За даними українського уряду, станом на ранок 15 листопада, у країні зруйновано і пошкоджено близько 40% вітчизняної енергетичної інфраструктури. В особливо скрутному становищі опинились об’єкти відновлюваної генерації, більшість з яких встановлено на території південних регіонів України, де велись активні бойові дії і довгий час "господарювали" окупанти. З офіційної статистики відомо про руйнацію 90% вітрових електростанцій.

Хоча справи сектору виглядають кепсько, все ж він має перспективи для розвитку навіть під час війни. А інвестори об’єктів, що зазнали руйнувань, мають усі підстави на отримання компенсації. Що потрібно для цього зробити та яке найближче майбутнє чекає на ВДЕ в Україні? Відповіді на ці питання спробували знайти учасники вебінару "Компенсації збитків за пошкодження об'єктів ВДЕ", організованого Асоціацією сонячної енергетики України.

 

У країні зруйновано до третини сонячних електростанцій

 

Сонячні станції України зазнали руйнувань різних масштабів: частина була знищена повністю, частина – пошкоджена, а деякі були просто вкрадені або розмародерені окупантами. Перед відходом військ російської федерації з території Херсонської області, загарбники оголосили про "націоналізацію" місцевих СЕС. Привласнені сонячні електростанції похабцем повивозили на територію російської федерації. Збитки понесли як промислові СЕС, так і домашні електростанції.

"За офіційними даними, що були оприлюднені Міністерством енергетики у липні, близько 30% потужностей сонячної енергетики було знищено або зруйновано. Ми паралельно намагались підрахувати збитки, опитуючи власників промислових та домашніх станцій. Нам вдалось встановити пошкодження близько 15% об'єктів, але припускаємо, що оприлюднені міністерством масштаби також можуть бути реальними. У будь-якому випадку, галузь зазнала суттєвих втрат", – зазначив виконавчий директор "Асоціації сонячної енергетики України" Артем Семенишин.

Він додав, що об’єктивну оцінку збитків, як у плані втрачених потужностей, так і фінансові втрати, зробити у даний час фактично неможливо. Лише наприкінці квітня аналітик американської компанії Verisk Том Йогансмайер підрахував, що збитки українського сектору відновлюваної енергетики через війну можуть перевищити 1 млрд дол. Очевидно, що тоді ця цифра була дуже приблизною. А наразі зробити точні підрахунки можна буде лише після закінчення війни.

Втім, є й хороші новини для власників об’єктів ВДЕ: стрімка деокупація територій та скорочення лінії фронту наближає час, коли відшкодування збитків стане можливим.

 

Як отримати компенсацію? Юристи вже напрацювали алгоритми дій

 

Процедура відшкодування збитків для зруйнованих об’єктів ВДЕ подібна до процедур відшкодування у інших галузях, розповіла голова правового комітету "Асоціації сонячної енергетики України" Ольга Савченко.

"Є єдина практика, яка породила загальне нормативно-правове регулювання, поки що не дуже поширене. Ситуація для власників об'єктів ВДЕ буде відрізнятися лише методикою оцінки. У ній частина процедур уже розроблена, а частина – ще ні. Також відрізнятиметься механізм прорахунку упущеної вигоди, якщо ви хочете отримати також компенсацію за неї", – зазначила експертка.

Отже, щоб розпочати процедуру отримання компенсації, потрібно правильно зафіксувати збитки та зібрати необхідну документацію. Асоціація пропонує покроковий алгоритм, що полегшить цей процес.

І. Фіксація стану майна до пошкодження (збір фото станції до пошкодження, визначення балансової вартості майна для юридичних осіб, збір документів, що підтверджують право власності на об’єкти нерухомого майна, або купівлю майна).

ІІ. Відновлення втрачених документів (за потреби). Дублікат можна отримати шляхом звернення до особи або органу, які їх видали. Якщо отримати дублікат з якоїсь причини неможливо, відновити документ можна через звернення до суду. Для цього вже існує усталена практика.

ІІІ. Збір фактів, що на місці розташування вашого майна проходили бойові дії, сталося влучення снаряда тощо. Такі дані можна зібрати із повідомлень ЗМІ. Наприклад, зробити скріншот на сайті інформаційного агентства.

ІV. Фіксація пошкодження:

1) виклик фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій. Фіксація факту, складання акту обстеження та найголовніше – перевірка території на предмет безпеки. Саме ДСНС фіксує наслідки катастроф, аварій, обстрілів. Аналоги такого органу є в інших державах, отже практика фіксації факту пошкодження такою службою є вже усталеною та зрозумілою. Виклик ДСНС не є обов’язковим у тому разі, якщо ви повністю переконані у безпеці перебування на території об’єкта;
2) виклик поліції, паралельно або замість ДСНС. У результаті ви отримаєте складений протокол з фіксацією причини пошкодження майна. Після цього ви визнаєтесь потерпілим, відкривається досудове розслідування, а ви отримуєте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
3) подання заяви про пошкодження майна. Відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 26.03.2022 р. №380, громадянин може подати заяву на компенсацію збитків особисто у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), або дистанційно через додаток "Дія", або через нотаріуса;
4) складання акту обстеження майна спеціальною комісією, створеною органом місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями (відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабміну від 19.04.2022 р. №473). Даний акт буде основою для отримання майбутньої компенсації;
5) внесення даних у Реєстр пошкодженого майна. Відомості про нерухоме майно, щодо якого подається заява: тип нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна (протяжність – для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність; адреса (місцезнаходження) нерухомого майна; інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби); інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності); форма власності нерухомого майна; наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини; відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду); відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема, площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності);

V. оцінка і фіксація збитків. Для цього можна залучити свідків, які можуть щось додати щодо обставин появи пошкодження майна;

VI. власне компенсація – експертна оцінка відповідно до методики, звернення до ЦНАП, звернення до судових інституцій.

Ольга Савченко підкреслила: методика оцінки збитків уже розроблена Міністерством енергетики, але поки що не затверджена. Тож поки що власники станцій звертаються до сертифікованих фахівців, які роблять таке оцінювання.

"Оцінщик, коли робить оцінку, може одразу зафіксувати і орієнтовну упущену вигоду. Бажано вказувати її таку, щоб вона була наближеною до реальності", – рекомендує експертка.

Савченко радить завантажити дані про пошкодження не лише у спеціальний реєстр, але й на ресурси WarCrimes.gov.ua і damaged.in.ua.

"Далі ми очікуємо, поки держава Україна у рамках окремого договору, як це було під час Другої світової війни, отримає репарації від недодержави щодо всього того, що вона здійснила. Так, це довгий процес, остаточно він можливий лише після закінчення війни. Також це вимагає участі багатьох країн, що підпишуть договір. Це довго, але не можна казати, що це неможливо", – додала вона.

 

Війна не поставила хрест на розвитку ВДЕ у країні

 

Попри значні масштаби руйнувань у галузі, війна спричинила новий сплеск інтересу до невеликих об'єктів ВДЕ, які б забезпечували домогосподарства, будівлі комунальної чи бюджетної сфери, а також ОСББ. Зацікавленість росте паралельно зі збільшенням атак централізованої енергетичної інфраструктури України: люди прагнуть отримати автономне джерело живлення, що забезпечувало б покриття хоча б мінімальних потреб в енергоспоживанні. На сьогодні попит на домашні станції збільшився у 10 разів, а на промислові об’єкти – у чотири-п'ять разів.

В Європі через енергетичну кризу також спостерігається ріст попиту на ВДЕ. Особливо це помітно через здорожчання вартості газу та електроенергії із традиційних джерел. Очікується, що за результатами року країни ЄС додадуть 36-40 ГВт сонячних потужностей.

На сьогодні попит на домашні станції збільшився у 10 разів, а на промислові об’єкти – у чотири-п'ять разів

"Фактично поточний рік показує, що сонячна енергетика – це один із доступних способів зміцнення особистої енергетичної незалежності, своєї громади або своїх сусідів. Якщо все грамотно налаштувати та управляти попитом відповідно до пікових періодів виробництва електроенергії сонця, можна отримати і доступне джерело живлення, і значно заощадити кошти. Якщо є потреба у використанні електроенергії вночі, існуючі технології дозволяють встановлювати акумулюючі батареї і зберігати ресурс сонця. Акумулятор має свої переваги порівняно з використанням генератора, швидкість його реакції на перебої у мережі дорівнює кільком мілісекундам. А генератор, навіть новий, "розганятиметься" 2-3 секунди. Для використання, наприклад, у лікарнях це є критичним", – наголосив виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України Артем Семенишин.

Асоціація фіксує велику кількість звернень на будівництво сонячних електростанцій. За словами Семенишина, наразі попит такий великий, що на ринку навіть з’явився дефіцит комплектуючих. На щастя, сонячна енергія стала значно більш доступною для домогосподарств: протягом останніх 10 років вартість сонячних панелей знизилась на 90%. У середньому будівництво такого об’єкту обійдеться для приватного будинку у 8-20 тис. доларів (залежно від потужності, вартості комплектуючих та особливостей станції).

Протягом останніх 10 років вартість сонячних панелей знизилась на 90%

Відносно дорогими лишаються лише системи накопичення енергії. Тут вихід може бути у застосуванні моделей підтримки від держави.

"Є заходи, які могли б вживатись державою. Наприклад, в Австрії компенсація вартості акумуляторів для власників домашніх сонячних електростанцій встановлена на рівні 400 євро. У Німеччині передбачено до 250 євро компенсації від держави. Державі набагато вигідніше дати таку компенсацію та стимулювати домогосподарство зменшити використання електроенергії. Ми проговорювали подібні сценарії із народними депутатами. Уже є певне розуміння. Ми у процесі комунікації", – зазначив фахівець.

Енергію сонця, окрім вироблення електроенергії, можна використовувати для підігріву води. Для цього застосовується інший тип обладнання – сонячні колектори. Їх зручно встановлювати на дахах будинків, при цьому економляться інші дороговартісні ресурси.

Колектори уже набули популярність серед власників малого й середнього бізнесу південних регіонах України: здебільшого, їх встановлюють на дахах готелів чи будиночків під оренду. А ось приватні домогосподарства поки що масово не використовують цю перевагу.

"Цей ринок дуже недорозвинений в Україні. Ми оцінюємо потенціал його розвитку у 300% протягом наступних п'яти років", – зазначив Артем Семенишин.

Ще один варіант використання сонячної енергії – централізоване опалення приміщень. Його можна забезпечити як за допомогою безпосередньої подачі підігрітої води з колектора до систем теплопостачання, так і для живлення геотермальних теплових насосів.

Масове будівництво об’єктів енергогенерації нового типу Асоціація сонячної енергетики очікує побачити і найближчим часом, і після закінчення війни.

"Ми приходимо до того, що ресурси вигідніше спрямовувати на будівництво "зеленої" енергетики у країні, розвиток "розумних" мереж, які обслуговуватимуть інфраструктуру, а також систем накопичення енергії, – підсумував виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України. – Разом з тими можливостями, які відкрились для нас у березні після синхронізації з ENTSO-E, ми бачимо перспективи для повного переходу на чисті джерела енергії. А згодом, це дозволить нам здійснити свій "зелений" енергетичний перехід".

Руслана Чечуліна