Banner map ukr

Опалювальний сезон: підготовку провалено?

29 вересня 2021

Найбільш болючими темами вересня у секторі житлово-комунального господарства стали підготовка до нового опалювального сезону та плановані видатки Держбюджету на наступний рік

Опалювальний сезон: підготовку провалено?

Серед основних тем, які стосуються споживачів житлово-комунальних послуг, у вересні найактивніше обговорювалась підготовка до опалювального сезону, а також можливі дати його запуску. Іншою гарячою темою місяця стали закладені видатки в проєкті Держбюджету-2022 на ЖКГ, енергоефективність, субсидії та підтримку місцевого самоврядування.

Детальніше про вересневі зміни, які вплинуть на наші платіжки за комірне, читайте в огляді “Української енергетики”.

 

Коли почнеться опалювальний сезон

 

Оскільки вересень був холодним, то актуальним питанням для обговорення серед українців стала дата початку опалювального сезону. А її визначає місцева влада, спираючись на середньодобову температуру (має бути протягом бодай трьох днів не менше 8 градусів) та готовність підприємств, які виробляють і подають тепло споживачам.

Очільник Міністерства розвитку громад і територій України Олексій Чернишов заявив, що регіони України технічно готові до старту опалювального сезону на 99%.  

А за інформацією голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка, опалювальний сезон у багатьох громадах розпочнеться із запізненням, оскільки в більшості областей так і не вдалося вирішити проблеми з боргами  підприємств теплокомуненерго, а також із ремонтом мереж. Відтак старт опалювального сезону подекуди може відбутися в середині листопада або навіть у грудні, вважає громадський активіст.

Такий сценарій виглядає реальним, зважаючи на заяву виробників тепла про готовність вийти на акції протесту, якщо влада не врегулює кризу до початку опалювального сезону. Зі слів тепловиків, у них ще не було настільки поганої ситуації з підготовкою до зими. Насамперед - через значне зростання цін на газ, дискримінаційні умови договору з “Нафтогаз Трейдингом”, накопичені з вини держави борги, а також через доручення Президента залишити тарифи на тепло на рівні минулого року. Усе це призведе до нового кола накопичення боргів підприємствами ТКЕ, вважає віцепрезидент “Укртеплокомуненерго” Сергій Дунайло. За розрахунками асоціації, тепловики таки будуть змушені підняти тарифи на теплопостачання для населення на 40-70%, залежно від міста.

Аби вийти з кризової ситуації, підприємства ТКЕ звернулися до “Укргазвидобування” з пропозицією укласти прямі договори на постачання відносно дешевого вітчизняного газу й таким чином зменшити ціну за тепло для населення. Проте їм відмовили. Окремі з них через це подали позови до суду. Перший суд, який розглянув позов від “Київтеплоенерго”, відбувся 2 вересня. Наразі суд дав доручення підготувати додаткові матеріали “Укргазвидобуванню” й “Київтеплоенерго”.

Київська міська адміністрація пробує використати також інші можливості для отримання дешевшого за імпортний газу для ТКЕ. Наразі вона опрацьовує можливість інвестувати у видобуток українського газу, який піде у виробництво теплової енергії для споживачів.

Як повідомив “Нафтогаз”, 50 великих підприємств теплокомуненерго, які надають послуги з централізованого опалення у найбільших містах, досі не підписали контракти на постачання газу

Для усунення кризи на ринку теплопостачання уряд у вересні затвердив Методику визначення заборгованості з різниці в тарифах. Ця методика необхідна для виконання закону щодо врегулювання боргів за спожиті енергоносії підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення. Зі слів міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, завдяки Методиці можна розпочати процедуру верифікації обсягів заборгованості з різниці в тарифах у розрізі кожного підприємства окремо. А після цього - отримати компенсацію з держбюджету. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль поінформував, що, підприємства теплокомуненерго отримають 30 млрд грн на компенсацію різниці в тарифах. 

Водночас Держенергонагляд заявив про низький рівень підписання актів готовності теплових господарств до роботи в опалювальний сезон. Погана ситуація із цим у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях. Загалом Держенергонагляд виявив 2184 порушень у сфері теплопостачання.

 

Договори про постачання тепла й гарячої води - є зміни

 

У вересні Кабмін вніс зміни до правил і типових договорів про надання послуг із постачання теплової енергії та гарячої води. Зокрема для споживачів, які не обрали жодну форму договору з виконавцем послуги, запроваджено публічний договір приєднання (замість письмової форми договору). Це означає, що такі споживачі зможуть отримувати послуги безперервно.

Публічні договори приєднання з індивідуальними споживачами у багатоквартирному будинку вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів із дня опублікування їх текстів на сайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг співвласники багатоквартирного будинку не уклали інший договір із виконавцем комунальних послуг. З власником індивідуального будинку такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору він не відмовився від послуги. 

Серед інших змін до правил і типових договорів - плата за послугу має вноситися одним платежем, незалежно від кількості складових.

Крім того, в разі укладення з виконавцями комунальних послуг індивідуальних договорів, споживачі вноситимуть плату за абонентське обслуговування. Вона додається до плати за послугу, що розраховується, виходячи із  затверджених цін/тарифів та обсягу спожитих комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж для відшкодування витрат, пов’язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням і стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням і заміною вузлів комерційного обліку води, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення). Плата за абонентське обслуговування не має перевищувати граничного розміру, встановленого урядом. Граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента у 2021 році становить: з 01.07.2021 р. – 33,74 грн, з 01.12.2021 р. – 35,19 грн.

 

Проєкт держбюджету: чи допоможе споживачам ЖКП держава

 

Відповідно до останніх даних Держстату, оприлюднених у вересні, заборгованість населення зі сплати за ЖКП (станом на кінець липня) склала 64,3 млрд грн. Зокрема, заборгованість за постачання та розподіл природного газу становила 23,7 млрд грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 20,3 млрд грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 7,1 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 6,5 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,5 млрд грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів – 1,2 млрд грн.

Зупинити накопичення боргів, особливо з боку вразливих споживачів, можуть допомогти субсидії на житлово-комунальні послуги. Та чи вистачить їх на всіх? 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд проситиме у Верховної Ради передбачити в бюджеті на 2021 рік додаткові 12 млрд грн на житлові субсидії. Адже з 35,2 млрд грн, які були виділені цього року, вже використано понад 33 млрд грн.

Чи отримають українці більше субсидій наступного року - стало зрозуміло 15 вересня, коли уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2022 рік, зміни до Бюджетного кодексу й направив їх на розгляд парламенту.

У проєкті Держбюджету закладено 9,749 млрд грн на сферу енергетики. 67,6 млрд грн планують направити на сферу ЖКГ та енергоефективність. З цієї суми 5,3 млрд грн має піти у Фонд енергоефективності.

Щодо видатків на пільги і житлові субсидії, то вони повинні скласти 38,4 млрд грн проти близько 47,2 млрд грн у поточному році (якщо врахувати додаткові 12 млрд грн).

Зі слів голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка, на початку року кількість субсидіантів становила 3 млн осіб, а на кінець року її планували скоротити до 2,6 млн осіб. Проте в проєкті бюджету на 2022 рік зазначена кількість субсидіантів - 4,2 млн. Виходить, якщо на 2,6 млн осіб потрібно 47 млрд грн, то на 4,2 млн тоді потрібно було б 75 млрд грн. Тобто по факту, на субсидії (за існуючих тарифів) у бюджет-2022 варто закласти на 37 млрд грн більше, підрахував Попенко. На його переконання, це означає, що наступного року значна частина українців залишиться без субсидій.

В Асоціації міст України (АМУ) запропонували також передбачити в бюджеті країни на новий рік 7 млрд грн на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішеннях суду. Йдеться про санкції, що виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на пільги та субсидії.

Загалом проєкт Держбюджету не передбачає жодної підтримки органів місцевого самоврядування для проходження опалювального сезону 2021/2022 років, зазначив виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. З його слів, у проєкті документу не закладено ні субвенцій на стале проходження опалювального сезону (фінансова потреба 16 млрд грн), ні субвенції на погашення заборгованості із різниці в тарифах (фінансова потреба 37 млрд грн). Ситуацію з браком коштів можна покращити, якщо не забирати залишки освітньої субвенції. Ці кошти можуть піти на опалення. На переконання Олександра Слобожана, це дозволить пережити непростий опалювальний сезон, який на носі. 

Як бачимо з новин за попередній місяць, найбільш хвилюючою темою в Україні стало наближення опалювального сезону. Вочевидь, наступного місяця вона буде не менш актуальною. Адже на міжнародних ринках спостерігається сезонна тенденція до зростання цін на газ, а в Україні не поспішають вирішувати фінансові проблеми теплопостачальників. У зв’язку з цим питання виходу з кризи підприємств теплокомуненерго та можливе підвищення тарифів на тепло лише загострюються.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

 


 index 280%d1%85360 web