Український парламент 21 вересня заслухав представлений міністром фінансів Сергієм Марченком проєкт бюджету на 2023 рік та "взяв до відома". Тепер народні депутати готують свої пропозиції. Загалом ухвалення державного кошторису очікується у жовтні.

"Українська енергетика" розбиралася, які показники для енергетики містить проєкт держбюджету на 2023 рік, порівняла із минулорічними, а також запитала у експертів, чому цифри саме такі.

 

Прибутковий газ

 

Дохідну частину проєкту бюджету-2023 писали із врахуванням ставок рентної плати на природний газ, які діють з 1 квітня поточного року. 95% ренти за користування надрами для видобутку газу, нафти та газового конденсату скерують до держбюджету, а 5% – до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин.

Очікується, що наступного року держбюджет отримає 97 млрд 400,5 млн грн ренти за видобуток природного газу, а місцеві бюджети — 5 млрд 126,3 млн грн. Таким чином, зведений бюджет має отримати 102 млрд 526,9 млн грн.

При цьому у 2021 році рентна плата за користування надрами для видобування природного газу фактично склала 59 млрд 230,6 млн грн, у 2022 році відповідно до плану зі змінами — 49 млрд 275,1 млн грн.

"У проєкті бюджету на 2023 рік зазначено, що дохід бюджету від ренти за видобуток газу буде 97,4 млрд грн, що на 97,7% більше, аніж закладено у бюджеті за 2022 рік (див. НадраMonitor). Збільшення доходів, вочевидь, планується за рахунок вищих цін на газ", – припускає аналітик DiXi Group Сергій Євтушок.

У Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute визнають: очікування зростання надходжень від ренти на видобування газу наступного року удвічі — до 97 млрд грн — "виглядає оптимістичним сценарієм". Разом з тим, вважають, що такий сценарій має під собою певне підґрунтя.

97 млрд грн надходжень від ренти на видобування газу виглядає оптимістичним сценарієм, вважають у KSE Institute

"По-перше, це пов’язано зі зростанням і більшою прогресивністю ставок цього податку (були збільшені у березні 2022 року), а рівень цін природного газу на європейських хабах залишається високим. По-друге, географія видобувних підприємств значною мірою зосереджена у більш безпечних регіонах і щоденний видобуток природного газу з 24 лютого 2022 року по вересень 2022 року знизився лише на 12% у членів Асоціації газовидобувних компаній", – повідомили "Українській енергетиці" у KSE Institute.

Аналітики центру очікують, що в умовах відновлення економіки будуть значні потреби в енергоресурсах, у тому числі і природному газі.

Зі свого боку, Сергій Євтушок застеріг, що фактичні надходження від рентної плати на природний газ можуть бути меншими, ніж передбачено у проєкті бюджету. Адже 20 вересня Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу України, які передбачають новий підхід до розрахунку ренти на видобуток природного газу.

"З 1 серпня і до кінця заборони експорту природного газу з України, рентні ставки будуть розраховуватись не на основі цін на європейському ринку, а на внутрішньому українському. Відтак, на основі нових показників, надходження, скоріше за все, зменшаться. За оцінками багатьох експертів, протягом наступного року суттєвого збільшення видобутку не очікується, тому збільшення надходжень за рахунок збільшення видобутку теж навряд чи відбудеться", – допускає Сергій Євтушок.

Голова податкового комітету Верховної Ради, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев також пояснив "Українській енергетиці" високі очікування влади щодо надходжень від ренти на видобуток газу. Він підкреслив, що прогнозні надходження розраховані із урахуванням макроекономічного прогнозу, зокрема, наступних показників:

• середньої ціни реалізації природного газу;
• середньорічної ціни одного бареля нафти Urals, яка розраховується шляхом множення прогнозної середньорічної ціни на нафту марки Brent та середнього коефіцієнту співвідношення ціни нафти марки Urals до Brent;
• коефіцієнту місткості барелів в 1 тонні нафти (7,28);
• прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США;
• прогнозних обсягів видобутку вуглеводневої сировини (природного газу, нафти та газового конденсату);
• ставок оподаткування (у залежності від глибини залягання покладів).

"Станом на вересень Мінфін вийшов саме на таку цифру. Як воно буде далі – дивитимемось на ситуацію, адже бюджет – це не сталий, а живий документ, а тим паче бюджет країни, в якій йде війна", – зауважив Данило Гетманцев.

 

Жодних видатків на "Нафтогаз"

 

Проєкт держбюджету на 2023 рік не містить жодних видатків на НАК "Нафтогаз України": ані на закупівлю газу, ані на компенсацію різниці у тарифах.

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович підкреслив, що і цьогорічний бюджет не містив грошей на закупівлю газу у такому формулюванні. Експерт нагадав, що у попередні роки "Нафтогаз" був донором держбюджету, а не реципієнтом. Так може статися і у наступному році, але це буде можливо тільки за умови, якщо компанія буде прибутковою.

Наразі ж щодо різниці у тарифах в одному із додатків до проєкту бюджету на наступний рік зазначено: "Питання щодо вказаної компенсації у 2023 році буде розглядатись виходячи з фактичного рівня встановлення цін закупівлі та реалізації природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а також рівня відшкодування відповідних економічно обґрунтованих витрат, здійснених суб’єктом ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки".

Проєкт держбюджету на 2023 рік не містить жодних видатків на НАК "Нафтогаз України"

У KSE Institute вважають, що наразі такий підхід є виправданим – навіть з урахуванням того, що такі квазіфіскальні операції, найімовірніше, матимуть додатковий вплив на показники бюджету, які поки що не враховані.

"Це пов’язано з тим, що зараз надто багато невизначеності, як з точки зору галузі (динаміка світових цін та можливості забезпечення фізичних обсягів), так і з боку бюджетної спроможності, яка ще до початку планового року, та й у процесі, може суттєво змінюватись. Тому ми очікуємо, що рішення схоже до цьогорічного (закон №2481) буде прийматись і у наступному році, що дозволить врегулювати відносини на ринку природного газу", – зауважили аналітики центру.

Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев зазначив, що після завершення опалювального сезону прийматимуться подальші рішення щодо тарифної політики на міжопалювальний та наступний опалювальний сезон – "як це завжди робилося й раніше".

 

Що з доходами від електроенергії

 

У 2021 році до держбюджету фактично надійшло 3 млрд 867,8 млн грн акцизного податку з виробленої в Україні електроенергії. Цьогоріч, відповідно до плану зі змінами, — 3 млрд 474 млн грн. Очікується, що у наступному році надходження становитимуть 7 млрд 850 млн грн, гроші скерують у загальний фонд.

Імпорт електроенергії у 2021 році приніс українській казні 0 грн, у 2022 році, відповідно до плану зі змінами, — 133 млн грн, у 2023 році — очікується 276 млн грн.

Цьогоріч Україна почала експортувати вироблену електроенергію до країн Європейського Союзу, оскільки у березні 2022 року українська енергосистема стала частиною європейської енергетичної системи ENTSO-E.

У бюджеті не можуть бути прямо відображені доходи від експорту електроенергії

Данило Гетманцев констатував: у бюджеті не можуть бути прямо відображені доходи від експорту електроенергії, адже Україна, як держава, не експортує електроенергію до ЄС. Натомість експорт здійснюють енергетичні компанії, які виробляють чи мають у власності електроенергію, купуючи у НЕК "Укренерго" перетини, тобто можливість транспортувати електроенергію магістральними мережами до енергомереж сусідніх країн.

Таким чином, доходи від експорту електроенергії будуть формуватись через податки, які сплачуватимуть до бюджету експортери електроенергії і НЕК "Укренерго", пояснив голова парламентського податкового комітету.

"Хто зараз заробляє на експорті? В основному, оператор системи передачі – "Укренерго", який на аукціонах реалізує пропускну спроможність міждержавних електромереж… Хто ще? Безпосередньо компанії-експортери: і приватні, і єдиний державний трейдер", – конкретизував Роман Ніцович.

 

Літр за літром: надходження від пального

 

Держбюджет наступного року має отримати 971,2 млн грн акцизу з виробленого в Україні пального, місцеві бюджети — 150,8 млн грн, зведений бюджет — 1 млрд 122 млн грн.

У 2021 році фактичні надходження цього податку становили 14 млрд 78,6 млн грн, у 2022 році, відповідно до плану зі змінами, — 14 млрд 951,5 млн грн. Це у 15 разів більше від запланованого на 2023 рік, а факт за сім місяців 2022 року склав 1,95 млрд грн, що вже у два рази більше ніж заплановано отримати у наступному році, порахували у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

"Це пов’язано із зупинкою двох діючих виробників пального в Україні, які були найбільшими платниками цього податку – Кременчуцький НПЗ зазнав дуже суттєвих ушкоджень, а Шебелинський ГПЗ припинив роботу. Решта ж дрібних міні-НПЗ працюють здебільшого у тіні", – пояснили ситуацію аналітики KSE Institute.

971,2 млн грн акцизу з виробленого в Україні пального має отримати держбюджет наступного року

Держбюджет передбачає ще блок надходжень від імпортованого пального у сумі 33 млрд 550,7 млн грн проти планових цьогорічних надходжень у сумі 46 млрд 706,9 млн грн і минулорічних 47 млрд 832,7 млн грн. Очікується, що держбюджет отримає 33 млрд 550,7 млн грн, плюс місцеві бюджети 5 млрд 209,3 млн грн, тож зведений бюджет має отримати 38 млрд 760 млн грн.

"Ці показники враховують нещодавно прийнятий і підписаний закон про підвищення акцизів, але тільки у частині ставок, що діятимуть до 1 липня 2023 року. Тоді як згідно з прийнятим законом, після 1 липня повертаються повні ставки акцизу на пальне, передбачені Митним кодексом, а також повна ставка ПДВ (з 7 до 20%). У частині акцизу, виходячи із прогнозних обсягів продажу, мова йде про, орієнтовно, + 9 млрд грн неврахованих у проєкті бюджету на 2023 рік", — пояснив Данило Гетманцев.

За словами голови податкового комітету, додатковий ресурс може через спецфонд піти на відновлення дорожньої інфраструктури.

Ольга Чайка