Ситуація в енергосистемі України викликає чимало запитань і занепокоєння, особливо в осінньо-зимовий період – адже на дворі холодна пора року, ворог не зменшує свої атаки по енергетичній інфраструктурі, а українське суспільство вже звикло до графіків вимкнення електроенергії.

Про енергетику, ринок, тарифи «Українська енергетика» поговорила з народним депутатом, колишнім міністром з питань житлово-комунального господарства України, першим заступником голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Верховної Ради України, головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради із розслідування можливих порушень при формуванні цін і тарифів на енергоресурси та комунальні послуги Олексієм Кучеренко.

-В осінньо-зимовий період 2024-2025 років ми зайшли з потенційним дефіцитом потужностей. Які прогнози є на даний час? Чи відомо Вам в якому реальному стані перебуває енергосистема, звісно, якщо така інформація не є чутливою?

Давайте будемо розділяти енергосистему та енергоринок. Тож розглянемо їх окремо. Наразі у нас є дефіцит потужностей, пов'язаний з виходом з енергосистеми шести блоків Запорізької АЕС, є пошкодження після російських ударів, проте Укренерго та інші енергокомпанії працюють, ремонтують, енергетики навчились швидко лагодити обладнання.

Очевидно, що дефіцит потужностей буде в Україні всю зиму, хоча з приємних новин – на 17 грудня енергетики не планують вимкнення світла. Це означає, що підремонтувались, залучили додаткові потужності, вплинуло і підвищення температури. А якщо не буде ударів ворога – можемо обійтися без графіків. Тож я роблю висновок, що в такому стані зиму можна пройти. Але морози і атаки можуть спричинити подальший дефіцит і графіки.

Хочу відразу заспокоїти українців, що одна чи дві черги не є таким іспитом, які зараз проходять воїни ЗСУ на передовій. Треба віддати належне, енергетики навіть розробили нову систему графіків, яка більш орієнтована на споживачів.

Укренерго має запаси по ремонтному парку. Системна проблема буде в Одесі – бо там замкнена система, і пошкоджена до всього логістика. Проблеми Харківщини і Сумщини будуть перманентними через постійні удари росіян. Тому мій висновок – катастрофи не буде.

-А що стосується ринку електроенергії?

Тут питань вже більше. Адже Україна наразі серйозно залежить від імпорту. Але у нас є регулятор – Національна комісія що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) і у неї своє бачення проблеми.

З одного боку якби Регулятора не було, то тариф би був у споживача 10 грн, а не 4,32. Регулятор намагається підвищити тариф до ринкового – це плюс. Але в той же час він наносить шкоду всьому ринку - страждають Енергоатом, «зелені» енергетики, Укренерго, оператори систем розподілу.

-Що Ви маєте на увазі?

4 грудня Нацкомісія почала процедуру перегляду граничних цін на енергоринку. Під час обговорень віце-президент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) заявив, що прайс-кепи блокують імпорт і перешкоджають вільній торгівлі на енергетичному ринку.

Основною перешкодою для повноцінного імпорту є несвоєчасні рішення НКРЕКП, зокрема щодо встановлення зміни граничних цін на енергоринку (прайс-кепів).

Регулятор не приймає відповідне управлінське рішення, в результаті лінія імпорту завантажена лише на 20%. Через прайс-кепи виникла цінова диспропорція між європейським та українським ринками електроенергії. В Європі ціни на електроенергію вище, ніж у нас на ринку. І тому українські компанії, які займаються цим імпортом не будуть працювати собі в збиток. 

Прайс-кепи — це живі гроші для мережевих компаній, для компаній генерації, і це треба було робити одразу після закінчення опалювального сезону, а не влітку. Тоді б енергокомпанії мали більше часу для проведення нагальних ремонтів.

-Гаразд, Регулятор приймає рішення, лінія імпорту завантажена на 80-90%, трейдери працюють. Ключове питання – а як це вплине на ціну для кінцевого споживача?

 - Збільшення імпорту через скасування поточних прайс-кепів не вплине на тарифи для населення. Це достатньо ефективно можна було би забезпечити і без загроз для населення, гарантую вам. Тобто населення, як платить по 4,32, так і платило би.

Різниця в цінах для населення покривається за рахунок надприбутків, отриманих від реалізації електроенергії для інших споживачів за «ринковими цінами»

1 липня 2019 року в Україні було запроваджено нову модель ринку електричної енергії. Модель, що базується на кращих європейських практиках та відповідає сучасним умовам, змінила старий вітчизняний оптовий ринок.

На виконання зобов'язань України по Третьому енергетичному пакету ЄС в квітні 2017 року парламентаріями ухвалений закон "Про ринок електричної енергії".

Закон "Про ринок електроенергії" передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає низку сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу вперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг, тощо.

-Тобто, нова модель ринку електроенергії не працює?

Нинішня модель не може існувати в сьогоднішніх умовах. Вона лібералізована, передбачає 100% розрахунки, 100% відповідальність за неплатежі, не допускає боргів, допускає миттєві відключення. Саме тому Регулятор намагається прибрати ці речі в ручному режимі. А тепер давайте глянемо, що відбувається на «ринку» в стані ручного регулювання.

З відповідей НКРЕКП виходить що собівартість електроенергії від «Енергоатому» складає десь 1.5 грн за кВт/год. За оцінками їх фінансової звітності — виходить до 1 гривні.

Подивився останні ціни продажу на «ринку» - десь 5-6 грн за кВт/год, тобто рентабельність десь 250%. «Енергоатом» займає десь 65 % «ринку», тобто очевидні ознаки домінуючого становища, тобто монополії. В той же час «Енергоатом» постійно скаржиться що йому не вистачає грошей і стверджує що не він є основним бенефіціаром останнього підвищення ціни для населення. До речі, «Енергоатом» постійно вимагає підвищення ціни для населення, хоча нинішня ціна повністю покриває його надуману собівартість.

НКРЕКП, яка згідно із законом мусить проводити моніторинг ринку, цього не помічає.

Так само не помічає цього Антимонопольний комітет. Підприємці промисловості обурюються високою ціною, але в АМКУ чомусь не звертаються.

-Який вихід вбачаєте з ситуації?

Треба аналізувати в цілому, що робити з цією моделлю ринку. Наших європейських партнерів це турбує. Як і українців – адже в майбутньому ця модель призведе до того, що підвищать тарифи.

Я розпочав би з демонополізації. НАЕК «Енергоатом» – монополіст, він володіє долею на ринку у 60-65%. Це домінуюче становище.

На газовому ринку маємо іншого монополіста – НАК Нафтогаз. Потрібно прибирати монополістів. А потім удосконалювати, або змінювати наявну модель ринку електроенергії.

-Наболіле питання українського суспільства – чи очікувати підвищення тарифів, адже щодня на цьому хайпують в соцмережах та ЗМІ?

Нагадаю, що на тарифи на тепло, газ і гарячу воду для населення діє мораторій, згідно з законом прийнятим Верховною Радою влітку два роки тому. Тобто по закону ніякого підняття тарифу не може бути. Але під мораторій не потрапили електрика і холодна вода.

Тому прогнозую, що бажання підняти тариф для населення буде. Цього вимагатиме Енергоатом та його лобісти-депутати. Буде тиск. Проте я знаю і позицію президента Зеленського – він буде проти.

А от хто переможе в цьому протистоянні – не беруся сказати. ми обов’язково протягом кількох місяців перевіримо обґрунтованість підвищення останнього тарифу на електроенергію.  Якщо ми побачимо ознаки необґрунтованості, непрозорості – це стане додатковим аргументом для непідняття тарифу. Уряд сам себе загнав у пастку, бо належного обґрунтування немає.

-Як щодо транзиту російського газу через територію України, який мають припинити з 2025 року? Чи варто Україні таки припиняти транзит?

Транзитом російського газу у нас займається Оператор ГТС. Варто враховувати, що ГТС – це надскладна технічна система, яка розрахована на перекачку 146 мільярдів кубів газу, і вона є невід’ємною частиною загальної енергосистеми України.

Щоб утримувати таку систему нам потрібно 20 – 25 млрд гривень на рік.

Від Газпрому ми отримували 1 млрд доларів на рік. Щось звісно з цієї суми йшло на утримання ГТС. Якщо ми припиняємо транзит російського газу, то треба розуміти – на кого варто покласти роботу Оператора ГТС, бо утримання ляже на споживача.

У нас свідомо було занижено тариф на газ для внутрішнього споживача, і підвищено для Газпрому. Якщо транзиту газу не буде  - тариф може піднятися в 4 рази – з 200 грн за куб до 800 грн.

Поки що заплатить Нафтогаз, який буде безумовно проти. Проте поки що на нього покладається такий обов’язок. Але що буде далі? А далі зростатиме вартість газу.

До всього у нас зараз невиконаний план по закачування газу в газосховища Нафтогазом. Відповідно без російського газу ми матимемо низький тиск, бо не буде тиску газу російського. Як поведе себе велика ГТС – це поки що на стадії моделювання.

Тому вже зараз очевидно, що потрібно буде закачувати газ з Європи, щоб створити тиск в мережі. Але цей газ треба буде законтрактувати. Тоді ми вже отримаємо іншу ціну на європейський газ і хтось змушений буде переплачувати.

До речі, це вказав у своєму меморандуму і МВФ – Україні треба знайти кошти на європейський газ.

Незалежність завжди чогось коштує. Припинити транзит – це значить взяти утримання свого майна на себе.

Я теоретично з малою ймовірністю припускаю заключення договорів на закачку словацького-азербайджанського газу.

-Зміна керівника Нафтогазу. Зараз в.о. є Роман Чумак – що про нього відомо? Як би Ви оцінили таку заміну?

Як на мене, ситуація зі зміною керівника в Нафтогазі є тимчасовою. Подейкують, що Чумак – представник команди Коболєва. Він фінансист, давно працює в Нафтогазі в фінансовому департаменті. Скоро ми запросимо його на засідання Комітету і поговоримо. Поки що, гадаю, нам треба підтримати це призначення, адже нам всім треба пережити цю зиму. 

Відсутність катастрофи в енергосистемі України – це позитивна новина, зважаючи на військовий стан. А от ситуація на ринку електроенергії залишається з тих, яка потребує і значної роботи і виправлення тих умов, в яких зараз доводиться працювати учасникам ринку.