В Україні завершився опалювальний сезон. На щастя, найгірші прогнози щодо його проходження не справдилися. Хоча протягом останнього тижня рашисти розбомбили чимало об’єктів енергетичної інфраструктури, проте це сталося не взимку. Саме завдяки теплій погоді тепловики припинили опалювати будинки достроково – на 2-3 тижні раніше, ніж зазвичай. Однак це не означає, що вони можуть розслабитися, адже повинні почати підготовку до нового опалювального сезону.

Чи вдасться це зробити, якщо старі проблеми боргів не були розв’язані, а лише загострилися? Це проаналізувала "Українська енергетика".

 

Опалювальний сезон завершено раніше

 

Українські міста завершили опалювальний сезон 2023-2024 років приблизно на 2-3 тижні раніше, ніж це відбувається щороку. Передусім цьому сприяла тепла погода. Як відомо, відповідно до чинного законодавства, припинити теплопостачання можна, якщо середньодобова температура зовнішнього повітря протягом трьох діб була не менше +8°С.

У Києві та більшості міст нашої країни подачу тепла в житлові будинки припинили з 28 або 29 березня. Проте відключення систем опалення у закладах охорони здоров’я, культури, освіти, соціального обслуговування відбувається за письмовими заявками їхніх керівників, тобто туди тепло може подаватися й надалі.

Утім, першим містом, де завершили опалювальний сезон, став Харків. Це сталося 26 березня. Однак не через теплу погоду, а внаслідок ворожих атак.

"Ворог фактично знищив основні енергетичні об'єкти, за рахунок яких живилося наше місто", – зазначив Ігор Терехов, мер Харкова.

Нагадаємо, що в місті через обстріли було знищено ТЕЦ-5 та всі основні трансформаторні підстанції.

"Відновлення теплоелектроцентралі передбачає виготовлення ексклюзивного обладнання енергоблоків, зокрема турбін, генераторів тощо. У разі повноцінного фінансування робіт, допомоги з виробництвом і поставкою устаткування процес реконструкції триватиме не один рік", – розповів головний виконавчий директор ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" Олександр Мінкович.

"Руйнування ТЕЦ-5 у Харкові ставить під питання доцільність її відновлення. Потрібно будувати систему розподіленої когенерації у місті", – вважає експерт з енергоефективності Ігор Черкашин.

У цих умовах чи не єдиним з можливих заходів для зменшення навантаження на енергосистему є дострокове завершення опалювального сезону, наголосив мер Харкова. Адже завдяки роботі модульних котелень забезпечити теплом змогли лише 40 тисяч абонентів.

Водночас дочасне припинення теплопостачання має як свої плюси, так і мінуси.

"Дострокове завершення опалювального сезону дасть змогу столиці зекономити енергоносії і не витрачати без потреби природний газ. А мешканцям міста – зекономити на сплаті за опалення", – зауважив мер Києва Віталій Кличко.

Передчасне закриття сезону, з одного боку, це добре, а з іншого – погано. Добре, бо це означає економію газу для держави. Погано, бо підприємства ТКЕ не використали заплановані обсяги газу, а отже, недоотримають кошти за свої послуги…

Проте слід врахувати, що це також призведе до зростання споживання електроенергії. Наслідки для тепловиків також неоднозначні.

"Передчасне закриття сезону, з одного боку, це добре, а з іншого – погано. Добре, бо це означає економію газу для держави, – пояснює Сергій Дунайло, віце-президент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго". – Замість купувати газ його вже можна починати закачувати в підземні сховища, готуючи резерви на наступний рік. Чим погане дострокове закриття сезону? Це означає, що підприємства ТКЕ не використали заплановані обсяги газу, а отже, недоотримають кошти за свої послуги. І головне, що цей невикористаний резерв не увійде до розрахунку середнього обсягу газу, необхідного для постачання на наступний опалювальний сезон (він розраховується ТОВ "ГПК "Нафтогаз Трейдинг" як середній показник за останні 3 роки)".

 

Яким був опалювальний сезон

 

Масштабні руйнування енергосистеми, які відбулись по всій Україні протягом останнього тижня, мали б значно більші негативні наслідки, якби це сталося взимку. Тож можна вважати, що опалювальний сезон вдалося пройти без особливих проблем.

"Попри колосальні ризики та ворожі обстріли, Київ пройшов опалювальний сезон стабільно та без збоїв у роботі систем життєзабезпечення", – сказав мер Києва Віталій Кличко.

"Ми пройшли цей опалювальний сезон непогано, практично без збоїв, – додав представник "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло. – Були незначні пошкодження тепломереж, але вони траплялися нечасто й були швидко ліквідовані".

Зі слів фахівця, забезпечення підприємств теплокомуненерго газом було стабільним завдяки 812 постанові, яка покладала спеціальні обов’язки з постачання газу. Проте він зауважив, що в порівнянні з розрахунками через банк розрахунки, які зараз проводяться через казначейство, є складними та неефективними. Були непоодинокі випадки, коли казначейство не здійснювало такі операції протягом кількох днів, відповідно – тепловики не могли сплатити за газ, виплатити заробітну плату, через що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" мав претензії до підприємств ТКЕ. Водночас податки казначейство списувало доволі швидко.

"Загалом опалювальний сезон вдалося нормально пройти завдяки економії ресурсів внаслідок заходів з енергоефективності та енергозбереження, постійній взаємодії з “Нафтогазом”, вливанню коштів із місцевих бюджетів і значній підтримці міжнародних партнерів, – поділився своїми думками Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. – Зокрема вони надавали необхідне обладнання, наприклад, за програмами USAID та U-lead. Органи місцевого самоврядування спрямовували значні обсяги фінансового ресурсу (десятки мільярдів гривень) на підтримку роботи ТКЕ в дуже складних умовах. Завдяки цьому вдалося не тільки забезпечувати надання послуг, а й стримувати зростання тарифів".

 

Новий сезон – старі проблеми

 

Наступний опалювальний сезон буде набагато складнішим для нашої країни, прогнозують експерти, через дві причини: брак фінансування та стан електропостачання внаслідок масованих ворожих атак на об’єкти енергетичної інфраструктури.

"Зараз з електроенергією сутужно передусім в Одеській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Хмельницькій областях, – констатує віце-президент "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло. – Чи зможе "Укренерго" відновити енергетичні об’єкти, які були уражені? Зможе, але коли – невідомо. Понад те – удари можуть повторитися".

Водночас спроможність підприємств ТКЕ працювати та швидко реагувати на такі ситуації залежить передусім від розв'язання основної проблеми – проблеми боргів. Станом на кінець 2023 року підприємства, що виробляють тепло, ОСББ, ЖБК та управителі багатоквартирних будинків загалом завинили за газ понад 89 млрд грн. Із них заборгованість перед НАК “Нафтогаз України” (утворена до 1 червня 2021 року з урахуванням пені і штрафних санкцій) – майже 31 млрд грн; перед ТОВ "ГПК "Нафтогаз Трейдинг" (яка була утворена після 1 червня 2021 року) – 47,6 млрд грн; борг перед постачальником останньої надії (ПОН) – 10,6 млрд грн.

Ці борги накопичилися з кількох причин. Основна – тарифи на тепло не піднімалися з 2018 року, а тому давно є збитковими для тепловиків. Адже з цей час зросли в ціні практично всі складові тарифу: електроенергія, газ, зарплати, матеріали.

Проте, відповідно до прийнятого влітку 2022 року закону, в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на тепло під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення. Підприємства, які виробляють і продають тепло, не піднімали тарифи для населення, бо держава (згідно з вищезгаданим законом) пообіцяла їм продавати газ для виробництва тепла населенню за нижчою (фіксованою) ціною і компенсувати різницю в тарифах із державного бюджету. Однак жодне теплокомуненерго не отримало обіцяної компенсації. Відтак у цих підприємств виникли борги за газ перед “Нафтогаз Трейдинг”.

Тепловики переконані, що якби держава компенсувала їм різницю в тарифах на теплову енергію, то ТКЕ не мали би боргів перед "Нафтогаз Трейдинг". Тому ТКЕ вважають, що звернення до них з боку "Нафтогаз Трейдинг" щодо сплати боргів за газ та припинення його постачання через заборгованість є не зовсім обґрунтованими.

"Якщо обсяг різниці в тарифах станом на початок опалювального сезону 2023-2024 рр. за підприємствами теплопостачання становив 36 млрд грн, то на кінець сезону, за попередніми підрахунками, вже дорівнює 53 млрд грн, – повідомив "Українській енергетиці" Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. – Тобто за останній опалювальний сезон борги держави перед тепловиками зросли орієнтовно на 17 млрд грн".

За останній опалювальний сезон борги держави перед тепловиками зросли орієнтовно на 17 млрд грн…

Водночас, зі слів Сергія Дунайла, сьогодні у більшості підприємств ТКЕ заборгованість за газ не перевищує різниці в тарифах за теплову енергію. А розрахунки за газ відбуваються завдяки встановленому урядом відсотковому розподілу.

"Відповідно до змін до 812 постанови Кабміну, 65% від коштів, що надходять на рахунки підприємств теплокомуненерго, йдуть до "Нафтогаз Трейдинг", а 35% залишаються в ТКЕ, – пояснює він. – Однак тариф у деяких підприємствах не відшкодовує навіть 50% собівартості тепла. Отже, 35%, які залишаються після розподілу на підприємствах, це фактично (якщо брати частку відшкодування собівартості теплової енергії) лише 15% від необхідних коштів".

Іншою проблемою для підприємств ТКЕ стало рішення уряду забрати у міст так званий "військовий", або "силовий" ПДФО.

"8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Бюджетного кодексу України (Закон №3428-IX), якими із доходів місцевих бюджетів вилучено на користь державного бюджету частину ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", – нагадали в Асоціації міст України.

Раніше завдяки ПДФО міста фінансували свої ТКЕ. Після вилучення цього податку відрахування від органів місцевого самоврядування для підтримки підприємств ТКЕ різко впали.

"Саме завдяки цим коштам ми могли ремонтувати мережі та готуватися до наступного опалювального сезону", – наголосив віце-президент "Укртеплокомуненерго".

 

Як підготуватися до нового опалювального сезону

 

Як міста планують готуватися до нового опалювального сезону, зважаючи на старі проблеми та останні атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури?

"У першу чергу – через адвокацію змін до законодавства, якими необхідно списати всю заборгованість ТКЕ, щоб мати обігові кошти для закупівлі необхідного обладнання і здійснення ремонтів та реконструкцій, – каже Олександр Слобожан. – По-друге, міста звертаються вже до уряду в частині виділення коштів з Резервного фонду для відновлення пошкодженої інфраструктури. Це складний бюрократичний процес, але його треба пройти, оскільки саме для цього в Держбюджеті на 2024 рік були передбачені кошти. Ми як Асоціація міст України боролися за це, і як би кому не хотілося, але кошти мають надати саме громадам на відновлення інфраструктури. По-третє, ми вже працюємо з міжнародними партнерами для виділення прямої допомоги громадам на ці цілі. Від розв'язання цих проблем буде залежати, чи матимуть мешканці тепло в наступному опалювальному сезоні".

Необхідно списати всю заборгованість ТКЕ, щоб мати обігові кошти для закупівлі необхідного обладнання і здійснення ремонтів та реконструкцій…

"Готуватися до нового сезону ми будемо в будь-якому випадку, – стверджує Сергій Дунайло, віце-президент "Укртеплокомуненерго". – Сподіваємося, що органи місцевої влади знайдуть кошти, а держава виконає свої зобов’язання щодо компенсації тарифів, хоча би частково. Ідеться про зміни до Держбюджету на цей рік щодо компенсації тепловикам різниці в тарифах у розмірі 10 млрд грн. Однак Верховна Рада не розглядала ці зміни до закону навіть у першому читанні".

Чи зможуть тепловики наступного сезону виробляти тепло за допомогою альтернативних джерел енергії у разі скорочення обсягів газопостачання?

Як пояснив представник Міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго", сьогодні обладнання, яке працює на альтернативному паливі, є практично в усіх підприємств ТКЕ. Однак відповідно до чинного законодавства тариф на виробництво теплової енергії з альтернативних видів палива становить 90% від тарифу на виробництво тепла з газу. Тож рацювати на альтернативному паливі задля виробництва тепла сьогодні нерентабельно. Проте будуть його використовувати чи ні – залежатиме від ситуації, яка складеться.

Сподіваємося, що органи місцевої влади знайдуть кошти, а держава виконає свої зобов’язання щодо компенсації тарифів, хоча би частково…

"На жаль, закон 1734 не говорить про те, що різниця в тарифах на теплову енергію за використання альтернативних видів палива теж враховується і компенсується державою. Компенсується лише різниця в тарифах підприємствам, які використовують для виробництва тепла природний газ", – додав Сергій Дунайло.

До всіх зазначених вище проблем незабаром може додатися ще одна – люди, які живуть у будинках із централізованим гарячим водопостачанням, влітку можуть опинитися без гарячої води. В уряді готують проєкт змін до постанови 812 щодо зміни відсоткового розподілу коштів у міжопалювальний період для підприємств ТКЕ, залежно від того, постачає підприємство гарячу воду чи ні. Наразі проєкт погоджується в органах центральної влади.

Хай там як, наразі тішить, що черговий опалювальний сезон позаду. Цьому посприяла тепла погода, проте на його дострокове закінчення вплинула не лише температура, а й необхідність економії газу та створення його додаткових запасів для проходження наступного опалювального сезону. Однак він, зважаючи на останні потужні обстріли з боку агресора, буде надзвичайно складним. Для його проходження потрібно передусім розв'язати старі проблеми з боргами підприємств ТКЕ. Крім того, слід подбати про виділення містам коштів для відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури та підготовку до нового опалювального сезону. Це передбачає, зокрема, створення запасів обладнання, матеріалів і застосування автономних джерел енергії.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”