Які задачі вирішує мобільний транспорт у містах? Як визначитись з типом електробайку та зібрати електровелосипед під власні потреби? Що пропонує серійний український виробник? На ці та інші питання шукає відповіді “Українська енергетика”

 

Паливна криза прискорює розвиток електротранспорту

Прикмети весни-літа 2022 року для автомобіліста в Україні: годинні черги щоб залити в бак лімітовані 20 літрів бензину/дизпалива/газу, чат-боти з наявністю палива на заправках та його ціновим моніторингом.

Пальне не тільки у дефіциті, воно ще й значно подорожчало. Погіршує ситуацію і падіння економіки. За таких умов помітно знижується щоденне використання приватних автомобілів на бензиновому та дизельному пальному. Про це, наприклад, свідчать заповнені вдень київські парковки та відсутність заторів на дорогах.

І навпаки, власники електромобілів відчули переваги незалежності їх авто від вуглеводнів. На дефіцит вже відреагував споживацький ринок і експерти констатують збільшення купівлі авто на електродвигунах. 

У травні цього року українці купили на 63% більше електроавтомобілів (BEV) ніж рік тому за цей період, повідмив “Укравтопром”. Частка нових машин в цій кількості становила 28% проти 11% торік. 

Станом на 1 червня 2022 року в Україні зареєстровано 36,6 тисяч електромобілів. Серед лідерів регіони з великою транспортною інфраструктурою: Київ, Одеська, Харківська, Дніпропетровська, Київська, Львівська області. 

На думку експертів, задовольнити попит на пересування у містах та стабілізувати ситуацію з нестачею пального, крім зростання частки електромобілів, може збільшення роли громадського електротранспорту та мікромобільність.  

Наразі уряд розробляє нові вимоги до муніципальних перевізників, щоб стимулювати використання автомобілів з електродвигунами, зокрема, електробусів. 

Зростає увага користувачів до малого мобильного електротранспорту у містах і на фронті. Електробайки, самокати наразі виграють у вартості енергоджерела, екологічності, мобільності та швидкості пересування в заторах. 

Це підтверджує різкий сплеск звернень у сервісні майстерні з переобладнання звичайних велосипедів на електричні та продаж готових електробайків. Виробники українських електровелосипедів також мають стабільно зростаючий попит на свою продукцію.

Статистики щодо малого мобільного електротранспорту немає, вона не ведеться, тому що такий транспортний засіб не потребує офіційної реєстрації. Втім оцінити запит можна, наприклад, за повідомленнями на сайті одного з популярних  інтернет-магазинів електровелосипедів. 

Клієнтів попереджають, що “у зв'язку з величезним попитом термін виконання замовлення на електровелосипеди, електронабори та акумулятори становлять близько двох-трьох тижнів”. Покупцям  пропонують подбати про формування замовлення заздалегідь.

Власник магазину та сервісного центру “Ебайк” Костянтин Булатніков прокоментував “Українській Енергетиці”, що телефони не замовкають, звернення зросли в десятки разів у порівнянні з таким же періодом у 2021 році. 

Крім підвищеного попиту на електровелосипеди, зростають і продажі їх комплектуючих: електромоторів та акумуляторів для самостійної зборки конструкцій.

 

Зібрати електробайк можна самостійно

У цьому впевнений інженер-робототехнік Владислав Білозеров. Його досвід користування електровелосипедами власної збірки становить вже 12 років. 

Щоб вчасно, не зважаючи на ранкові затори, добиратись до університету, майстер переобладнав звичайний велосипед. Посилити його електромотором він вирішив після пари місяців їзди "на педалях", в основному  через затяжні підйоми на шляху та періодично високий темп руху автопотоку. 

“Моя мотивація і зараз не дуже змінилася – це та ж впевненість, що вчасно приїду в потрібне місце, не дуже втомлений, відразу у відповідному одязі та ще й після невеликої фізичної зарядки”, – уточнює Влад Білозеров.

Першу власну модель він збирав зі старого гірського велосипеда та наявних на той час компонентів. Це було велике та важке мотор-колесо на 500 Вт, контроллер та чотири свинцево-кислотні акумулятори.

Усвідомлення плюсів та мінусів такої комплектації прийшло із досвідом.

“Зараз я розумію що в цій схемі майже все було не так, але тоді мені це здавалося еталоном міського транспорту, тим більше, що акумулятора напругою 48 В з ємністю 12 А-год мені тоді вистачало на 20 кілометрів шляху, а перед поїздкою додому була можливість заряджатися”. 

Експлуатація показала, що семикілограмове мотор-колесо на передній дешевій вилці створювало великий дисбаланс маси. Це помітно ускладнювало поїздку за відсутності плавних з’їздів – застрибувати на бордюр стало складніше. Крім того, вилки стали розбиватися в посадочних місцях (дропаутах) і довго не служили. 

Але найбільший мінус, за словами конструктора, це свинцево-кислотний акумулятор, який важить у пару разів більше ніж літій-іонні - полімерні - залізо-фосфатні. До того ж зарядка акумулятора триває, мінімум, чотири години.

За три сезони експлуатації Владу довелось не тільки замінити два комплекти акумуляторів, а, навіть, заварювати раму. Тому він опрацював всі попередні хиби своєї конструкції.

“Фактично я змінив усе. Раму поміняв на більш міцну, а переднє мотор-колесо на заднє. Акумулятор замінив на 48-вольтову збірку літій-залізо-фосфатну на 10 А-год, якої мені також вистачало на 20+ км, якщо не сильно допомагати собі педалями”.

Далі концепцію конструктор-аматор не змінював, аж до того моменту, як вирішив зробити щось більш міцне та потужне.

Влад Білозеров: Моя мотивація –  впевненість, що вчасно приїду в потрібне місце, не дуже втомлений, відразу у відповідному одязі та ще й після невеликої фізичної зарядки

Для наступного електровелосипеду він самостійно зробив міцну раму з листового металу з потужним заднім маятником та величезним відсіком для акумулятора, обрав мотор-колесо на 2000 Вт та самостійно зібрав акумулятор напругою 60 В та 25 А-год. 

Подальший період експлуатації показав шляхи для покращення авторської моделі.

“Перші кілька тисяч кілометрів я їздив на велосипедних колесах, розганявся до 70 км/год. При цьому пробивав камери на ямках і бордюрах кілька разів на місяць. Через великі розміри крутити педалі було непросто і я вирішив остаточно перевести його в якусь подобу мопеда з педалями, встановивши мотоциклетну вилку і колеса”, – ділиться результатами експериментів Влад Білозеров. 

 

Саморобний електробайк із запасом ходу більше 100 кілометрів. Джерело: архів В.Білозерова

Наразі, після заміни акумулятора на більш місткий 2,2 кВт/год, ця модель в спокійному режимі на швидкості 45 км/год проїжджає 100 кілометрів. Теоретично, за словами конструктора, на швидкості 20 км/год можна проїхати до 200 кілометрів, але власник не перевіряв, бо в умовах міста попередній режим його цілком задовольняє. 

При цьому спеціаліст наголошує, що для різних задач треба використовувати відповідні моделі. Наразі у його “електропарку” два байки власної збірки. 

“Якоїсь миті я зрозумів що мені не вистачає саме велосипедної частини і зібрав еталонний, на цей час, для себе електровелосипед. Зараз у мене легша, хоч і двопідвісна, алюмінієва рама, невеликий акумулятор, якого вистачає на 30 км і, головне, каретковий двигун, – пояснив Влад. – Він встановлюється під педальним вузлом і допомагає крутити педалі, тим самим баланс залишається велосипедним і можна перестрибувати нерівності. Також залишається функціональність касети швидкостей, що дозволяє заїхати на будь-яку гірку”.

 

Легкий велосипед для міста з запасом ходу 30 кілометрів. Джерело: архів В.Білозерова

Такі електробайки на 100 кілометрів дороги використовують біля 2 кВт, уточнює власник. За нинішнім тарифом для побутового споживача вартість зарядки акумулятора, щоб проїхати цю відстань становить до 4 гривень. 

З початком паливної кризи Влад ще більше впевнився, що майбутнє за електробайком, як найбільш незалежним, маневреним, екологічним та економічно вигідним видом міського транспорту. Напевно зараз саме час спробувати, що таке електровелосипед та які зручності у русі він надає. 

Втім, спеціаліст радить спочатку визначитись, чого саме ви чекаєте від свого електровелосипеду та пропонує кілька порад для тих, хто обирає.

 

Як визначитись з типом байка

Умовно можна виділити три категорії електровелосипедів для користувачів.

Перша - легкий велосипед. Тим, хто звик крутити педалі, а допомоги потребують на підйомах, варто обрати редукторне мотор-колесо або каретковий мотор потужністю до 350 Вт. Ціна такого транспорту може становити від 500 доларів.

Наступна категорія велосипеду – середній за потужністю. Для швидкої їзди до 40-50 км/год та заїзду на більш круті схили за допомогою електромотору.  Можна обирати двигун колеса прямого приводу, який не вимагає складного догляду або редукторні і кареткові двигуни, потужністю від 500 Вт і з ручкою прискорення. Вони “везуть”, поки не розрядиться акумулятор. Ціна велосипеду може наближатись до 1000 доларів.

Третя категорія – потужний велосипед для професіоналів. Наприклад, для кур'єрської доставки. Для таких цілей підійдуть електро-мото-велосипеди з моторами потужністю більше 1 кВт та акумуляторами великої ємності. Ціна такого байку становить кілька тисяч доларів.

Наразі ринок серійних електровелосипедів та широкий спектр комплектуючих дозволяє задовольнити будь-які потреби сучасного користувача. 

 

Найвідоміший український велостартап починався з байків для сервісу кур’єрської доставки 

Марка Delfast сьогодні досить відома у світі. Вона займає нішу серійних електробайків з великим пробігом, великою швидкістю та помірною ціною. 

Електровелосипед розробили спеціально для власної служби доставки. “Фішкою” компанії було зобов’язання доставити замовлення за годину. Проте з наявним тоді транспортом виконати це було нелегко. 

“Коли ми купили перший електробайк, у нього був маленький пробіг – 30 кілометрів на одній зарядці, – згадує засновник компанії Данило Тонкопій. – Тому ми почали робити власні байки з великим пробігом”.  

В 2017 році на Кікстартері команда зібрала 165 тис доларів на створення байка Delfast.

Спроба була настільки успішною, що у 2018 році велосипед Delfast встановив світовий рекорд Гіннеса: проїхав київським велодромом 367 км на одному заряді батареї. Рекорд досі ніхто не побив.

 

Український електробайк Delfast визнали кращим всюдихідним електровелосипедом 2021 року. Джерело: autogeek.com.ua

Розроблена  модель відповідає всім необхідним критеріям професійного транспорту. Байк легкий, екологічний, у кілька разів дешевший за автомобіль, розвиває швидкість 80 км за годину, а його експлуатація у кілька разів вигідніша за аналоги. 

У 2018 році український велосипед встановив світовий рекорд Гіннеса: проїхав 367 кілометрів на одному заряді батареї.

“Це економія на всіх рівнях бюджету, бо у кожній державі є органи місцевої виконавчої влади, яким потрібен легкий транспорт, – зазначив Данило Тонкопій. – Уявіть, електрик із райцентру може об'їхати найближчі села на електровелосипеді. А ще є поліція, армія, медики, пошта, кур'єрські служби. Їм усім потрібен транспорт”. 

Сьогодні в Україні працює команда із 40 людей, якими опікується компанія, що наразі знаходиться в Каліфорнії (Лос-Анджелес). 

Тонкопій  підкреслив, що екологічність бізнесу призводить до його економічності. Якщо порівнювати електробайк з мопедом на бензині, це небо і земля: набагато дешевше в експлуатації та на порядок простіше в обслуговуванні.

Компанія розробляє новий напрям: електричний мотоцикл під торговою маркою  “Дніпро”. Нещодавно прототип електромотоцикла  встановив рекорд швидкості у пустелі Бонневіль (США). Пілот розігнався до 180 км/год. Пошук інвесторів триває, наразі компанія повідомляє, що зібрано більш як 3,5 млн доларів. 

Втім у Delfast наголосили, що розширення ринку електровелосипедів залишається  основним напрямом роботи компанії.

 

Інтерес інвесторів до транспорту з електродвигуном вище майже на порядок

Інтерес споживачів до персонального електротранспорту помітно зростає, підтверджує Данило Тонкопій. Виробник найшвидшого у світі електровелосипеду зізнається, що сам вперше побачив цей транспорт в інтернеті сім років тому, а зараз електробайками, скутерами та самокатами вже нікого не здивуєш.

Він вважає, що швидкі темпи розвитку електротранспорту відображають зміни в інвестиційному кліматі. Підприємець наводить кілька прикладів зміни пріоритетів лідерів світового автобізнесу.

“Найвідоміші автовиробники спрямовують величезні капітали у розвиток електротранспорту. Наприклад, виключно в електротранспорт General Motors планує інвестувати у наступні чотири роки 35 мільярдів доларів, такі ж інвестиції заплановано компанією BMW,  а  Mercedes та Volkswagen Group – по 85 млрд доларів”, – уточнив Данило Тонкопій.

Світові автосалони показують, що новий бензиновий транспорт уже мало цікавить і виробників, і покупців. На цьогорічному автошоу у Лос-Анджелесе, за словами Тонкопія, співвідношення представленого бензинового та електричного транспорту  було приблизно п'ятдесят на п'ятдесят. Втім співвідношення нових моделей продемонструвало іншу тенденцію: електроавтомобілі складали 90% загальної кількості, а бензинові – 10%. 

“Навколо тих десяти відсотків авто на бензині просто не було покупців. Презентують, скажімо, якийсь новий Cadillac або Lincoln. Наче круті моделі, років десять тому вони мали б фурор, але зараз поруч із ними майже немає відвідувачів”, – додав підприємець.

 

Байки виконують нові задачі на передовій

З перших тижнів війни електробайки успішно використовують бійці ЗСУ для виконання бойових задач. До потреб фронту облаштовують свої розробки українські виробники велосипедів, зокрема Delfast, Eleek.

В польових умовах стали у нагоді технічні характеристики електровелосипедів Delfast. Серійні байки компанії визнано кращими у світі за дальністю ходу, швидкістю та проходимістю. 

 

До байка Delfast кріпиться контейнер ракети NLAW. Джерело: фото зі сторінки ФБ Данила Тонкопія

Бійці з передової високо оцінюють технічні якості байків та підтверджують, що вони допомагають мобільним групам, а також можуть використовуватись для виїздів аеророзвідки та роботи із приладдям для виявлення цілей противника. Варто зазначити, що велосипеди з електродвигуном майже безшумні, що дозволяє пересуватись тихо та непомітно. 

Виконувати  бойові задачі бійцям ВСУ також допомагає ще один український виробник електровелосипедів Eleek з Тернополя. Ця марка пропонує клієнтам кілька моделей різної потужності та ціни з запасом ходу від 40 до 150 км.  

Отже українському споживачеві є з чого обирати: від готових моделей різної комплектації та цінової пропозиції до варіанту оснащення електромотором вже існуючого велосипеду. 

Внутрішньою статистикою тенденцій розвитку експерти поки не володіють, але світові тенденції кажуть про зростання глобального ринку електробайків щорічно на 14%, прогнозуючи на 2022 рік обсяги продажів до 150 млрд доларів. В цих показниках є доля й українського виробництва, яке вийшло на світову площадку. 

 Підсумовуючи, варто згадати, що розвиток електротранспорту відповідає цілям Європейського зеленому курсу. До наведених  вище переваг, таких як незалежність від нафтового пального, маневреність, економічність та цінова доступність, можна додати відсутність шкідливих для довкілля викидів. Це важливий аргумент для активного просування малої електромобільності, а також для розвитку громадського та персонального електротранспорту. 

За дієвої підтримки електромобільної галузі, паливна криза  більше не матиме такого руйнівного впливу на роботу транспортної інфраструктури міст.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”