Декарбонізація, тобто зменшення кількості викидів парникових газів, є одним з основних міжнародних зобов'язань України в кліматичній політиці. Для сприяння процесу декарбонізації економіки з січня 2024 року запрацювало Акціонерне товариство "Фонд декарбонізації України" (Фонд декарбонізації).  

Повний пакет акцій було передано державі в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності). А вже наприкінці серпня 2024 року товариство отримало ліцензію Нацбанку на діяльність фінансової компанії. Отже, Фонд декарбонізації  разом зі статусом фінансової компанії набув і можливості кредитувати проєкти.

Ці зміни нарешті запустили механізм фінансування, який дає організаціям та підприємствам можливість втілити проєкти з підвищення енергоефективності, зеленої енергетики та скорочення викидів парникових газів у навколишнє середовище. 

Хто може подавати заявки на фінансування від Фонду декарбонізації, які перспективи для впровадження проєктів та кредитні умови для їх втілення з "Українською енергетикою" поділилась Олеся Міщенко, голова правління  АТ “Фонд декарбонізації України”.

 

– Ви маєте значний досвід роботи у фінансовій сфері, як розпочалась ваша робота в енергетичній галузі?

– Якщо так подивитися на мій бекграунд, то я все ж таки людина фінансів. Мій практичний трудовий досвід розпочався з 2002 року і був пов'язаний з саме з фінансовими організаціями, банками, з фінансовими компаніями, з кредитуванням. Отже, можу вважати себе спеціалістом саме в саме в цих питаннях.

Втім у травні  2023 року я кардинально змінила напрямок діяльності та прийшла працювати в Держенергоефективності, а саме в департамент стратегічного розвитку. Перед Агенством, на чолі з Ганною Замазєєвою, на той момент стояла задача розробити інструмент, який дозволив би ефективно використовувати кошти Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації України.

Робота в Держенергоефективності дала неоціненний досвід, який  зараз дозволяє мені проводити комплексну оцінку: аналізувати проєкти у сфері енергоефективності та водночас поєднувати його з експертизою фінансування проєктів. На першому етапі фахівці Держенергоефективності спілкувалися з ринком, аналізували потенційні напрями та опрацьовували різні варіанти роботи фонду. 

Таким чином народився державний фінансовий інструмент: акціонерне товариство “Фонд декарбонізації України”. Розроблений інструмент дозволить ефективно розпоряджатися  коштами Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації України.

 

– Які передумови утворення Фонду декарбонізації? 

– Щоб не було плутанини, варто розрізняти поняття Фонд декарбонізації України, як акціонерне товариство та Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації України, як статтю бюджету.

Отже, Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації України був створений 8 квітня 2023 року. Але робота над його формуванням почалася ще у 2016 році у співпраці Держенергоефективності з профільними міністерствами: Міненергетики, Мінрегіоном, Мінінфраструктури. 

Це була дуже активна спільна робота над розвитком напряму енергоефективності, який пов'язаний з виконанням обов'язкових умов для вступу в ЄС. Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року очікується зниження кінцевого енергоспоживання на 17% та зменшення викидів СО2 на 65% порівняно з 1990 роком, що передбачено в Оновленому національно визначеному внеску України до Паризької угоди.

Щоб досягти заявлених цілей було створено спеціалізований бюджетний фонд, тобто Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації України, який наповнюється коштом податків з викидів CO2. 

При цьому акціонерне товариство “Фонд декарбонізації України”, на відміну від рядка в бюджеті, це фінансовий інструмент, який згідно з порядком використання коштів фонду безпосередньо реалізує процес видачі пільгових кредитів для того, щоб проєкти з енергоефективності впроваджувалися в життя. 

Звісно, в роботі над створенням акціонерного товариства, було проаналізовано  найкращий європейський досвід. Наприклад,  тісно співпрацювали з Данським енергетичним агентством, яке має  багато подібних програм з декарбонізації. Сьогодні ми працюємо комплексно и застосовуємо європейську практику, враховуючи наше законодавство та наші реалії.

 

– Відомо, що Фонд декарбонізації діє за принципом револьверного механізму. Як це працює?

– Саме так. Револьверний механізм, як і Фонд декарбонізації та ефективної трансформації був створений за принципом “забруднювач платить”, який передбачає наповнення Фонду коштом екологічного податку на викиди СО2. Основними платниками цього податку є великі промислові підприємства. За таким принципом діють і подібні європейські фонди, які використовують револьверний механізм.

Отже як він працює? Фонд є накопичувальним, частина коштів направляється на відшкодування відсотків в банках, а основна частина – на надання здешевлених кредитів на реалізацію проєктів з впровадження енергоефективних заходів та зменшення викидів двуоксиду вуглецю.

Кошти, які були видані в кредит, будуть повернуті нашими позичальниками, а далі вони знов будуть направлятися на пільгове кредитування саме енергоефективних проєктів. Тобто саме цей поворотний  механізм і свідчить про його револьверність. Бо це, наприклад, не просто грантові кошти, які ми умовно “роздали й забули”, а пільгові кредити, які після реалізації проєктів, кандидати повертають й ці кошти знову направляються на нові проєкти.

 

– Зважаючи, що в Україні зараз невеликий податок на викиди, якими фінансовими обсягами може оперувати фонд? 

– Фонд працює перший рік, і ми поки не маємо власної статистики для  прогнозу показників. А от за даними Міністерства фінансів на 2024 рік наповнення фонду очікується на рівні 800 млн грн, на 2025 рік прогнозується близько 1750 млн грн, а на 2026 рік – 1860 млн грн. Але це розрахунки на зараз, якщо ставка цього податку буде залишатися на сьогоднішньому рівні.

 

– Які джерела наповнення та цільове призначення Фонду декарбонізації? 

– У нас є декілька варіантів. Перше і, на сьогодні, основне джерело наповнення – це податки з викидів CO2. Наступне джерело – це матеріально-технічна допомога від міжнародних організацій та країн партнерів. До речі, у нас уже підписана угода з ПРООН в рамках міжнародної технічної допомоги. Мова йде про проєкт “Усунення бар'єрів для сприяння інвестицій в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом розбудови енергосервісних компаній (ЕСКО)”.

Так, там поки невелика  сума, близько 13 млн гривень, але це – пілотний проєкт. Тобто, це перший крок, який далі дасть можливість наповнювати Фонд за рахунок міжнародних фінансових ресурсів і направляти їх саме на проєкти з енергоефективності.

Стосовно цільового призначення, то напрями чітко прописані в порядку використання коштів фонду – це проєкти у сфері енергоефективності та декарбонізації, а також розвитку альтернативних, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива. 

 

– А в плані декарбонізації, які саме проєкти могли б підійти?

– Річ у тому, що всі проєкти мають відповідати двом ключовим показникам: це, енергоощадність, або заміщення теплової чи електричної енергії із мережі, та скорочення викидів парникових газів у навколишнє середовище.

Ці два показники взаємопов'язані. Наприклад, якщо ми скорочуємо споживання електроенергії, то автоматично скорочуються викиди парникових газів. Якщо ми переходимо з традиційних джерел палива, таких, як тверде вугілля на альтернативні види палива, наприклад, біомасу з кукурудзи, соняшника та інше, це теж призводить скорочення викидів парникових газів.

Отже, сказати, що якийсь проєкт у сфері енергоефективності направлений лише на декарбонізацію, буде не правильно, оскільки вони сприяють зниженню одночасно двох показників.

 

– Тобто, якщо брудне виробництво, впроваджує проєкт, який зменшить викиди, то воно теж може претендувати на пільговий кредит?

– В принципі так, якщо цей проєкт, наприклад, передбачає встановлення додаткових уловлювачів парникових газів. Там однозначно буде додаткове обладнання, яке, швидше за все, матиме показники енергоефективності, і плюс додається декарбонізація. Так, думаю, це можливо.

На жаль, ми поки що не маємо практики подібних рішень, але якщо брати як ідею, та спиратися на досвід європейських країн, то дійсно – такі проєкти можна розглядати.

 

– Які  цільові кандидати можуть скористатися пільговим кредитуванням та які основні умови отримання кредиту?

– По-перше, це юридичні особи приватного, комунального та державного права, це фізичні особи підприємці й це органи місцевого самоврядування.

Стосовно вимог до клієнтів. Підприємство, яке звертається до нас, має бути зареєстрованим та провадити діяльність мінімум один рік. Тобто Фонд декарбонізації кредитує проєкти активного бізнесу, а не стартапи. 

Щодо безпосередньо умов кредитування, то максимальна ставка за кредитом може бути до 9%, але так само вона може бути знижена до 4-5 і 6%, це залежить від суми кредитів, типу проекту  і додаткових умов.

Якщо кандидат на отримання державної допомоги буде використовувати у своєму проєкті обладнання національного виробника, то від базової ставки віднімається  ще 2% річних. Відсоток фіксується на весь строк дії кредитного договору, який може бути до 10 років. Обов'язковий власний внесок в проєкт становить від 15% участі власними коштами. Як застава може розглядатися обладнання, що буде використовуватися в проєкті або інше майно, яке є у підприємства.
 

– Чи є реальні проєкти, які вже отримали фінансування, або очікують кредити від Фонду декарбонізації?

– Наразі до нас подають заявки на досить різноманітні проєкти, утім не всі вони  підпадають під умови.

Перший виданий кредит був направлений на реалізацію енергоефективного проєкту вуличного освітлення в місті Вознесенськ на Миколаївщині. 

Заміна старих світильників та  обладнання на нове дозволить зекономити майже  50% енергії, що споживається зараз. Термін реалізації проєкту за планом становить шість місяців, партнери вчасно отримали кредит, робота йде активно, без затримок в постачанні обладнання. Ми навіть бачимо, ож є, що проєкт може бути реалізовано й  раніше заявленого строку.  

Наступні проєкти стосуються фінансування енергосервісних компаній.  Вони направлені на вдосконалення систем опалення в дитячих садочках. Завдяки цьому у будівлях  знизиться використання теплової енергії без втрати комфорту для дітей. 

Водночас Фонд розглядає ЕСКО-проєкти для  водоканалів, медичних закладів та закладів освіти. Є проекти, що направлені на встановлення сонячних потужностей для власного виробництва промислових виробників малого-середнього бізнесу.

Ми розглядаємо проєкт встановлення котелень на альтернативному виді палива для теплозабезпечення невеликих міст. Також на доопрацюванні є вдалий проєкт встановлення когенераційної установки. 

 

– Яка сума виданих на сьогодні кредитів, можливо можна щось сказати про середній чек проєктів Фонда?  

– Отриманих кредитів ще небагато, видані вони під 9% та 7%, від невеликих – на 500 тис. грн для дитячого садка до 18,5 млн грн для вуличного освітлення середнього міста.

Оскільки кредитів ще небагато, то середній чек буде поки нерелевантним. Але коли ми досліджували ринок і оцінювали можливі проєкти, то якщо, наприклад, реалізувати ЕСКО-проєкт, то середня сума, яку будуть запитувати клієнти, становитиме приблизно 3-4 млн грн.

Якщо оцінювати встановлення когенераційних установок або котлів на альтернативних видах палива, то це максимальні суми кредиту – близько 25 млн грн.

Щодо сонячних станцій для власного виробництва, або взагалі для отримання електроенергії з відновлювальних джерел, то в цьому випадку сума кредиту буде залежати від того проєкту, який подається. І там чек  може бути від 2 млн грн до 25 млн грн залежно від потужності сонячної станції. 

Наразі ми працюємо над пропозиціями змін до постанови щодо збільшення фінансування проєктів. Оскільки вже зараз є дуже багато проєктів, потреби яких перевищують максимальну суму, яку ми можемо прокредитувати. Тож, у найближчому майбутньому очікуємо, що зможемо надавати кредити на суму від 50 до 90 млн грн. 

 

– Як ви оцінюєте темпи розгляду проєктів? 

– Як кажуть, для когось щось велике не є великим, а для когось – навпаки. Перший кредит ми видали в двадцятих числах вересня, приблизно у той же період ми й розпочали повноцінну роботу нашого акціонерного товариства. 

На сьогодні в нас на розгляді є близько 16 проєктів. Звісно в масштабах  України, це зовсім не багато, але якщо уточнити, що це зроблено за місяць та кілька днів, то 16 проєктів – це вже суттєва кількість. Бо треба дійсно оцінити та зрозуміти важливість, цікавість і найголовніше ефективність кожного проєкту, бо ми також, в якомусь сенсі, відповідальні за їх успішну реалізацію та  подальше поступове повернення коштів для фінансування нових проєктів.

 

– Що б ви порадили кандидатам на фінансування, аби їх заявки були розглянуті та успішно прийняті?

– Можу порадити дуже адекватно підійти до підготовки проєкту, бо строк розгляду заявки залежить від того, наскільки позичальник відповідально ставиться до підготовки документів. 

Раджу не боятися ставити питання. Навіть, якщо наші запитувачі допомоги розуміють, що вони з'їли пуд солі на реалізації подібних проектів, і все знають і вміють, варто проконсультуватися і впевнитися в тому, що вони дійсно заповнюють все правильно.

Відповідно дуже важливо розуміти реальність поданого проєкту і можливі ризики. Це запорука того, що проєкт буде запущений, реалізований та продовжить працювати.

 

–Які питання ви б хотіли висвітлити з того, чого ми не торкнулись?

– Мабуть, головна задача в тому, щоб донести безпосередньо до майбутніх клієнтів нашої організації: незалежно від того, що наша компанія на 100% належить державі, ми відкриті до ринку, відкриті до спілкування з його учасниками. І ми дуже б хотіли бути на зв'язку з нашими майбутніми партнерами. 

Можливо, зараз умови Фонда декарбонізації поки не підходять для деяких окремих проектів, але ми залишаємось відкритими до вас. Тому запрошуємо компанії ділитись своїми  ідеями та досвідом, надавати інформацію для того, щоб ми разом вдосконалювали наш інструмент і реалізовували якомога більше крутих і важливих для країни проєктів. 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”