживанням. Замовниками виступають бюджетні установи та комунальні підприємства, які розраховуються з ЕСКО-компанією коштами від майбутньої економії енергоресурсів за результатами впровадження енергоефективних рішень. 

Про нинішній стан ринку ЕСКО-контрактів, здобутки та питання галузі, що потребують рішень, "Українській енергетиці" розказав Олексій Корчміт, який брав безпосередню участь у розробці законодавства про енергосервіс, а нині очолює Українську асоціацію енергосервісних компаній. 

 

– Який досвід та навички знадобилися Вам для роботи з ЕСКО? 

– У цьому напрямі я працюю вже вісім років, тобто фактично з моменту прийняття відповідного законодавства. Маю профільну інженерну, економічну та управлінську освіту, є кандидатом наук з державного управління. Відповідно, у мене є практичний  досвід в усіх цих напрямах.

В команді  Держенергоефективності разом з народними депутатами ми розробляли закон про ЕСКО. Цей механізм я вважаю абсолютно сталим, і таким, що має всі ознаки публічно-приватного партнерства та дає змогу запускати успішні проєкти по всій країні. 

Зважаючи, що ЕСКО поєднує вирішення управлінських, економічних, інженерних задач, напевно, саме ця діяльність і є віддзеркаленням мого досвіду.  Тому я обрав енергосервіс, а шість років тому очолив Українську асоціацію енергосервісних компаній (Асоціація). Сьогодні спільнота об’єднує майже 30 компаній, з яких понад 10 інвестують в енергосервісні проєкти навіть під час війни. Наразі я є експертом Проєкту ПРООН "Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель у малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО", який допомагає просувати пілотні ЕСКО-проєкти в різних українських громадах. 

– Як війна впливає на ринок енергосервісу? Чи на часі зараз ЕСКО в Україні? 

– Так, вважаю, що дуже на часі. Звісно, війна впливає на ринок, зокрема на обережність інвесторів щодо капіталовкладень. Не буду приховувати факт: якщо до війни у нас було приблизно 55 компаній, які працювали над проєктами, то сьогодні маємо десь 10-15 компаній, готових інвестувати. 

Інвестують перш за все для підвищення рівня безпеки. По-друге, навіть попри війну компанії інвестують тому, що немає дефолту з боку публічного партнерства. Тобто держава у вигляді центральної виконавчої влади та місцевий бюджет у вигляді органів місцевого самоврядування під час укладання договорів через комунальні та комерційні заклади гарантують оплату. 

Так, це гарантовано законодавством, тож фактично не було відмов від сплати ЕСКО, навіть під час активної фази війни в березні та квітні 2022 року. Було так, що танки стояли на порозі населених пунктів, а міста продовжували платити за енергосервіс. Це дуже надихнуло інвесторів продовжувати вкладати гроші в такі проєкти.

– Чому це актуально під час війни для бюджетної сфери та критичної інфраструктури?

– Актуальними завданнями для дитячих садків, шкіл та лікарень залишається ефективне споживання енергоресурсів, зменшення витрат на комунальні послуги. Водночас на перший план сьогодні виходить питання енергобезпеки та енергетичної сталості. Постає питання, як врятувати соціальну та критичну інфраструктуру від блекаутів і гарантовано надати таким об'єктам доступ до джерела енергії.

Саме тому нині найбільший попит серед енергосервісних договорів мають проєкти із залучення інвесторів у побудову сонячних електростанцій (СЕС) на водоканалах та лікарнях. Ідеться про забезпечення сталості споживання. На жаль, коли влітку СЕС дає максимальну генерацію, школи майже не споживають енергію, замало споживають і дитячі садки, центри первинної медичної допомоги тощо.

Тому більш цікавими в аспекті цілодобовості/цілорічності та обсягу споживання енергії є саме водоканали й лікарні. Встановлені на цих об'єктах сонячні електростанції швидко окупаються та є цікавими для інвесторів. Це дуже популярний та актуальний напрям інвестицій у різні потужності, який має попит у всій країні.

– Які основні завдання вирішує Асоціація?

– Якщо одним реченням, Українська асоціація енергосервісних компаній допомагає розвивати ринок енергосервісу.

Якщо деталізувати, то це ряд завдань: удосконалення механізмів енергосервісу, а саме доступ ЕСКО-компаній до прийнятних кредитних ресурсів, спрощення законодавства, максимальна дерегуляція, удосконалення норм щодо захисту інвесторів у разі зміни замовника.

Також проблемне питання споживання – це відсутність правонаступництва за суб'єктом. Наприклад, сьогодні компанія може укласти договір з конкретною лікарнею, а завтра змінюється її назва, і цей медзаклад уже не відповідає за фінансові зобов'язання ЕСКО-контракту. Подібні недоліки законодавства вирішуються фахівцями спільноти шляхом внесення відповідних змін.

Ба більше, Асоціація лобіює розвиток ринку енергосервісу, захист інвесторів, зокрема щодо розроблення законодавства та участі в цьому процесі. Спільнота активно співпрацює з Держенергоефективністі, з проєктом ПРООН, який допомагає залучати громади до енергосервісних договорів. Своєю чергою експерти Асоціації допомагають проєкту ПРООН з аналізом показників певних об'єктів для участі в тендерних процедурах.

Питання в тому, щоб інвестор зацікавився і зайшов на цей об'єкт. Тому Асоціація працює в синергії з Держенергоефективності, ПРООН, які розігріваючи ринок, закликають громади: шановні, шукайте інвестора, залучайте позабюджетні інвестиції.

Асоціація, відповідно, надає перелік цих об'єктів інвесторам, і каже: шановні, інвестуйте, є реальний попит з боку громад та виконавчої влади.

Серед успіхів останнього часу я можу назвати удосконалене законодавство щодо закупівлі, яке завдяки співпраці з проєктом ПРООН "Усунення бар'єрів енергосервісу в малих і середніх містах задля впровадження проєктів енергоефективності з використанням механізму ЕСКО". Завдяки спільній роботі і Держенергоефективності, і Мінекономіки, які проявили дуже активну позицію, ми змогли удосконалити закупівлі енергосервісу - спростити її втричі.

Тобто якщо раніше закупівля енергосервісу відбувалася протягом 6-9 місяців, то зараз це 2-3 місяці. Відбулося суттєве просування в подоланні бар'єра: якщо за 8 місяців 2023 року було укладено лише один енергосервісний договір на всю країну, то за такий самий період у 2024 році ми маємо понад 60 укладених договорів. Це показує, як змінилася динаміка щодо можливості залучення приватних інвестицій в енергоефективні та "зелені" проєкти.

– Як Ви оцінюєте законодавчу базу щодо ЕСКО, чого не вистачає в законах? 

– Базовий закон №327, який встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, є дещо застарілим. З часу його розроблення у 2015 році та внесення деяких змін і 2017 році минуло вже 9-7 років.

Щоправда, постанова Кабінету міністрів, яка на час війни удосконалила процедуру закупівлі, значно спростила життя інвесторам і громадам, утім, залишилось багато моментів, які потребують визначення.

Серед основних завдань можна назвати необхідність визначення правильного базового рівня споживання, захист інвесторів під час дії енергосервісних договорів, додаткові моменти щодо розрахунку економії, щодо можливості входження в "зелені" проєкти, гарантій права наступництва, коли зникає суб'єкт, а також дуже багато інших питань.

І зараз проєкт ПРООН разом з Держенергоефективності за участю Асоціації планує розробляти суттєві зміни до законодавства, і у нас нібито є підтримка з боку профільного комітету парламенту щодо лобіюваня цих змін, тому що потрібно в законі посилити захист інвесторів і, відповідно, надати замовникам енергосервісу – лікарням, водоканалам, школам, дитячим садочкам – механізми, скажемо так, захист від недобросовісної поведінки деяких ЕСКО-компаній. Таке теж буває, на жаль, тож тут потрібно захищати обидві сторони, тому що це публічно-приватне партнерство з розподілом ризиків і вигід, як це завжди буває.

– Як Ви охарактеризуєте стан та перспективи ринку енергосервісу?

– Стан ринку енергосервісу я оцінюю як середній. З одного боку, я радію, що за 8 місяців 2024 року ми маємо 60 укладених договорів, але ми хотіли би повернутися до динаміки мінімум 2017-2019 років, коли укладалося 150-170 енергосервісних договорів на рік.

Але це стан, який не задовольняє мене. Бо, якщо казати про 100 тисяч бюджетних установ, то нам потрібно укладати на рік мінімум 1000 енергосервісних договорів, а не 100-150, тобто нам потрібно масштабуватися приблизно в 10 разів.

Для цього потрібно врахувати важливі моменти.

По-перше – надати доступ до кредитних ресурсів. Зараз компанії тільки починають розглядати варіанти Фонду розвитку підприємництва з програмою "5-7-9%", Фонду декарбонізації з його програмою доступу до кредитних ресурсів так само під 7-9%. Є спрощення, є гарантії, є пільговість у таких кредитах, і це, безумовно, позитивні моменти.

При цьому поки що немає напрацьованого масштабування кредитування ЕСКО-компаній. Основним бар'єром під час кредитування ЕСКО-компанії є вимога до ліквідного заставного майна, якого в переважної кількості (80%) компанії немає. І це основне завдання, яке потрібно вирішити.

По- друге – збільшити строк кредитування проєктів до 15 років і зменшити ставку (бажано до рівня 3%). Це дасть змогу масштабувати проєкти і за розміром, за обсягом капіталовкладень.

Зараз опрацьовано чотири нові технологічні моделі, які вже мають успішні пілотні реалізовані проєкти:

- термомодернізація, тобто утеплення дитячих садків і шкіл;
- вуличне освітлення, тобто заміна на сучасні led-світильники систем зовнішнього освітлення громад;
- сонячні електростанції для водоканалів та лікарень;
- заміна насосного обладнання для водоканалів, там де вдосконалюється система насосних груп.

Але ми хочемо йти далі та спробувати реалізувати когенераційні проєкти, газопоршневі блочно-модульні котельні, котельні на біопаливі, вітро-сонячні проєкти, теплові насоси.

Тобто ми хочемо використовувати ЕСКО-механізми для більш сучасних, масштабних проєктів. І це може стати проривом, бо ЕСКО не має обмежень щодо технологій.

Я дуже хотів би масштабувати проєкти з теплових насосів, тому що вважаю цікавою схему поєднання комплексної термомодернізації з переходом на тепловий насос. Такий підхід надає можливість застосувати абсолютно інше технологічне рішення в бюджетній сфері з погляду просування декарбонізації та "зеленої" трансформації.

Наголошую, що ЕСКО – це сталий механізм гарантованого повернення інвестицій, і він справедливий як для інвестора, так і для замовника.

– Хто зараз є бажаним клієнтом для ЕСКО?

– Ідеальним клієнтом для енергосервісної компанії є будь-який замовник, який має жорстку політичну волю до завершення цього процесу у вигляді укладення договору і залучення інвестиції з боку інвестора.

Успішність співпраці залежить від прозорості, конструктивності, порядності та професійності штату компанії. І, звичайно, технічних параметрів об’єктів, які визначають економічну привабливість проєкту.

Варто зазначити, що більшість проєктів (а таких дві третини) не є інвестиційно привабливими для ЕСКО через те, що об'єкти споживають мало енергії, або замало споживають на одиницю, наприклад, на одиницю площі споживання.

А взагалі одним із проблемних моментів, який показує чому ми не масштабуємося так швидко, як хотілося б, є недостатня обізнаність та активність і, відповідно, мала кількість укладених договорів.

Наприклад, замість умовної тисячі проєктів на рік ми укладаємо 50-100, бо зі 100% громад і проєктів, які ми обраховуємо, реально укладає договори тільки кожний десятий. Тобто 90% випадків не доходять до укладення договорів з різних причин.

Але одна з основних причин цього полягає в тому, що на якомусь етапі зникає політична воля замовника – дуже часто або через байдужість, або  через небажання мати якісь умовні майбутні проблеми з органами контролю. Замовників лякає те, що цей фінансовий механізм їм не знайомий, а іноді причиною відмови від укладання договору є банальна корупція, бо ЕСКО-компанії пропонують механізм, який не передбачає, вибачте, відкатів за підряд.

Крім того, одна із проблем – це відсутність мотивації для замовників. Якщо була б система мотивації, тобто в разі економії ви умовно раз на квартал отримували б енергоефективну премію, як сьогодні теоретично передбачає законодавство про енергетичну ефективність, то це значно підсилило би бажання просувати енергосервіс.

Натомість зараз ми витрачаємо умовно 2 млн грн на опалення бюджетного об'єкта, а якщо тарифи піднімуться вдвічі, то будемо витрачати 4 млн грн. Це не дуже турбує деяких замовників, таких як дитячі садки, школи, управління освіти, лікарні, тому що вони знають, що це соціальна гуманітарна сфера, яка все одно буде опалюватися, отримувати електроенергію, а за всі ці ресурси заплатять з бюджету, тож немає чого турбуватися. Тому відсутність у потенційних замовників мотивації у вигляді матеріальної зацікавленості у скороченні витрат на комунальні послуги є бар'єром, який можна подолати шляхом внесення змін до законодавства і розроблення відкритих прозорих механізмів мотивації.

 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"